5 причин, чому «Вест Хем» на дні АПЛ

Блог «Типу аналітика» виокремив 5 причин, чому «Вест Хем» після трьох турів перебуває на останньому місці турнірної таблиці АПЛ.

«Вест Хем» закінчував минулий сезон валідольно, але останні матчі провели на рівні і зберегли для себе прописку в елітному дивізіоні. Влітку Білічу треба було активно діяти на трансферному ринку, що він і робив, підписавши Чічаріто, Арнаутовіча, Сабалету і взявши в оренду Харта. Здавалось би, гравці високого рівня, встигли пограти в інших топ-чемпіонатах, мають досвід виступів в Лізі чемпіонів, але щось з перших турів не приносять команді щотижня по 3 пункти. Навпаки, сьогодні, після трьох турів, «Вест Хем» посідає 20 строку в турнірній таблиці, маючи 0 очок та 10 пропущених в пасиві і лише 2 забитих в активі. Чому так? Прослідкувавши за грою Молотобійців і, зокрема, названих вище гравців, виокремлюю першу причину.

Відсутність зігранності між новачками та іншими гравцями

Усі вони дебютували у першій же грі АПЛ проти «Манчестер Юнайтед». Біліч усіх поставив на свої рідні позиції – Сабалета ПЗ, Арнаутовіч ЛВ, Чічаріто ФВ і, звичайно, Харт ВР. І вже перший тайм показав, що підготовка до сезону і близько не допомогла налагодити зв’язки на полі між гравцями.

Сабалета часто безуспішно забігав вперед по своєму флангу, не отримуючи підтримки від партнерів, які чомусь в ті моменти надавали перевагу Масуаку (лівий захисник), який так високо рідко виходив. Як наслідок, Сабалети немає на його позиції, коли «Вест Хем» обрізається, тому Решфорд спокійно гуляв флангом, де йому протистояв Айю, який за матч жодного разу в суперника м’яч не відібрав, або зміщувався центрбек Рід. У першому матчі я нарахував 7 втрат позиції Сабалетою, дві з них були фатальними, і не завжди Об’янг встигав його фланг закривати.

Сабалета не вслідкував за Решфордом і той показав, що він значно швидший за аргентинця.

Через кілька хвилин Решфорд вирішив свою перевагу у швидкості використати ще раз і заробив штрафний удар, після якого манкуніанці відзначились в матчі вдруге.

Видно, як Решфорд хотів прокинути повз Сабалету і обійти того на швидкості, але захисник був іншої думки щодо його намірів.

Отримав жовту картку і лише розвів руками, мов "А що я міг зробити ще?".

Тут Сабалета підключився до атаки, але його не задіюють.

Проти Антоніо пішло двоє суперників, але Сабалета чомусь не йде йому на допомогу.

Тут захисник розуміє, що може перехопити м'яч, якщо поспішить...

...але швидкість - не його найкращий скілл, як ми пам'ятаємо з дуелей проти Решфорда.

Нобл поки що ніби перекриває передачу на суперника на позиції Сабалети.

Та то ненадовго, бо він одразу починає піклуватися про центр поля. А даремно, бо атаку вирішили почати через вільну зону зліва.

Суперник майже дійшов штрафного Молотобійців, а Сабалети досі й нема.

У другому турі аргентинець почав ходити вперед рідше, але знову привіз гол, а в третьому – його постійно підстраховував центрхав Райс і гольових помилок вже не було. Тут тенденція до налагодження зігранності є.

