Яким може бути нове Динамо
Допомагаємо Мірчі Луческу навести лад в команді, дивлячись на статистику з дивану.
Прихід Мірчі Луческу в Динамо став чимось на кшталт вибуху атомної бомби посеред забитого і Богом забутого болота під назвою УПЛ. І поки ми всі з нетерпінням очікуємо старту нового сезону - можемо сміливо пофантазувати про зміни, які вібуваються в команді вже зараз. А почнемо з короткого екскурсу в Шахтар найкращого зразка при румунському спеціалісті.
Епоха Шахтаря при Луческу
Свідомо хочу виділити 2 основні тактичні схеми, з якими клуб феєрив в УПЛ та в єврокубках ще в сиву давнину і аж до 2016-го року. Ні для кого не секрет, що улюбленою схемою містера завжди була 4-2-3-1 (перемога над Вердером відбулася вже при такій схемі, але для подальшого порівняння можливих змін у Динамо - візьмемо ще один тактичний нарис, згідно з яким команда грала ще раніше).
Ось тут за посиланням прекрасна стаття, де описано як Шахтар змінювався за часів керівництва Містера:
А схеми, власне, наступні:
- 4-1-2-1-2 "Ромб"
- 4-2-3-1
Луческу відмовився від схеми з ромбом ще навіть до перемоги у єврокубках (у 2007-2008 роках) і, ймовірно, відмовиться від цієї схеми в Динамо. Про вибір конкретної схеми у контексті киян ми ще поговоримо нижче.
Містер будував швидкий атакувальний футбол, а в команді можна було виділити наступні акцентовані позиції гравців:
- Яскраві універсальні фулбеки з акцентом на атаку (в старті повинен був бути як мінімум один)
- Центрбек із точним першим пасом на середні та великі дистанції
- Технічний атакувальний півзахисник-плеймейкер, який вміє працювати на обмеженому просторі
- Ціпкий форвард-фінішер, який може відтягуватись назад задля підіграшу партнерам, ефективно працювати в штрафній, та успішний в єдиноборствах на підборах після виносу або довгої передачі
- Дуже швидкі вінгери
- У випадку із схемою-ромбом - опорний півзахисник повинен мати змогу покривати великі дистанції, страхувати партнерів і пахати на всіх участках поля
Мірча не був пристрасним прихильником трендового позиційного футболу з повільними білдапами через тотальне(!) володіння. (Звісно ж із поправкою на УПЛ, де команди здебільшого грали проти Шахтаря в глухому захисті із низьким блоком). Побудова атак часто відбувалась за рахунок хорошого першого пасу через центрального захисника, швидких переведень м'яча з флангу на фланг, перегрузу одного флангу задля ситуацій 2x1, 3x2, розіграшів трикутників. Перегляньте нарізку голів з ЛЄ, щоб одразу зрозуміти про що йде мова.
Шахтар не захищався зонально. В основному один із захисників персонально опікував нападника, залишав свою зону, в той час як другий перебував на підстраховці. Команда працювала над підборами та перехопленнями, перекривала лінії доставки м'ячів у небезпечні зони, та в міру використовувала пресинг.
Зональний захист значно складніший у використанні, і потребує певного часу задля відточування деталей до автоматизму (таких, як передача гравців під опіку, для прикладу) - тому, можна сміливо сказати, що в Динамо, як мінімум в першій половині сезону, ми його точно не побачимо.
Тепер, тримаючи в голові коротку викладку стилю, який Мірча Луческу вибудував в Шахтарі, перейдемо до складу та можливостей нинішнього Динамо.
