«Торіно» – хороший вибір Довбика: придивлялись ще з Євро, грають в сучасний та агресивний футбол

Головний тренер Юрич постійно слідкував за Артемом через Йовічевича.

Артем Довбик, схоже, таки продовжить кар’єру в Європі. Одні джерела повідомляють про узгоджений контракт, агент говорить про перебування трансферу на просунутій стадії. Тяжко сказати, що може завадити переходу, який має шанси стати кроком вперед у кар’єрі форварда «Дніпра-1». Хіба що 12 мільйонів євро, які вимагає від «Торіно» дніпровський клуб.

Євро-2020 стало поштовхом до найкращого сезону у кар’єрі

Навіть враховуючи факт, що сезон неповний, він став важливим етапом розвитку Артема після не надто результативного першого. Тоді склалися два фактори на користь Довбика: він дуже сподобався новому тренеру Ігору Йовічевичу та конфлікт конкурента Олексія Хобленка з хорватським фахівцем.

Довбик не показував якоїсь суперрезультативності в перший сезон Йовічевича, Хобленко був приблизно вдвічі ефективнішим за голами та асистами. Але такий профіль форварда, як Артем, більше підходив під стиль гри оновленого «Дніпра-1», який зробив акцент на фланги та навіси.

Ще одним поштовхом в розвитку стало Євро-2020:

«Євро додало впевненості Довбику. І зараз, на мою думку, Артем є найсильнішим нападником в УПЛ. Потужний, швидкий, рухливий, він діє як при позиційному нападі, так і під час контратак. Він тримає у напрузі захисників, відпрацьовує у відборі, корисний при стандартах біля чужих та власних воріт. Він – один із тих, хто у «Дніпрі-1» робить результат.

До того ж Довбик сам по собі дуже хороший хлопець, він суттєво полегшує завдання тренеру своїм характером та ставленням до справи», – говорив про нього Йовічевич.

Завдяки цьому другий сезон у «Дніпрі-1» виявився дуже вдалим – на зимову паузу Довбик пішов лідером гонки бомбардирів з 14 голами в 17 матчах. Вже взимку вистачало чуток про зацікавленість форвардом іноземних клубів, але Артем залишився у «Дніпрі».

Зараз Довбик краще готовий до переїзду: досвід в Данії допоможе уникнути помилок

Артем вже грав за кордоном. Про оренду в Молдові ліпше забути, але цікавим етапом кар’єри була Данія – Довбика захантив «Мідтьюлланн», який славиться пильними скаутами та вмінням знаходити молодих талантів. Він мав шанси повторити шлях Пола Онуачу та Сорі Каба (вдалий переїзд у наступний чемпіонат-трамплін – Бельгію), але серйозна травма хрестоподібної зв’язки та меніска вибили його на цілий сезон.

У «Мідтьюланні» після відновлення не пішло, а оренда в «Сендерйюске» була невдалою через саму команду, де була ставка на досвідчених данців, а не молодого українця. Багатьом здається, якщо Довбик не заграв в Данії, то він не може претендувати на Серію А. Але той етап став важливим досвідом – Артем не був готовим ментально.

«Напевно, я ще не розумів, чи хочу їхати. Навіть до кінця не розумів, куди їду. Приїхали до Франції, а вже ввечері я у Данії. Їхав на медогляд до «Лансу» з Ліги 2. Якби я знав, куди їду, напевно, готував би себе психологічно», – казав Довбик.

Зараз ситуація інакша. Артем має чітке бачення свого майбутнього. На питання про вивчення іноземних мов відповідає: «Все є. Зараз їхатимемо готовими, це вже не буде, як раніше. Ми маємо план дій на найближчі пів року», – говорив Довбик у грудні 2021-го. Але ці плани зламала агресія Росії в Україні.

Вже тоді було розуміння, що кар’єру він хоче продовжити в Серії А: «Італія подобається як країна та чемпіонат. Маліновський там феєрить. Італія лежить найближче, напевно», – казав Артем. Але Йовічевич взимку вважав, що в Довбика замало досвіду, щоб бути основним гравцем у клубі топ-чемпіонату. Проте через війну доведеться досвіду набиратися вже там.

Довбик – давня ціль «Торіно». Юрич слідкує за ним через Йовічевича

Вперше про інтерес туринців до українського форварда стало відомо наступного дня після голу Швеції на Євро-2020. Тоді «Торіно» був в списку численних команд, які зацікавилися Артемом. Туринці шукали нового форварда через можливий перехід Андреа Белотті в іншу команду.

Але з часом інтерес «Торіно» не вщух. Важливу роль у потенційному трансфері Довбика грає фігура головного тренера «Торіно» Івана Юрича. Хорват особисто контактує зі своїм земляком Ігорем Йовічевічем щодо Артема.

Після Євро-2020 «Торіно» не ризикнув підписати українського форварда, бо: а) Белотті залишився; б) Артем – занадто ризикований варіант за 10 млн євро. Взимку про інтерес туринців знову заговорили.

Причина та сама – Белотті. Андреа має контракт до кінця поточного сезону, тому йому знову шукають заміну.

Факт інтересу підтвердив навіть агент Довбика. Тепер італійці налаштовані значно серйозніше, бо Белотті, може, таки піде, а інших забивних форвардів клуб не має. Про серйозність переговорів говорять схожі інсайди і з італійської, і з української сторін.

