Другий сезон галицьких «Карпат» у професіоналах – команду тренує іспанський фізрук, у складі новий Мессі, над клубом тінь Смалійчука

Проект з другої ліги України.

Галицькі «Карпати» проводять другий сезон у статусі професійного клубу. Дебютний рік у другій лізі завершився потраплянням до топ-5 групи А, хоча перед сезоном була задача підвищитися в класі. У цьому році «Карпати» виступають гірше, але все одно змушують звертати на себе увагу.

Власник Шредінгера

Мабуть, ще лише коти Леоненка не говорили про те, що власник галицьких «Карпат» – Олег Смалійчук. На сайті клубу вказано, що посаду почесного президента має Володимир Магаль. При цьому жодної згадки про Смалійчука.

«Власник львівських «Карпат» Олег Смалійчук мій давній знайомий, ми товаришуємо. Звісно, нам бракувало досвіду, тому Олег допоміг. Ми купили в «Карпат» комплекти форми та екіпірування. Де можна було замінити герб – зробили це, де ні – залишили. Орендували автобус, запросили професіоналів. У нас просто не вистачило б часу збирати все по крупицях, самі знаєте, якою короткою була перерва між чемпіонатами. Але якщо тренерський штаб та персонал вдалося взяти «комплектом», то з гравцями так не вийшло. До нас перейшли лише кілька карпатівців, хоч ми пропонували багатьом», – так говорив Магаль в грудні 2020-го.

Колишній директор по стратегічному розвитку львівських «Карпат», які грали минулого сезону в другій лізі, Сергій Болотніков натякав, що між клубами був зв’язок. Він писав у травні, що доля клубу зі Львову перебуває на фінішній прямій і є причини для оптимізму. А потім пояснив, що то означало.

«Підходив до кінця сезон. Здається, було зрозуміло, що Галич не виходить до першої ліги. Вже тоді була історія типу: «А, жах, Галич не виходить. Що тепер? Все накрилося мідним тазом». Я казав, що все нормально. Ми тоді вже розуміли, якщо з Галичем не вийде... Бо ще могло вирішитися в кабінетах. Знали, що в багатьох клубів були проблеми. Питання в тому, якщо «Олімпік» знявся б, хтось піднявся б з першої ліги в УПЛ, а з другої – в першу. Тому в нас були різні варіанти», – сказав Болотніков.

Оскільки «Карпати» Галич лишилися в другій лізі, будь-які плани керівництва тодішніх львівських «Карпат» по можливому переходу не здійснилися. У червні керівництво нових львівських «Карпат» заявило, що галицька команда належить Смалійчуку, наміру з нею об’єднуватися немає. Вже в серпні в галицькому клубі змінився кінцевий бенефіціар. Ним став Віктор Матура, його доля в клубі становить 100%.

Матура – колишній бенефіціар ТОВ «Карпати Арена», яке було створено під будівництво бази нових львівських «Карпат», пов’язаних із бізнесменом Володимиром Матківським (нині – власник львівських «Карпат»). Домашня адреса Матури у реєстрі збігається з адресою Олега Смалійчука у місті Галич.

Команду тренує віце-чемпіон Саудівської Аравії, який любить веселий футбол

Карлосу Інарехосу зараз 37 років, але останні 20 років він працює тренером. Він, як і майже абсолютно всі люди його фаху, мав бажання стати футболістом, були плани досягнути хоча б рівня 3-го дивізіону Іспанії. Проте кілька травм завадили йому грати на професійному рівні, вже в 17 років гра у футбол стала для нього лише хобі, а робота тренером – професією.

Інарехоса не образити словом фізрук, бо він має диплом викладача фізичного виховання, ступінь по психопедагогіці та ступінь магістра у галузі спортивних досягнень та здоров’я. Також автор книг «Специфіка тренування» та «Футбольна тактика». У віці 23-24 років був спікером на різних заходах Федерації футболу Іспанії, їздив виступати й в Колумбії.

З теорії до практики перейшов у рідному місті Гандія, що неподалік Валенсії.

«Там я пройшов через всі вікові категорії – діти, юнаки, молодь. Також працював з «Аліканте» U-19, мав досвід роботи асистентом тренера у дочірній команді «Мурсії», – розповідав Інарехос.

У 29 років іспанський спеціаліст вперше став головним тренером професійної команди.

