Маленькі легенди. Дитячі фото тренерів «Динамо»
Як виглядали тренери найвідомішої української команди у дитинстві? Хто з них міг стати хокеїстом, хто - музикантом, а хто - шофером?
Олексій Михайличенко
2019 - дотепер; 2002-2004
Нинішній головний тренер "Динамо" змалку мріяв грати саме за цю команду. Уже у 6 років він грав у футбол зі студентами. Спочатку додводилося лише подавати їм м'ячі, а потім, незважаючи на вік, вони прийняли хлопця у свою команду. Можна тільки уявити, яким цікавим цей досвід виявився для майбутньої зірки футболу.
Олександр Хацкевич
2017-2019
Цікаво, що в дитинстві Саша цікавився, не лише футболом, а й хокеєм, яким займався у мінській школі "Юність", але все ж таки, за порадою батька, обрав гру з м'ячем. Не дивно, що єдиною 4-кою серед 3-йок хлопця у школі була оцінка з фізкультури.
Сергій Ребров
2014-2017
Сергій Ребров змалку навіть спав з м'ячем, однак займався в дитинстві не лише футболом. Ребров вважає, що аби бути хорошим футболістом, варто брати щось і з інших видів спорту. Тож він займався волейболом, баскетболом та навіть бальними танцями. Складно повірити, алет доля могла і не пов'язати хлопця зі спортом, адже він свого часу мріяв бути шофером і планував встувати у Горлівський автодорожній технікум.
Олег Блохін
2012-2014
Батько Блохіна згадував, що у сімейеному архіві є фото, на яких маленький Олег грається з м'ячем ще "за Царя Гороха". Але найвідомішими стали саме фотографії з його мамою, заслуженим майстром спорту та чемпіонкою СРСР та України. Погодьтеся, у такій спортивній родині у малюка були усі шанси стати відомим футболістом і тренером. Так і сталося.
Юрій Сьомін
2010-2012; 2007-2009
Мама маленького Юрка мріяла, аби її син став зіркою. Не спорту, а музики. Тому його віддали у клас гри на баяні. Але не так сталося, як гадалося. Майбутній футболіст часто прогулював заняття, тож його музична кар'єра закінчилась так і не почавшись. Уся його увага приділялася згодом фізкультурі та заняттям футболом.
Валерий Газзаєв
2009-2010
Батьки майбутнього футболіста розповідали, що на перший День народження за національною традицією перед маленьким Валерієм вони розклали різноманітні іграшки та речі. Кажуть, це дозволяє передбачити, з якою діяльністю буде пов'язана доля дитини у майбутньому. Малюк зухвало проігнорував усі запропоновані речі і навіть пиріг і попрямував до закинутого у коточок м'яча. Тож не дивно, що справою його життя став футбол.
Валерій Лобановський
1997-2002; 1984-1990; 1973-1982
Мама цього легндарного тренера неодноразово говорила, що їй ніяк не вдавалося втримати сина вдома. Щойно він повертався зі школи, одразу поспішав надвір грати у футбол. У дитинстві Валерій мав купу взуття і, як правило, праві кросівки були порівняно цілими, а от ліві - максимально понищеними, бо він був шульгою і здебільшого бив лівою.