Ювілейна перемога «Аризони», виносний успіх «Нью-Інгленда» та перша перемога «Детройта». Огляд 13-го тижня НФЛ
Розповідає блог «Hail Mary».
Від редакції: ви знаходитеся в блозі «Hail Mary». Його автор тримає нас в курсі всіх подій НФЛ і іноді розбавляє текстами з цікавими фактами та історіями. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою!
***
Драма тижня: «Детройт» здобув першу перемогу в сезоні, обігравши «Міннесоту» на останній секунді
Все-таки є на світі якась кармічна справедливість. Скільки матчів «Детройт» програв на останніх секундах. Скільки разів вони грали майже на рівні з суперником, але їм не вистачало зовсім трохи. З «Міннесотою» доля нарешті повернула борг «Лайонс». Останній драйв «левів» став окрасою цього тижня.
Схоже, що «Міннесота» критично недооцінила «Детройт». «Вайкінгс» постійно грали так, ніби будь-яку помилку згодом можна виправити. Бо це ж лише «Лайонс». Вони передостанні в лізі по кількості секів? Ну тоді будемо блокувати їх лайнменів тайт-ендом. І пофіг, що їх ді-енд зробив вимушений фамбл, після якого «Детройт» зробив тачдаун двома пасами. Ми на четвертому дауні в середині поля за 35 секунд до перерви, а до першого треба набрати 10 ярдів? Пфф, та давайте розіграємо комбінацію замість пробиття панта. Ну і що, що «Детройт» після цього забив філдгол та набрав додаткові очки, на які в нього просто не було б часу після пробиття панту. Ми захопили лідерство в 4 очки за 1:50 до кінця зустрічі? Та чого ви оце напрягаєтесь з щільною опікою ресиверів, в них же Гофф паси кидає. І пофіг, що Джаред провів найкращий матч у футболці «Лайонс». «Вайкінгс» грали так, наче все можна виправити. Але тачдаун за дві секунди до кінця гри вже ніяк не виправиш.
Для «Детройта» це надважлива перемога. Звісно, можна посміятись з того, як «Лайонс» святкували першу перемогу в сезоні так, наче вони виграли Супербоул. Але для них це дійсно майже як Супербоул. Вони все ще безнадійні аутсайдери та майже напевно будуть мати перший пік драфту. Проте вони показали характер та незламність. Для команди, яка тільки будується, це надважливо. Виграти матч тачдауном за дві секунди до кінця зустрічі – це неймовірний плюс для моралі команди. Для Дена Кемпбелла, який нарешті вистраждав свій перший успіх в якості головного тренера. Для Джареда Гоффа, який нарешті провів переможний драйв та не зламався під тиском. Для всієї фан-бази «Детройта», яка отримала черговий промінь надії. Не виключено, що цей промінь знову виявиться обманом. Але зараз «Детройт» заслуговує на те, щоб просто порадіти.
Новачок тижня: Амон-Ра Сент-Браун
Хлопець, названий на честь давньоєгипетського бога сонця, став сонцем для фанів «Детройта». Ресивер прийняв 10 пасів на 86 ярдів, ставши лідером команди по ярдам на прийомі, та спіймав той самий пас Гоффа за дві секунди до кінця матчу. До речі, це перший тачдаун Сент-Брауна в НФЛ. Його він точно запам’ятає на все життя.
Герой тижня: Гарднер Міншью
Кажіть що хочете, але для мене Гарднер – топчик. Так, він грав проти «Джетс». Але це була його перша гра сезону і він на расслабончику так накидав 242 ярди, 2 тачдауни та показав найкращий рейтинг квотербека для «Філадельфії» за останні 8 сезонів. Тренер «Іглз» Сіріані все одно запевнив, що основним квотербеком залишається Хьортс, але Міншью зробив серйозну заявочку на конкуренцію за місце в старті. До речі, Тревор Лоуренс кинув два тачдауни сумарно за шість останніх матчів. «Джексонвілль», ви точно не шкодуєте про свій вибір квотербека?
Сенсація тижня: «Сіетл» переміг «Сан-Франциско»
Дербі Західного узбережжя завжди є окремою історією. Недарма фани «Сан-Франциско» не відчували себе спокійно навіть попри серію поразок та рекорд 3-8 «Сіетла». «Сіхокс» налаштувались на матч з принциповим суперником та показали свій найкращий футбол. І особливо відзначився Рассел Вілсон.
