Tribuna/Футбол/Блоги/Типу аналітика/Фронтмен The Clash співав пісню про «Шахтар». Вона не про футбол

Фронтмен The Clash співав пісню про «Шахтар». Вона не про футбол

Джо Страммер у 2001 році написав трек, у якому назвав шарф гірників «знаменом свободи».

26 августа 2018, 19:15
19
Фронтмен The Clash співав пісню про «Шахтар». Вона не про футбол

Джо Страммер у 2001 році співав про шарф гірників, називаючи його «знаменом свободи».

Джо Страммер – ім’я відоме прихильникам рок-музики. Він став одним з тих, хто показав, що часом наслідування не є чимось поганим. Джо, надивившись на королів панк-року Sex Pistols, став співзасновником ще одного легендарного гурту в історії панку – The Clash. Хлопці розривали британські і не лише сцени протягом 9 років (1976 – 1985), а потім кожен з учасників подався у сольне плавання. Найбільш вдалим заплив вийшов у Джо Страммера – він 13 років писав саундтреки до фільмів і сесійно виступав з іншими гуртами, а в 1999 році створив банду з мультимузикантів The Mescaleros, з якими грав до своєї смерті у 2002 році.

24 липня 2001 року вийшов другий альбом в історії гурту The Mescaleros і остання повноцінна платівка за життя Страммера – Global a Go-Go. У цьому релізі під номером 7 є трек, назва якого є рідною для українських вух та очей – Shaktar Donetsk. Щоправда, транскрипція крива, але мався на увазі саме клуб «Шахтар» з міста Донецьк.

Студійна версія:

Live-версія:

Про що пісня?

Щоб то зрозуміти, для початку варто ознайомитись з текстом:

Можливий шанс, шторм, можлива нагода, буря

Ласкаво просимо до Британії в третьому тисячолітті

Це щоденник македонця, македонця

Він прибув до Британії в кузові вантажівки

«Не хвилюйся, не турбуйся, не поспішай», – сказав чоловік з планом

Він сказав: «Якщо ти справді хочеш йти – ти досягнеш свого»

Якщо ти справді хочеш йти – живий або мертвий, мій друже

Гаразд, ти можеш літати – так довго, наскільки в тебе достатньо грошей

Або ж якщо ти справді хочеш йти – ти досягнеш свого.

Він був у шерстяному шарфу «Шахтаря» Донецьк

Ні, знамено свободи на його шиї,

Яке він успадкував від батька

Один з українських емігрантів з Югославії

Він сказав: «Ти досягнеш свого»

Якщо ти справді хочеш йти – живий або мертвий, мій друже,

Гаразд, ти можеш літати – так довго, наскільки в тебе достатньо грошей

Або ж якщо ти справді хочеш йти – ти досягнеш свого.

Йо-оу, він має маленьку листівку

Йо-оу, кожен має мрію

Йо-оу, він завжди має її (листівку – прим.) з собою

Йо-оу, вона з 1925-го

Червона телефонна будка з «Вемблі» на тлі

Вежі-близнюки, вандал, ага.

Чи знайде він дворівневий обігрівач

Який чекає на нього у двох кімнатах

Над магазинчиком телефонів де-небудь

Він вийшов з потяга у Шедвеллі (район у Східному Лондоні – прим.), зник без сліду

Він сказав: «Ти досягнеш свого»

Якщо ти справді хочеш йти – живий або мертвий, мій друже,

Гаразд, ти можеш літати

Так довго, наскільки в тебе достатньо грошей

Або ж якщо ти справді хочеш йти – ти досягнеш свого.

Змазує подрібнене місто з іншого боку

Роздивляється кожен шар іржі по всьому Хамберсайду (неметропольне графство на півночі Англії – прим.)

Ти знаєш, що заблокований генератор відімкнути живлення по всьому місту.

Гаразд – ти досягнеш свого

Живим або мертвим, мій друже,

Ти досягнеш свого

Живим або мертвим, мій друже,

Якщо ти справді хочеш йти – ти досягнеш свого

Якщо ти справді хочеш йти – живим або мертвим, мій друже,

Якщо ти справді хочеш йти – ти досягнеш свого

Якщо ти справді хочеш йти – живим або мертвим, мій друже,

Якщо ти справді хочеш йти – ти досягнеш свого

Якщо ти справді хочеш йти – живим або мертвим, мій друже,

Якщо ти справді хочеш йти – так довго, наскільки в тебе достатньо грошей

Якщо ти справді хочеш йти – ти досягнеш свого.

