Проблеми «Динамо» важко систематизувати. Ми не знаємо, в який футбол хоче грати команда

Андрій Сеньків дивився спаринги киян і вижив.

Коли на зібранні редакції вирішили, хто підбиватиме підсумки зборів «Динамо», зразу ж промайнула думка: «Матеріал називатиметься «Я подивився всі спаринги «Динамо» і вижив». Як би сильно ти не любив футбол, улюблену роботу чи київський клуб – це було важко. Не тому, що порожні трибуни (звик), чи тренувальні поля (не принципово), а тому що важко описувати незрозумілу субстанцію. Саме так можна описати гру, яку показала команда під час цих матчів. Емоційний порив – справа красива, а писати розгромну колонку нема потреби – цю роботу за нас зробили Шацьких та Хацкевич, тому спробуємо конкретизувати стан, в якому «Динамо» підходить до сезону.

Нема цілісної картинки

«Динамо» провело 8 матчів, хоча про два з них (з «Поліссям» та «Оболонню» офіційний сайт не згадує в графі «товариські матчі першої команди) й перемогло лише двічі («Ваккер» та «Цирль»). Ще були чотири нічиї (з «Ботошані», «Олімпіакосом», «Брентфордом» та «Оболонню») та дві поразки (від «Полісся» та «Колоса»). Зрозуміло, що результат в такого роду матчах відходить на другий план, але головне – гра.

Студенти перед здачею диплому, показують керівнику чернетку – вона в Хацкевича вся в червоному кольорі і з купою закреслень. Порівняно з минулим сезоном нічого не змінилося – команда продовжує грати за схемою 4-3-2-1, а головне – важко зв’язує лінії. Якщо між захистом та центром поля не виникає великих проблем (Сидорчук, Шепелєв), то між півзахистом і чужим штрафним – вони є. Команді катастрофічно бракувало людини націленою на останній пас і вміннями створювати, направляти вектори, розрізати передачами. По факту все зводиться до банальних передач на фланги й подачі/простріли. Це не створювало проблем командам рівня «Колоса» та «Брентфорда», але мало успіх з «Ваккером» – там справа не обходилася елементарщиною, а виблискувала обіграшами й проривами флангових футболістів. 

З експериментів – вихід Гармаша справа в захисті на матч з «Ботошані», епізодичне використання номінального опорника Кадірі в центрі захисту, а Шабанова зліва в захисті й гра у два форварди в других таймах з «Цирлем» і «Колосом». Тільки проблема, що в другій грі в парі з Бєсєдіним грав Вербіч (який раніше казав, що йому там некомфортно), а не Русин. Йому тренер і далі не довіряє, а оренда в інший клуб підвисає через травму Соля.

«У якихось ситуаціях газон не був пострижений – трава була занадто високою. У якихось ситуаціях поле не було полито. Вийшло, що в одних спарингах ми грали по политому полю, а в інших води, навпаки, були занадто багато – волею природи», – виправдовувався Хацкевич. Важливо, що половину зборів довелося провести без Вербіча та Соля, а Циганков взагалі ні разу не виходив на поле – травми. По суті тренер залишився без двох найбільш креативних і статусних футболістів команди – це справді проблема.

Так і не зрозуміло, чи гратимуть в основі новачки

Можна довго сміятися зі слів Хацкевича про недобір опорників, але справді зубастого, цупкого й при цьому врівноваженого (пробач, Денисе) гравця в центрі поля «Динамо» бракувало. Й цими якостями Кадірі вразив. Інша справа – його використання. Логічно, що він діяв найближче до оборони. А від футболіста з такою географією дій Хацкевич вимагає першої передачі й векторності, про яку ми писали вище. Кадірі – не настільки розумний гравець. Якщо він добре проявив себе в руйнівному спектрі, то в творчому – не дуже. Коли ці ж функції виконував Сидорчук, виходило куди краще. І тут питання не в ганцеві, а в раціональності – йому було б комфортніше з півзахисником, який націлений на створення. В матчі з «Колосом» він не грав – якраз тоді Хацкевич награвав номінальну основу. 

«Спершу ми пробували Кадірі в схемі 4-1-4-1. Він прямо сказав, що йому в такій ситуації було дуже важко зрозуміти, як потрібно тримати позицію. Це не дивно, адже в тульському «Арсеналі» він завжди грав в парі з іншим опорником. Основною позицією для Кадірі в «Динамо» буде позиція опорного півзахисника силового плану. Цей виконавець дуже сильний в індивідуальних єдиноборствах. Як вгорі, так і внизу», – ці слова говорять про те, що тренер принаймні розуміє характер проблеми.

Що стосується Караваєва, то Олександр частину матчів провів на позиції правого захисника, частину – на позиції правого півзахисника. А в матчі з «Брентфордом» Хацкевич дав новачку зіграти і там, і там. Караваєв брав напором, бажанням і працезданістю – як завжди. Він діяв максимально просто, надійно, але – без імпровізації (за дужки матч з «Ваккером»). Тут питання не в тренері, а в гравцеві – екс-капітан «Зорі» має обмежений функціонал. Вимагати від нього купи нефлангових гострих передач чи системоутворення – дивно. Те, що він вміє, Караваєв показав на 100 відсотків. На перший погляд його ефективніше використовувати в обороні (надійний захисник зі створенням ширини і підключеннями в атаку), де є Кендзьора. Претендувати на позицію Циганкова, коли той відновиться після травми, можна за однієї умови.