Квотербек «Сіетла» нарешті остаточно відновився від операції на пальці та повернувся майже до 100% форми. Проти «Найнерс» він показав ефективність та точність пасів, яких бракувало в попередніх матчах. Вілсон завершив 30 з 37 пасів, набрав 231 ярд та кинув два тачдауни. Поступово відновлюється і хімія Рассела з ресиверами. Ді Кей Меткаф провів найуспішніший для себе матч з останніх п’яти ігор, прийнявши 5 пасів на 60 ярдів. І звісно поряд з Вілсоном, як завжди, був Тайлер Локетт. Він прийняв 7 пасів на 68 ярдів та заніс один тачдаун. Скоріш за все, поліпшення гри прийшло до «Сіхокс» занадто пізно, бо шанси на плей-офф примарні. Але вони все ще є. Тож «Сіетл» не варто списувати з рахунків.
В грі «Сан-Франциско» вчергове простежується закономірність. Якщо не працює їх виносна гра – в них не дуже багато шансів на перемогу. Гаропполо не є тим квотербеком, який здатний затащити матч самостійно. З «Сіетлом» він дуже намагався це зробити, але два перехоплення та провалений фінальний драйв з двома неточними пасами з трьох ярдів «Сіхокс» перекреслили всі намагання. Джиммі круто грає коли знає, що його можуть підстрахувати раннінгбеки. Проти «Сіетла» «49-ті» набрали всього 71 ярд виносом і Джиммі не вивіз.
Ця поразка точно не входила до планів «Сан-Франциско». Тепер вони стоять на грані вильоту з плей-офф. І це перетворює фініш сезону для «Найнерс» на справжню битву за життя. На щастя, їм доволі пощастило з календарем. Попереду «Атланта», «Хьюстон» та незрозумілі «Теннессі». Тож доля «Сан-Франциско» знаходиться в їх руках. Головне, щоб виносна гра працювала.
Невиправданий ризик тижня: «Балтімор» програв одне очко «Піттсбургу» через провалену 2-очкову конвертацію на останніх секундах
Минулого тижня ми обговорювали, що «Балтимор» довів майже до перфектності своє мистецтво відскоку. Схоже що «Рейвенс» самі так повірили в свою здатність відскочити в будь-якій ситуації, що не вагаючись поставили на кон долю матчу зі «Стілерз». Як виявилось, «Балтимор» може відскочити не в будь-якій ситуації.
Ніхто не очікував від цього матчу фестивалю результативності, тож не дивно, що після першої половини рахунок був 7:3 на користь «Рейвенс». Проте він не відображав, наскільки «круки» домінували на старті зустрічі. «Балтимор» вигравав важливі треті дауни по обидві сторони м’яча та довів різницю у володінні м’ячем в нападі до абсурдних значень (23:30 хвилин проти 6:30 хвилин). «Піттсбург» не реалізував жодного третього дауну та набрав усього 93 ярди. Якби не героїчний захист, гра для «сталеварів» була б завершена вже до перерви. Але захист встояв.
Вкотре говорячи про захист «Піттсбурга» неможливо не відзначити Ті Джей Вотта. Лайнбекер провів монструозний матч з вимушеним фамблом, трьома теклами з втратою ярдів та 3,5 секами. Вотт літав по всьому полю та не давав Ламару Джексону продихнути. Саме Вотт став каталізатором успіху захисту «сталеварів», а як наслідок – успіху всієї команди. Якщо його знову кинуть на звання найкращого захисника сезону, то це буде просто ультимативна несправедливість.
Якщо захист «Піттсбурга» геройствував весь матч, то оборона «Балтимора» дала тріщину в другій половині. На ключовому драйві секондері «круків» дозволила Ротлісбергеру кинути спочатку 40-ярдовий пас на Клейпула, а потім 29-ярдовий тачдаун на Джонсона. Після цього драйву «Стілерз» набрали очки ще на двох драйвах та провели 2-очкову конвертацію, яка в підсумку стала переможною.
Навіть попри невдалу гру захисту «Балтимор» міг виграти матч. Але, як вже зазначалось, переоцінив свою здатність відскочити. Замість екстра-поінту «Рейвенс» розіграли 2-очкову конвертацію, яка провалилась. Ризик – справа благородна. Але через цей ризик «Балтимор» зберіг шанси для «Цинциннаті» наздогнати їх. Зважаючи на календар «Рейвенс» («Грін-Бей», «Лос-Анджелес Ремс» та знову «Піттсбург»), ця провалена конвертація може вилитись в дуже неприємні наслідки для «круків».
