Сьомою поспіль перемогою ФК «Дніпро» доводить своє право на існування!

Коли я спостерігаю за тим, як наш  «Дніпро» знищує на футбольному полі суперника  за суперником, виникає бажання зупинити час и зробити так, щоб цей чемпіонат України та розіграш внутрішнього Кубку ніколи не закінчувалися. Сьома поспіль перемога «Дніпрян» на внутрішній арені була здобута у чудовому невимушеному стилі - з дещо несправедливим для суперника рахунком 0:4,  «Дніпро» у гостях завдає розгромної нищівної поразки дуже симпатичній команді з Олександрії.

Чесно кажучи, «синьо-біло-блакитні»  матч за матчем змушують дивуватись своїй шаленій самовіддачі та безмежній мотивації на полі не тільки таких як я, звичайних вболівальників, але й футбольних експертів, що ніяк не можуть зрозуміти причини такого піднесення в моральному та ігровому плані, команди, що за всіма достовірними( і не дуже) чутками влітку має зникнути з футбольної мапи України. Команди, гравці і тренери якої вже сім місяців не отримують заробітної платні та грають суто заради своїх сімей та вболівальників. Грають так, як не грає в Україні цією весною жодна команда – непоступливість та безкомпромісність в купі з відмінною фізичною та тактичною підготовкою(завдяки, звісно ж тренерському штабу «дніпрян» на чолі з досвідченим Мироном Маркевичем) помножені на легендарний «дніпровський характер» та якусь позахмарну самовіддачу, навесні перетворили «Дніпро» з головного розчарування сезону на найімовірнішого претендента на бронзові нагороди УПЛ та одного з фаворитів розіграшу Кубку України. Майже всі хто захищає кольори нашого улюбленого клубу(судячи по їхній грі на полі) чітко усвідомлюють свою відповідальність перед тими, хто підтримує свою команду за будь яку погоду, не дивлячись ані на відстань, ані на результат того чи іншого протистояння за участю «Дніпра». Схоже на те, що «старожили» «дніпровського» футбольного колективу, такі як Ротань, Зозуля, Матеус, Лаштувка, Федецький та Шахов  стали гідним прикладом для новачків «Дніпра», і наразі Піко, Джон Руїз, Бруно Гама та інші видають на полі шедевр за шедевром, раз по раз змушуючи   голкіперів(і не тільки – судячи з матчу в Олександрії) суперника виймати числені м‘ячі з власної сітки  воріт.

Повертаючись до недільного матчу проти «Олександрії» хочу ще раз відзначити головного тренера «Дніпра» Мирона Маркевича, що в такому відповідальному і здавалося б не простому поєдинку  вдався до ротації основного складу та залишив на лавці запасних одразу декількох ключових гравців «Дніпрян», таких як Ротань, Федецький, Лучкевич та Матеус, даючи вищезгаданим футболістам можливість для відпочинку, а тим хто зайняв їхне місце в «основі» навпаки надав ігрову практику та шанс проявити себе.

Такий хід наставника  «Дніпра» жодним чином не вплинув на доволі високу якість гри нашої команди – вже на першій хвилині поєдинку коста-риканська «сімка»  «Дніпрян» Джон Руїз мав відмінну можливість забити гол, але вийшовши майже один на один з Новаком пробив не влучно.

Таким чином команда з берегів Дніпра  з самого початку поєдинку дала зрозуміти суперникам, що налаштована вона тільки на перемогу. «Олександрія» ж, що в першому для себе сезоні  в еліті нашого футболу стала головним колекціонером скальпів українських грандів(«Динамо», «Шахтар», «Зоря» - погодьтесь, непоганий послужний список  переможених для новачка УПЛ), спробувала протиставити класу та досвіду «Дніпра» порядок та дисципліну , за які дехто з українських експертів охрестили команду з райцентру Кіровоградської області «Лестером українського посолу», але… «Дніпро в вочевидь був готовий до справжньої чоловічої боротьби на полі та не дозволив «Олександрії» використати свої козирі.