З чим Динамо входить у новий сезон
Як при Хацкевичі, так і при Михайличенку, команда будувалась довкола різних варіацій схеми 4-2-3-1
Перший етап за Хацкевича:
- 4-4-1-1 з переходом в 4-4-2 / 4-2-3-1
Динамо за Михайличенка:
- 4-2-3-1 стає основною і рідко змінюється:
Я не дарма згадав про 2 схеми Шахтаря, адже з приходом білоруського спеціаліста Динамо інколи здійснювало спроби переходити на позиціонування із 2-ма нападниками. Тобто наразі у Мірчі Луческу є 3 варіанти схем, які не будуть потребувати значої адаптації від основного складу Динамо:
- 4-1-2-1-2 ромб
- класичні 4-4-2
- та добре знайомі як тренеру, так і гравцям 4-2-3-1
Але, все ж таки, ані 4-1-2-1-2, ані 4-4-2, і тим більше концептуально нова схема, скоріше за все використовуватись не будуть. І на це є 2 основні причини:
- Часу на награвання нової схеми дуже мало. Більше того, вже другий рік поспіль Динамо, по суті, грає за схемою 4-2-3-1. Експерименти Хацкевича із 4-4-2, де Гармаш інколи виступав у ролі другого нападника, закінчились доволі плачевно. І на другий рік тренер відмовився від своєї ідеї, та перейшов на 4-2-3-1 у різних суміжних форматах. Михайличенко глобально нічого нового у тактику не привніс.
- Наявний склад гравців Динамо. Все просто - команді є вагомий список яскравих флангових гравців (Циганков, Вербіч, Де Пена, Цитаішвілі, і т.д.), які краще підходять під схему з одним нападником, а також відсутня достатня кількість якісних гравців, щоб закрити одразу 2 позиції форвардів.
Схема з ромбом вимагає більшого об'єму робіт флангових півзахисників ближче до центру поля, що не вписується в наявні характеристки ні Вербіча, ні Циганкова, як основних у складі. А класичні 4-4-2 потребують більш якісної роботи в захисті від тих же вінгерів, ніж зазвичай.
Беручи до розгляду факти описані вище - зробимо ставку на те, що Динамо продовжить грати за вже всім знайомою схемою.
Але 4-2-3-1 Луческу (швидкий, горизонтальний футбол із розрізними передачами, звільненням простору, вриваннями у вільні зони) і 4-2-3-1 Хацкевича-Михайличенка (вертикальний фланговий футбол із сотнями навісів та прострілів) - це абсолютно різні планети.
З ким Динамо входить в новий сезон
Загалом на контракті в клубі 40+ гравців: 14-15 з яких постійно в орендах, а частина ще тусується десь поміж основною групою та молодіжною командою / дублем. Усіх описувати немає сенсу, одразу виділимо тих, хто з найбільшою ймовірністю зможе поборотись за місце в основному складі.
Статистичні дані взято з платформи Wyscout.
Воротарі
Позиція воротаря в Динамо ніяких несподіванок не принесе - Бущан та Бойко в сезоні 19/20 зіграли майже однакову кількість матчів. Георгій отримав трохи більше ігрового часу в УПЛ та в єврокубках: 20 та 5 матчів відповідно. І на даний момент саме його можна називати основним голкіпером Динамо. Бойко складе достойну конкуренцію з висоти свого досвіду, але наразі ніяких передумов для зміни їх статусів у команді немає.
Георгій значно молодший, йому 26 - і йому ще явно є куди прогресувати. Денису вже 32 і навряд чи вже можна розраховувати, що він вийде на пік форми, як це було у одному з його найкращих сезонів у Дніпрі. Зокрема, можна пригадати матчі з Наполі у півфіналі Ліги Європи, де Дніпро змогло вийти у фінал далеко не в останню чергу завдяки феноменальній, на той момент, грі Дениса в рамці.
Статистку по воротарям будемо брати за наступними параметрами:
- Відсоток сейвів
- xcG - показник очікуваних пропущених голів за гру/за сезон
- Кількість «сухих» матчів
Статистика за сезон в УПЛ:
Одразу необхідно сказати, що % сейвів - параметр доволі суб'єктивний, оскільки залежить від самого удару, але із очікуваними голами та пропущеними по факту - посперечатись складно.
