Містер Зеро, Furia Ceca, Діно, та Остравський Марадона - майже казкові персонажі із майже дописаною казкою
Команда, яка, як усім здавалось, повинна була вигравати саме те Євро. Але Деллас і Рехагель були проти.
104-та хвилина ігрового часу. Переповнений Ештадіу ду Драгау затих в останні десять хвилин, уважно слідкуючи за подіями на полі. Томаш Уйфалуші перериває небезпечну передачу на правому фланзі, вибиваючи м'яч на кутовий. Через хвилину Цартас Васіліос знайде подачею голову Делласа на ближній штанзі, а Траянос тичком голови пропихне м'яч у сітку.
А ще через хвилину П'єрлуіджі Колліна зафіксує кінець прекрасної історії для усіх шанувальників чеського футболу нульових. Гол на 105-й хвилині і правило "срібного голу" не дасть шансу чехам навіть спробувати відігратись.
Так закінчується історія одної із найбільш самобутніх та знакових команд на початку нового тисячоліття. Без казкового фіналу, як це бувало вже неодноразово, і з величезною гіркотою на душі та почуттям несправедливості від футбольних богів, які того року стали на сторону підданих своїх колег з Олімпу.
Для мене, тринадцятирічного на той момент хлопчака, який по ходу фінального турніру все більше захоплювався грою справді фантастичної збірної - це було на кшталт кінця світу, відчуття утрати всіх своїх наліпок з жуйок Mondial, майже як фільм "Післязавтра" у вас всередині в душі. Тільки у вашій Нью-Йоркській бібілотеці був лише грецький епос, який не горів. Ну, ви розумієте.
Ніхто в свої 13 не бачить краси захисного футболу, чи розумних тактик, які демонструвала команда Отто Рехагеля. Тільки згодом, через деякий час, усвідомлюєш велич саме тієї збірної Греції. Але мова сьогодні не про неї.
А про емоції, які ти відчуваєш від повноцінного перегляду першого Євро на своїй пам'яті.
То ж давайте почнемо все з самого початку.
Прихід Карела Брюкнера, зміна поколінь, нові майбутні зірки
У 2001-му році Карел Брюкнер, відомий у минулому чехословацький футболіст, стає головним керманичем національної команди Чехії.
З 1998 по 2001 рік чеський наставник працював із молодіжкою, і приводить в основну одразу декількох молодих гравців - Томаша Росіцкі, Томаша Хюбшмана, Мілана Бароша, та Петера Чеха. В той же час, в команді залишаються такі глиби як Ян Коллер, Павел Недвед, Патрік Бергер та інші.
Кваліфікацію на Чемпіонат світу 2002-го року Чехія закінчує в групі на 2-му місці, проте вилітає у плей-офф від збірної Бельгії. Цей відбірковий турнір можна сприймати як награвання нових тактичних ідей, розквіт яких випадає на початок відбору на ЧЄ-2004.
Одним із найбільших здобутків тренера, на мою особисту думку, стало те, що він зміг побачити величезний атакуючий потенціал збірної і напрацювати схему, яка практично ідеально підходила для гравців. Брюкнер переходить до вельми відомої, як для пошановувачів Валерія Лобановського, схеми 4-1-3-2 в наступному вигляді:
Ця команда мала неймовірні атакувальні можливості:
- Двожильні фулбеки - Янкуловскі та Григера, які випалювали все від одного кінця поля до іншого
- Прекрасний універсал і топовий глибинний плеймейкер Галашек
- Павел "Furia Ceca" Недвед на своєму піку, який вже наступного року отримає Золотий м'яч
- Супершвидкий і технічний Мілан "Ostravan Maradona" Барош
- Ходяча двометрова антропоморфна башта - Ян "Діно" Коллер на вістрі
На додачу до цієї банди в команді з'являється Петр Чех, який ознаменує собою в майбутньому абсолютно новий рівень воротарської майстерності на найближче покоління. Рік опісля чемпіонату європи Чех поб'є рекорд Петера Шмейхеля в АПЛ і зіграє на нуль 11 матчів і 35 хвилин поспіль. За що йому дадуть прізвисько - Містер Зеро.
Травма Мілана Бароша, колотухи Яна "Діно" Коллера, блискучий вихід на ЧЄ-2004
Свою непереможну ходу збірна Чехії розпочала у відборі до фінальної частини Євро 12 жовтня 2002 року матчем про Молдови в Кишиневі (0:2). Голами від Марека Янкуловскі та Томаша Росіцкі (тут і надалі буде збережено класичну транслітерацію прізвищ, оскільки Янкуловський та Росицький, як каже нам Вікіпедія - це, як на мене, футболісти десь у паралельних світах) було розпочато серію із 12 матчів без поразок (11 перемог та 1 нічия) включно із відборами та фінальною частиною чемпіонату Європи.
