«Динамо» немає в чому дорікнути, але «Шахтар» вже дуже далеко
Андрію Сеньківу сподобалася гра киян у надважливому програному матчі.
Андрію Сеньківу сподобалася гра киян у надважливому програшному матчі.
У першому таймі і «Шахтар», і «Динамо» здебільшого контратакували. Краще це виходило в гостей
Не можна сказати, що матч був багатим на події чи моменти – жодна з команд не грала стабільно гостро в атаці. Але при цьому в першому таймі м’яч не затримувався в центрі поля – і «Динамо», і «Шахтар» відповідали на атаки суперника швидкими випадами. Подібний сценарій – стихія «Динамо». А Сідклей в таких моментах – як риба в воді. Видно, що в бразильця є проблеми при грі з відсутністю простору – так було з «Ренном». Коли треба протягнути м’яч, забігти у вільну зону, прокинути на швидкості захисника, він найбільш ефективний.
Натомість у «Шахтаря» взагалі не виходив фірмовий позиційний футбол і короткий пас. Швидкий перехід з оборони в атаку – також. Якщо Патрік старався налагодити перше, а Болбат – друге, то Дентіньо – провалився. Його заміна на Тайсона була логічною.
Шапаренко – надзвичайно важливий гравець для цього «Динамо»
Поки ми жартуємо про кількість опорників і відсутність від них користі і креативу, в складі «Динамо» є панацея. Це Микола Шапаренко. Сьогодні вся гра киян будувалася навколо нього. Він відповідав за вектор розвитку атак, контроль, пошук вільного місця. Йому це вдавалося. Шапаренко задавав темп, створював швидкість і гостро пасував. Іншої людини, яка не боїться взяти на себе відповідальність і замість передачі поперек поля віддасть вперед, в «Динамо» нема. До того ж Микола завдав найбільшу кількість ударів своєї команди в площину – 3.
«Динамо» спокійно може обходитися без Гармаша та Сидорчука
Враховуючи вищезгадану кількість опорників, Хацкевич може змінювати їхнє поєднання в кожній грі. Він це і робить – шукає щось оптимальне. І, о диво, – без Гармаша і Сидорчука центр поля «Динамо» не виглядає сіро (ще питання – як з ними). Шепелєв більше відповідав за відбір, Буяльський – за перший пас. Обоє не зіграли гірше, ніж досвідчені партнери. Атакувальну сторону Майкона виключили повністю, лише кілька разів дали підключитися Степаненку. Після виходу Тайсона до них опустився Шапаренко – чорнової роботи стало більше. Але «Динамо» продовжило не програвати центр поля.
Миколенко видав черговий крутий матч
За відсутності Кадара і при потребі в захисникові, який не просто вибиває м’яч, а починає атаки, Хацкевич випустив в пару до Бурди не Шабанова, а Миколенка. На юнацькому рівні Віталій переважно грав на позиції центрального захисника, це вже потім його перевчили в лівого. І після перформансу в Ренні він видав другий крутий топ-матч. Саме його підключення до атаки створило більшість для «Динамо» на полі «Шахтаря» і призвело до забитого м’яча. Саме його дальні, а головне точні закидування, виводили на небезпечні позиції Вербіча та компанію. Саме він перехоплював, не панікував і точно розпочинав атаки. І від цього не страждала гра в захисті.
Центр захисту «Шахтаря» не зміг впоратися з швидкими атаками «Динамо»
«Динамо» традиційно грало просто. Але швидко. І це вкотре створило проблеми захисту «Шахтаря». Дальні передачі на хід, простріли, подачі – нічого ж особливого. Але центр захисту «гірників» не міг нічого зробити. Ракицький і Кривцов повільно перебудовувалися при переході з атаки в оборону, застрягали при створенні офсайду і банально програвали боротьбу один-в-один. Ярослав ще й ніяк не міг налаштувати пас. Тому його присутність на полі швидше заважала, ніж допомагала. Фонсека відреагував жорстко – заміною. Захисник не погодився. Цікаво, чи буде продовження. Мобільніший Матвієнко виглядав куди краще. Якийсь вечір універсалів, їй Богу.
Вихід Тайсона змінив акценти
Рішення Фонсеки, яке змінило акценти, але глобально не вплинуло на гру. «Шахтар» перестав грати за сценарієм «Динамо» і бути віддзеркаленням гри киян. Господарі принаймні старалися контролювати м’яч (51 відсоток у першому таймі і 55 – в другому) і підвищили інтенсивність. «Динамо» було готовим і продовжувало різко переводити гру від своїх воріт до чужих.
У першому таймі в подібних ситуаціях «Шахтар» повертав м’яч до володінь Бойка з меншою швидкістю. Вихід Тайсона змінив і ситуацію, але, окрім голу (він і розпочав ту атаку, і фактично завершив), явних гольових нагод це не принесло.
Гол Коваленка завдяки виключно індивідуальним діям
Це не лише перша перемога Паулу Фонсеки над Олександром Хацкевичем в УПЛ, а й повернення на велику сцену Коваленка. Через купу сірих матчів і гору критики ми почали забувати, на що це здатен один із найбільших талантів свого покоління. Його удар і святкування – найкраща емоція матчу. В абсолютно нічийній грі з масою проблем і програними дуелями «Шахтар» таки переміг. Завдяки Коваленку. Символічно.
Насправді передумов до голу не було. Все створили дві людини, які вийшли на заміну. Морозюк обрізався, Мораєс підібрав, а Коваленко виконав.
***
В матчі, в якому нема в чому дорікнути «Динамо», виграв «Шахтар». Кияни доводять ситуацію до того, що в матчах з «Шахтарем» не мають права на помилку. Як би не хотілося Хацкевичу, але поразки від львівських команд забути неможливо.