Але й без того загальна статистика сейвів не вражає, якщо враховувати рівень чемпіонату. Бойко пропустив 16 м’ячів при 45 ударах, в той час як по воротах Бущана пробивали 82 рази при 19 пропущених. Враховуючи значно кращу статистику Георгія Бущана в УПЛ і вік виконавця - саме його можна буде вважати основним кіпером.
Точність довгих та коротких передач у них на одному рівні, тому навряд чи хтось із них зможе бути фаворитом за цими показниками. Хоча в єврокубках це буде далеко не останнім фактором. Команда повинна навчитись виходити із високого пресингу через воротаря, бо її точно пресингуватимуть.
Основний в наступному сезоні: Георгій Бущан
Центральні захисники
У нових напрацюваннях із Мірчею Луческу один із центральних захисників повинен володіти відмінним першим пасом на середню і довгу дистанцію. Це обов'язкова умова.
Окрім цього, на сьогоднішній час, важко уявити топ команду, в якій немає лівші та правші на позиціях центрального захисника. Динамо в цьому плані повезло - в команді наразі 4 центрбеки (ну, 3 з половиною, давайте відверто. Сирота тільки наближається до основи, і скоріше виключно через відсутність альтернатив), 2 з яких правші (Бурда, Попов) та 2 лівші (Шабанов і Сирота відповідно).
Статистика за сезон в УПЛ:
З огляду на дані в таблиці - Попов безальтернативний в плані награвання нової ролі розпасовщика серед захисників. У виході в основі разом із Шабановим у нього відсоток точних довгих передач на 15% більше в середньому за гру. Окрім того, він найбільш впевнено себе почуває у грі на другому поверсі.
Є висока ймовірність того, що на поточних зборах команди Денис Попов буде активно працювати над покращенням якості й точності передач. І це вже буде окреме напрацювання нового тренерського штабу. Микита Бурда зможе скласти хорошу конкуренцію своєму візаві по позиції, але наразі саме Денис має найбільше шансів закріпитися в основі наступного сезону. Високий відсоток виграних верхових дуелей та передач зіграють йому на користь.
Але є один нюанс - за 16 матчів Попов назбирав 6 жовтих карток. Це доволі багато, і говорить як про надлишкову грубість так і про помилки у виборі позиції при атаці на опонента.
Шабанов фактично є безальтернативним другим центральним захисником і, відповідно, відіграв у сезоні найбільшу кількість часу. Його конкурент зіграв всього лише 2 матчі в УПЛ, в другому (з Олександрією) провалився. Привіз пенальті і отримав жовту картку майже на старті матчу.
Враховуючи описану картину вище - можна однозначно прогнозувати підсилення в лінію захисту, і з великою ймовірністю це буде лівоногий захисник. Статистика Шабанова дозволяє говорити про трансфер нового захисника з прицілом одразу на основу.
Загалом усім центрбекам є куди додавати і прогресувати фактично в усіх компонентах. Центральна лінія захисту не виглядає непрохідною.
Основні в наступному сезоні: Попов, Шабанов / (новий гравець на позицію)
Фулбеки
Одразу скажу, що Караваєва ми вважаємо захисником тільки номінально, тому в цьому списку він відсутній.
Зліва беззаперечне місце в старті буде за Віталієм Миколенком, тут багато розповідати не треба. Вже давно основний гравець національної збірної і потенційний топ в Європі у майбутньому. Тим часом Піваріч вірогідно збиратиме валізи.
На правому фланзі захисту не все так однозначно. Рівень Кендзьори дозволяє йому вивозити УПЛ, а повернення Тимчика і його прогрес у Зорі однозначно додає приємного головного болю тренерському штабу. В той же час, це різнопланові гравці, один з яких додає надійності в захисті, а другий значно підсилює атакувальну міць команди.
Статистика за сезон в УПЛ:
Повертаючись до вимог Мірчі Луческу по фланговим захисникам. Повноцінні фулбеки завжди були однією із ключових ланок у побудові атакувальних схем в командах, якими керував новий тренер Динамо. Миколенко вже не раз доводив, що вміє прекрасно підключатись до атак і віддавати передачі, та й загалом випалювати всю бровку від одного краю до іншого.
