“Колосу” та “Десні” на замітку. Попередні спроби наших команд у кваліфікації ЛЄ. Частина 1

           Для наших команд кваліфікаційні раунди єврокубкових змагань завжди були справжнім випробуванням. Постійно чогось не вистачало українським колективам. Комусь забракло єврокубкового досвіду, а хтось навпаки, незрозуміло навіщо, вийшов у єврокубкові змагання. Але найголовнішою проблемою завжди був посів, більшість вирішальних раундів наші клуби проводили в статусі несіяних, у матчах із сильнішими суперниками. Тому такі рідкісні випадки виходу наших команд в групову стадію ЛЄ.

           Сьогодні згадаємо всі попередні спроби українських колективів відібратися в групу ЛЄ. За точку відліку візьмемо сезон 09/10, у якому з’явився такий турнір як ЛЄ. Результати “Шахтаря”, “Динамо”, “Дніпра” та “Металісту” враховувати не будемо, бо надто великий розрив між ними та рештою наших клубів. У свої найкращі часи ці команди без проблем проходили кваліфікаційні раунди.

Сезон 09/10. Найкраща спроба металургів.

           Спочатку згадаємо “Ворсклу” Павлова. Полтавчани, як переможці кубку України, відправилися одразу у фінальний раунд кваліфікації. У суперниках була португальська “Бенфіка”, в складі якої тоді грали: Ді Марія, Давід Луїс, Рамірес, Кардосо, Коентрау та інші. Без шансів для нашої команди завершився перший поєдинок, але матч-відповідь на своєму полі полтавчани виграли.

           Так близько до групового етапу донецький “Металург” не був ні до, ні після цього сезону. На мою думку, це найкраща спроба металургів у кваліфікаційних раундах. Спочатку без проблем розібралися із слабкими суперниками в 2 та 3 раундах. А в поєдинках за групу зійшлися з не дуже грізним суперником – австрійською “Аустрією”. Але фінальний екзамен у донеччан не вийшло скласти.

Сезон 10/11. Першопрохідці зі Львова.

           Сімферопольська “Таврія” повторила шлях “Ворскли”: перемогла в кубку, потрапила одразу у фінальний раунд кваліфікації і без шансів програла серйозному супернику. Проте є одне “але” в цій історії: у полтавчан була одна перемога над своїм опонентом, а в “Таврії” – лише дві поразки.

           Одна з найкращих сторінок в історії львівського футболу була написана саме в тому сезоні. Перемоги над суперниками в 2 та 3 раундах мало кого здивували тоді. Все ж таки рівень опонентів нашої команди був низьким. Але у матчах за груповий етап “Карпати” здивували всіх – був “битий” турецький “Галатасарай”. Кінцівку того поєдинку з м’ячем від Федецького пам’ятати повинні всі.

Сезон 11/12. Полтавський прорив.

           Останній єврокубковий сезон для львівських “Карпат”. Того року підопічні Кононова знову дійшли до матчу за вихід у груповий етап. Але повторити успіх минулого сезону у львів’ян не вийшло, хоча в суперниках був грецький “ПАОК”. Не напишеш, що ця команда на порядок сильніша, ніж “Галатасарай”. Але на полі греки все і всім довели.

           Здивувала в тому сезоні всіх “Ворскла”. Полтавчани не без труднощів, але пройшли в груповий етап ЛЄ. Хоча їм трохи не пощастило з жеребкуванням. Звісно, суперники в 2 та 3 раундах були не складні, але тривалі перельоти це не завжди просто. Проте навіть це не завадило “Ворсклі” дійти до раунду плей-оф. А вже там матч всього життя провів Олег Бараннік.

Сезон 12/13. Недогледіли за Матуку.

           Від того “Арсеналу” всі чекали набагато більшого в єврокубках. Не від словенської команди ж вилітати, але все не так просто було. На полі кияни без шансів розібралися з “Мурою 05”, але доля того протистояння вирішувалася в кабінетах. Функціонери "Арсеналу" прогледіли дискваліфікацію Матуку, яку він отримав ще в 2010 виступаючи за “Генк”. Технічна поразка, а на виїзді кияни змогли забити лише два м’ячі.

           На тій же стадії зупинився і донецький “Металург”. Але спочатку вони просто знищили чорногорський “Челік” – 11:2 за сумою двох матчів. Після такого результату всі чекали від металургів перемоги над норвезьким “Тромсе”. Але з таким суперником наша команда вже не змогла впоратися. Тоді всі розкритикували донеччан, але знали б вони що буде наступного сезону…

Сезон 13/14. День, коли ми дізналися звідки команда “Кукесі”.

           А наступного сезону був виліт від албанської команди “Кукесі”. І важко зрозуміти чому так сталося, склад у металургів тоді був непоганий, не рівня албанцям. Але це футбол і тут таке стається, хоча є ще один варіант – можливо, албанський футбол був тоді на підйомі.

           Одеситам дуже пощастило в тому сезоні з жеребом: в матчі за вихід до групового етапу вони зустрічалися з албанським “Скендербеу”(здається я щось пропустив, та албанський футбол в ті роки був дійсно на підйомі). Але той “Чорноморець” важко назвати просто фартовим. Дуже сильна команда тоді зібралася на чолі з Григорчуком. Цілком справедливо одесити пройшли всіх своїх суперників у кваліфікаційних раундах і вийшли до групового етапу ЛЄ.

Сезон 14/15. Нова українська зірка.

           Роман Григорчук спробував побудувати нову команду, але повторити успіх минулого року вже не вийшло. Часу було обмаль, та і тих фінансових можливостей вже також не було, в команді майже не залишилося легіонерів. Новий “Чорноморець” не зміг здолати першого ж суперника – хорватського “Спліту”. То були останні матчі одеситів в єврокубках.

           Дуже здивувала в тому сезоні “Зоря”. Звісно, що не перемогами над “Лячі” з Албанії. Мало хто очікував, що луганчани в своєму дебютному єврокубковому сезоні зайдуть так далеко. “Зорю” чекав непростий суперник вже в 3 раунді –  “Молде”. Не без проблем, але норвезьку команду пройшли. Останнім бар’єром на шляху до групового етапу став “Феєнорд”. Який крутий камбек у другому матчі зробили луганчани, але Ману на 90+2 зіпсував таку “голлівудську” історію.

            Далі буде гірше… Продовження найближчим часом…

           Підписуйтеся, плюсуйте, коментуйте. Цікаво дізнатися вашу думку, впевнений, що вам є чим доповнити цей матеріал. Також, можете переглянути попередні пости в цьому блозі. Дякую всім хто прочитав.

ЧАСТИНА 2