Рейтинг найкращих легіонерів, які пішли з «Динамо»

Пост, в якому одночасно є Каладзе, Діакате та Перес.

Ми зібрали найкращих іноземців, які після (або в перерві між) «Динамо» виступали в топ-5 чемпіонатах (матчі, голи, асисти). Не враховуємо статистику там до переходу в київський клуб. Головне – як вони розвивалися після київського етапу. 

* послідовність гравців – від того, хто провів найменше матчів в топ-5 чемпіонатах, до того, хто найбільше. 

13. Дьюмерсі Мбокані («Норвіч», «Халл»). 41 матч, 7 голів, 3 асисти

Конголезець їздив в оренди в Англію в паузах між кар’єрою в «Динамо». Біда в тому, що Мбокані двічі виступав за команди, які вилітали з АПЛ. При цьому в «Норвічі» форвард показував крутий футбол – забивав і після стандартів, і елегантними черпачками. «Мбокані – справжній монстр. Його гра дає команді додатковий імпульс, роблячи нашу гру набагато небезпечнішою. Я хочу, щоб Мбокані залишився в «Норвічі» і після завершення орендної угоди, бо він вже грає ключову роль в нашому колективі», – говорив тодішній тренер «канарок» Алекс Ніл. Але не вийшло – «Норвіч» вилетів, а Мбокані пішов в оренду в «Халл». Там футболіст не заграв – більшу частину сезону пропустив через травми. 

Ще до «Динамо» у Мбокані був вибір – «Монако» чи «Ліверпуль». Дьюмерсі обрав перший варіант, про що не раз шкодував: «Якби я поїхав в «Ліверпуль», то моя кар’єра могла б скластися, як у Самюеля Ето’О або Дідьє Дрогба. Кажу так, бо відчував, що з моїми якостями я ні в чому не поступався цим двом футболістам». Віримо, Мбо, віримо. 

«Можно с вами фото?» Мбокани троллит Хацкевича

12. Юнес Бельханда («Шальке», «Ніцца»). Бундесліга – 15 матчів, 2 голи + 1, Ліга 1 – 31 матч, 3+ 8

Взимку 2016-го марокканець відправився в оренду в «Шальке» – пропозиція від «Торіно» не влаштувала. Там не було єврокубків. Юнес видав пристойний відрізок, але права викупу в контракті не було. Та й німці не могли/не хотіли тягнути трансферну вартість футболіста. Й влітку Беланда відправився ще в одну оренду – в «Ніццу».

«У клубі дійсно хотіли мене бачити, і активізувалися в останній день трансферного вікна. Виступи в Лізі 1 допоможуть мені. «Ніцца» може надати новий імпульс моїй кар’єрі», – говорив хавбек. І не прогадав. Видавши сезон, близький за рівнем до того, який показував у чемпіонському «Монпельє». Однак грошей на викуп у французів не було, тому Беланда вже третій рік виступає за «Галатасарай». 

11. Бенуа Тремулінас. Ліга 1 – 12 матчів, Прімера – 44 матчі, 8 асистів

Блохін не вважав Тремулінаса крутим гравцем – в основі більше грав Євген Макаренко (19 матчів проти 7 у француза). Тому вже взимку Бенуа поїхав в оренду в «Сень-Етьєн», повернувся, зіграв кілька ігор вже при Реброві й поїхав до «Севільї». Там двічі брав Лігу Європи, знову викликався до збірної й претендував на поїздку на Євро-2016. Завадила травма в півфінальній грі ЛЄ проти «Шахтаря». Цей матч став останнім для Тремулінаса. Через три роки він оголосив про завершення кар’єри. 

10. Александар Драговіч («Байєр», «Лестер»). Бундесліга – 47 матчів, 2 голи, АПЛ – 11 матчів

Здавалося, що австрієць може вирости у сильного стоппера. Але практика показує, що ним радше затикають дірки, що у «Байєрі», що у «Лестері». Взимку захисником цікавився «Трабзонспор». Кому тільки Драговіч не програвав конкуренцію, при цьому набивши непогану статистику в топ-чемпіонатах. Єдина віддушина – збірна. Там Александар впевнено основний. З ним доведеться зустрітися знову. Цього разу на Євро. 

Неймар уничтожил экс-защитника «Динамо» в товарищеском матче

9. Віторіно Антунеш («Хетафе»). 63 матчі, 1 гол, 5 асистів

Автор одного з найкрасивіших голів у єврокубках за останні 10 років не забуває про свою гармату й у прімері. А за підсумками минулого сезону навіть потрапив в одну із символічних збірних чемпіонату. Всім відома зграя Хосе Бордаласа прямо зараз бореться за першу четвірку й вибиває з Ліги Європи «Аякс», однак прізвище Антунеша в цих успіхах не фігурує. В квітні минулого року португалець порвав «хрести» й повернувся до загальної групи наприкінці листопада. Поки йому довіряють або кількахвилинні виходи на заміну, або матчі в кубку. 

