Кастрований бик, віслюкова сеча і виклик на махач в роздягальні. Як правильно мотивувати спортсменів на матчах

Від редакції: ви знаходитеся в блозі Та й таке. Його автор написав цей текст в рамках блогерської дуелі. І став в ній переможцем! Ви теж можете викликати когось із блогерів на дуель. Всі деталі за цим посиланням. А автору цього тексту не забудьте поставити плюс.

***

Нещодавнє інтерв’ю Олександра Петракова викликало чимало запитань. Публіка, як це зазвичай буває у випадку контроверсійних висловлювань публічної особи, розділилась на два табори.

«Сталіна на них не було, а тепер є! Заживемо!», – верещать одні. «Паплюжать! Молоде покоління! Дідівщина вернулась!», – прилітає з іншого боку. Правда, звісно ж, десь посередині. Можна довго сперечатися щодо ефективності обраних методів психологічного тиску, чи, якщо бажаєте, мотивації від Олександра Васильовича. Однак, зафіксуємо факт. Головний тренер національної команди обрав шлях публічного осуду. Що це було – менталітет старшого покоління, свідомий вибір психологічного впливу, чи просто невдало потягнутий язик через надмірну відвертість – вирішуйте самі. Суті це ніяк не змінить, лише хіба відношення до самого тренера, як до людини.

За законами «чоловічого світу» таке не виносять з хати, а з точки зору академічної психології – це радикальне дисонансне лідерство, яке може принести результат у короткостроковій перспективі.

Хай там як, доцільність такої тактики буде видно вже після наступної перерви на матчі збірної. А поки ми в очікуванні дива від головної команди країни, я пропоную зануритись в історію та пригадати ще декілька випадків, коли тренери вдавались до радикальних чи просто дивакуватих методів психологічного впливу на своїх підлеглих.

«Bring your fu****** dinner!» Джон Сіттон звільнив захисника команди в перерві між таймами й викликав на бій ще двох гравців команди

7 лютого 1995 року на стадіоні «Брісбейн Роуд», що знаходиться у східній частині Лондона, було гаряче. Місцева команда, «Лейтон Орієнт», програвала «Блекпулу» з рахунком 0:1 після першого тайму. Головний тренер лондонської команди, Джон Сіттон, мерщій рвонув у підтрибунне приміщення, щоб підготуватися до мотиваційної промови у перерві між таймами. Але щось одразу пішло не так.

Спочатку він вигнав з команди захисника команди Террі Ховарда саме в перерві між таймами. А далі сталось те, що завжди таких випадках відбувається – створюються народні легенди.

Звільнивши свого захисника, Джон не довго роздумуючи, запропонував вийти на махач двом іншим гравцям команди – Баррі Лейкіну та Марку Уоррену:

«Отже, ти, маленький хрін, коли я кажу тобі щось робити, і ти, бляха, великий хрін, коли я кажу тобі щось робити – роби це. І якщо ви зараз не повернетесь до мене – я розберусь із вами прямо на цьому клятому місці! І ви можете об’єднатись, якщо хочете. І ви можете, вашу ж маму, вибрати когось іншого, щоб допомогти вам, і не забудьте принести свою чортову вечерю! Тому що до того часу, як я закінчу з вами, це вам, бляха, знадобиться. Ви, чорти, чуєте, що я говорю, чи ні?

Террі! Зайди до мене завтра зранку».

Цей запис є просто золотим резервом тих часів, адже ні телефонів, ні соціальних мереж ще не було. Двадцять один рік опісля, в одному з інтерв’ю, Джон зізнався, що відчуває лише сором за себе у випадку в роздягальні. І розуміє, що заслужив на відповідну реакцію.

«Я дуже емоційний, в цьому весь я. Не зважаючи на те, що вважаю що я вмію говорити, розумію, що в часи тренерства був жахливим. Зараз я думаю, лише про те, що я насправді кращий за все те, що відбулося в роздягальні. Я шкодую, проте я заплатив за своє минуле сповна», – розповідав Джон.

Нічого вже не вдієш, однак цей випадок й досі залишається одним із найяскравіших прикладів управлінського краху серед спортивних менеджерів.

«Віра привела людину на місяць і принесе вам сьогодні перемогу». Джеймс Флауерс – тренер юнацької команди, чий виступ став шалено популярним в ютубі

Якщо ви думаєте, що читати промову з листочка в стилі гурту «DMX» під саундтрек «Останнього з Могікан» перед юнацькою командою з американського футболу – то занадто, то Джеймс Флауерс може вам спокійно заперечити. Однак погодьтесь, ви б теж хотіли подивитися як купка 10-річних дітей виходить на «останній бій свого життя» після такого емоційного заряду і 40 хвилин вовтузиться із регбійний м’ячем.

