50-річний шлях Фінляндії до Євро. Три покоління зірок суомі

Чи може команда-дебютант цьогорічного Євро мати багату історію взаємовідносин із континентальною першістю? Насправді, так. І збірна Фінляндії тому є підтвердження. Команда Маркку Канерви вже увійшла до історії європейського футболу і цінність події значно підвищиться, коли ви дізнаєтесь про шлях, який країна пройшла на шляху до головного турніру "старого світу".

Відбір до Євро-1980. "Аматорська" команда Ауліса Рітконена

Фіни пропустили кваліфікації до перших двох європейських турнірів, вперше прийнявши участь напередодні італійського Євро-1968. Але дебют видався вкрай невдалим. Власне, як і два наступні відбори. Загалом суомі здобули всього 4 нічиї при 14 поразках у наступні дванадцять років, так і не відчувши смак перемоги у відборах до чемпіонатів Європи.

Але докорінно ситуація змінилася під час відбору до Євро-1980, який символічно також мав відбутися в Італії. Суомі потрапили до шостої кваліфікаційної групи у квартет до Греції, Угорщини та СРСР. Чи варто казати, що саме підопічні Ауліса Рітконена були головним аутсайдером групи? Усі три суперника завжди вели боротьбу за вихід до фінальних частин великих турнірів, тоді як фіни жодного разу не займали у відборах позицію вище останньої.

Проте здивувати суперників вдалося вже у першому матчі, розгромивши на своєму полі греків з рахунком 3:0. А вже за півроку здобути і другу перемогу у відборах до Євро, перегравши угорців (2:1). У команди Рітконена з’явився реальний шанс потрапити на великий турнір. За місяць команду очікував виїзд до Греції, перемога в якому значно підвищила б шанси суомі на прохід далі. Але команда розклеїлася. Пропустивши вже чотири голи в першому таймі, у другому рахунок був доведений до ганебних 1:8.

Попри такий удар від суперника, команда Рітконена все ще не втратила шанси на перше місце. На кінець 1978 року вони ділили перше місце із греками, маючи в активі на матч менше. А зігравши влітку наступного року внічию з збірною Радянського Союзу (1:1), лише підтвердили свої амбіції.

На 1 вересня 1979 року у фінів та греків було по 7 залікових пунктів, тоді як у угорців та СРСР – по 5. При тому, що у суомі залишався матч в запасі. Перемога над Угорщиною майже гарантувала б вихід до наступного Євро, але фіни того відбору вигравали лише на своєму полі. 17 жовтня у Дебрецені команда Рітконена поступилася у найвідповідальнішому матча своєї тодішньої історії з рахунком 1:3, втративши шанси на потрапляння до фінальної частини Євро-1980. Навіть нічия проти СРСР в останньому матчі відбору не значила нічого.

Тоді фінська команда не виблискувала зірками. Лише декілька гравців грали поза межами рідної країни. Та виблискували у 1976-1977 роках не вони, а місцеві гравці. Одним з таких був молодий нападник Атік Ісмаїл, який у відборі став кращим бомбардиром у групі, забивши 4 голи.

А серед досвідчених гравців лідером на полі став півзахисник Юркі Ніємінен, який на клубному рівні виступав за місцевий "ХІК". Саме він перед Євро-2020 згадував свої виступи за національну збірну та переможний матч над збірною Греції, в якому він відзначився забитим голом:

«У той час ми були практично аматорською командою, у нас було лише декілька гравців з інших чемпіонатів. Для порівняння, цей відбір ми провели добре. Все ж таки, ми були лише за крок до вершини. Однак, перемога над Грецією була лише одною грою із багатьох, яка була виграна. На мій погляд, більш важливим досягненням були дві нічиї проти Радянського Союзу. У той час у збірної СРСР була дійсно сильна команда» – сказав Юркі в інтерв’ю.

Відбір до Євро-2008. Зіркова команда Роя Годжсона

Як сказав Юркі Ніємінен, у 1978-1980 роках суомі представляли собою практично аматорську команду. Справжні фінські зірки прийдуть згодом, на рубежі тисячоліть. У відборах до Євро-2000 та Євро-2004 команда займала 3-є та 4-те місця відповідно, особливо не претендуючи на потрапляння до фінальної стадії. Та все ж результати значно покращилися після провальних виступів наприкінці ХХ сторіччя. А найближче до Чемпіонату Європи команда підібралася у 2006-2007 роках під керівництвом вже тоді іменитого Роя Годжсона.

Більшість сходяться на думці, що саме покоління першого десятиріччя нинішнього сторіччя було найкращим в історії фінського футболу. Під керівництвом Годжсона грали два володаря кубку Ліги Чемпіонів – Ярі Літманен та Самі Гююпя, гравці клубів топ-5 європейських чемпіонатів: Юссі Яаскеляйнен, Петрі Пасанен, Тему Тайніо, Роман Єременко, Мікаель Форсселль. Інші гравці також мали досвід виступів на досить високому рівні в чемпіонатах Нідерландів, Бельгії, Швеції, Швейцарії. Більшість з них були лідерами в своїх клубах та зірками на батьківщині.

