Олександр Чижевський: «Під час розмови з Шаблієм не було жодного натяку про те, що змінять тренера»
Вже екс-головний тренер «Карпат» дав міні-інтерв’ю Андрію Сеньківу.
Вже екс-головний тренер «Карпат» дав міні-інтерв’ю Андрію Сеньківу – про неочікуване звільнення, вплив на трансфери, давні переговори клубу з Романом Санжаром і Вадима Шаблія.
Звільнення
– Як вас звільнили з «Карпат»?
– Після того, як мене звільнили з посади головного тренера, була пропозиція від керівництва клубу. Щоб я залишився у структурі, але я відмовився. Тому що, знаєте, нежданчік те, що звільнили. Спустошення. Розумію, що це несправедливо. Прийняв рішення залишити «Карпати».
– На якій посаді вам пропонували залишитися в клубі?
– Помічником спортивного директора, займатися дитячим футболом. Конкретно не обговорювали цю ситуацію.
– Не маєте заборгованостей і матеріальних претензій до клубу?
– Нема. В цьому плані ми розійшлися добре. Дякую за це.
– Ви розумієте, чому вас звільнили?
– Є керівництво клубу, є власник. Їм приймати рішення. Правильне воно чи неправильне, обговорювати не буду. Це їхнє рішення. Для мене воно було абсолютно несподіваним.
– В мене була інформація про те, що Роман Санжар може стати тренером «Карпат» ще місяць тому. Бо він – клієнт Вадима Шаблія, який має вплив у клубі. Ви не здогадувалися про це?
– Ні, я почав взнавати про це пізніше. Переговори за моєю спиною велися давно, ще десь місяць тому. Знаю, що Санжар був на грі з «Маріуполем». Я чув це від футбольних людей. Не буду це судити. Але по відношенню до мене це неправильно було зроблено. Людина працює з командою, команда прогресувала, а місяць чи два тому ведуться переговори за спиною. Це по футбольній етиці неправильно.
– Коли ви це зрозуміли?
– Почав взнавати, коли це сталося. До того я не знав, що такі переговори є.
– Ви писали, що не маєте претензій до Санжара, але все-таки переговори поза вашою спиною були. Справді немає ніяких претензій?
– Така тренерська доля – команд мало, а тренерів дуже багато. Всі хочуть працювати. Це залежить від кожного. Я не маю ніяких претензій до нього. Він тренер, хоче працювати. Я його розумію. А ситуацію про те, що раніше велися переговори, не хочу коментувати.
– Ви б вступили в переговори за місяць до призначення, коли в команди є тренер?
– Я би не починав переговори. Якщо тренер працює, то чого я буду лізти? Нехай працює.
– Багато людей підтримувало вас у соцмережах. Наскільки це неочікувано й приємно?
– Не очікував. Це про щось говорить. Значить, ми були на правильному шляху. Людям рот і очі не закриєш. Якщо люди так відкликаються, то ми в чомусь додали. Хотіли повернути гру й карпатівський дух.
Кадри
– Наскільки ви впливали на трансферну політику в клубі?
– Коли спортивний директор запропонував прийняти команду, я без роздумів погодився. Бо знав, що робити. В першу чергу треба було навести злагоду в колективі – він був розібраний, були угрупування. Треба було знайти слова, щоб вони стали дружніми. Немає колективу – немає гри. За короткий термін вдалося достукатися до них. Ми достойно вийшли з цієї ситуації.
Потім настав перехідний період – одні йшли, інші приходили. Більшість футболістів проходила через мене. Було декілька тих, що приїжджали, а я навіть не знав, що вони приїхали. Мені казали – якщо вони не підійдуть, з ними можуть розлучитися. Таких – одиниці. Наприклад, так було з Прце. З ним була домовленість – якщо він не підійде, розірвемо контракт.
– Наскільки коректно підписувати футболіста, а потім розривати контракт? Не краще спершу взяти його на перегляд?
– Є футболісти, як не зроблять крок на поле, поки не підпишуть контракт. Була така проблема, що деякі приїжджали і зразу підписували контракт. А я їх не бачив в очі.
– Це ж не найбільш приємна ситуація.
– Вона неприємна. Тому що коли підписуєш футболіста, а потім розриваєш контракт, то за це відповідає тренер. Як правило, у нормальних цивілізованих командах гравців набирає тренер. І тренер спілкується з футболістами, говорить, розраховує на гравця чи ні. В мене виникла ситуація, коли був перебір центральних захисників. Було неможливо тримати 8 центральних захисників в команді.
