Дорога до перемоги Уго Льоріса: фанатів від Сампраса, бойкотував тренування Доменека, перевершив Дешама

Учора Уго Льоріс і уся збірна Франції уже їхали по дорозі від готелю Хілтон, що знаходится у підмосковному районі Нова Рига, до стадіону Лужніки. 14 липня відбулося відкрите передматчеве тренування на одному із полів головної арени змагань. Це був обов'язковий захід для команди фіналісту чемпіонату світу. Ще вчора тиск майже не відчувався. Здавалося, що один день до фіналу – це дуже багато. 

Що й казати про 13 липня, коли Льоріс у своєму готельному номері спокійно насолоджувався півфіналами Вімблдону. Ізнер і Андерсон зіграли один із найдовших матчів в історії, але це було нудно. За ними на корт вийшли Надаль і Джокович, показали фантастичний теніс, але не закінчили через пізній час. На наступний день Уго дізнався підсумковий результат лише із інтернету. 

Дорога займала одну годину – цього було достатньо, щоб згадати все. І навіть Лана Дель Рей і Девід Гетта у навушниках не дозволяли абстрагуватися від внутрішніх переживань.

Захопився футболом завдяки шарфу МЮ

Перше, що прийшло на думку – фінал Вімблдону. Десь у Лондоні прямо зараз на корт готується вийти Новак Джокович. «Цікаво, чи міг би я досягти рівня серба, якби продовжив займатися тенісом? - поставив сам собі риторичне запитання голкіпер збірної Франції. - Фінал Льоріс-Джокович точно потішив би мого батька...»

Думки перенесли Уго у дитинство, у його кімнату. На єдиному плакаті, що прикрашав кімнату, був зображений Піт Сампрас. Справжній кумир маленького Льоріса. Хлопчиком він неодноразово бував з батьками на матчах турніру ATP у Монте-Карло. Однак не так часто доводилося потрапляти на ігри американця. Сампрас або пропускав турнір, або рано вилітав – грунт був його неулюбленим покриттям. 

Американський тенісист подобався Уго своєю скромністю і стриманістю. Він не створював додаткового хайпу навколо своєї особистості. Його любили просто за те, що Піт був великим чемпіоном.

Любов до Сампраса і теніса була невипадковою. Уго народився у заможній сім'ї. Батько був банкіром, що працював у Монако, мати – міжнародним юристом. Жила сім'я у найпрестижнішому районі Ніцци. Навіть Хілтон, у якому зупинилася збірна Франції під час чемпіонату світу, не міг зрівнятися з готелями, у яких іноді бували Льоріси. І такий аристократичний вид спорту, як теніс, ідеально поєднувався з соціальним статусом сім'ї.

Уго добре володів ракеткою і був одним із найкращих юніорів своєї країни. Льоріс займався паралельно футболом у невеличкому місцевому клубі. Але що могло бути спільного з футболом у хлопчика із багатої сім'ї, що живе далеко від стадіонів та вболівальників? Його дитинству могли би позаздрити більшість теперішніх партнерів по збірній і представників попередніх поколінь. Деякі - народилися у Африці, інші є дітьми мігрантів. Для них футбол був єдиним шляхом піднятися вгору по соціальній драбині. В Уго не було ніяких очікувань від цього виду спорту...

До того моменту, поки мати не привезла з відрядження шарф Манчестер Юнайтед. Цей атрибут кардинально змінив пріоритети Льоріса. Тепер на перше місце в житті хлопця вийшов футбол, а головними кумирами стали Шмейхель і Кантона. Саме між амплуа воротаря і нападника обирав Уго.

Грав за найскандальнішу збірну Франції в Історії

Далі в пам'яті спливає фінал чемпіонату світу 2006 року. Його Льоріс дивився по телевізору уже як воротар молодіжної збірної Франції. Бартез програв Буффону легендарну серію пенальті. І саме тоді Уго відчув, що його час дуже близький.

Він повинен був їхати на великий турнір вже у 2008 році. Однак впевнена гра за рідну Ніццу не стала аргументом для Раймона Доменека, що перед Євро-2008 зробив вибір на користь трійці Купе-Манданда-Фрей. 

Той рік взагалі виявився важким для Уго. Через ракову пухлину пішла з життя мати Уго. Фредерік Антонетті запропонував відпустку голкіперу у зв'язку із втратою найближчої людини. Він відмовився і вирішив грати в пам'ять про неї. Льоріс відстояв на нуль у грі з Ліллем, а ця історія потрапила на шпальти майже всіх спортивних видань Європи.

Ніщо більше не тримало Уго в рідній Ніцці. Він наважився на перехід у Ліон, що на той момент виграв 7 чемпіонств поспіль, а ще через декілька місяців дебютував у складі збірної Франції. 