До групи А відбору до Євро-2008 окрім суомі потрапили збірні Португалії, Польщі, Сербії, Бельгії, Казахстану, Вірменії та Азербайджану. Доволі складна та рівна група, в якій фінів завчасно стали списувати з рахунків, віднісши до другої четвірки команд, які навряд чи будуть претендувати на дві прохідні позиції.

Огляд матчу 1 туру відбору між збірними Польщі та Фінляндії (1:3):

Досвідчена команда Годжсона вже в першому матчі заявила про свої наміри, перегравши на виїзді поляків з рахунком 3:1. Два з трьох голів на свій рахунок записав 35-річний Ярі Літманен, а середній вік стартових одинадцяти склав більше 29 років. А вже за кілька днів фіни підтвердили свої наміри, зігравши у нічию 1:1 зі збірною Португалії, яка того літа у Німеччині дійшла до півфіналу чемпіонату Світу.

Здається, саме після такого вдалого старту в відборі, підопічні Годжсона повірили у свої сили. У тому ж таки 2006 році команда взяла 4 залікових пункти у матчах з Вірменією та перемогла Казахстан, продовжуючи займати другу позицію у свої відбірковій групі.

Наступного року фіни стартували із неочікуваної поразки у виїзному матчі проти Азербайджану. Більшість гравців саме цей матч називають вирішальним у боротьбі за вихід на Євро, навіть попри те, що відбір навіть не перетнув свій екватор. Голкіпер команди Юссі Яаскеляйнен в тому досі впевнений:

«Гадаю, саме тоді ми і втратили місце у гонці. Через дві безглузді втрати очок. У гостях ми зіграли внічию із Вірменією та програли Азербайджану. Ось де це зарите. Ми добре зіграли проти великих країн» – згадує той відбір гравець.

Згодом команді Годжсона нанесли другу і останню поразку у тому відборі. Збірна Сербії перемогла суомі з рахунком 2:0 на Олімпійському стадіоні у Гельсінках. Саме там 6 червня 2007 року сталася подія, яка зіграла визначальну роль в історії фінського футболу. Той самий матч зі збірною Бельгії, коли пугач, якого потім охрестили Бубі, зайняв поперечину воріт. Просидів він там недовго, та прізвисько "пугачі" або ж "сови" закріпилося за головною фінською командою назавжди. Бо той матч господарі впевнено виграли з рахунком 2:0, повернувшись у боротьбу за вихід на Євро.

До останнього туру фіни сподівалися на шанс від португальців, які випередили конкурента під час невдалого відрізку. Та комунди синхронно набирали та втрачали. Суомі переграли Казахстан та Азербайджан, розіграли нульові нічиї із Сербією, Бельгією та Польщею.

Перед останнім туром команда поступалася двома пунктами збірній Португалії. Тільки перемога на Драгау виводила б "пугачів" на Євро-2008. Команда Луїса Феліпе Сколарі втримала нічию та зайняла друге місце, а фіни знову відстрочили свій дебют на головній континентальній першості.

Юссі Яаскеляйнен також згадував і той останній матч в відборі:

«То був чудовий відбір. Наша група була складною, ми добре зіграли проти декількох знайомих нам країн. В нашому останньому матчі проти Португалії перемога привела б нас до фінальної частини змагань. Ми як і раніше старалися, і було помітно, наприклад, як на останніх хвилинах матчу португальці тягнули час. Роналду, наприклад, тримав м’яч біля кутового прапорця, щоб приблизити фінал матчу».

І дійсно, для команди рівня Фінляндії то був неймовірний успіх. Підопічні Годжсона пропустили найменше голів у своїй групі – 7 (лише три команди у всьому відборі пропустили менше) та набрали 24 залікових пункти (серед команд, які не пробилися на Євро лише одна збірна набрала більше очок). Вісім з чотирнадцяти матчів Юссі Яаскеляйнен відстояв на нуль.

Молодіжне Євро-2009 та потрапляння на головну континентальну першість 2020 року

Та все ж, через рік після Євро-2008 суомі отримали можливість вболівати за свою команду на великому європейському турнірі. Збірна Фінляндії до 21 року кваліфікувалася на Євро. І хоча у фінальній частині не спромоглася здобути бодай одне очко, то був важливий крок вперед. Бо тією командою керував нинішній головний тренер збірної Маркку Канерва, а з капітанською пов’язкою виводив партнерів нинішній капітан національної збірної Тім Спарв. Він же і забив єдиний гол своєї команди на турнірі та став найкращим бомбардиром у відборі. У тому ж складі грав і нападник Теему Пуккі, якому зараз не вистачає двох голів, аби обігнати Літманена у списку бомбардирів збірної.

Ще дванадцять років знадобилося "пугачам", щоб нарешті потрапити на Євро та наробити там галасу. Що їм вже вдалося, завдяки перемозі над збірною Данії. Попереду два вирішальних матчі проти Росії та Бельгії, та навіть незалежно від їх результатів, команда Маркку Канерви героями повернуться додому.