Перший тайм зустрічі пройшов в безкомпромісній жорсткій, а моментами жорстокій боротьбі результатом якої стало три попередження( 2 для господарів, та одного разу арбітр виписав гірчичник Шахову у складі гостей) та нулі на табло затишного стадіону «Ніка».

Але не дивлячись на суху нічию у першому таймі особисто в мене не виникло жодних сумнівів у тому, що «Дніпряне» у другому без проблем зможуть додати та закінчити цю гру перемогою.

І мої очікуванні справдилися вже через 5 хвилин після поновлення гри – штрафний на відстані 30 метрів до воріт за фол Леонова на Бруно Гама, підійшов виконувати Андерсон Піко, шалене за силою та неймовірне за точністю виконання стандарту якого, знесло павутиння лівої від воротаря «дев’ятки» воріт господарів та змусило коментатора матчу згадати ще одного бразильця з подібним вбивчим ударом – легенду мадридського «Реалу» та збірної Бразилії Роберто Карлоса!

0:1 - Бразильський захисник «Дніпрян» відкриває рахунок у матчі  та мабуть змушує всіх скептиків забрати назад всі свої жарти з приводу не зовсім футбольної зовнішності 36 номеру «Дніпра».

Після забитого голу «Олександрія» вже не змогла взяти себе у руки. «Дніпро» повністю контролював хід поєдинку, а після виходу на поле Ротаня та  Матеуса замість Безуса(  якому таке враження футбол вже давно не цікавий) і Зозулі відповідно,  у гостей  відкрилося друге дихання і вони змогли закріпити свою перевагу ще тричі розписавшись  у воротах господарів. Це було зробити не складно завдяки вилученню за «фол останньої надії» на Матеусі воротаря «Олександрії» Новака.

У рамку воріт «олександрійців» став польовий гравець, і Руслан Ротань без проблем переграв його, влучивши зі штрафного у нижній правий від «нападника-воротаря» кут воріт господарів поля.

Далі «Дніпро» спокійно та невимушено довів матч до розгрому – ще по разу відзначилися Джон Руїз та Бруно Гама, не самі сильні та влучні постріли яких, не зміг стримати польовий гравець на воротах «Олександрії.

0:4 – «Дніпро» живіший за всіх живих,  переможна серія триває, як триває і надія на те, що один з найстаріших клубів України все ж таки зможе своєю самовіддачею привернути на себе увагу тих, хто реально може врятувати його від зникнення! «Дніпряне» відриваються від головного конкурента за бронзу на 4 пункти і в чергове демонструють свою відданість нашому місту та своїм вболівальникам, завдяки яким кожна наша гра на виїзді  стає пеклом саме для приймаючої сторони.

Дякуємо вам, хлопці, за гру та емоції впродовж всієї весняної частини внутрішніх футбольних змагань. Дякуємо також за те, що своїми перемогами відволікаєте нас від проблем, яких з кожним днем стає все більше у нашій країні, своїм прикладом надихаючи нас, звичайних українців, не складати зброю та боротися до кінця у будь-якій ситуації!!!

P.S. Всім кому здасться, що я занадто перехвалюю наш клуб, згадайте осінь минулого року, під час якої «Дніпро» протягом 5 місяців цілком заслужено отримував величезну порцію критики за свої нікчемні результати. Наразі гра нашої команди радикально змінилася на краще, і я не бачу нічого поганого в тому, щоб зайвий раз відзначити дивовижну гру нашого «Дніпра» у можливо найскрутніші часи своєї футбольної історії. Завдяки тому, як хлопці викладаються на футбольному полі цю команду будуть ще багато років пам’ятати українські і не тільки вболівальники незалежно від того продовжить клуб своє існування чи ні!!!

Бережи Господь «Дніпро» і Слава Україні!!!

З повагою та впевненістю у майбутньому, Ігор Кабанюк.  

Фото - Олександр Бондар, Інна Дніпровська та http://www.fcdnipro.ua/ - офіційний сайт ФК "Дніпро"