Куди йти Ярмоленку: грошовита пенсія, амбіційний клуб із топ-5 або повернення в «Динамо»?
Питання без однозначної відповіді.
Питання без однозначної відповіді.
У неділю Андрій Ярмоленко остаточно попрощається із «Вест Гемом», можливо, навіть отримає традиційний ігровий час від 30 секунд до кількох хвилин. Це літо для 32-річного українця буде важливим: від його рішення залежатимуть останні роки кар’єри.
«Я підписував контракт на 4 роки з опцією продовження ще на 1. Ще рік назад було зрозуміло, що «Вест Гем» не скористається цією опцією, тому що великий контракт, а я не граю стільки, скільки повинен грати футболіст, який заробляє такі гроші. «Вест Гем» повинен надати мені офіційну відповідь до 21 травня. Офіційного листа, що я можу підписувати контракт з іншим клубом, що вони не будуть користуватися цією опцією, я ще не отримав. Поки що так», – зізнався на тижні український футболіст.
І хоч ясно було давно, що прописку доведеться змінювати, бодай якоїсь конкретики немає досі. Тож розглянемо усі можливі варіанти й оцінимо, який, теоретично, повинен підійти лідеру збірної якнайкраще.
Інший клуб АПЛ
Ймовірність: малоймовірно
Чи потрібно це Ярмоленку: навряд
Почнемо з найменш імовірного, але теоретично можливого варіанту. Досвід українця в АПЛ навряд можна назвати позитивним – навіть попри травми він видався далеко не таким успішним, як очікувалося. Динаміка футболу в лізі лише все більше зростає, при цьому фізичні здібності українця за умов регулярної ігрової практики зараз таємниця. Очевидно, що не граючи місяцями, він не витримує усі 90 хвилин за «Вест Гем», при регулярних іграх ситуація може бути іншою.
Не виключено, що якийсь клуб із нижньої половини таблиці або хтось із новачків (якщо й так, то це буде хтось із пари «Гаддерсфілд»/«Ноттінгем Форест», залежно від фіналу плей-оф) спробує «про всяк випадок» підсилитися українцем. Однак це надзвичайний ризик для обох сторін – Ярмоленко знову може опинитися у ролі високооплачуваного глядача, що не влаштує ані його, ані клуб, ані збірну, де він ще розраховуватиме пограти.
Власне, тому цей варіант найбільш теоретичний – жодної конкретики й згадок про нього ані від футболіста, ані від інсайдерів не було.
Амбіційний клуб із чемпіонатів топ-5 / єврокубковий навколотоп
Ймовірність: висока
Чи потрібно це Ярмоленку: імовірно, так
Так, умовно сюди можна віднести «Севілью», про яку повідомив Fichajes (та інтерес якої, схоже, виявився вигадкою грайливих іспанців), турецькі клуби з єврокубків, або ж просто інші клуби з топових європейських чемпіонатів. Це точно шанс на те, щоб ще засвітитися в Європі та пограти на найвищому рівні.
Відверто кажучи, навряд чи це буде команда з Ліги чемпіонів (хіба з чемпіонатів «другого ешелону», типу Швейцарії/Бельгії/Туреччини), а от у командах ЛЄ навіть з топ-5 чемпіонатів він може ще бути конкурентоздатним. Амбіції на це у нього точно є: «З приводу фінансів та чемпіонату, я не брехатиму, що гроші не грають ніякої ролі у футболі. Якщо буде команда з Саудівської Аравії та хороша команда з Іспанії, яка грає в Лізі чемпіонів, то я виберу другу». Та й досвід викладатися на повну саме у кубкових матчах, зокрема єврокубках теж – та ж «Севілья» не дасть збрехати.
Головний ризик – не витримати навантажень та повернутися до ролі зіркового запасного. На ігрову практику українець точно сподівається: «Знаю футболістів, які в 32 роки вже ледь ходили, але по собі відчуваю, що в мене купа емоцій. Я чекаю матчів збірної наче якийсь турнір новорічний, коли мені було 10 років, чи принесе мені щось Дід мороз. Зараз в мене таке ж відчуття. Поки воно є, я хочу грати в футбол та приносити користь. Якщо не буду приносити, треба йти відпочивати».
«Грошовита пенсія»
Ймовірність: теж висока
Чи потрібно це Ярмоленку: не зовсім
Варіант, у якому Андрієві гарантовані гроші, стабільна ігрова практика та футбольне забуття. Різні джерела стверджують про інтерес до українця із Саудівської Аравії та ОАЕ, сюди ж можна віднести й неназвані турецькі клуби – за умови, якщо вони не змагаються у єврокубках (хто сказав «Галатасарай»?).
З огляду на доволі невисоку змагальність цих турнірів, Ярмоленко у них точно буде однією з головних зірок (можливо, і тією довкола якої будуватиметься гра клубу). Для збірної це, напевно, плюс: українець буде мати регулярну ігрову практику і завжди в тонусі. Однак самому Андрієві навряд чи це захочеться – фактично це означатиме завершення серйозної кар’єри. Сам він цього, як вже згадувалося вище, не хоче.
Повернення в «Динамо»
Ймовірність: дуже низька
Чи потрібно це Ярмоленку: ні
До повномасштабного вторгнення РФ варіант із поверненням у рідний клуб розглядався доволі серйозно. Однак зараз в умовах повної невизначеності, яким буде наступний сезон, та ще й з огляду на продовжений воєнний стан, цей безумовно привабливий для вболівальників киян варіант виглядає абсолютно нереалістичним.
Краще за самого Ярмоленка тут навряд можна сформулювати:
«Не буду брехати. Я скажу так: «Динамо» було до війни, я серйозно замислювався над тим, щоб повернутися. Зараз я на зв’язку з президентом клубу, з усіма гравцями. Це найрідніша команда в моєму житті, команда №1 для мене. Звісно, якщо говорити про завершення кар’єри, то мені хотілося б завершити її саме в цій команді.
Але поки в мене є сили та здоров’я, я хочу продовжувати грати в футбол на високому рівні. Тим більше ніхто не знає, що буде з наступним чемпіонатом України. Мені хочеться повернутися до «Динамо», але в мене є кар’єра, якої залишилося не так багато».
***
А куди, на вашу думку, варто переходити Ярмоленку?
Фото: Craig Mercer/Sportimage, «Динамо»