8. Ісмаель Бангура («Ренн», «Нант»). 67 матчів, 10+5  

Один з найбільш крутих форвардів в новітній історії «Динамо» не зміг продовжити на такому ж рівні у чемпіонаті Франції (хоча до Києва розривав Лігу 1). Французькі ЗМІ пишуть про те, що гвінейця зламали великі гроші – в «Ренні» він думав не про футбол, а про другорядні речі. Це закінчилося відправкою в Емірати й невдалим поверненням (цього разу в «Нант»). Це не завадило Ісмаелю зібрати близько 70 матчів в Лізі 1 й дюжину голів. Якісні футболісти мають такі показники навіть тоді, коли нічого для цього не роблять. 

Экс-форвард «Динамо» – аферист. Он пытался обмануть французские трудовые власти

7. Пап Діакате («Сент-Етьєн», «Ліон», «Гранада»). Ліга 1 – 42 матчі, 2 голи, Прімера – 43 матчі

Сенегальця не можна назвати ідеальним захисником. Або бодай дуже сильним в якомусь компоненті гри. При цьому він не лише зіграв з «Динамо» в півфіналі Кубка УЄФА, а й рубався з «Ліоном» в плей-офф Ліги чемпіонів. Правда такий сезон був лише один.

Діакате після цього повертався в Київ, знову хандрив і знову ішов геть. Цього разу в «Гранаду». Там його чекала лава запасних й провалена конкуренція. Агенти говорили, що він може повернутися в Україну: «Я не потрапляю до основного складу, і ніхто мені не пояснює чому. Тренер розмовляє з багатьма футболістами, але зі мною він ніколи розмовляти не бажав. Я питаю його: «У чому проблема», але відповіді немає». 

В Україну Пап так і не повернувся – повісив бутси на цвях у рідному «Нансі». 

«Гусев — гей, пид**ас». Как экс-защитник «Динамо» оскорблял легенду

6. Єрко Лєко («Монако»). 85 матчів, 4+1

Лєко потрапив у «Монако» в непрості часи – команда переживала не лише ігрову кризу, а й часто змінювала керівництво. Серед цього хаосу хорват став гравцем основи. Не завадив і час в дублі в «Динамо», через який хорват міг пропустити чемпіонат світу в Німеччині. В підсумку Єрко і на Мундіалі зіграв, і в топ-чемпіонат переїхав.

«Бував я пару раз в місцевих казино, але навіть не зіграв. Так, заради інтересу пройшовся, подивився. У мене є своя гра – футбол, а рулетка почекає», – жартував про той період Лєко.

Він покинув князівство після того, як тренер Гі Лякомб відсторонив його від тренувань. Хорват міг перейти у «Вулверхемптон», однак не отримав дозволу на роботу в Британію. Довелося досиджувати сезон в «Монако» й переходити в Туреччину. 

Вида и еще 11 самых дорогих игроков «Динамо», ушедших бесплатно

5. Мігель Велозу («Дженоа», «Верона»). 87 матчів, 3+9

Парадоксально, але після «Динамо» португальский центрхав повернувся в «Дженоа». Чому парадоксально? Бо за чутками в італійських ЗМІ власник «Дженоа» Енріко Преціозі був проти, щоб його дочка Паола зустрічалася з Мігелем. Саме тому португальця й продали в «Динамо».

В підсумку лід таки розтанув, а Велозу вже після повернення з Києва таки одружився з Паолою. Й провів 3 цупких сезони в «Дженоа», поки влітку минулого року не перейшов у «Верону». Там він також беззаперечно основний (капітанить) і навіть забив отаку красу «Ювентусу».

4. Лукас Перес («Депортіво», «Арсенал», «Вест Хем», «Алавес»). Ла Ліга – 117 матчів, 42+11, АПЛ – 26 матчів, 4 голи

Праймовим Лукас буває лише тоді, коли виступає в дуже скромних іспанських командах. Як от в «Депортіво» чи «Алавесі». Його найбільш вдалий сезон – 2015/16. Тоді іспанець забив 17 голів й віддав 10 передач за сезон у Ла-Коруньї.

Перехід в «Арсенал» виглядав логічно, але там одразу ж пішло шкереберть – форварду завадили травми. Й хоча Венгер говорив, що хоче бачити гравця в команді, клуб з ним попрощався. У нестабільному «Вест Хемі» також не вдалося запалити. Але годі бідкатися. Лукасу 31, а на рахунку 10+5 в 24 матчах в сезоні за «Алавес». Замість Бретуейта в «Барсі» міг опинитися саме він. 