«Я працював разом з Рікардо Лопесом (екс-кіпер «Осасуни», зіграв 1 матч за «МЮ») в університетських командах, ми домовлялися, що я стану його асистентом в майбутньому. Раптом до нього звернувся «Атлетіко Артахонес», який шукав молодого тренера з різними ідеями. Рікардо назвав їм моє ім’я. Я швидко взяв автівку, приїхав у офіс клубу, того ж дня підписав контракт», – говорив Інарехос.

Він прийняв команду посеред сезону і не зумів її врятувати від вильоту з 4-го дивізіону Іспанії. Інарехос лишився в клубі на наступний рік, посів з ним 4-те місце у своїй групі 5-го дивізіону, чого було недостатньо для повернення в лігу вище.

Інарехос поїхав до Африки, працював з кількома університетськими командами. Найдовше затримався у Замбії, де був директором по методології в академії «Кітве Юнайтед». Коли повернувся додому, у сезоні 2015/16 працював головним тренером у рідній Гандії з клубом 7-го дивізіону Іспанії.

У 2017-му встиг змінити три клуби. Спочатку прийняв запрошення стати асистентом Карлоса Корберана (зараз тренує «Хаддерсфілд») у кіпрському «Ермісі». Затримався там ненадовго, бо покликали головним тренером у «Манчестер 62» з Гібралтару. Його каденція тривала 37 днів, після чого настала відставка. А вже влітку очолив другий найстаріший клуб Франції «Мюлуз». Разом з командою пройшов сезон 2017/18 у 5-му дивізіоні, доволі непогано виступив у Кубку Франції.

«Я приїхав, не знаючи мови. Але в плані результатів то був чудовий рік. Ми пройшли 8 матчів у попередньому етапі Кубку», – згадував Інарехос.

Влітку 2018-го переїхав до Саудівської Аравії, де працював з «Аль-Хілаль» U-23. Ще через рік став тренером дублю катарського «Аль-Ахлі», з яким теж провів повний сезон. Там кілька тижнів був виконувачем обов’язків головного тренера першої команди, поки шукали нового спеціаліста після відставки попереднього. У 2020-му ще встиг недовго побути асистентом головного тренера «Хаур-Факкана» у вищій лізі ОАЕ. Недовго, бо знову запросили до Саудівської Аравії.

«Спортивний директор «Аль-Шабабу» знав мене по «Аль-Хілалю» і запропонував очолити команду U-23. Ближче до завершення першого кола «Аль-Шабаб» йшов третім у чемпіонаті Саудівської Аравії, відставав від лідера на 5 пунктів. Президент клубу поговорив зі мною, щоб я став виконувачем обов’язків головного тренера. Я згодився, ми перемогли в першому матчі 1:0. Після цього мене затвердили повноцінним головним тренером першої команди до кінця сезону», – казав Інарехос.

У складі «Аль-Шабабу» було чимало, як для Саудівської Аравії, відомих футболістів – Евер Банега та Одіон Ігало, слід відзначити й Фабіу Мартінша та Альфреда Ндіайе. Команда під керівництвом Інарехоса ближче до фінішу чемпіонату вийшла в лідери, але домашні 1:5 від «Аль-Хілаля» поховали майже всі шанси на чемпіонство. «Аль-Шабаб» став срібним призером першості Саудівської Аравії, відставши на 4 очки від «Аль-Хілаля».

«Я відкритий для будь-яких можливостей. Ставлю амбіційні цілі як тренер. Хочу так і продовжувати. Моя мрія – бути головним тренером команди вищого дивізіону», – казав Інарехос, ще тренуючи «Аль-Шабаб».

Мабуть, через готовність до будь-яких викликів наступним місцем роботи Інарехоса стали галицькі «Карпати».

«Моя ідея – грати у веселий футбол. Хочу атакувати все, що можу, створювати максимально багато гольових моментів. Футбол належить фанатам. Хочу, щоб вони отримували задоволення. Подобається, коли моя команда бере на себе відповідальність, але не для беззмістовного контролю м’яча, а щоб проводити максимально багато часу на половині поля суперника. Система гри постійно змінюється, особливо то стосується атаки.

Я був дуже щасливий результатами «Аль-Шабабу», але насамперед тому, що вони здобуті завдяки вірі команди у філософію та стиль, який ми намагалися донести», – сказав Інарехос.

Під його керівництвом «Карпати» вже провели 7 матчів у другій лізі – 1 перемога, 2 нічиї та 4 поразки. Турнірне становище команди особливо не змінилося – опустилися з 8-ї позиції на 9-ту в групі А. Та лідерів вже відпустили задалеко, щоб думати про підвищення в класі.

