«Шахтар» може грати в футбол з «Ман Сіті». Але в клубі над цим не працюють
Андрій Сеньків просить закрити кватирку – протяг.
Андрій Сеньків після поразки «Шахтаря від «Манчестер Сіті» (0:3) просить донецький клуб закрити кватирку – протяг.
Важко скласти до купи цікаву картинку про матч, який закінчився на 38 хвилині. Важко говорити про сюжети й сцени, коли перевага однієї команди над іншою була тотальною. Важко здивувати оригінальною думкою, коли весь другий тайм глядачі шокувалися загребським дивом, а не перебігом подій у Харкові. Там якраз все було прогнозовано й невесело. Для нейтрального глядача в тому числі.
Футбол – одна з найважчих речей, яку можна чітко характеризувати й аналізувати. Секундна розслабленість, випадково виставлена рука чи ляп однієї людини можуть перекреслити всі плани. З цим легше у баскетболі чи волейболі, де велика кількість набраних очок дають більш об’єктивний висновок про те, що відбулося. У цих видах спорту важко несправедливо виграти окремий матч. У футболі – цілком реально. «Шахтар» не хотів так. «Шахтар» хотів вв’язатися в красиву комбінаційну гру з виходом з оборони через короткий пас і швидкими переміщеннями в атакувальній фазі. «Шахтар» забив на шпаргалки Рафи Бенітеса – у «гірників» іншого плану команда, ніж «Ньюкасл».
І виходило. На 20 хвилині зловив себе на думці, що грають дві рівні команди. «Шахтар» перекусував «Ман Сіті» в центрі поля, маневрував між лініями, обігрував, загострював, нісся. Марлос здавався топ-диспетчером, Тайсон – генієм останнього пасу, Патрік – чудовим зв’язковим. Чесно, поставте перших двох в «Сіті» й побачите ту саму красу. Гармонія й легкість пружинили від їхніх ніг, а концентрація всіх інших давали зрозуміти – буде бій.
Але «Сіті»грав в той же футбол. Мораєс вискочив на Едерсона – топ-момент. «Блакитні» не панікували, бо в іграх з рівними командами таке трапляється. Згадався приклад «Норвіча» – якщо новачки АПЛ так можуть, то чому «Шахтар» – ні?
Отут і приходить найболючіший момент. Бо мова не про дії біля чужого штрафного, а як команда виходить з-під пресингу біля своїх володінь. З цим у чемпіона України – біда. Команда потрапила у пастку, яку сама й створила. Якщо хочеш грати у футзально комбінаційний футбол, виносити м’яч заборонено. «Шахтар» не виносив. Ну ок – майже.
Команда Каштру кілька разів безсоромно розрізала пресинг «Сіті». Одного разу Кривцов зі свого штрафного майданчика віддав на Патріка. Між ними були два футболісти гостей. Такі ситуації траплялися часто. «Шахтар» вперто не хотів грати, як вчать у школі. Ніколи не забуду очі дитячого тренера, коли центральний захисник віддавав на флангового. Тільки вперед і тільки виносити. Головне – без привозу. Головне – надійно. Уявляю його коментарі дій захисників «Шахтаря».
Голи Мареза та Гюндогана прийшли саме так. Після втрат біля своїх воріт. Після намагання грамотно вийти з оборони через короткий пас, а не вибити, куди подалі.
Але якби захисники весь час грали простіше, то ми б не побачили жодної притомної атаки на ворота «Сіті». А для складнішої гри в них банально нема класу. Це схоже на підготовку до крутого стрітбольного турніру середніми гравцями – можеш до втрати свідомості відпрацьовувати комбінації й схеми, а без великого в тебе нема жодних шансів. У команді має бути хлопець з міцним заслоном, спиною і зростом. «Шахтарю» були потрібні технічні, мобільні й, що головне, розумні захисники. Інших варіантів просто нема. Епізодично система функціонує, але в найбільш відповідальний момент все критично легко розвалюється.
Найпарадоксальніше, що питань до Кривцова, з якого весь матч кепкував англійський коментатор, немає. Він зіграв на своєму рівні. Він грає так завжди. Просто є різні контексти. Чи хтось очікував іншого?
Це не проблема тренера, гравців чи системи. Якраз з останньою все зрозуміло й наче логічно. Це проблема клубу, про яку не торочить хіба Палкін. Можна тасувати Соломона, Коноплянку і Тете. Можна підписати ще кількох крутих атакерів. Можна тішитися кількістю забитих м’ячів у сезоні.
Але коли в кімнаті протяг – будь добрий, закрий кватирку. Хоч бийся об стіну – йти проти шаленого вітру найзручніше спиною. А так у футбол не грають.
Фото: «Шахтер», Vitalii Vitleo