В 2003-му році Мілан Барош у матчі проти Блекберну ламає щиколотку і залишається поза грою більш ніж на півроку. Основним голеадором команди стає Ян Коллер, який набиває сумарно 6 голів у відборі. А де не міг забити Коллер - допомагала уся команда. Загалом відбір чехи пройшли на одному диханні, зігравши тільки 1 раз в нічию із Нідерландами, та накидавши 23 голи усім опонентам.
Чехи завершили перші матчі з Молдовою та Австрією розгромами 5:0 і 4:0 відповідно, а за весь відбірковий цикл пропустилм лише від тієї ж Австрії у другому матчі та в іграх із Нідерландами.
Павел Недвед провів феноменальний сезон за Ювентус та збірну, і цілком заслужено отримав Золотий м'яч за підсумками сезону 2002/2003.
Ренесанс Бароша, тактичний геній Брюкнера, найкращий матч чемпіонату
Чехія - Латвія
Фінальну частину змагань збірній Чехії випало розпочати матчем із збірною Латвії:
Матч вийшов доволі бойовим і нервовим. Збірна Чехії програвала більшість матчу з рахунком 0:1 зусиллями Верпаковкіса, але голами на 75-й та 83-й хвилинах змогла вирвати перемогу. В цьому матчі Мілан Барош розпочав свій похід за золотою бутсою турніру.
Нідерланди - Чехія
У другому матчі групового етапу фінальної частини відбувся один із найкращих матчів в історії чемпіонатів європи. Там було все - штанги, перекладини, сейви, картки, дебютні голи, камбек, 36 ударів по воротах, Едгар Давідс в своїх окулярах, і відчуття безсмертя після фінального свистка.
Будьте обережні під час перегляду - рівень легендарності цього матчу станом на 2020 рік зашкалює настільки, що навіть якби зараз за вашою спиною відбувалось друге пришестя - ви б просто попросили не заважати і зайти через 10 хвилин. Насолоджуйтесь.
Після таких матчів діти починають вірити у чудеса, демографічна криза долається за одну ніч, футболісти стають живими легендами, тренери сивіють по другому колу, а твори Гашека вкотре стають бестселлерами. Здавалось, після цієї перемоги збірну Чехії вже не зупинить ніщо.
Німеччина - Чехія
В заключному груповому матчі була перемога над Німеччиною, яка повністю провалила фінальну частину Євро. В черговому матчі поспіль збірній Чехії довелось відігруватись, що вони успішно змогли зробити зусиллями Хайнца і Бароша.
Результат групового етапу ЧЄ-2004:
У чвертьфіналі Чехія не помічає Данію (3:0), але втрачає Павела Недведа.
А далі ви вже знаєте що відбулось.
Національна команда Чехії видала фантастичний відрізок у вигляді 9 перемог поспіль (4 з яких вже прийшлись на фінальну стадію чемпіонату), закохували в себе атакуючим футболом і щирістю на полі, і перетягнула симпатії практично усіх нейтральних вболівальників на свою користь. На жаль, у півфіналі, в якому Нікополідіс зловив кураж (а греки загалом змогли вистояти і навіть втиснути м'яч у сітку), казкова історія закінчується, і закінчується доволі раптово, брутально, та вкрай несправедливо. Але це життя і футбол. Що може бути більш несправедливим у цьому світі. Особливо для маленького хлопця, який впивався в телевізор очима і поглинав красу футболу в кожному матчі. Наскільки це дозволяло робити УТ-1.
У сухому підсумку
Петр Чех, Павел Недвед, та Мілан Барош потрапляють у команду турніру.
Петр Чех залишить слід в історії як один із найкращих воротарів, які коли небудь виходили на футбольне поле. Йому дістанеться по голові, він перебуватиме на межі смерті, виграє Лігу Чемпіонів, і отримає вже культову шапку танкіста.
Павел Недвед дограватиме в Ювентусі і піде працювати в структуру клубу, Томаш Росіцкі підкорить Англію, Янкуловскі виграє Лігу Чемпіонів, а Ян Коллер стане найкращим бомбардиром в історії збірної Чехії.
Марадона з Острави стає найкращим бомбрадиром чемпіонату із 5-ма голами. Його історія успіху до болю походить на історію успіху цієї збірної, і надалі він повільно згасатиме як і здобутки чеської команди у наступних національних змаганнях.
Збірна потраплятиме на групові етапи ЧС-2006 і ЧЄ-2008 років, але провалиться у кожному із них.
А Чемпіонат Європи 2004 року, до речі, став останнім турніром із правилом "срібного" голу. Скільки всього могло статись у наступні 15 хвилин екстра тайму. Але це вже зовсім інша історія.
Можливо Росицький і Янкуловський колись зможуть нам її розказати.