Щодо правого захисника, то Кендзьора набагато пасивніший в атаці, ніж Тимчик. Це великий плюс для Олександра у боротьбі за основу в наступному сезоні. Різниця в кількості виконаних спроб обіграшу та виконаних кросів між ними просто непристойна.
Топові команди штибу Ліверпуля чи Барселони виставляють вимоги щодо високого відсотку навісів / передач в штрафний майданчик. У Олександра Тимчика в цьому плані доволі низький показник порівняно із Кендзьорою. Ще 1 потенційний момент, який розбиратимуть на поточних зборах.
Загалом правий фланг достатньо непогано укомплектований, тому в основі буде виходити гравець в залежності від стратегії кожного окремого матчу. Однозначним підсиленням для Динамо виглядає Тимчик, коли необхідно проходити умовні "автобуси" в УПЛ. Він зможе додати значно більшої варіативності в атаці.
Залишається питання щодо гравця на зміну Миколенку на лівому фланзі. Наступний сезон обіцяє бути доволі інтенстивним, а тому просто необхідно буде час від часу давати можливість Віталію перепочити. Чи будуть виходити на трансферний ринок за лівим вінгбеком, чи підтягнуть когось із академії або дублю - загадка. Можливо навіть Караваєву доведеться віддуватись інколи на лівому фланзі.
Основні в наступному сезоні: Лівий захисник - Миколенко, правий - Тимчик/Кендзьора (з більшим ігровим часом у Тимчика в УПЛ)
Центральні півзахисники
На 2 позиції центральних півзахисників претендують 5 гравців. Сидорчук і Шепелєв вважались основними минулого сезону і навряд чи є передумови для змін і в наступному. Окрім потеційного нового трансферу в середину поля.
Свого часу в Шахтарі такі позиції закривали Степаненко і Фернандіньйо. Гравці, які номінально вважаються опорними, але по факту на полі виконували різні функції. Степаненко забирав на себе більшість чорнової роботи, в той час як Фернандіньйо більше використовувався в атаці, забезпечуючи додаткову опцію для передачі на одному із флангів, або ж висувався вперед змінюючи центральний трикутник вершиною в протилежну сторону.
Мірча Луческу майже напевне поставіть нові вимоги до центрхавів, особливо з точки зору підтримки атакувальних дій. Далеко не в останню чергу все буде залежати від того, хто проявить себе найкраще з точки зору розуміння нової позиційної гри, яку буде пропонувати тренер. Один із центральних хавбеків буде відповідати за підтримку обох флангів, направляти і змінювати вектори атаки із глибини поля.
Статистика за сезон в УПЛ:
Беручи до уваги статистичні дані гравців, можна отримати схожу картину із Сидорчуком в якості допоміжного розігруючого гравця, та Шепелєва у вигляді класичного опорного півзахисника.
Андрієвський виглядає значно слабше за своїх партнерів і можна ставити під сумнів актуальність його перебування в Динамо.
Цікавою, з точки зору атакувальних дій, виглядає статистика Смирного. Але загалом він явно слабший за усіх інших кандидатів на позицію центрхава. Ймовірно його чекає оренда назад в Колос, адже він точно стане їм в нагоді наступного сезону.
Кадірі має змогу заново заявити про себе при новому тренері, але вірогідно і надалі залишиться гравцем ротації. Можливий також варіант із продажем Мохамеда і потенційним новим трансфером в центральну лінію. Він багато помилявся із вибором позиції і загалом виглядав доволі розгубленим при Михайличенку, можливо щось зміниться із приходом Луческу.