Інша проблема – Харт. Ні, він не лажає, провів усі матчі переконливо, жоден пропущений м’яч із 10 не був на його вині. Але Харт постійно виконував введення м’яча від воріт довгою високою подачею, замість пасу одному зі своїх захисників. У першому матчі він часто подавав від воріт на правого АПЗ Айю, який є найнижчим із усіх готових прийняти верховий м’яч півзахисників. Його зріст всього 1,76 м, нижчими з атакувальної лінії за нього є лише Чічаріто (1,75 м) та Лансіні (1,70 м). Зрозуміло, що всі свої верхові дуелі Айю в матчі проти «МЮ» програв, бо йому протистояв Блінд (1,80 м). Не розумію, чому Харту ніхто не підказав, що на протилежному фланзі грає Арнаутовіч з його 1,92 м або хоча б Антоніо (1,80 м).

Проти «Саутгемптона» Біліч вже поставив справа Антоніо, а Айю розташувався в центрі. І Харт вже почав подавати на Антоніо, який мав в опонентах Бертрана (1,80 м). Ситуація краща, але ж на протилежному фланзі Арнаутовіч, а проти того Соарес на 20 см нижчий! Ні, Харт вперто подавав на Антоніо, але на щастя для Біліча вінгер вигравав свої дуелі. А от вже у грі з «Ньюкаслом» Антоніо протистояв Мбемба (1,82 м), то останній переграв свого опонента. Це при тому, що зліва Фернандес (1,90 м) грав проти Манкілльо (1,80). Незрозуміло, навіщо грати постійно лонгболлами, якщо твої низькі півзахисники програють більшість своїх дуелей, а на вищих не подавати взагалі.

По Арнаутовічу можу мало що сказати, бо вінгер встиг вже у другому ж матчі за новий клуб отримати червону картку через дурість і отримав 3-матчевий бан. Проти «МЮ» його можна було згадати 2 рази, коли він відібрав м’яч і почав атаку, яка закінчилася небезпечним моментом, і потраплянням круглого в перекладину після його удару за меж штрафного майданчика. Проти «Саутгемптона» він був активнішим і чудово зміщувався в зону центрфорварда, коли Чічаріто більше виконував роль «десятки» і різав оборону пасами в бік Арнаутовіча.

У цьому епізоді різанням оборони зайнявся Антоніо і у штрафний майданчик побіг саме Арнаутовіч, а не Чічаріто, який навіть не забіг на позицію добивання.

В наступному епізоді Чічаріто, виконуючи функції підбиральника м'ячів біля воріт суперника, вже сам грав на Арнаутовіча, який знову забіг н позицію центрфорварда.

Але Арнаутовіч врізав ліктем центрбеку Сотона і був вилучений ще в першому таймі, і всі перспективи на перемогу «Вест Хема» пішли з поля разом з ним.

Чічаріто ж часто не має підтримки від партнерів по команді, яка не вміє грати в контратаках. Мексиканець не раз потрапляв у ситуації, коли мав у ногах м’яч, але не було кому його віддати, а потім втрачав його, бо його габарити не дозволяють потрібний час прикривати шкіряного корпусом, поки хтось ризикне підключитися.

Ось тут Огбонна робив довгу передачу на Чічаріто.

Айю ніби зневірився, що Чічаріто зможе виграти цей м'яч і трохи скинув швидкість.

Але мексиканець, на диво, круглим заволодів.

Йому нічого не залишалося окрім того, щоб йти в обводку, але те не вдалося.

В іншому епізоді вже на своїй половині поля Чічаріто не мав кому віддати м'яч, щоб розпочати контратаку.

По праву руку немає нікого, зліва є партнер, але передачу можуть перехопити півзахисники, і центрфорвард знову пішов у дриблінг. Втрата м'яча.

Та що казати про контратаки, якщо у штрафному суперника знову доводиться брати ініціативу до своїх рук.

Тут вже перекрито Крессвелла, треба розвернутися.

Упс, тут щось занадто багато Дияволів і так мало своїх.

Поки що Чічаріто забив 2 єдиних м’ячі Молотобійців в сезоні, але вони були дуже схожими – форвард добивав м’яч у ворота після сейву голкіпера.

Ось так це було після удару Антоніо.

А так він оформив дубль.