Літо 2010 року. «Пішов до біса, брудний ***** син!» - Льоріс добре пам'ятає, що кричав Анелька Доменеку в перерві матчу з мексиканцями. Уго з самого початку знав про відношення старожилів до головного тренера. Але це був перший випадок, коли своє відношення до Доменека виразили не позаочі, а безпосередньо в обличчя. 

«Цікаво, хто з тодішніх партнерів розповів про цей конфлікт ЗМІ? За стільки років так і не вдалося з'ясувати...» - думав Льоріс. Рішення головного тренера у день після матчу про відправлення Анелька додому здавалося для Уго логічним. Однак по-іншому вважали Патріс Евра, Франк Рібері, Жеремі Тулалан і інші лідери того колективу. Вся команда зібралася у коло, швидко обговорила ситуацію і у повному складі направилася до автобусу, так і не почавши тренування. Виключень не було, Льоріс також пішов з партнерами. Так відбувся один із найвідоміших конфліктів у історії футбольної Франції, що називають «скандал у Книсні».

А ще була сутичка між Рібері та другом Льоріса Гуркюффом у літаку, жахливий ляп Уго у грі з ПАР, що мав вирішальне значення, і все це під супровід африканських вувузел – зі свого дебютного чемпіонату голкіперу пригадується лише негатив. 

Пропускав з центра поля і програвав конкуренцію 40-річному воротарю

Помилка у матчі з ПАР нагадала Уго цілу серію його фейлів. Вони виникали у пам'яті наче хайлайти на Youtube. Якби не помилка №1 у його особистому топі, він міг би зараз сидіти на узбережжі рідної Ніцци, а не в автобусі, який щойно заїхав у Москву. І особисто для нього це було б дуже поганою новиною. 

Мова йде про гру зі Швецією у відбірковій групі до ЧС-2018. Йшла третя додана хвилина, на табло горіли 1:1, нічия влаштовувала синіх. Уго Льоріс отримав пас від захисників, задалеко вийшов з воріт і, вибиваючи мяч, не зміг його достатньо підняти. Олі Тойвонену вистачило одного дотику, щоб виконати вирок, і відстань від центра поля до воріт не стала перепоною. Однак до кінця відбору французи змогли виправити ситуацію і вийшли з першого місця на мундіаль. 

«А чи справді я висококласний голкіпер? - задумався Льоріс. - Я прийшов у Ліон, який виграв сім чемпіонств поспіль, а за чотири роки зі мною команда здобула лише один Кубок і один Суперкубок Франції. У Тоттенхемі за шість років взагалі жодного трофею...»

Трансфер у Тоттенхем за 10 мільйонів здавався у 2012 році ідеальним. Команда без трофеїв і гравець без трофеїв повинні були допомогти одне одному. Та виявилося, що ця покупка була зроблена без згоди з Віллашем-Боашем. Тому французькому воротарю довелося розпочати англійську кар'єру з лави запасних.

Португальський тренер перший час довіряв перевіреному роками Бреду Фріделю. Уго грав ногами набагато краще свого головного конкурента і відмінно страхував своїх захисників. Але досвідчений голкіпер демонстрував фантастичну гру на лінії і просто-напросто не помилявся. 

Спочатку занепокоєння почали звучати з Франції. Дід’є Дешам через пресу висловлював підтримку Льорісу і наголошував, що саме його співвітчизник має бути номером один у Тоттенхемі. Згодом і керівництво Тоттенхему створило певний тиск на свого тренера. Все ж таки на Льоріса були витрачені немалі кошти не для того, щоб він бекапив Фріделя. 

В результаті Боаш здався. Він дочекався першої помилки Фріделя, після якої основним голкіпером шпор на довгі роки став саме Льоріс. У Тоттенхемі французький кіпер так і не зміг виграти АПЛ, євротрофей чи будь-який з англійських кубків. Індивідуальні нагороди на Туманному Альбіоні також діставалися іншим. Завжди був хтось кращий, ніж Уго. У більшості сезонів воротарем року визнавали Девіда Де Хеа. 

Знайти 5-хвилинну відеонарізку з усіма помилками Льоріса - не проблема. Але слід розуміти, що для сучасного голкіпера, який часто грає ногами і немало часу проводить за межами карного майданчика, «привезти» декілька разів за сезон це нормально. Головне – компенсувати помилки загальною надійністю і сейвами, такими як це спасіння у 1/8 фіналу чемпіонату світу:

Став капітаном-рекордсменом збірної Франції

«А чи достатньо я роблю як капітан? Чи можу ставити себе в один ряд з Фабіо Каннаваро, Ікером Касільясом, Філіпом Ламом?» - сумніви не переставали закрадатися в голову Льоріса, коли автобус майже доїхав до Лужників. 