Якщо Андрієвський та Смирний покинуть команду - необхідно буде виходити на трансферний ринок задля підсилення конкуренції в центральній лінії. Динамо шукатиме гравця із прекрасним баченням поля, умінням якісно загострити ситуацію, відмінним пасом, та загальним високим футбольним IQ
Основні в наступному сезоні: Сидорчук, Шепелєв / (новий гравець на позицію)
Атакувальні півзахисники
Повернення Лєднєва із оренди говорить про появу справжньої конкуренції за місце атакуючого півзахисника. Мірча Луческу надає перевагу гравцям із високими технічними навичками та здатністю ефективно працювати між лініями, чи в обмеженому просторі.
Виходячи із структури гри Шахтаря при Містері - атакувальний півзахисник є ключовим футболістом в останній третині поля і в завершальних стадіях атаки. Вміння віддати гострі розрізні передачі, знаходити вільні зони, звільняти простір для інших гравців атаки - це все обов'язкові атрибути для гравця на цій позиції.
Статистика за сезон в УПЛ:
Микола Шапаренко дуже сильно поступається своїм партнерам в загальному рівні, тому ймовірно, після зборів також пакуватиме валізи. Буяльський та Лєднєв у свою чергу розвернуть боротьбу за місце в основі не на жарт, хоча насправді гравці вони доволі різнопланові. Богдан володіє потужним ударом і доволі часто заряджає свою гармату. Набирає непогану швидкість, вміє вриватись у вільні зони. Хоча не скажеш, згідно із даними в таблиці, що це дає значно більший ефект у порівнянні з партнерами по команді.
У Буяльського на противагу краще виходить роздавати передачі та загострювати, він ефективніший у завершальній стадії атаки. Частіше виходить переможцем в єдиноборствах, показує кращий відсток успішних обіграшів.
Ситуація із даними гравцями дуже схожа із ситуацією на правому фланзі захисту. Два гравці приблизно одного рівня, які можуть виконувати різні функції на полі. Навички Лєднєва стануть в нагоді, коли необхідно буде збільшувати кількість ударів з-за меж штрафного майданчику. Наприклад, знову ж таки проти команд-"автобусів".
Буяльський, в свою чергу, краще керуватиме вектором атак команди, швидше здійнюватиме переведення з флангу на фланг, а також частіше шукатиме партнерів передачами, на противагу ударів від Богдана Лєднєва.
З рештою, обидва гравці мають хороші шанси потрапити у старт і все вирішить більше бажання зрозуміти нові вимоги тренера по даній позиції. І що найважливіше - обидва додають потенційної тактичної гнучкості команді.
Основний в наступному сезоні: Лєднєв/Буяльський (з більшим ігровим часом у Віталія)
Вінгери
Благо з вінгерами в Динамо все гаразд. З появою Тимчика, Олександр Караваєв може повернутися до боротьби за місце на правому фланзі півзахисту. Усі кандидати підходять під принципи гри, які будувалися в Шахтарі, тому особливих нових вимог вони не отримають. Відповідно огляд буде доволі коротким.
Статистика за сезон в УПЛ:
Вербіч та Циганков з величезним відривом найкращі за показником xG і за реалізованими моментами. Їх місце в основі практично беззаперечне. Де Пена і Караваєв виглядають першими хлопцями на зміну своїм візаві відповідно.
Можна виділити окремо великий відрив в плані успішних обіграшів у Де Пени і значно кращий показник ударів в площину воріт (49% проти 37% в основного конкурента - Вербіча). Дані говорять про більше бажання грати ризиковано, загострювати і частіше самотужки завершувати атаки.
Караваєв, у свою чергу має найкращі показники в плані передач та навісів у штрафний майданчик, але вочевидь поступається в атакувальних здібностях відносно партнерів. Хоча витіснити Циганкова зі старту виглядає скорше чимось із розряду фантастики.
Дуелунд та Цитаішвілі все ще молоді та перспективні і під керівництвом Мірчі Луческу мають всі шанси значно добавити в усіх ігрових компонентах. На даний момент Григорій, не зважаючи на все своє бажання грати, виглядає значно слабше за Караваєва, як мінімум на папері.