Караваєв – душа. Але незрозуміло, що йому робити в «Динамо»

Далі бракує креативу в центрі поля

Ходять чутки, що проблему Караваєва (хороший футболіст, але невідомо – куди його ставити) може вирішити перехід Циганкова на високу позицію в центрі поля. Це – логічно. Серед всіх футболістів «Динамо» по функціоналу Віктор найбільш оптимальний варіант для цієї ролі. Інша справа – як вийде на практиці. Спробувати й оцінити ризики не вдалося – карти сплутала травма. Тому прямо зараз проблема існує. Ніхто з опорників не може повноцінно закрити цю позицію. Шапаренко остаточно втратив довіру тренера – його світлій голові бракує стабільності.

Перевод Цыганкова в центр даст баланс «Динамо». И поможет Караваеву с Цитаишвили

Саме тому команда збивається на примітивізм – грати інакше без гравця, який вміє щось придумати складно. Примітивно – не означає погано. Просто навіть примітивізм потрібно відточити ідеально – простріли в район 11 метрів на набігаючих, награні комбінації в повітрі та стандарти, аути. У такий футбол також можна грати красиво – запитайте ісландців. Але клуб, схоже, й далі не визначився, конкретно який футбол він хоче бачити. Якщо команді й далі бракує креативу, треба відпрацьовувати до автоматизму прості речі. Якщо команда хоче грати більш витончено, потрібні відповідні футболісти – літні новачки не можуть це забезпечити. А потенційний перехід Циганкова на іншу позицію: а) експеримент з невідомим закінченням; б) вихід з ситуації, яку, можливо, взагалі не треба вирішувати. 

Хаос з центральним форвардом продовжується

Соль травмувався – у вихідний займався в тренажерці. Русин – очевидно не улюблений гравець Хацкевича й, будемо відверті, ще сирий. Єдиний здоровий футболіст на цій позицї – Бєсєдін. Про всі біди й проблеми цього гравця ви знаєте – ні, мова не жарти про «опорного форварда». Бєсєдіну справді ефективніше грати в парі з іншим нападником, більш технічним і націленим на ворота. Допомога в обороні, відтяжка, гра спиною до воріт не приносять забитих м’ячів. Всі критикують Бєсєдіна, але, повірте, в парі з Русином чи Супрягою ми б говорили про нього в іншому світлі. Інший вихід – (ще раз) автоматизм простих дій. Ні першого, ні другого, ні третього (альтернативи Бєсєдіну) прямо зараз в «Динамо» нема. 

Покупка Соля – круто. Він точно вищий класом за Бєсєдіна, але схожий за типажем. Якщо ми говоримо про стиль контратак, то обидва для цього не дуже підходять. Якщо ми говоримо про позиційний футбол, то команда не може в нього грати без якісного плеймейкера. Відповідно, говорити про те, що «Динамо» треба купити форварда – ефимерне припущення. Елементарно – невідомо, який форвард потрібен цій команді і чи потрібен взагалі. Так само – як і плеймейкер. Бо виглядає дивно – якщо є бажання грати у вертикальний футбол, то чому не підходять Русин і Супряга. Якщо у горизонтальний – чому не можна входити в сезон з двома форвардами? Команда, яка грала в фіналі Ліги чемпіонів, обходилася дуетом протягом всього сезону – Кейном та Льоренте.

Позитив

 

Серед купи невизначеностей й алогічності в «Динамо» є лінія, яка може похвалитися стабільністю та варіативністю. Це захист. Основа – Кендзьора, Бурда, Кадар, Миколенко. Запас – Караваєв, Попов, Шабанов, Пиваріч. Другий варіант не сильно слабший за перший. Бракує лише людини з першим пасом в центрі (невідомо, чи це потрібно команді) – її нівелює центрхав, який розганяє атаки від свого штрафного. Але тут є і швидкі мобільні фланги, й надійний потужно фізичний центр (закриємо очі на провал Бурди з «Колосом»). 

Висновок

Він максимально короткий – поки «Динамо» (спеціально пишу так, бо точно невідомо – Суркіс чи Хацкевич) не визначаться, в який футбол хоче грати, всі висновки і проблеми – надумані. Треба чітко зрозуміти суть і цілі для виконання мети й під неї підганяти кадри й стратегію. Бо виходить, що спершу вирішується питання кадрів, а потім обирається тактика. І вона ще й не завжди підходить нинішнім виконавцям. Хаотичний процес може продовжуватися вічно. Літні збори це вкотре підтвердили.

Старт сезона – в воскресенье. Матч за Суперкубок Украины «Шахтер» – «Динамо» покажет телеканал «Украина». Начало в 21.00.

У «Динамо» крепкий состав для борьбы с «Шахтером». Омоложение закончено

Фото: ФК «Динамо»

+38

Опрос

голосов
Популярные комментарии
юрский
+47
Динамо - это сборище неплохих футболистов, которые в Динамо превращаются в плохих, и этот процесс необратим, поскольку у президента нет абсолютно никакой стратегии развития клуба, а, соответственно, у тренера нету никакой философии игры, которую он хотя бы пробовал воплотить в жизнь даже с этими, мягко скажем, не семи пядей во лбу футболистами.
Алексей Болонский
0
Хаос в Динамо? Пффф, тоже мне новость)
пользователь заблокирован
+18
Спасибо за аналитику, прочел с удовольствием! При этом тренерском штабе рассчитывать на что-то серьезное не приходится...
Написать комментарий 44 комментария
Loading...
Реклама 18+