Довбик потрібен «Торіно», щоб підвищити результативність. Він дещо схожий за профайлом на Белотті та навіть має ту саму ваду

Навіть незалежно від ситуації з Белотті, туринці мусять щось робити з забитими голами – їх вкрай мало. Юрич зумів підняти команду з низів таблиці до 10-ї позиції, поліпшивши гру в захисті, але кількість голів у ворота суперників навіть зменшилася.

В «Торіно» 46 м’ячів, коли сусіди по таблиці – «Аталанта», «Верона», «Сассуоло» та «Удінезе» – наколотили по 60+ кожен. Причому головна проблема команди не захисний стиль, а погана реалізація. Різниця між реальними та очікуваними голами -10 (xG «Торіно» = 56).

Юрич найбільше розраховував на двох нападників – Белотті та його конкурента Антоніо Санабрію. Андреа може й міг би забивати більше, але цього сезону пропустив майже половину матчів через травми. Санабрія не зумів його гідно замінити – його перші пів року в «Торіно» були ефективнішими, ніж весь поточний сезон. У підсумку Белотті, який шість сезонів поспіль мав 10+ голів, забив лише 8, Санабрія – 6.

Також в ростері форвардів «гранатові» мають П’єтро Пеллегрі та Сімоне Дзадзу. Першого взимку орендували в «Монако» з правом викупу, але, схоже, ним «Торіно» не скористається – 1 гол у 9 матчах, грає по 20 хвилин. Дзадза майже не виходив на поле через проблеми з коліном, та й взагалі, мабуть, всі його хороші сезони вже позаду: 10 матчів, 0 голів.

Тому Довбику доведеться конкурувати з Санабрією та, можливо, Белотті, якщо той передумає і залишиться. Артем – симбіоз найпримітніших якостей обох футболістів, але ближчий за профілем до Андреа.

Вони обидва форварди силового типу, вміють зачепитися за м’яч, закрити його корпусом, розхитують опонентів та обходять їх на ривку, коли треба – потужно б’ють з середньої та дальньої дистанції. Цікаво, що обидва грішать одним і тим же – ударами з невигідних позицій, які з самого початку приречені на блок або невлучання в площину воріт.

Довбик суттєво вищий за Белотті, який головою грає рідко. У грі на другому поверсі краще діє Санабрія (3 з 6 голів забив головою), хоча той одного зросту з Андреа. Артема з Санабрією об’єднує ще вибір позиції та гольове чуття – обидва знають, де треба перебувати для гола з кількох метрів.

Чого трохи бракує Довбику на тлі Белотті та Санабрії – якості середнього та довгого пасу. У схемі «Торіно» 3-4-2-1 форвард часто опускається нижче при атаках, щоб притримати м’яч на підступах до фінальної третини поля, а потім завантажити його атакувальним хавам. Артем звик, що закидати далеко м’яч в таких ситуаціях не треба, бо Піхальонок завжди десь поруч.

Як грає «Торіно» Юрича: схема з трьома центральними захисниками, надійна оборона, контратаки та пресинг

Важливий аспект у стилі Юрича – вправного учня Джан П’єро Гасперіні – гра в обороні. «Торіно» є однією з найактивніших та найефективніших команд серії А у фазі пресингу. Причому він починається з лінії атаки. Тут Довбику не звикати – «Дніпро-1» в УПЛ теж серед лідерів за пресингом, в якому Артем також бере участь.

Ще одне ключове в грі «Торіно» Юрича – контратаки. В Італії «гранатових» називають ледь не найкращою командою в цьому плані. Акцент робиться на парі центральних хавбеків, які часто забивають або асистують під час контрвипадів команди. Тут центрфорвард часто виконує роль того, хто зв’язує атаку, а не завдає фінального удару. Це може бути новим для Довбика, який звик, що в «Дніпрі-1» подібні наступи на ворота закінчувалися його спробами забити.

При цьому туринці часто грають і першим номером. Питання в тому, що «Дніпро-1» Йовічевича хоч іноді і грав в три центральні захисники, як «Торіно», але ця схема точно не є для нього основною. Тому Довбик не так добре знайомий зі схемою 3-4-2-1, яка іноді трансформується в 3-4-3.

Ще в «Торіно» немає Владислава Дубінчака, який постійно інтенсивно завантажував м’яч у штрафний верхом. Флангові гравці «гранатових» надають перевагу взяти гру на себе та завести м’яч до володінь суперника, а вже потім прострелити, покотити низом або вдарити самим. Ну і взагалі туринці грають суттєво більше через центр, ніж «Дніпро-1».

Фактор віку теж може зіграти свою роль – Довбик стане наймолодшим форвардом команди, якщо Пеллегрі піде. Артему зараз 24 роки, а «Торіно» у топ-3 наймолодших в серії А з середнім віком 25,4. Йому буде легше адаптуватися серед однолітків, а запас енергії в молодому тілі допоможе справитися з інтенсивністю сезону в Італії. Довбику буде простіше в клубі без єврокубків, щоб одразу звикнути хоча б до 40 матчів у сезоні, чого в його кар’єрі ще ніколи не було.

***

В цілому перехід Довбика в «Торіно» – чудовий розвиток подій для всіх сторін. Дніпряни отримають такі потрібні гроші, Артем нарешті переїде грати саме в той топ-чемпіонат, в якому він і хотів грати, а «Торіно» підпише потенційно забивного нападника, який повинен вписатись в їх стиль, хоч і очевидно потребує адаптації.

Фото: FootBoom, «Дніпро-1», Getty Images