«Шахтар» зіграв проти «Ворскли» так, як мала грати «Ворскла» проти нього

Висока оборона та пресинг на початку, голи з контратак, а потім глибокі 5-4-1 у захисті — так донеччани обіграли полтавців.

«Ворскла» почала гру з чотирма захисниками, як і попередні матчі. Раніше це сприяло хорошому початку атак через фланги або розіграшем із центральними півзахисниками. Однак «Шахтар» застосував запобіжник проти цього — тиск на оборонців. На цій світлині Пердута не має варіантів продовження атаки:

На цьому зняткові — м'яч у Якубу, але перед ним виростає Марлос, а партнери всі розібрані:

Тут видно, що високий захист «Шахтаря» перекриває «Ворсклі» варіанти початку атак і через центрального півзахисника, що опускався за м'ячем:

«Ворскла» намагалася долати цей високий блок через короткий пас та «човникову» роботу центральних півзахисників, як показано на цьому зняткові:

Саме цим пояснюється велика кількість помилок на своїй половині поля й ризикованих дій Різника. А також — жовта картка Пуцліна, який втратив м'яч після пасу воротаря й змушений був фолити:

«Шахтар» атакував звичним чином: розвиток атаки покладався на двох центральних півзахисників, а також зміщення в центр номінально флангових Соломона й Марлоса. «Ворскла» оборонялася щільно: в даному випадку центральні півзахисники Тілль та Пуцлін грають проти тих, хто потенційно може розвинути атаки:

Як розв'язував цю проблему «Шахтар»? Ось один із варіантів: Алан Патрік відходить у пошуках простору в лінію захисту:

А ось ще одна зброя Каштру — Тарас Степаненко, який, перебуваючи без опіки, регулярно починав атаки «Шахтаря»:

Власне, саме активна оборона донеччан та початок атаки від Степаненка й стали передумовою голу «Шахтаря». Якубу обікрав Марлоса на фланзі й пішов уперед, але у нього відібрав м'яча Додо й відпасував на вільного Степаненка:

Далі вже Степаненко розвертає коротким пасом атаку й «Шахтар» минає центр поля аж до моменту вирішальної передачі Алана Патріка на Мораеса:

Про повільних захисників «Ворскли» вже, напевно, усі команди УПЛ знають, і Мораес — не виняток. На крупному плані видно, як він показує, куди йому дати, й різко міняє напрям руху з «до м'яча» на «від м'яча» й легко відривається від Яворського:

Після голу в першому таймі ще був епізод із зіткненням Яворського та Тілля й струсом мозку останнього. Детально цей епізод і роль у ньому Степаненка ми розібрали тут. Слово — за КДК.

У другому таймі замість Тілля вийшов Альюн. Він пішов на лівий фланг оборони, Якубу звідти перемістився на правий, де після травми й заміни грав Скляр. Олександр, своєю чергою, зайняв позицію Тілля. Це означало, що Максимов вирішив виходити з оборони з-під пресингу звідки довгим передачам у вільні зони, для чого й випустив Альюна. Одна з таких атак показана на зняткові:

Уже «Ворскла» не давала вільно розігрувати м'яча захисникам «Шахтаря»:

А донеччани при позиційній обороні грали у 5-4-1. Третім центральним ставав Степаненко:

При контратаках гості розраховували на фланги — Марлоса та Соломона, які мали б розтягувати захист «Ворскли» й вивільняти зони для атак центром:

Так і сталося в епізоді з другим голом. Йому передувала втрата м'яча Степаненком (Скляр відібрав) і прорив полтавців:

Та Степанюк забарився з пасом — і вже «Ворскла» отримала контратаку. 4-2-4 в атаці полтавців не встигли перебудуватися, центр виявився вільним. Марлос і Соломон розтягли лінію оборони «Ворскли» й Алан Патрік без перешкод віддав розрізну передачу на Мораеса, який знову випередив полтавських центральних захисників:

Навіть після другого м'яча «Ворскла» не знітилися. Замість Яворського виходить Челядін на позицію лівого захисника з переміщенням Альюна в центр оборони. Молодий вихованець «Ворскли» багато часу проводив у атаці на своєму фланзі, куди почав зміщуватися й Кулач:

Замість Луїзао виходить швидкий Ребенок — і Кулач теж активно зміщується до нього на фланг, щоб атакувати з глибини:

Але глибокі 5-4-1 «Шахтаря» виявилися неподоланними для «Ворскли»:

Фактично «Шахтар» здолав «Ворсклу» її ж зброєю: висока оборона й пресинг на початку, контратаки за участі флангів, що призвели до взяття воріт, а потім глибока оборона до завершення поєдинку. Саме так і мали грати полтавці проти більш класної команди.