Фани «Динамо», вболівайте за конкурентів киян. Інакше нічого не зміниться

Андрій Сеньків вважає, що цей клуб врятує хіба шокова терапія.

Про стан справ у господарстві «Динамо» сказано стільки, що кожного разу виникає ризик повторень. Чи не кожен матч перетворюється у предмет для обговорення, пошук сенсів, причин. Це складно до неможливості. Бо неможливо аналізувати те, що не піддається аналізу. Найбільша проблема полягає в тому, що учасники подій, прямі винуватці хаосу, не розуміють – щось іде не так. Власник дає мільйон шансів тренеру, який пробиває дно за дном. Тренер говорить, що його штаб і команда наполегливо працюють над здобуттям результату. А гравці вибачаються. Раніше збуджено, щиро й переконливо. Зараз – ліниво, буденно й неохоче. 

Всі звикли до того, що «Динамо» втрачає очки на рівному місці. Що не може обіграти на голову слабших суперників. Що створює підходи, але не створює й тим паче не реалізовує моменти. Процес став на рейки самознищення. Видається, що це всіх влаштовує. Інакше й не скажеш – те, що раніше вважалося фіаско, зараз сприймається цілком прийнятним. Все переплітається нитками абсурду, бздурів й алогічності. Як же шкода тих, хто фанатіє за цей клуб. Нема жодної причини, чому вони мають оживитися й ощасливіти. 

Виліт з Ліги Європи нагадав смерть головного героя серіалу ще в першому сезоні. В найбільш неочікуваний й простий момент. Наче він втопився в душі. Поразка від «Дніпра-1» викликала сміг вголос – все ж зробив непотрібний Києву Супряга. Це як випадково викинути в смітник гаманець з великою сумою. А його знайшли в найбільш неочікуваному місці. Нічия з «Десною» не викликає нічого. Байдужість, апатія, втома. Хіба може бути щось гірше? 

Світ спорту побудований на емоціях. Ця команда емоцій не дарує. Вона викликає хіба хейт. Й критику навіть тоді, коли цього не заслуговує (кубковий матч з «Олександрією» – цілком ок, у меншості виглядали куди краще за суперника). Це не реакція на дії на полі чи тактичні схеми. Це грубе й послідовне поливання лайном. Базово й системно «Динамо» заслуговує на це. Власне, це єдине на що заслуговує цей клуб. 

Сьогодні Рябоконь обрав чітко захисну модель (на лавці опинилися Тотовицький, Кузик, Гуцуляк, Картушов, Хльобас). Але «Динамо» нанесло таку саму кількість ударів у площину, як «Десна». Й провела всього на три атаки більше. 

Перед цим «Шахтар» знову програв. Але «Динамо» не використало жодного шансу, щоб скоротити катастрофічне відставання. Бо в команди інші цілі – вона бореться не за чемпіонство, а за друге місце. Не на полі чи тактичній дошці, а в головах. Це найважливіше. 

Є ймовірність, що цей тур і цей матч стануть останніми в сезоні. Ніхто не знає, що буде далі і як розподіляться команди, якщо чемпіонат завершать прямо зараз. Дико символічно, що «Динамо» може завершити все саме так – бездарною грою з конкурентом за другу сходинку. Дурнуватою помилкою Караваєва, який чудово грав і грає всюди. Окрім «Динамо»

Михайличенко ж нічого пояснити не може: «Не вдалося уникнути помилок, які завадили здобути той результат, який ми заслуговували. Нічого коментувати, тому що команди грають проти нас дуже низько в обороні. Забивати досить важко, але все одно забили. Подарували супернику м’яч у відповідь, нам такі не дарують».

Якщо брати суто емоційну складову, то як же хочеться, щоб друге місце посіла якась інша команда. Це все одно не зменшить шансів на те, щоб в групі Ліги чемпіонів грало дві українські команди.

Суворо й сердито, але іншого вердикту просто не може бути. Кожен мусить отримувати по заслугах. Треба вміти платити за помилки. Доти, доки «Динамо» не отримає жорсткого уроку, не зміниться абсолютно нічого. 

Даруйте, але навіть любитель дивних конструкцій, конспірологій та консерватизму Сергій Рафаїлов доріс до того, щоб працювати з європейським тренером. Можливо, це зовсім не його ідея. Але сам факт, що Скрипника запросило не «Динамо», а «Зоря», множиться на те, що кияни в таблиці нижче за цю команду. 

Інколи для виходу з зони комфорту й ввімкнення звивин мозку нам потрібно щось близьке до смерті. Попереднього разу все закінчилося добре – замість Блохіна прийшов Ребров. Щоб сталося щось схоже, потрібен не епізодичний, а гігантський і підсумковий крах. Тому, якщо вам не байдуже це «Динамо», то краще вболівайте за його конкурентів. В цьому театрі трагікомедії це єдине, що залишається робити. 

ВИДЕО. «Динамо» опустилось на третье место перед вероятной остановкой УПЛ

Фото: «Десна»

+44
Популярные комментарии
Ti Ukraine
+57
Шокова терапія? Доки не зміняться власники, нічого не буде.
Вболівати за конкурентів? Ніколи. Таку пропозицію могла дати людина, у якої ніколи не було своєї команди в серці.
Bohdan Komarnickiy
+56
Скажу так... З 10-річного віку вболіваю за Динамо. Зараз мені 27. Пам’ятаю як чекав матчів Ліги Чемпіонів з Байєром, Локомотивом, Ромою, Реалом, Стяуа, Спортингом і тд. Переживав ще сильніше коли Динамо грало в тому останньому Кубку УЄФА.
Вели в гуртожитку спори, хто крутіше Ярмола чи Кравець (офігівали коли вони в одному матчі з Ворсклою на стадіоні "Динамо" забили одинаковісінькі голи).
Задовбував Блохін. Емоції були шалені після поразок.
Емоції в часи Реброва в більшості були позитивними. Набридав хейт Рибалки і його гри в центрі.
А потім... Зараз... Зловив себе десь півроку тому на думці, що в багатьох матчах Динамо не викликає емоції. В цьому сезоні я вболіваю за зливи Динамо Шахтареві, Зорі, Десні... Тому автор цілком правий. Лише серйозний струс допоможе цьому клубу. І дуже хочу, щоб Динамо повернуло ті емоції, які були колись. Які були в першому фіналі кубка за керівництва Реброва. Хочеться надії...
Anders
+33
Плюсую.
Якщо Динамо займе 2 місце, вони знову робитимуть вигляд що все ок.
В підсумку нічого не зміниться, виліт в кваліфікації ЛЧ, ранній виліт з ЛЄ і так по колу щороку.
День сурка)
Написать комментарий 58 комментариев
Loading...
Реклама 18+