Це відео, де Флауерс у середній школі Леланда виступає з потужною натхненною промовою перед своєю футбольною командою на старті матчу чемпіонату. Слова Флауерса доволі провокаційні й напевне цілять в его і гордість кожного, хто їх чує. В інтернеті кажуть, що в результаті ця малеча просто розірвала на катрани своїх суперників та навіть виграла якийсь там кубок.

Обережно, після перегляду відео й самому закортіло зробити щось величне. Про всяк випадок ось вам посилання на текстовий переклад.

Кварцяний, віслюкова сеча і вершники без голови. «Золотий» фонд Українського футболу.

Невмируща класика українських футбольних реалій. Не буду багато говорити, ви всі знаєте цю історію, але гріх її тут не згадати. Кварц завжди славився своїм не в міру гарячим темпераментом. Загалом, в українському інтернеті ходить чимало історій та легенд про Кварцяного. Як він залякував гравців своїм собакою, яка по команді розривала футбольний м’яч. Чи як він взимку влаштовував футбол на виживання для новоприбулих кандидатів. Один тільки Младен Бартуловіч міг розповісти з десяток історій.

Але тут Віталій Володимирович перевершив очікування навіть найбільш затятих шанувальників його управлінського таланту. Даний запис зроблено в роздягальні після матчу «Волинь» – «Динамо», що завершився з рахунком 1:4. Якщо мені не підводять пам’ять і гугл – це відбулося в 16-му турі розіграшу чемпіонату України 2016/17 років.

Коли ти вічно поносиш своїх гравців на чім світ стоїть, то рано чи пізно це потрапить до рук журналістів. Будьте обережні, у відео присутня ненормативна лексика. Багато ненормативної лексики. Цікаво – як би зіграла Волинь, якби їх тренував Флауерс із попереднього відео.

Переклад, гадаю, вам тут не потрібен.

Кастрація бика, як спосіб мотивації команди. Джекі Шерілл вирішив не обмежувати себе лише промовами

Наступна історія без відео та без промов. Інколи достатньо просто відрізати комусь яйця, щоб досягти мети. Замість тисячі слів. Буквально.

В далекому 1992-му мав відбутися звичайний матч з футболу між двома американськими командами – «Misissipi State Bulldogs» та «Texas Longhorns». Навряд чи ця подія була б комусь особливо цікавою, якби не оригінальний спосіб тренера команди з Місісіпі Джекі Шерілла мотивувати своїх гравців на звершення.

Тренер дозволив каструвати бика на очах у своєї команди. «Вся історія сталася, коли я запитав у наших гравців – чи курсі вони, хто такі кастровані бики (англ. steer – кастрований бик), проте ніхто не знав», – сказав тренер Джекі Шеррілл. Бичка порізали на тренувальному полі за тиждень до гри.

Показова кастрація слугувала двом цілям. «Перша – навчальна. Це, мабуть, найбільша причина», – розповідав тренер. Інша мета – мотивувати свою команду. На питання, як кастрація бика мотивує його гравців, Джекі відповів: «Це сприйняття у кожного різне».

Texas Longhorn – вид американських биків, які мають найбільші у світі роги серед своїх родичів. Одного з таких биків показово кастрували перед командою, маючи на меті мотивувати на перемогу над командою з однойменною назвою.

Вся історія отримала розголос внаслідок надісланої скарги до Ліги порятунку тварин в США. Джон Харкнесс, заступник декана ветеринарної школи штату Міссісіпі, поставив під сумнів доцільність кастрації. «Говорячи сам за себе як ветеринар, який займається лікуванням тварин у штаті Міссісіпі, я думаю, що це було недоречно», – підсумовував він дану подію.

Проте Джекі Шерілл стояв на своєму й надалі: «Ми не зробили нічого нелюдського з твариною. Сьогодні теля має чудовий вигляд і займається своїми справами. Дозвольте мені сказати так: я не думаю, що воно збентежене».

До слова, бульдоги виграли той матч із рахунком 28:10.

«Звинувачуйте кого завгодно – систему, тактику, мене... Але це не допоможе, поки ви не подивитесь собі у вічі в дзеркало»

Ніла Уорнока можна по праву називати легендою менеджменту англійського футболу. Він приходив у безліч посередніх команд і виводив їх у вищі ліги, або ж як мінімум робив кандидатами на підвищення у класі. «Шеффілд Юнайтед», «Лідс», «Кардіф Сіті», «Крістал Пелес», «Квінс Парк Рейнджерс» – це лише маленька частка клубів у його послужному списку.

