Tribuna/Футбол/Блоги/Його Величність Футбол/Без невдах. І «Динамо», і «Ворскла» отримали те, що заслужили

Без невдах. І «Динамо», і «Ворскла» отримали те, що заслужили

Сеньків хвалить обох – за емоцію, життя та провали в обороні.

9 июля 2020, 13:53
34
Без невдах. І «Динамо», і «Ворскла» отримали те, що заслужили

Андрій Сеньків хвалить обох – за емоцію, життя та провали в обороні.

Перед матчем зловив себе на думці, що є теза, котру не змінить ніякий результат. «Динамо» навіть у випадку перемоги у Харкові провалило сезон. А у випадку поразки – самі розумієте. «Ворсклу» ні в якому разі не доведеться критикувати. Сам вихід у фінал – за щастя. А перемога – космос. З цієї парадигми команди так і не вийшли – перемогу киян чекали в основний час, а воля «Ворскли» заслуговує поваги.

Але від будь-яких шаблонів колись треба відходити. Тому раджу сприймати все, що відбулося в цьому фіналі, як окрему картинку. З цікавим сюжетом, неконтольованою кульмінацією та терпким, як хурма, фіналом. В роті пересихало не від тактики чи крутих комбінацій. Тішили безпосередність і бажання. В обох команд цього було хоч відбавляй. Кожен дихав грою. Десь невміло, без хитрості, бездумно, але так симпатично. Можна скільки завгодно плювати в сторону фізруків, але ось є один матч, одна ціль і шалена мотивація. Останню вживлює не лише статус гри, а й тренер з божевільними очима. Дякую Максимову. Заряд його банди відчувався у кожному дотику та мікро-епізоді. Так і мають битися у великому матчі. 

З самим футболом було страшніше. Гра «Ворскли» в обороні – жах. Всі збиваються в купу в штрафному, утворюють балаган, як на Центральному ринку, і дають місце на його лінії. Далі стеляться в підкатах, блокують, вставляють ноги в останній момент. Як же це ефектно виглядало!

Але кожен такий момент – наслідок помилки в попередньому. Видно, андердоги інакше не вміють. Видно, так простіше. Але кожен другий підхід «Динамо» в основний час змушував хапатися за серце. І неймовірне диво, що вони вистояли. Окремі поклони Різнику. Він заслужив випити цю чашу до кінця. 

Як заслужила і вся «Ворскла». Саме вона зробила цей фінал таким живим та злим. Вона задавала тон, будувала шкалу, виставляла вимоги.

Але все це лише на емоційному рівні. І все могло закінчитися куди красивіше – сейвами Різника ще й в серії пенальті, ще одним успішним виходом Ісенка чи жахливими промахами динамівців. Але закінчилося саме так, як і мало. Переміг сильніший. Не той, хто більше хотів, чи той, кому хочеться симпатизувати. А той, в кого твердіші м’язи й річний, а не місячний абонемент. Цього разу висновок настільки прозаїчний, наскільки цього не любить «Динамо». 

І правда. Ви ж також грали в футбол проти очманілих суперників. Ото носяться по всьому полі, стеляться в підкатах, штовхаються і нічого не чують. В якийсь момент це просто набридає. І виключаєшся з гри. Так, «Динамо» грало не в коробці біля мого будинку, а в фіналі Кубка. Але хіба би хтось здивувався, якби цій команді також набридло? А вони показали – готові створювати моменти і в таких умовах, і навіть грати по чужих правилах. Зрозуміти одразу – інакше не переможеш. Не просто кивати головою, а перемагати. Все вдалося. 

Бо клас комплексно все одно сильніший за бажання. А він у «Динамо», як не старайся, є. І навіть Михайличенко не викликав звичного роздратування. Логічно випустив у старті Сироту, Вербіча та де Пену. Вчасно запустив Циганкова. Єдина проблема – не залітало. А потім – навпаки. 

Один удар, один сейв, одне запаморочення чи одна геніальність. Щось з цього могло переламати сценарій через коліно. Але до позначок довго підходили роботи, а не люди. Запрограмовані на дев’ятки й схожі на заучок. Вони нервують, але отримують своє.

Полтавчан ще довго не відпускатиме відчуття близькості до історії. «Ворскла» заслуговувала на більше, ніж на поразку в основний час. Але на менше, аніж на перемогу загалом.

Вони зробили настільки багато й хотіли настільки сильно, що все одно вже там. В історії. Бо футбол пам’ятає не лише переможців. А й тих, хто розплескує емоції та бризкає ними навіть на тих, хто біля екрану. І жоден хитромудрий план з фуллбеками в центрі поля не зацікавить більше. 

Так само, як «Динамо» ніщо прямо зараз так сильно не зацікавить, як трофей. Він у руках. Святкуй, Києве, якщо відчуваєш свято.

Фото: «Динамо», «Ворскла», ua-football

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты