Tribuna/Американский футбол/Блоги/Hail Mary/Історичний успіх «Бенгалз», домінація «Біллз» та провал «Ковбойс». Огляд матчів wild card плей-офф НФЛ

Історичний успіх «Бенгалз», домінація «Біллз» та провал «Ковбойс». Огляд матчів wild card плей-офф НФЛ

Плей-офф стартував з крутих та видовищних матчів

Блог — Hail Mary
Автор — awesome_ukr
20 января 2022, 07:00
79
Історичний успіх «Бенгалз», домінація «Біллз» та провал «Ковбойс». Огляд матчів wild card плей-офф НФЛ

Від редакції: ви знаходитеся в блозі «Hail Mary». Його автор тримає нас в курсі всіх подій НФЛ і став топ-блогером нашого сайту за підсумками 2021 року. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою!

***

«Цинциннаті» витримали фінальний штурм «Лас-Вегасу» та здобули першу перемогу в плей-офф з 1991 року

Ця пара сприймалась як одна з найрівніших в плей-офф. «Цинциннаті» був фаворитом, але відсутність у команди досвіду плей-офф не дозволяла сприймати «Бенгалз», як однозначного претендента на перемогу. До того ж, «Лас-Вегас» цього сезону продемонстрував характер та здатність вигравати матчі, в яких він далеко не є фаворитом. У підсумку фани отримали запеклий та рівний бій, доля якого вирішувалась на останніх секундах.

Головним козирем «Бенгалз» перед грою вважалась зв’язка Барроу-Чейз. Гра повністю підтвердила цей тезис. У Джо та Джа’Маррі «Цинциннаті» знайшли лідерів на багато років вперед. Квотербек та ресивер продовжили робити в плей-офф те, що робили в регулярному сезоні – здійснювати важливі розіграші. Ця зв’язка була відповідальна за 116 із 244 пасових ярдів «тигрів». Хоч Чейз і не заніс тачдаун, його здатність прийняти майже будь-який пас зіграла ключову роль в успіху «Бенгалз».

Неможливо не відмітити окремо Джо Барроу. Експерти вже кажуть, що ми дивимось на нового Тома Бреді. І я б не назвав це занадто емоційною реакцією. Барроу провів декілька ідеальних розіграшів. Його тачдаун на Бойда, який він кинув перебуваючи на межі поля, став головним хайлайтом гри. А раніше на цьому драйві був неймовірний за своєю точністю 29-ярдовий пас на тайт-енда Узому. За свої три останні гри сезону («Рейдерс», «Чіфс» та «Рейвенс») Барроу має точність пасів 76,5%, 1215 ярдів, 10 тачдаунів та жодного перехоплення. Джо вийшов на пік форми у правильний момент. На місці «Теннессі», я б дуже ретельно готувався до зустрічі з цим молодим чоловіком.

Попри перемогу, «Цинциннаті» навряд чи можуть бути повністю задоволені своїм виступом. «Бенгалз» не використали занадто багато можливостей. Коли захист «тигрів» спровокував фамбл та підібрав м’яч на 15-ти ярдах «Лас-Вегаса», напад зумів набрати всього 2 ярди та пробив філдгол. На наступному драйві «Цинці» не реалізували три дауни з 6-ярдової відмітки «Рейдерс» та знову пробили філдгол. Розкидатись такими нагодами в плей-офф небезпечно і «Бенгалз» це чудово розуміють. Тому в «тигрів» залишається простір для роботи та розвитку. Якщо вони хочуть потрапити до фіналу конференції, вони мають реалізовувати всі свої нагоди.

Від «Лас-Вегаса» ніхто не очікував виходу в наступний раунд, але всі очікували, що вони дадуть бій. Так і вийшло. Попри повільний старт та фамбл Дерека Карра, «Рейдерс» зібрали себе до купи та залишались в грі до останнього. Вони знову спробували створити неймовірний камбек на останньому драйві, але він закінчився перехопленням. Це був не найкращий матч «рейдерів». Вони не конвертували 10 третіх даунів та допускали занадто багато тиску на свого квотербека. Проте «Лас-Вегас» робив все, що було в його силах і в багатьох ігрових моментах він знаходив відповіді на дії суперника. Як для команди, яку взагалі не чекали в плей-офф, «Лас-Вегас» провів гідний матч. І якщо зважати на весь треш, через який пройшла команда цього сезону, навіть попри поразку вони заслуговують на величезну повагу.