Надлишкова ексцентричність та прямолінійність Ніла допомогли нажити чимало хейтерів, проте точно нікого не залишили байдужими. Вам же на розсуд залишаю невелику промову із документального фільму про цього чолов’ягу, знятого в часи його перебування на посту головного тренера «Шеффілд Юнайтед». Події відбувалися у 2005-му, якраз коли команда боролася за право підвищення у класі – виходу в прем’єр-лігу Англії. Одразу скажу, що їм це вдалося зробити.

На записі одна з найяскравіших промов тренера із документальної стрічки. Промова варта уваги вже тільки тому, що Ніл, здається, зміг перевершити Семюеля Л. Джексона у кількості разів використаного слова «f**cking» за одну хвилину.

«Ви можете звинувачувати кого завгодно: мене, систему, тактику... Але це не допоможе, поки ви не подивитесь собі у вічі в дзеркало. Багато з вас могли зробити набагато більше.... Не дивно, що ваш кеп швиряє зі злості пляшку на підлогу. Ви йдіть, розізліться, напийтесь у нічному клубі, розбийте свою машину... Випусть злість на чомусь, але коли прийдете назад – я хочу побачити, як ви вмираєте один за одного на полі».

Тривалість же повноцінного фільму про Уорнока – приблизно 45 хвилин. І вважається однією із найкращих спортивних документальних стрічок про англійський футбол. Дуже раджу до перегляду.

Однак, не документалками єдиними.

Бонус: «Життя, як і футбол, це гра, в якій все вирішують дюйми» – промова Тоні Д’Амато

Не будемо відступати від традицій підбірок і додамо відео, що ніби й підходить по сенсу підбірки. I ніби про спорт, але не зовсім. Фільм, що був знятий 1999-го року під назвою «Щонеділі» (англ. – Any Given Sunday).

Прекрасний Аль Пачіно в ролі менеджера, що працює в надзвичайно кризовому клубі та з усіх сил старається витягнути його з болота. У фільми є невеликий епізод, де головний герой штовхає промову перед своєю командою, яка в народі згодом отримає назву «Дюйми». До слова, ця промова стала культовою як серед кінематографів, так і в спортивному світі.

Впізнаєте музику із попереднього відео з Нілом? Вона в оригіналі звучить саме у цьому фільмі.

Приємного перегляду!

Фото: burntorangenation.com; Daily Mail
Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Та й таке
+35
Популярные комментарии
Денис Юдінков
+9
Цілісна робота. Тема актуальна, добре пропрацьована. Ти дуже серйозно підійшов до цього батлу. Тому і результат серйозний. Враження у мене схожі з враженнями Постового: спочатку читаєш і думаєш, ніби історії затягнуті, але коли дочитуєш текст до кінця, то перше враження відправляєш в корзину.

Побуду трохи занудою. Звісно, помітив кілька пунктуаційних огріхів, але зверну твою увагу на один з них, бо він для тебе типовий.

- "Місцева команда, «Лейтон Орієнт»,..."
- "Головний тренер лондонської команди, Джон Сіттон,..."

Коми тут не треба ставитиі. Уточнювальною прикладкою в обох випадках буде перша частина речення. І вона відокремлюється (виділяється комами) лише тоді, коли стоїть після означуваного слова.

Якби було так " «Лейтон Орієнт», місцева команда, ..."; "Джон Сіттон, головний тренер лондонської команди, ...", тоді коми ставляться.

Оцінка - 9.
Ернесто
+5
Щось не зміг запостити, пробував. Потім переносив у свій. Може лажанув хром, не впевнений.

І тобі дяка, що заставив струсити з себе павутину трохи)
За іншого часу, можливо обидвоє змогли б викотити щось ще крутіше. Але як є)
Ответ на комментарий Milnersawthepyramids
Так ніби ж відкритим блог робив( Ернесто, в нас ще формально три судді, але мені здається,що вони не прийдуть, бо не бачив їх давно та наврядчи вони знають що тут відбувається. Тобто по результату все ясно) Дякую, що прийняв виклик, виділив свій час, якого як я розумію дуже не багато та дав мені можливість перевірити свої сили з ТОП суперником! В суботу, якщо ти не проти, випущу пост з підсумками та оголошенням переможця) Ще раз - дуже вдячний за поєдинок)
Ернесто
+4
Дякую, згоден з усім, окрім сої - норм хавка, кажу як людина, які довелось на ній сидіти декілька років через алегріїї :)
Ответ на комментарий Ігор Симоненко
Дійсно цікава й оригінальна добірка, головню перевагою якої, окрім ідеї, є наявність аудіо й відео. Адже переказувати слова Кварцяного (замість того, щоб послухати це "власновушно") - це все одно, що їсти сою замість м’яса (нехай пробачать мене вегетаріанці).
Але знаючи, що від цього блогу можна вимагати набагато більшого, ставлю 8.
Написать комментарий 14 комментариев
Loading...
Реклама 18+