«Задля покращення комунікації з футболістами я мушу вивчити мову, але зараз, як на полі, так і в тренувальному процесі, мені допомагає перекладач. І все ж, футбол – це гра універсальна. Є речі, які зрозумілі, незалежно від мови спілкування. Вважаю, що нам вже вдалося налагодити певний контакт з гравцями. Підсилення буде, але річ у тому, що нинішні «Карпати» – це довготривалий проект, ми завжди будемо думати про покращення гри. Підсилюватися ми будемо у тому випадку, якщо виникне необхідність. Усе буде спокійно і розмірено», – каже Інарехос.

Підписали з «Рівер Плейту» товариша Карраскаля

Про трансфери двох колумбійців – Дувана Бальсейро та Гілмара Болівара – стало відомо в один день.

Бальсейро – 19-річний вінгер з Колумбії. Його запросив особисто Олег Смалійчук. Бальсейро в інтерв’ю одразу розкрив всі карти, сказавши, що Смалійчук – власник галицького клубу. Український функціонер познайомився з колумбійцем в «Рівер Плейті». Можливо, через іншого старого знайомого українських фанів – Хорхе Карраскаля, з яким Бальсейро товаришує.

«Карраскаль сказав, що футбол в Україні на дуже хорошому рівні і в перспективі є можливість потрапити до сильнішого чемпіонату. Також він казав, що у Львові комфортно жити», – розповів Бальсейро.

У «Рівер Плейт» він потрапив завдяки турніру для відбору талантів, який проводили в Колумбії. Там Бальсейро став найкращим гравцем, його запросили в «Рівер», до якого приєднався наприкінці 2019-го. Проте за першу команду не грав, лише мав нагоду тренуватися з нею.

«Я подавав там великі надії, але «Карпати» та «Рівер» вирішили моє майбутнє, я продовжу виступи в галицькому клубі», – сказав Бальсейро після переїзду в Україну.

Юний колумбієць має благородні мрії, які сподівається здійснити з допомогою футболу.

«Граю не заради слави чи грошей. Хочу купити батькам будинок, тому що ми протягом всього життя винаймали житло. Також хочу створити фонд для допомоги безпритульним дітям і збудувати церкву», – поділився Бальсейро.

Поки йому не вдалося стати основним навіть в «Карпатах» – в усіх 6 зіграних матчах другої ліги виходив на заміну.

Болівар – ще один колумбієць, але грає більше на оборону. 20-річний хавбек бокс-ту-бокс також не виступав на дорослому рівні до переїзду в Україну. На рівні дитячого футболу його відзначали як перспективного футболіста з Барранкільї – рідного міста Гілмара.

У Колумбії він був у футбольній школі «Удінезе», після чого перейшов до молодіжної команди одного з найтитулованіших клубів країни – «Атлетіко Насьоналя». У її складі особливими звитягами не запам’ятався, хіба виграв любительський турнір регіону Антіокія.

Болівар має сторінку в Tik Tok, де часом публікує відео своїх вдалих моментів з гри за «Карпати». Його можна назвати гравцем основи, адже провів 12 матчів після 15 турів.

У складі є син екс-гравця збірної Бразилії та партнера Марадони в «Бока Хуніорс»

Про підписання двох аргентинців – Давіда Вальєхоса та Ікера Скотто – також оголосили разом.

21-річний Вальєхос народився неподалік Буенос-Айреса, в якому виступав за молодіжну команду «Сан-Лоренсо». Примітно, що в юному віці двічі їздив в оренду до Мексики, де грав за «Атлетіко Сан-Луїс» та «УНАМ Пумас» на рівні U-20.

У статусі вільного агента на початку 2020-го приєднався до першої команди «Ла-Серени» з Чилі. Клуб якраз виходив до вищого дивізіону. У «Ла-Серені» й дебютував на дорослому рівні, хоч і грав за команду з низів турнірної таблиці. В активі мав всього 7 матчів, але здебільшого на початку сезону. Деякі ресурси вказують на подвійну національність Вальєхоса – аргентинська та чилійська – та в ПФЛ заявили як громадянина Аргентини. Має в активі 5 матчів у другій лізі, але без забитих м’ячів.

19-літній Скотто прийшов до «Карпат» без досвіду гри на професійному рівні. Та це один з тих латиноамериканських футболістів, навколо яких крутяться ЗМІ. Причина – його батько Даріо Скотто, який встиг пограти за збірну Аргентини, «Бока Хуніорс» та ще ряд клубів з Аргентини, Іспанії, Мексики, Парагваю, Чилі та Болівії. З 1995 по 1996 рік виступав разом з Дієго Марадоною за «Боку».