На завершення варто сказати ще про дві речі. Перша – «Бенгалз» перервали найдовшу серію без перемог в плей-офф НФЛ, яка тривала з січня 1991 року. Багато хто для контрасту наводив факт, що ніхто ніколи не відправляв СМС про перемогу «тигрів» в плей-офф, бо перше СМС було відправлене у 1992 році. Після матчу «Цинциннаті» знайшли чудовий спосіб відзначити свою перемогу, запостивши в соцмережах зображення з текстом: «Відправте це довбане СМС!».

Друга – арбітраж в НФЛ все ще на рівні УПЛ. Арбітри дали абсолютно дурний свисток за секунду до тачдауна Тайлера Бойда. Схоже, їм здалось, що Барроу вибіг за межі поля до того, як він кинув пас. Коли було очевидно, що квотербек залишився в полі, арбітри просто зарахували тачдаун, хоча за правилами після свистка арбітра гра припиняється і даун має бути зіграний наново. Це точно не стало причиною поразки «Лас-Вегаса», як вважають деякі з їх фанатів, але зайвий раз продемонструвало наскільки суддівський корпус НФЛ потребує покращення. Згідно з чутками, бригада арбітрів з цієї гри більше не буде працювати в плей-офф. Що однозначно на краще.

«Баффало» встановили рекорд результативності та змели зі свого шляху «Нью-Інгленд»

Схоже, що «Баффало» сприйняли поразку на 13-му тижні як особисту образу і вирішили помститися «Нью-Інгленду» в найжахливіший спосіб. Спочатку був впевнений реванш та відібране лідерство в дивізіоні. А потім настала черга фаталіті у вигляді матчу плей-офф.

Тон матчу задали два розіграші на двох стартових драйвах. Спочатку був неймовірний тачдаун Доусона Нокса. Аллен вибіг з карману, довго не міг знайти варіант для пасу і навмання кинув м’яч у залікову зону. Тайт-енд витягнувся в струнку та зловив м’яч. Після матчу квотербек чесно зізнався, що він просто викинув м’яч, щоб не втратити ярди і не міг зрозуміти, чого це всі почали радіти. Нокс здійснив неймовірний розіграш, який запустив атакувальну машину «Баффало». Після цього на першому драйві «Нью-Інгленда» Майка Хайд зробив одне з найкращих перехоплень сезону. Сейфті прибіг з середини поля на фланг та втиснувся в заліковій зоні перед Аголором, перехопивши м’яч, який вже падав до рук ресивера «Петріотс». Після цього стало зрозуміло, що «Нью-Інгленду» немає на що сподіватися.

Після тачдауна на першому драйві, «Біллз» занесли ще один на наступному. І ще. І ще. І так сім разів. «Баффало» занесли 7 тачдаунів на 7 драйвах. Вони не пробили жодного філдголу, жодного панту та жодного разу не втратили м’яч. Це перший такий випадок в історії плей-офф НФЛ. «Біллз» розривали захист суперника всіма можливими способами. Аллен кидав паси на будь-яку відстань та під будь-яким кутом. Сінглтері проходив через дірки та набирав ярди землею. «Нью-Інгленд» не знав, що їм робити і раз за разом пропускав удари «Баффало». Це було жорстоке побиття, яке «Петріотс» не скоро забудуть.

Успіх «Баффало» був командним успіхом. Навіть попри видатну статистику Джоша Аллена, не можна сказати, що перемога була виключно його заслугою. Аллен видав феноменальний матч, кинувши більше тачдаунів (5), ніж неточних пасів (4). Проте гра не трималась лише на ньому. Наземна гра у виконанні Девіна Сінглтері та Айзаї МакКензі дала 110 ярдів та 2 тачдауни. Захист підтримав свій напад 3 секами та 2 перехопленнями. В першій половині гри у «Нью-Інгленда» було всього 3 очки. Це був видатний успіх всієї команди. І для фанів «Баффало» це має бути більшим приводом для радості, ніж підсумковий рахунок на табло.