Гольове чуття Чічаріто Біліч взагалі не використовує, даючи йому завдання підбирати м’ячі і діяти «десяткою», поки його флангові захисники вішають у штрафну, де зараз не грає травмований велетень Керролл, а постійно забігає Айю. Після дальнього удару Антоніо було забито один з двох м’ячів «Вест Хема», а схему «бийте більше, Чіча доб’є» так і не використовують.

Відсутність альтернативної награної пари центрбеків

Біліч поки не може знайти ідеальну пару центральних захисників, опробувавши в перших турах зв’язки Огбонна – Рід, Огбонна – Фонте та Огбонна – Коллінз. Рід травмувався після першого туру, тому тренеру довелося ставити в пару Огбонні португальця Фонте, але діяли вони дуже незлагоджено і гравці «Саутгемптона» безпощадно різали їх пасами. Навіть просте вбігання Габб’ядіні до штрафної через шпарину між ними вже викликало паніку і це призвело до першого пропущеного голу.

В іншому епізоді вони такого вирішили не допускати і одразу ж накинулися вдвох на один м'яч, ледь не зіштовхнувшись.

Або ж Фонте припускався позиційних помилок.

Незрозуміло, кого хотів накрити Фонте, але тут йому дарують шанс заволодіти м'ячем.

От біда, вивів суперника на ударну позицію.

Тут вже були проблеми взаєморозуміння між лінією півзахисту і оборони.

Тут із суперником ніби грає Райс, але він подумав, що далі гравець не в юрисдикції центрхава, то віддав його захисникам.

Ті подарунок не оцінили, і збилися в купу, оголивши правий фланг.

Але раз таки Фонте вирішив не відпускати гравця на ударну позицію і зробив це ціною фолу у власній штрафній. Пенальті було реалізовано.

Коллінз з Огбонною показували кращий футбол, але рудобородий захисник всередині другого тайму вже мав стомлений вигляд і на його вині другий пропущений м’яч від «Ньюкасла».

Цю пару центрбеків різали всього раз за гру.

Минулого сезону Рід показував надійну гру в центрі оборони, коли Огбонна або Фонте часто мали помилки, які призводили до голів. Зараз же кращий оборонець має травму, а гідної заміни йому немає, тому й Біліч невдало експериментує.

Невдала схема

У сезоні 2016/17 Біліч перепробував безліч схем гри. То було і 4-3-3, і 3-5-2, і 3-4-3, але найбільше йому припали до душі 4-2-3-1 та 3-4-2-1. Причому гра за першою схемою принесла йому 9 очок в 12 матчах, а за другою – 19 в 11 і половину (6) усіх перемог в сезоні. Вгадайте, за якою схемою провів «Вест Хем» свої перші 3 матчі сезону? Правильно, за найменш вдалою 4-2-3-1.

Навіть коли Рід травмований, а Куяте набирає форму, Біліч може скласти трійку центрбеків з Фонте, Коллінза та Огбонни, давши латералям Крессвеллу та Сабалеті більше грати попереду, що їм часто краще вдається, аніж відбирати м’яч чи перекривати зони.

Коротка лава запасних

Минулого сезону у Біліча був широкий вибір гравців атакувального плану. Це були і Флетчер, Фейгулі, Валенсія, Снодграсс, плюс орендовані Торе і Каллері. Сьогодні ж усіх перерахованих у складі немає, і хорватський наставник формує лаву запасних з кіпера, чотирьох гравців захисту і лише двох з нападу. Причому один з них, Сахо, вже майже покинув клуб, а інший – Лансіні – досі не набрав форму.

Відсутність досвіду у основного гравця центру поля

На одній з найбільш ключових позицій на полі Біліч використовує 18-річного Райса, вихованця «Челсі», який минулий сезон провів у складі U23 Молотобійців і грав там на позиції центрбека. Зараз же він є основним на пару з Ноблом в центрі поля і взаєморозуміння між ними на низькому рівні. Вони не підстраховують один одного, закріпившись лише на своїх позиціях. Об’янг, ще один центрхав, почав сезон взагалі нікудишнє, привізши вже в першому ж матчі гол, а за грою нічим не кращий за Райса.