«Бачив гру свого батька лише на відео, бо мені був рік, коли він завершив кар’єру. Він повністю підтримує моє захоплення футболом і дуже критично ставиться до мене. Після кожного матчу оцінює мою гру, вказує на помилки. Багато чому вчуся в тата», – говорив Скотто.

Ікер виховувався у «Банфілді», та до дебюту за першу команду справа не дійшла.

«Я хотів би, щоб він знову прославив прізвище Скотто у футболі. Він не такий футболіст, яким був я. Хоч і грає на моїй позиції, але він більше дев’ятка. До того ж Ікер краще за мене грає головою. Якщо він зустрічається з м’ячем у штрафному суперника – дуже ймовірно, що буде гол. Незалежно від того, чи досягне він успіху, я щасливий за нього», – розповідав Скотто-старший.

У квітні Ікер міг перейти до клубу з Чилі, проте сторони не домовилися. А вже у вересні оголосили про повноцінний трансфер до галицьких «Карпат».

«Я хочу експериментувати, хочу вчитися. Тому вирішив залишити все в Аргентині й поїхати якомога далі від дому, щоб самостійно будувати свою футбольну кар’єру. Так, справді, батько міг би влаштувати мене в хороший аргентинський клуб, але це було б не правильно, я хочу досягти успіхів сам. Ми порадилися в сімейному колі, поговорили з моїм агентом Августином і, зрештою, тато таки сказав, щоб я їхав в Україну. Зокрема й тому, що тут вміють працювати з латиноамериканцями», – коментував свій переїзд до України Скотто-молодший.

Цього сезону забив 1 гол в 7 матчах другої ліги, переважно виходить на заміну.

В юному віці приписували інтерес «Барселони», але дебютував на дорослому рівні лише у 21 – за «Карпати» Галич

Про аргентинця Лукаса Патанеллі почали говорити в іспанських ЗМІ у жовтні 2015-го. Мовляв, «Реал» слідкує за 15-річним вундеркіндом з «Індепендьєнте». Тоді Marca навіть взяла в Лукаса інтерв’ю після відвідування юним гравцем бази «Реалу» і зустрічі з першою командою, в тому числі з Кріштіану Роналду.

«Було б добре дебютувати на професійному рівні у складі «Індепендьєнте». Мрію грати за основну команду цього клубу. Хоча якщо те станеться в складі «Реалу» – тим ліпше», – сказав тоді Патанеллі.

Через пів року ЗМІ вже давали нові заголовки – «Барса» перехопила нового Мессі в «Реалу». Тоді з’явилася інформація про майже неадекватний аванс 16-річному Патанеллі – нібито «Барселона» заплатила «Індепендьєнте» 3,6 млн євро за 50% прав на гравця, а сам футболіст підписав попередній контракт з каталонцями. А поруч дописали, що також був інтерес з боку «ПСЖ», «Челсі» та «Порту». Синьо-гранатові заперечили те, сказавши, що агенти просто набивають ціну черговому таланту з Південної Америки.

Влітку 2018-го Патанеллі покинув «Індепендьєнте», бо представники футболіста вирішили, що йому треба знайти кращий клуб для розвитку. Вдалося підписати угоду з «Велес Сарсфілд». Та навіть тут Лукас не став своїм і покинув команду вже через пів року. Де він був з початку 2020 року до лютого 2021-го – таку інформацію знайти дуже тяжко. Але точно не реалізовував потенціал «нового Мессі».

У лютому цього року Патанеллі прибув на перегляд у «Рух», але в результаті через місяць став гравцем саме галицьких «Карпат». Дебютував на дорослому рівні він лише у 21 рік у другій лізі України. Можливо, ще все не так безнадійно в його кар’єрі. Принаймні, вміє забивати такі гарні голи, а не лише жонглювати м’ячем.

Тривалий час пропустив через травму, але повернувся в Україну у серпні. З того часу не зіграв жодного матчу за «Карпати» в другій лізі.