«Нью-Інгленд» почав здавати ще задовго до плей-офф. Переломною стала поразка від «Індіанаполісу», коли стало помітно, що в «Петріотс» закінчується паливо. Після цього вони програли 2 з 3 матчів, втратили лідерство в дивізіоні та зазнали найбільшої поразки в плей-офф останніх часів. Проблеми «патріотів» накопичувались і у підсумку зламали їх. Мак Джонс кинув два перехоплення та не витримав тиску захисту «Баффало». Ресивери не допомогли квотербеку-новачку та вронили багато пасів. Не підстрахувала й виносна гра, яка назбирала всього 89 ярдів. А захист, який довгий час був опорою «патріотів», просто не знав що робити з нападом «Біллз», який спіймав свою гру. Поразка була болючою, але це плата, яку має сплатити будь-яка команда, що знаходиться на стадії побудови. Тим паче, коли ти лише починаєш розвиток новачка у франчайз-квотербека.

Після цього матча є лише одне питання – чи зможуть «Баффало» тримати такий рівень весь плей-офф? Якщо це був не один яскравий спалах, то «Біллз» повинні розглядатися, як фаворит Супербоулу. Дивізіонний раунд має все показати.

«Тампа-Бей» не помітила «Філадельфію» та здобула легку перемогу

«Філадельфія» на фініші сезону видала солідний спурт і справила враження команди, яка готова поборотися в плей-офф. І яким же розчаруванням був їх виступ проти «Тампи». Після таких ігор починаєш взагалі ставити під сумнів рішення про розширення зони плей-офф до семи команд. Бо якщо сьоме місце будуть посідати такі команди, як ця «Філадельфія» – це нічим не відрізнятиметься від bye-week для другого місця посіву.

«Іглз» страждали та нічого не могли зробити на полі до тих пір, поки не було вже занадто пізно. Джален Хьортс, в якому багато хто почав бачити нового франчайза «орлів», провалив гру. Захист «Бакс» повністю нівелював можливості для виносу та зупинив виносну гру «Іглз». А в пасовій грі Хьортс показав, що це не його стихія. І якщо в нього відібрати можливості для виносів, він перетворюється на дуже посереднього квотербека. Хьортс приймав погані рішення, кидав погані паси та не міг зібрати напад хоча б для одного нормального розіграшу. За три чверті «Філадельфія» зайшла на половину поля суперника рівно три рази. Результати цих заходів – пант, провалений четвертий даун та перехоплення. До фінальної чверті в «орлів» не було жодного очка. Еавіщо вони взагалі виходили в плей-офф.

Навіть попри те, що «Тампа-Бей» залишилась без половини нападу, вони розібрала захист суперника на запчастини. «Філадельфія» не була готова навіть до одного Майка Еванса. Фактично єдиний нормальний ресивер «Бакс», який ще й грає через травму, встановив рекорд франшизи, набравши в матчі плей-офф 117 ярдів. Еванс прийняв 9 з 10 пасів та заніс один тачдаун. Не готова «Філадельфія» була й до виносної гри суперника. «Бакс» набрали 106 ярдів землею та занесли два тачдауни.

Загалом, це була настільки легка перемога, що вона взагалі не дала відповіді на те, чи готова «Тампа» до захисту титулу попри всі травми. «Іглз» не чинили жодного супротиву. «Бакс» фактично провели тренування з підвищеною відповідальністю. Хоча свій негатив для них був навіть попри впевнену перемогу. Пошкодження отримав незамінний член лінії нападу – правий текл Трістан Вірфс. Він пошкодив ногу і попри намагання повернутися в гру був вимушений сісти на лавку. Якщо його пошкодження виявиться серйозним – це ще один суттєвий удар по «Бакканірс». Завдання подолати дивізіонний раунд без Годвіна, Фурнетта та Брауна й так виглядало важким, а без Вірфса воно стане ще важчим. «Тампі» доведеться сподіватися, що їх захист витримає, але протистояти йому буде далеко не безпомічні «Іглз» з Хьортсом на чолі. Тож майбутнє «букан’єрів» стає дедалі туманнішим.