Страммер встиг пояснити значення тексту пісні ще за життя. Він розповів про композицію Антоніно Д’Амброзіо, який став редактором біографічної книги про Джо – «Let Fury Have the Hour: Joe Strummer, Punk, and the Movement that Shook the World».

«Страммер пояснював у біографії до Global a Go-Go, що «Shaktar Donetsk» – духовний і культурний якір альбому, – розповідав Д’Амброзіо. «Це назва української футбольної команди, і я просто знав хорошу історію там. Ми не знаємо, що відбувається за межами нашої території, ось про що йдеться. Пісня про переміщення людей та емігрантів, а також про осіб, які ховаються від правосуддя. Біженці доповнюють нашу культуру. Вони приносять з собою таланти і навички. Отже, ця пісня кричить про [важливість] мудрого керівництва у світі».

Чому «Шахтар»?

Страммер не давав прямої відповіді, чому обрав саме донецький клуб для пісні. У описі значення треку він ніби натякнув, що йому відома якась історія, пов’язана з македонцем і «Шахтарем». І вона може бути цілком реальною, оскільки під час військових дій у Югославії (перша половина 1990-х) з країни емігрувало чимало людей. Зафіксувати точної цифри тоді не було можливим, тому історики припускають, що землі Англії прийняли кілька сотень македонців. Серед них могли бути біженці з українським корінням, оскільки ще з кінця 18-го століття наші земляки емігрували на югославські землі. За підрахунками істориків, їх було близько 40 тисяч.

Одразу після Другої світової війни СРСР і Югославія підписали договір про співпрацю, який через кілька років розірвали, а згодом знову поновили. Уже в 1970-х почався активний культурний обмін з республіками Югославії. Не виключено, що саме тоді з УРСР, десь з Донбасу, до македонської республіки емігрував батько героя пісні. Після переїзду він продовжував підтримувати рідний донецький клуб, а потім віддав своєму синові, уродженцю Македонії, шарф «Шахтаря», з яким той шукатиме кращої долі в Англії. То було мрією батька, про що свідчить листівка із зображенням «Вемблі», датована 1925 роком.

Це лише одна з версій.

Є варіант, що на написання пісні Страммера наштовхнула трагічна історія в Дуврі у червні 2000 року, коли у вантажівці знайшли мертвими 58 китайців. Ті нелегально перетнувші кордон емігранти задихнулися в кузові автомобіля. Страммер, який ще за часів The Clash писав треки суспільно-політичного спрямування, не міг обійти стороною той випадок. Але щоб не прямо вказувати на промах держави у міграційному питанні, Джо вирішив змінити національність героя і дав йому шанс «живим або мертвим досягнути своєї мети».

Страммер, як і належить англійцю, любив футбол. Він був прихильником «Челсі», оскільки юність Джо пройшла в Лондоні. Страммеру подобалось не лише горланити пісні на «Стремфорд Брідж», а й писати пісні про футбольну культуру. У 1979 році разом з The Clash був виданий, так би мовити, футбольний альбом London Calling.

Про «Шахтар» Страммер знав, як він сам про те сказав. Відомим донецький клуб для нього міг бути і раніше 2000 року, але саме в сезоні 2000/01 «Шахтар» потрапив в одну групу з лондонським «Арсеналом» в Лізі чемпіонів. В дебютній для гірників кампанії в ЛЧ «Шахтар» не зміг вийти в плей-офф, але гучно про себе заявив, розгромивши «Арсенал» вдома (3:0) і поступившись на «Хайбері» (2:3). Ймовірно, фана «Челсі» в лиці Страммера вразили ті хлопці з далекої України і він вирішив віддати їм шану у вигляді згадки назви клубу в новій гостросоціальній пісні.

Але то теж лише одна з версій.

Точно відомо лише одне – Страммера непокоїла тема міграції в Англію іноземців будь-якими способами, які іноді закінчувалися фатально. Якщо не одразу, то згодом. Така собі американська мрія по-британськи.

А пісня «Shaktar Donetsk» тепер час від часу з’являється в англійській пресі, коли «Шахтар» стикається у єврокубках з місцевими командами. Тепер Страммера називають ледь не пророком, бо люди з шарфами «Шахтаря» на шиї таки вимушені були тікати від війни, але не в Югославії.

Фото: JamBase, Las Vegas Weekly, Flickriver, Eight by Eight, УНІАН

Другие посты блога

Все посты