Єдиний представник Африки в команді – Фелікс Хаммонд. Грав за «Пласку Землю»

Відомості про цього 20-річного вінгера з Гани починаються з 2019 року, коли він переїхав до Іспанії грати за «Алкобендас» в 4-му дивізіоні. Там Хаммонд був основним, за сезон вдалося забити 6 голів у 22 матчах. А далі почав змінювати клуби кожні пів року і навіть частіше – «Леганес Б», «Паракуельос» та (увага) «Пласка Земля». Так, в Іспанії справді був клуб з такою, бо його президент Хаві Повес вирішив таким чином публічно підтримати однойменну теорію. Зараз клуб має назву «Фуенлабрада Промесас» і статус резервного для основної «Фуенлабради» з Сегунди.

Хаммонд у складі тих трьох клубів сумарно зіграв 9 матчів за сезон, забив 2 голи. Теж був тривалий час без команди, а наприкінці вересня про підписання Фелікса оголосили галицькі «Карпати». Забив у дебютному матчі, поки то єдиний гол в 3 зіграних зустрічах.

«Форми Деди не вміщаються в рамки нашого маленького клубу»

Друга ліги України час від часу нагадує про себе не лише деякими дикими результатами команд, а й кумедними випадками. Вже після запрошення Інарехоса «Карпати» припинили співпрацю з форвардом Ярославом Дедою, який ще в 16 років дебютував в УПЛ за «Волинь». Сам футболіст через кілька днів розповів про причини розірвання контракту.

«Якщо відверто, то мені не сподобався проект «Карпат» – те, що вони почали привозити легіонерів, ставити їх в основу для того, аби потім продати. У такий футбол я не хочу грати.

Ще перед матчем проти «Києва» мені повідомили, що нападником в основі буде Ікер Скотто, а я маю грати на іншій позиції. Наскільки я зрозумів, «Карпати» мають свої плани, вони хочуть потім вигідно продати його та інших легіонерів.

Сказав, що просто не збираюсь брати участь у цих аферах і хочу грати на своїй позиції, яку заслуговую більше за Ікера. Вважаю, що я мав кращий вигляд на тій позиції, ніж він. Але, як ви можете здогадатись, тренери нічого в цьому не вирішували – усе вирішувало керівництво клубу. Мене поставили в матчі з «Києвом» лівим хавбеком, я зіграв лише в 1-му таймі. Сказав відверто, що на цій позиції не маю бажання грати», – розповів Деда.

Клуб відповів своєму колишньому гравцю вогняним лонгрідом. Ось деякі яскраві тези звідти:

«Форми Ярослава Деди аж ніяк не вміщаються в рамки нашого молодого і маленького клубу, а його інтелект подавляє наші примітивні стратегічні плани щодо подальшого розвитку, зводячи їх до поняття «афери».

І хоч клубні лікарі переконували, що усі його травми – наслідок непомірної зайвої ваги, а відсоток жиру в організмі перевищує усі адекватні норми, ми в це не вірили.

Перед тим, як клуб розірвав контракт з Дедою, він вимушено пропустив три тижні тренувань через поважну причину – у нього боліло горло. Злі язики цинічно жартували, що це через непомірне вживання холодного пива та інших алкогольних напоїв з морозилки – ми знову ж таки не вірили. Хіба при тверезому глузді можна собі уявити, щоб футболіст-професіонал вживав СТІЛЬКИ алкоголю і курив як паротяг? У жодному випадку.

Нам дуже шкода, що ми не змогли розкрити потенціал цього великого гравця через бездарного тренера і недолугий менеджмент, тому ми визнали усі наші помилки й відпустили його», – сказано на офіційному сайті клубу з Галича.

Минулого сезону грали у формі львівських «Карпат» зразка 2012 року

Галицька команда мала зелено-білий домашній комплект форми на сезон 2020/21.

У такій же грали «Карпати» Львів у 2012 році.

А коли ці дві команди грали очні матчі в другій лізі, то ввімкнувши трансляцію, взагалі було незрозуміло, які «Карпати» львівські, а які галицькі.

До того ж тренери обох команд мали на своїй екіпіровці емблеми одного клубу – львівських «Карпат». Ту саму емблему, що передали ультрас зелено-білих.

Був ще курйозний випадок в матчі галицької команди проти «Епіцентру». Тоді форвард «Карпат» Андрій Бей забив переможний гол в зустрічі, а коли святкував – зняв футболку й кинув глядачам. Звісно, отримав жовту, але ігрову амуніцію повернули не одразу – вирішив пожартувати один з керівників «Львова» Роман Михайлів.

Фото: «Карпати» Галич, «Карпати» Львів, твіттер Карлоса Інарехоса, інстаграм Дувана Бальсейро, інстаграм Ікера Скотто, ПФЛ, Тарас Кузьменко