«Даллас» провів найбезглуздіший розіграш у фіналі гри та поступився «Сан-Франциско»

«Даллас» був впевнений, що це їх рік. Дак Прескотт тріумфально повернувся після травми та побив рекорд франшизи по пасовим тачдаунам. В «Ковбойс» були ранніннгбек і ресивер, які набрали 1000+ ярдів за сезон. В них був захисник з 10+ перехопленнями. В них був найкращий новачок-захисник сезону. В «Ковбойс» були всі складові успіху. Окрім плану на гру.

Таке відчуття, що «Даллас» взагалі забив болт на підготовку до опонента та вийшов з думкою «та чьо-ніть там на полі придумаємо». І яким же було здивування «ковбоїв», коли «чьо-ніть» вперто не хотіло придумуватись. «Сан-Франциско» вже на першому драйві розірвав захист «Далласа» і заніс тачдаун за сім розіграшів. А перший драйв «ковбоїв» закінчився пантом після трьох даунів. І цей стартовий малюнок гри залишався незмінним до останньої чверті. «Найнерс» вдало вбивали час та набирали очки. «Ковбойс» не могли зрозуміти, що їм робити з суперником і постійно провалювали важливі розіграші.

Не применшуючи заслуг «Сан-Франциско» варто відзначити, що «Даллас» переміг себе сам. І цьому посприяли два фактори. Перший – повна біда з дисципліною. «Ковбойс» порушили правила 14 разів. Ці порушення били по «ковбоям» всіма способами – відміняли успішні розіграші команди, віддаляли їх від критичних перших даунів, давали перші дауни супернику або ж просто додаткові ярди. «Сан-Франциско» теж нахапались флагів (9), але це не йшло ні в яке порівняння зі штрафами «Далласа».

Другий фактор – дуже суперечливий вибір розіграшів. Коли «Ковбойс» відчайдушно потребували очок наприкінці третьої чверті, Мік МакКарті вирішив пробити пант у ситуації 4th&2. Рішення сумнівне, але теоретично мало право на життя. А ось що було в кінці – не зможе пояснити ніхто. За 14 секунд до кінця, без тайм-аутів, замість того, щоб зробити дві спроби пасу в залікову зону (або пас на край поля, щоб трохи наблизитись до неї та фінальний пас для тачдауну), Прескотт побіг з м’ячем сам. Він встиг добігти до 24-ярдової відмітки «Найнерс», але час скінчився. І хай фани «Ковбойс» не звинувачують в усьому рефері. Дак сам винен, що забув правила і побіг віддавати м’яч центру, а не арбітру. Мова взагалі не про арбітрів. Чим треба думати, щоб робити виніс, коли ти чудово знаєш, що в тебе немає можливості зупинити час? «Даллас» зробив все, щоб програти і повністю заслуговував на цю поразку.

«Сан-Франциско» хоч і переміг, але ця перемога вийшла з присмаком зради. Найбільша проблема – травми Ніка Боси Та Фреда Ворнера. Обидва мають величезне значення для захисної гри «Найнерс». Якщо Боса має шанси на повернення (він має пройти обстеження на предмет струсу мозку та отримати дозвіл грати), то ситуація Ворнера виглядає значно гіршою. Лайнбекер ушкодив щиколотку і судячи з його гримаси – ушкодив суттєво. Навіть якщо Фред зіграє на знеболювальних, він навряд чи буде своєю найкращою версією. Все це додає суттєвого головного болю тренерському штабу «Сан-Франциско». Роль захисту в матчі з «Грін-Бей» буде ключовою.