3. Адмір Мехмеді («Фрайбург», «Байєр», «Вольфсбург). 167 матчів, 32+22

Мехмеді – футболіст дивовижної універсальності й розуміння гри. Це він довів у тій же таки бундеслізі. До неї Адміру належало пройти через кров, піт та сльози. В Україні швейцарець більше мучився, аніж грав при будь-яких тренерах. Однак розцвів одразу ж, як переїхав до Німеччини. У першому сезоні в скромному «Фрайбурзі» Мехмеді забив в 12 разів більше, ніж за півтора роки в Києві. Далі були корисні, хоч і не такі ефектні роки в «Байєрі» та «Вольфсбурзі» («Олександрія» не дасть збрехати). А далі – зустріч з «Шахтарем».

10 фактів про «Вольфсбург». На 80 млн дорожчий за «Шахтар», в складі колишній динамівець

Крім цього, форвард забивав на Олімпіаді в Лондоні, чемпіонаті світу в Бразилії та Євро у Франції. Поїхати на ЧС-2018 завадила травма, але Адмір продовжує викликатися й відзначатися за збірну. Йому ж лише 28. 

2. Раффаел («Шальке», «Боруссія» М). 178 матчів, 60+27

Суркіс розповідав про те, що «Динамо» втратило на продажі бразильця 40%. Сам Раффаел про це не шкодує – він не став своїм у Києві ні з Сьоміним, ні з Блохіним, але продовжив розривати бундеслігу.

В Києві бразилець був лише півроку, поки не відправився в оренду в «Шальке». Ті не захотіли купувати гравця, зате «Боруссія» з Менхенгладбаха не прогадала. В перших трьох сезонах він не забивав менше 12 голів в чемпіонаті, а в 2015/16 видав ще й 10 гольових передач. Він і досі в Гладбасі, але більше на ветеранських правах – в цьому сезоні зіграв лише в шести іграх.

1. Кахабер Каладзе («Мілан», «Дженоа»). 247 матчів, 13 голів

«Ніякого шантажу не було. І як я міг шантажувати? Просто поговорив з президентом «Динамо». Я не хотів йти, але коли запрошують в такий клуб, як «Мілан», нерозумно відмовлятися. У мене, звичайно, була мрія грати в хорошій західній команді. Якби я залишився і – не дай Бог! – отримав травму, то для мене б все закінчилося. Тому я попросив, щоб мене відпустили», – у 2001-му розповідав Каха про свій трансфер в «Мілан». Він став основним в клубі на 7 сезонів, ще два провів у статусі резервіста, двічі виграв Лігу чемпіонів й одного разу – чемпіонат. 

В 2005-му Каладзе міг перейти в «Челсі» – про це тоді публічно заявив Роман Абрамович. Але в останній момент угода зірвалася – лондонці вибрали дель Орно. Але вдалося продовжити контракт з «Міланом», з яким грузин сварився на фоні можливого переходу. Допомогла дружба з Сільвіо Берлусконі. Після Мілана Каха провів ще кілька вдалих сезонів і перейшов у «Дженоа». В Генуї грузин не догравав, а був лідером. В своєму останньому сезоні в карєрі Каладзе визнали другим найкращим лівим захисником чемпіонату. На той момент футболісту було 34.

***

Також в топ-чемпіонах грають/грали: Браун Ідейє («Вест Бром» – 24 матчі, 4+2, «Гранада» – 13 матчів, 1 гол), Мілош Нінкович («Евіан», 32 матчі, 1+3), Лукаш Теодорчик («Удінезе», 23 матчі, 1+1), Джермейн Ленс («Сандерленд», 22 матчі, 3+3), Бетао («Евіан», 16 матчів, 1+1), Горан Попов («Вест Бром», 14 матчів, 1 асист), Георгій Деметрадзе («Реал Сосьєдад», 13 матчів, 1 гол), Маріс Верпаковсіс («Хетафе», 12 матчів, 1 гол).

25 лучших легионеров в истории украинского футбола

Когда года берут свое. Как сегодня выглядят и чем занимаются легенды украинского футбола

+36
Реклама 18+
Популярные комментарии
Денис Юдінков
+29
Цікавий підхід до рейтингу.
Каладзе за титулами заригує всіх інших разом узятих в жосткі мінуса.
Денис Юдінков
+19
Чомусь найбільше шкода того, що в Києві не розкрився Бельханда. Його зв’язка з Жиру в Монепльє принесла титул Ліги 1 свого часу. А бути фантазістою в чемпіонаті Франції - це ще те задоволення. Там у кожно команди по дві "собаки" в центрі (опорники, які відкусять м’яч з ногами).
Але характер у нього надто важкий...
Юра Кешкатура
+18
Ну Лукас здається за Дк і не грав, тому він тут лишній.
Написать комментарий 18 комментариев
Loading...
Реклама 18+