Основні в наступному сезоні: Вербіч, Циганков
Форварди
У Мірчі Луческу доволі широкий спектр вимог щодо єдиного форварда на полі: він повинен успішно боротися за м'ячі, поставити корпус, зіграти у відтяжці, а також уміти правильно обирати атакувальну позицію і ефективно завершувати атаки, якісно опускати м'яч вниз після підборів та лонгболів. Для цього форварда не вкрай суттєва стартова і загальна швидкість чи також уміння грати на чистих м'ячах.
Ситуація з форвардами в Динамо абсолютно незрозуміла. 6 футболістів на 1 позицію в основі. Здається після поточних зборів команда не дорахується половини з них.
Статистика за сезон в УПЛ:
Невідомо навіщо взагалі відбулося придбання як Родрігеса та Каргбо - хлопці, скорше за все, першими покинуть клуб. Каргбо награв аж цілих 55 хвилин цього сезону, що говорить про його абсолютну неготовність виступати за основну команду. З Родрігесом все гірше в плані дисципліни. Його конфлікт з Михайличенком, а потім відрахування зі складу команди в оренді практично ставить хрест на можливості подальших виступів в Києві.
Франу Солю ніяк не вдасться себе проявити в основі, і більше того, він є класичним фінішером і навряд чи зможе покрити весь спектр вимог від Містера. Особливо в контексті гри відтягнутого форварда, який повинен підігравати своїм партнерам.
В сухому залишку на папері залишаються Бєсєдін, Русин та Супряга. Враховуючи складний графік наступного сезону - можна передбачити доволі активну ротацію на цій позиції, де основним, виходячи із даних статистики повинен стати Владислав Супряга. Його прогрес в Дніпрі не відмічає хіба що лінивий. Робота над собою з точки зору фізичних даних дозволила йому тепер грати не тільки на чистих м'ячах, а й нав'язувати боротьбу захисникам, використовувати корпус для прикриття чи відтискання опонента, а також ефективніше боротись на другому поверсі. Хет-трик Динамо і 14 м'ячів в сезоні загалом - непогана рекомендація новому тренеру.
Русина можливо знову чекає оренда, оскільки хлопець не захоче сидіти на лавці за спиною у Супряги та Бєсєдіна, а от останні двоє скоріше за все будуть конкурувати за місце в основі. Обидва можуть швидко адаптуватися до вимог Луческу, адже можуть виконувати і вже виконували схожі функції на полі.
Основний в наступному сезоні: Супряга
У підсумку
Якщо коротко:
- Динамо вкрай необхідний основний лівоногий центрбек
- Лівий захисник на заміну / перспективу замість Миколенка
- Потенційне підсилення центральної лінії півзахисту
- Досвідчений центрфорвард для підсилення конкуренції із Супрягою та Бєсєдіним
- Розпрощатись із Піварічем, Андрієвським, Кадірі (?), Шапаренком, Родрігесом, Каргбо
Найбільш вірогідна схема, як мінімум, першої половини прийдешнього сезону виглядатиме наступним чином:
- Додаткову роль отримає Попов, якого, ймовірно, награватимуть як захисника із першим пасом
- Сидорчук або ж новий гравець із трансферу візьме на себе нові функції як півзахисника із більшим залученням до атаки
- Буяльский та Лєднєв отримають нові вимоги до варіативності атак
- Миколенко і Тимчик братимуть значну більшу участь в атаках команди
- Циганков і Вербіч частіше працюватимуть у якості інсайдів
Прогрес і успіх команди залежатиме від вище згаданих виконавців та їхнього бажання і можливостей перейти від вертикального примітивного футболу на швидкий футбол з короткими передачами, частими змінами позицій партнерів та більшою варіативністю атак за рахунок командних пересувань і зміщень.
UPD: Користувач Ochoa510 влучно додав у коментарях ще декілька варіантів напрацювань:
Роботи у Луческу - непочатий край. І, скоріш за все, нову команду ми зможемо оцінити вже ближче до жовтня. А поки нас чекатиме брак в передачах в останній третині поля, поки група атаки не звикнеться із новими вимогами до себе.