Захист буде ключовим, бо напад «Найнерс» може програти матч усього одним розіграшем. Він ледь не зробив це в середині фінальної чверті. Гаропполо весь матч намагався грати обережно та не ризикувати. Здебільшого, йому це вдавалось. Але це був би не Джиммі, якщо він не кинув хоча б одне перехоплення. І це перехоплення повернуло напівмертвий «Даллас» у гру. «Гірн-Бей» запропонує значно вищи рівень, ніж «Даллас». Проти них такі розіграші допускати не можна. Інакше гайки. Тож тренерам доведеться ламати голову ще й над планом для нападу. На одному Семуелі не виїдеш. Хоч Дібо і величезний молодець та очевидний MVP цієї команди. Хіба що «Найнерс» будуть сподіватися на те, що «Пекерс» знову знайдуть спосіб програти їм («Грін-Бей» з Аароном Роджерсом ніколи не перемагав «Сан-Франциско» в плей-офф, зазнавши трьох поразок). Але все ж краще сподіватись на свої сили, а не на статистику та удачу.

«Канзас-Сіті» очікувано не мав проблем з «Піттсбургом» та здобув розгромну перемогу

Найбільш передбачуваний матч плей-офф пройшов за тим сценарієм, якого всі і очікували – одностороннє побиття. Здивувати міг хіба що занадто повільний старт фаворита, а в іншому все пройшло так, як і мало пройти.

«Канзас-Сіті» довго не вмикали максимальні оберти і цим створювали ілюзію доволі конкурентного матча. «Чіфс» не ставили перед захистом «Піттсбурга» якихось надскладних завдань і ті легко витримували всі атаки господарів. Навіть більше. Спочатку «Стілерс» зробили перехоплення, а потім спровокували фамбл та повернули його для тачдауну. В обох розіграшах роль першої скрипки зіграв Ті Джей Вотт. Він збив пас, який впав прямо до рук Девіна Буша і він опинився в ідеальній позиції, щоб підібрати м’яч після фамблу та добігти до залікової зони. Вотт ще більше зміцнив свої претензії на звання найкращого захисника сезону та має забирати цю нагороду.

Якщо для Вотта ці розіграші були позитивом у скарбничку, то для «Стілерс» якось не дуже. Вони наче ляснули по морді сплячого ведмедя. Ведмідь звісно прокинувся і надавав нахабам по дупці. Одразу після фамблу «Канзас-Сіті» видали ураганний відрізок та занесли 5 тачдаунів за 10 з половиною хвилин. Тачдауни були не будь-який смак. І короткі кидки не рівні поясу, і бомба на Келсі при ситуації 3rd&20, і пас на лайнмена. Останнім тачдауном в грі «вожді» взагалі познущались над суперником, оскільки його кинув Тревіс Келсі (і тепер в Келсі більше пасових тачдаунів в плей-офф, ніж в Карсона Вентца). «Чіфс» погрались зі своєю їжею і потім із задоволенням її з’їли.

Про цей матч немає сенсу говорити багато. Для «Піттсбурга» досягненням було просто потрапити до плей-офф. Для «Канзас-Сіті» це було тренування, по якому не можна робити жодних висновків. Так, «Чіфс» провели впевнений матч та здобули легку перемогу. Але ми не можемо назвати їх головними фаворитами на потрапляння до Супербоулу через гру «Баффало». Якщо «вожді» перенесуть свою гру проти «Стілерс» на «Біллз» – от тоді так, вони головні фаворити. А поки що вони просто зробили свою справу і рухаються далі.

«Аризона» зганьбилася, розгромно поступившись «Лос-Анджелес Ремс»

Коли здавалось, що зганьбитись більше за «Філадельфію» неможливо, на сцену увірвалась «Аризона». Тотальна деградація «Кардиналс», яка почалась у фінальній частині сезону, дістала свого логічного завершення. «Аризона» продемонструвала слабкий футбол та була втоптана в газон «СоФай Стедіум».