Гравці Сотона різали пару Райс - Нобл пасами знатно.

Тут вони вже відіграні.

Ще один епізод.

Райса витягли з позиції і можна грати через лівий фланг вже.

Був цікавий момент не на користь Біліча. У грі проти «Ньюкасла» ближче до кінця першого тайму хорват дав настанову своїм гравцям центру півзахисту грати вільніше, відкриватися і пропонувати себе для передач, чого не було помічено раніше в жодному з матчів. Якщо Нобл на досвіді вдало почав тікати від своїх опікунів на полі і отримувати частіше паси від захисників, то Райсу, центрбеку на позиції центрхава, було це важко виконувати і він почав втрачати позицію, а в один момент, після отримання пасу від Огбонни, завозився з м’ячем, обрізався і круглий після деяких маніпуляцій гравців «Ньюкасла» опинився за спиною Харта. То було на 35-ій хвилині матчу і останні 15 хвилин (було додано 6) Райс до м’яча торкнувся від сили раза 2-3.

Коли через кілька хвилин 18-річний півзахисник вдало підчистив за Сабалетою, який вчергове покинув свою позицію, то ніхто з партнерів не підійшов до Райса і не поплескав по плечу, хоча на те було часу достатньо, «Ньюкасл» не одразу ввів м’яч у гру. По перерві Лансіні змінив на полі Райса, і не показав взагалі нічого, а юнак зрозумів, що за такі помилки може поплатитися місцем в основі, на відміну від Сабалети.

Чому Біліча досі не звільнили?

Біліч – наставник високого рівня, з ним збірна Хорватії виходила двічі на Євро, у 2008-му виходила і до чвертьфіналу, але от з клубами хорвату не щастить. Він мав досвід тренувати російський «Локомотив» і турецький «Бешикташ», але ніяких успіхів з ними не мав. В Англії Біліч грав свого часу і йому ця країна була дуже знайомою, тому боси «Вест Хема» його й покликали, тим паче Молотобійці були першим англійським клубом в його кар’єрі. Але й тут у Славена не все складається, окрім першого сезону, коли лондонці посіли 7 місце в АПЛ. Якраз це і стримує босів Молотобійців перед ухваленням рішення про звільнення, бо знають, що хорват може зробити диво.

Сьогодні перед Білічем стоїть ультиматум від керівництва (на фото - Девід Салліван) – якщо в наступних 4-х матчах команда не почне показувати результат, то хорвату доведеться шукати нову роботу. Календар Білічу не на руку – вдома проти міцного Хаддерсфілду, виїзд на «Хоторнс» проти непростого «Вест Брома», вдома проти грізного «Тоттенхема» і ще одна домашня гра зі «Свонсі», які також мають ігрові проблеми.

Чи заграє нарешті «Вест Хем»?

Про гру Молотобійців, можна сказати, що не все так погано, як здається на перший погляд. Перші 3 гри вони відбігали на виїзді через проведення на домашній арені Чемпіонату світу з легкої атлетики, тому зараз лондонці повернуться на «Олімпійський» і зможуть грати перед своїми трибунами. З лазарету повертаються Керролл і Рід, набирають форму Куяте і Лансіні, проти Шпор вже може зіграти Арнаутовіч.

Єдине, що непокоїть – відверта бездіяльність «Вест Хема» на трансферному ринку в останні дні перед закриттям вікна. Зараз команді дуже потрібне підсилення резерву атаки, а вони навпаки продають Сахо.

Отже, «Вест Хем» може заграти, якщо Біліч змінить схему гри і умотивує своїх зірок на здобуття результату, а не його відставки.