Уго був обраний капітаном збірної у 2012 році. Після скандального чемпіонату світу Лоран Блан не відразу визначився з лідером. Але після буремного періоду він чітко розумів – новий капітан має бути спокійним і вселяти впевненість. Льоріс відповідав цим параметрам, і отримавши пов’язку, вже нікому її не віддавав. Ще в 2016 році Уго став рекордсменом за кількістю ігор у складі збірної Франції у якості капітана, перевершивши досягнення Дешама.

Льоріс дійсно не готовий перед кожним матчем видавати мотиваційні спічі, але він готовий це робити у потрібний момент. В усіх його командах була ситуація, коли інтроверт Уго в одну мить перетворювався на згусток експресії.

Після того, як Ліон втратив перевагу в 2 м'ячі у грі з Ніццою, а сам Льоріс потягнув пенальті на останніх хвилинах, воротар кричав своїм партнерам: «Ви не достойні носити цю футболку. Ви змішали її з г***м і змили в унітаз». А мотиваційна промова Льоріса в перерві матчу з Ірландією на Євро-2016 узагалі дозволила перевернути гру. Це підтверджував у своїй автобіографії один з найкращих друзів воротаря Олів'є Жиру.

Домашній чемпіонат Європи – найбільша біль для Уго. Саме тоді він уже проживав цей драматичний для кожного футболіста шлях – від готелю до стадіону, на якому відбудеться фінал. Уся країна була об'єднана навколо однієї мети, він відчував в собі сили дати співвітчизникам те, про що вони мріють. 

Уго знаходився найдалі від моменту Жиньяку, але добре бачив, як штанга завадила м’ячу потрапити у ворота. Саме тоді здалося, що щось іде не так. Вирішальний удар Едера був сильним і точним, але Уго досі впевнений, що міг врятувати.

Автобус зупинився. Льоріс подивився навколо. З усіх, хто сьогодні повинен був вийти на поле Лужників, тільки він і молодий Бенжамін Павар не вигравали чемпіонських титулів на клубному рівні. Ернандес і Грізманн теж, але у них хоча б була втішна Ліга Європи. Уго ніколи не ставився до футболу фанатично, він уміло розподіляв пріоритети у своєму житті між роботою і сім'єю. Але цей факт тиснув на нього. 

«Я був капітаном усе своє життя, та невже мені не вистачить характеру, щоб нарешті перемогти?». Льоріс розумів – якщо він знову програє у фіналі, наступного шансу вже не буде. Воротар був налаштований відповісти самому собі на всі запитання. Голкіпер рішуче підвівся, з цього моменту - повна концентрація на грі з хорватами. 

Виграв чемпіонат світу 2018

Це була його дорога до перемоги. 

Він став чемпіоном світу і тим самим скинув тягар, який висів над ним протягом усієї кар'єри. Льоріс примудрився придумати гол у свої ворота, але тоді, коли рахунок уже був 4:1. Після фінального свистка для французьких уболівальників, як і для самого Уго, ця помилка не мала ніякого значення і перетворилася на анекдот. Одразу за декілька днів після фіналу паризьку станцію метро тимчасово перейменують на Victor Hugo Lloris - на честь найкращого воротаря і капітана. З усіх гравців чемпіонської Франції подібної почесті удостоївся лише Льоріс.

У голосуванні на Золотий м'яч-2018 Льоріс посів останнє тридцяте місце, не набравши жодного голосу. Така ж ситуація була у 2016 році, коли голкіпер потрапив у ТОП-30, але за нього ніхто не проголосував. Уго ніколи не підніметься вище не тільки тому, що він воротар. Але й тому, що його самого це влаштовує. Тим більше тепер, коли він – чемпіон світу.

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
«Евротрибуна»
+4
Популярные комментарии
Milnersawthepyramids
+1
Одночасний (вигадав тобі український нікнейм), ти вбив усю мотивацію писати третій пост на конкурс, адже ти у моїй групі.
Пост ТОП.
Бажаю успіху у змаганнях з Симоненко, Синельником та Терелевим.
Sergiy Baranovsky
0
То випадок коли біографія, але виклад дуже небанальний. Жирний плюс. Якби краще вичитали, то можна було б і найвищі бали ставити.
Оцінка - 8
Дмитрий Клименко
0
Интересен источник всех этих мыслей Уго. Вы придумали или где-то он об этом писал? Стоит вычищать текст при перечитывании. Попадались моменты вроде одинаковых слов в предложениях рядом.
Неплохой выбор героя для текста. Приличная работа.
Оценка – 8
Написать комментарий 6 комментариев
Loading...