– Тобто, не можна сказати, що саме ви формували склад, а хтось інший?
– Не можу так сказати – все було у спілці. Я спілкувався з Бойчишиним, а Бойчишин – з Шаблієм. По деяких футболістах я нічого не знав, але переважна більшість була узгоджена зі мною.
– Які футболісти прийшли без вашого відома?
– Прце. Я передивлявся його по відео і сказав, що він мені не потрібен. Потім взнаю, що футболіст підписаний клубом. Мохаммед чи Козак бралися на перспективу, наприклад. Але я жодному гравцю не можу пообіцяти, що вони гратимуть в основі.
– Ви були розчаровані чи задоволені, що влітку в клубі відбулася кадрова революція?
– Підготовчий період був дуже коротким. Під час нього футболісти під’їжджали до останнього дня. І в різному функціональному стані. Навіть якщо футболіст хороший, не можу його використати – він не у формі. Та ж ситуація з Понде – то він залишається, то він іде. Якраз бракувало нападника. А розраховувати на неготового футболіста важко. Не знаю, що від нього очікувати. З іншими футболістами була така ж ситуація. Треба був час, щоб їх підготувати. Зараз якраз перерва. Ми хотіли підвести всіх до одного рівня. Але підводити буде вже інший тренерський штаб.
– Ви хотіли, щоб склад, який був минулого сезону, залишився, чи думали про зміни?
– Хотілося двох повноцінних гравців на кожну позицію. Щоб я на лавку тикнув пальцем на будь-кого і він міг підсилити гру. Минулий сезон ми закінчували і там сиділи футболісти 2000 року. З деякими хотіли б продовжити контракти – Мякушко, Швед, Мірошніченко, Онгла. 50 футболістів пішло дуже хороших. Якби додали кваліфікованих, то можна було б ставити високі завдання.
– Як вам люксембуржці?
– Задоволений і Мартінсом, і Халлом. Це футболісти, які відповідають нашій прем’єр-лізі. Впевнений, що через деякий час заграють або в «Динамо» чи «Шахтарі», або в Європі. В нас мало таких правих захисників в Україні, як Мартінс.
Якщо футболіст не відповідає вимогам, то нехай краще молодий гравець тренується з першою командою. Тому що в нього є перспективи. А з чужини мають бути сформовані і бути на голову сильнішими за наших.
Шаблій
– Є інформація, що Шаблій дзвонив деяким футболістам «Карпат» і казав про те, що треба підписати контракт з ним, аби грати. У вас не було конфліктів з цим агентом?
– Не володію такою інформацією, конфліктів з Шаблієм у мене не було.
– Ви з ним спілкувалися?
– Так, після матчу з «Олімпіком» ми зустрічалися. Була конструктивна розмова і жодного натяку на те, що буде зміна тренера.
– Раніше в «Карпатах» вже працював агент – Олег Смалійчук. Спочатку без офіційної посади, потім – віце-президентом. Зараз виглядає так, що Шаблій так працює. Він у структурі «Карпат»? Реально щось вирішує в клубі?
– Це не моя сфера. А хто на якій посаді працює... Є виконавчий директор, президент, їм вирішувати, кому і як працювати. Мені головне – що у команді все гаразд.
– У вас не було внутрішнього конфлікту, що ви не приймаєте ключові рішення по багатьох питаннях? Вони ж впливають на гру команди і за них ви, як тренер, будете відповідати.
– Мені ніхто не вказував, кого ставити в стартовий склад. Так, хотілося б кваліфікованіших в лінію атаки. Але ніколи не жалівся – працював з тими, що в мене є. Який би футболіст не був, він хороший. Тільки його треба розвивати.
– У вас не було бажання самому піти з «Карпат»?
– Ні. Я бачив в середині колективу, який колектив, як все налагоджується. Нам вдалося налагодити гру в обороні і ми йшли до покращення в атаці. Ми рухалися вперед.
– Які у вас плани? Плануєте відпочити від цього всього?
– Я не змучився від тої роботи, отримував задоволення і кайф. Тим більше, коли відчуваєш – в тебе виходить, робиш правильно. Хочеться чимшвидше повернутися до роботи. Де це буде, покаже життя. Зараз от приїхав на стадіон «Україна», буду дивитися випускні класи УФК. Треба якось вбивати час і чекати пропозицій.
– Ви колись можете повернутися в «Карпати»?
– Моє серце завжди буде належати львівським «Карпатам», буду радий допомогти клубу.
Фото: ФК «Карпати»