Незрозуміло, чим займались «Кардиналс» весь минулий тиждень, але до гри вони були катастрофічно не готові. В них нічого не виходило. Напад чотири рази поспіль пішов з поля після трьох даунів, а на п’ятому драйві Мюррей, рятуючись від секу та сейфті, кинув пік-сікс. Квотербек «Аризони» взагалі виглядав на полі, наче розгублена дитина. Отримуючи секи та перебуваючи під постійним тиском захисту «Ремс», Кайлер кидав паси в нікуди та не міг провести хоча б один нормальний розіграш. Після першої половини у нього було всього 6 точних пасів на 28 ярдів. Оделл Бекхем на початку третьої чверті зробив приниження Мюррея ще більш епічним, коли одним пасом набрав 40 ярдів. Вперше на половину поля «Ремс» «кардинали» зуміли зайти лише в середині третьої чверті, коли рахунок був 28:0. Це був тотальний розгром та цілковите приниження. Після таких поразок тренери втрачають свою роботу. Можливо, Кліффа Кінгсбері не звільнять, але перед ним буде дуже важке міжсезоння. Як і перед Кайлером Мюрреєм, який ріденько обі*рався в поки що найголовнішому матчі своєї кар’єри.

«Ремс» перед матчем мали свої проблеми у вигляді побитого травмами секондері. «Баранцям» навіть довелось витягати з пенсії за легендарну бороду Еріка Веддла. Але захист «Лос-Анджелесу» зіграв так, наче в них не було жодних втрат. Вони закошмарили Мюррея та його лінію нападу. Захисники «Ремс» постійно проривались до квотербека, змушуючи його тікати або швидко позбавлятись м’яча. Двічі Мюррей прийняв сек. Двічі він кинув перехоплення. Жодного разу в нього не було навіть маленького шансу зробити ефективний розіграш. Це була тотальна домінація захисту «Лос-Анджелеса».

Неможливо не відмітити зіркових новачків каліфорнійців. І Міллер, і Бекхем все більше виправдовують своє підписання. Вон записав собі в актив сек та три текли з втратою ярдів. Оделл прийняв 4 паси на 54 ярди, заніс тачдаун та показав свої таланти квотербека, кинувши 40-ярдовий пас на Кема Ейкерса. Обидві зірки поступово розганяються та займають важливе місце в новій команді. З ними «Ремс» значно додали і після такого виступу мають розглядатися, як реальний кандидат на потрапляння до Супербоулу.

Значне підсилення отримала й виносна гра «баранців». Кем Ейкерс здійснив диво, повністю відновившись від розриву ахіллу за шість місяців. І в якій же формі він повернувся! Раннінгбек постійно знаходив дірки в обороні «Аризони» та ефективно просував м’яч вперед. Разом з Соні Мішелем вони утворили вибуховий тандем, який має стати серйозною зброєю «барнаців» в плей-офф.

«Ремс» цією перемогою зробили заяву. Вони зібрали свою найкращу команду за останні роки та готові до штурму вершини. Після такого виступу здається, що «Тампа-Бей» з усіма своїми травмами може зупинити «Лос-Анджелес» лише дивом. І є сумніви, що таку команду може зупинити навіть «Грін-Бей». Це може здатись оверреакцією, але здається, що «Ремс» стали головними фаворитами НФК.

Повні результати wild card виглядають наступним чином.

Перший раунд плей-офф подарував багато видовища, хоч з інтригою і не склалося. Сенсацій не відбулось і всі фаворити пройшли далі (ну не вважали ж ви «Даллас» фаворитом?). Але після раунду wild card можна чекати, що всі сенсації ліга приберегла для нас на дивізіонний раунд. У нас утворились вельми цікаві пари і в кожній з них номінальні андердоги мають дуже непогані шанси на вихід до наступного раунду. Тому всі матчі обов’язкові до перегляду. І щоб не забути про них, наостанок подивимось розклад цього тижня.

Субота, 22 січня

23:30, «Теннессі» – «Цинциннаті»

Неділя, 23 січня

03:15, «Грін-Бей» – «Сан-Франциско»

22:00, «Тампа-Бей» – «Лос-Анджелес Ремс»

Понеділок, 24 січня

01:30, «Канзас-Сіті» – «Баффало»

Фото: NFL

Другие посты блога

Все посты