Максимову і «Ворсклі» не вистачає гравців

«Ворскла» у своєму прогресі під орудою Максимова впирається у кадрові проблеми.

Фото vorskla.com.ua

Після 120 хвилин і серії пенальті у Маріуполі та виходу до фіналу Кубка країни в середу — в неділю «Ворскла» закономірно розділила очки у грі чемпіонату з «Олімпіком» удома. Гравцям не вистачило сил, а тренеру — свіжих гравців. Це — характерна ознака нинішньої «Ворскли».

Ілюструю, як завжди, сухими цифрами.

З «Олімпіком» зіграли дев'ятеро (!) з тих, хто виходив на поле в Маріуполі. В основі вийшли п'ятеро з тих, хто відбігав усі 120 хвилин — Чеснаков, Пердута, Пуцлін, Кане, Степанюк, плюс замінені або які вийшли на заміни в кубку Кулач, Ребенок, Шехіч і Кравчук.

Через травми і пошкодження не зіграли Альюн, Скляр, через дискваліфікацію — Баєнко. Тому вийшло, що Опанасенко зіграв на незвичній для себе позиції центрального захисника, Кане вимушено опустили з атаки в опорну зону, а Кулач та Степанюк не виглядали свіжими, хоч і відпрацювали як слід. Це і є поясненням цифри «0» навпроти забитих м'ячів у грі з «Олімпіком».

Загалом після зими, коли Максимов провів із «Ворсклою» збори, його команда зіграла 11 матчів — дев'ять у чемпіонаті та два у кубку. У цих іграх тренер використав 26 футболістів — значний показник. Але при цьому шестеро — молодих, учорашніх дублерів або й юніорів, включно з воротарем Ісенком, героєм серії пенальті в Маріуполі, а також тими, хто зіграв по кілька хвилин. Двоє — Артур і Габелок — вже не в команді, їхні контракти вичерпалися, та й після зими в них на двох — три виходи на заміну.

Отже, лишається 18 футболістів з умовної основної обойми. Це — вкрай мало для тривалого турніру, але й тут Максимов не має можливостей для маневру. Адже з 26 використаних і 18 умовно основних понад п'ять матчів провели 16, а понад сім — лише 10 футболістів! При цьому восьмеро зіграли по 10-11 поєдинків.

Пуцлін, Кулач і Степанюк відбігали все, що було в календарі. Пердута, Кане, Різник — 10 матчів без замін (Ісенко замінив Різника вже на серію пенальті). Капітан Чеснаков та його партнер у центрі оборони Альюн — по десять з 11 ігор з однією заміною. Опорник Скляр — дев'ять зустрічей без замін.

Безумовно, карантин дозволив «Ворсклі» відпочити, плюс із «Карпатами» гра не відбулася. Однак інтенсивний, хоч і «рваний» графік не дозволятиме спортсмену як слід відновлюватися навіть у коротких проміжках, а також спричинятиме м'язові травми та інші пошкодження. Так, саме через пошкодження з «Олімпіком» не зіграли основні Скляр та Альюн, про наслідки чого йшлося вище.

Між тим, уже 3 липня на «Ворсклу» чекає виїзд до «Львова», 8 — фінал Кубка в Харкові, 11 — «Карпати» вдома, 15 і 19 — «Маріуполь» удома та «Дніпро-1» на виїзді, плюс колись ще треба зіграти пропущений матч із «Карпатами» у Львові. Фактично, з урахуванням дороги, на відновлення та підготовку до матчів лишається по одному дню. І для складу з 18-20 рівноцінних гравців — це важко. А для команди, де постійно грають до 16 футболістів — і поготів. Бо вже є пошкодження, будуть дискваліфікації, а молоді на те й молоді, щоб помилятися і лише набувати досвіду.

Ще один загрозливий чинник — вік футболістів. Не в тому плані, що «старички», а в тому, що або молоді, або за 30. Сапай, Чеснаков, Баєнко, Ребенок, Васін — 30+, а Кане, Різник, Альюн, Луїзао — до 22. Середнього футбольного віку — Кулач, Степанюк, Пуцлін, Шехіч. Про це якось говорив Максимов, розповідаючи про певну нестабільність через це.

Таким чином, «Ворсклі» критично не вистачає глибини складу. Наочно це продемонстрував матч у Маріуполі, де на заміні в Максимова сиділо восьмеро (з них два воротарі) і вийшло четверо, а також поєдинок із «Олімпіком», де було сім футболістів на заміні, з яких п'ятеро (!) — дублери або юніори, плюс 21-річний голкіпер Різник та умовно досвідчений 22-річний Луїзао. Чергові двоє молодих якраз і дебютували в цій грі.

Можна лише вітати появу молоді в складі «Ворскли» — і це оцінка роботи і тренерів, і керівництва — але зараз це виглядає радше вимушеним кроком. Молоді футболісти прогресуватимуть швидше, якщо не затулятимуть дірки, а виходитимуть на поле разом із готовими і свіжими партнерами.

Причини цієї історії — у деяких кадрових рішеннях, зроблених раніше. Торік з команди пішла ціла група футболістів, заміну яким знайшли, фактично, лише взимку. По-друге, легіонери з короткотерміновими контрактами, які вже пішли, витіснили з основи кількох місцевих футболістів, з якими пізніше попрощалися, а зараз би вони стали в пригоді. І по-третє, останні сезони контакти у багатьох футболістів вичерпуються синхронно. Так, цього літа закінчувалися контракти одразу в 11 футболістів. З кількома їх перепідписали, а з трьома — ні. Логічно, що якщо футболіст не реалізував себе у команді або програє конкуренцію — йому варто подякувати і попрощатися з ним, але і дірки залишати теж не можна.

Зрештою, самі керівники клубу і виправляють ці помилки. У них із Максимовим згода щодо підпускання молодих до основи, хоча мотивація, можливо, різна. Клуб «Ворскла» мало говорить про те хороше, що відбувається, тому скажемо ми. Молодіжні команди віднедавна живуть і тренуються там же, де і доросла. Тренери основи можуть бачити пацанів, а ті — рівнятися на старших. Після дострокового припинення змагань Ю-19 та Ю-21 з кількома лідерами тих команд підписали контракти і залучили їх до основи. Є свої талановиті футболісти і в молодіжних командах. Результати «Ворскли» в цих двох чемпіонатах (де полтавці йшли в медальній зоні) — зайве тому підтвердження. Однак прямо зараз не всі з них готові давати результат.

Липень для «Ворскли» через це стане надважким.