Ювілей тижня: «Аризона» здобула десяту перемогу в сезоні
Хто ж як не «Аризона» мала першою дістатись позначки в 10 перемог в сезоні. Після відпочинку «Кардиналс» вийшли зібраними на матч з «Чикаго» та спокійно розібрали суперника на запчастини. Хоча суперник сам дав їм можливість розібрати себе.
«Беарс» знову були змушені грати без Джастіна Філдза, який заліковував травму. В старті вийшов Енді Далтон і фактично програв матч на перших двох драйвах. Квотербек кинув два перехоплення, які «Кардиналс» перетворили на 14 очок. Пізніше Далтон ще двічі спрямує м’яча точнісінько в руки захисникам «кардиналів». І з цих ситуацій «Аризона» витисне ще 9 очок. Додайте до цього ще три секи і ви зрозумієте, що захист «Кардиналс» зіграв дуже важливу роль в перемозі команди.
Захист «Аризони» настільки запалював в матчі, що майже непоміченим пройшло повернення двох зірок нападу «кардиналів» – Кайлера Мюррея та ДеАндре Хопкінса. Хоча точніше мабуть буде сказати, що від них просто не потребувалось якихось особливих зусиль. Квотербек кинув усього 15 пасів та набрав 123 ярди, а ресивер прийняв два паси на 32 ярди. Проте в Мюррея було 4 тачдауни (2 пасом, 2 ногами), а в Хопкінса з двох прийомів один був для тачдауну. Звісно, що це лише «Чикаго», але «Аризона» провела дуже крутий матч та зміцнила свої претензії на перший номер посіву в плей-офф.
Тачдаун тижня: Мак Холлінс проявив дива концентрації при прийомі м’яча на краю залікової зони
Не зловив з першого разу – завжди можеш зловити з другого. Мак Холлінс з «Маямі» показав це своїм тачдауном, прийнявши м’яч та ідеально витягнувшись в струнку, щоб зберегти обидві ноги в заліковій зоні. Виглядало дійсно круто.
Серія тижня: «Канзас-Сіті» здолали опір «Денвера» та виграли п’ятий матч поспіль
Після провального початку сезону «Чіфс» остаточно повернулись до форми. Точніше вони повернулись до того стану, за якого здатні здобувати перемоги, навіть коли їх грає виглядає не надто переконливо. Бо вибуховий напад «Канзас-Сіті» все ще знаходиться у безстроковій відпустці. І «вождів» знову тягне їх захист.
Оборона «Чіфс» заклала фундамент перемоги черговим солідним перформансом. Захист «Канзас-Сіті» зробив два перехоплення, сек та дозволив конвертувати усього 4 з 14 третіх даунів. Можливо цифри не виглядають занадто фантастичними, але їх важливість неможливо переоцінити.
Перші два драйви «Денвера» закінчились пантом після трьох даунів. «Чіфс» за цей час набрали 10 очок. В кінці другої чверті захист «Канзас-Сіті» встояв на четвертому дауні, закінчивши таким чином для «Бронкос» їх 11-хвилинний драйв без очок. В середині третьої чверті було перехоплення, з якого «Чіфс» не витиснули очки, але після якого був фамбл рітернера «жеребців». І у фінальній чверті друге перехоплення остаточно закрило гру – пік-сікс зробив рахунок розгромним. Якщо раніше «вожді» не могли покластися на свій захист, то зараз він є головною причиною, чому вони здобувають перемоги.
Роль лідерів захисту «Канзас-Сіті» довелось брати вимушено. Бо напад майже весь сезон не може прийти до тями. Патрік Махоумс вперше в своїй кар’єрі провів другий матч поспіль без пасового тачдауну (хоча своїми ногами один він заніс). В квотербека знову була втрата м’яча (одне перехоплення). І відсоток точності пасів Махоумса, м’яко кажучи, залишав бажати кращого (успішні 15 з 29 пасів). Келсі та Хілл набрали всього 27 та 22 ярди відповідно. За весь матч «Канзас-Сіті» дійшли до червоної зони суперника двічі, та й то другий раз став можливим лише завдяки фамблу рітернера «Бронкос». Звісно, що перемога є перемогою за будь-яких умов. В «Чіфс» рекорд 8-4 та непогані шанси посперечатись за перший номер посіву. Але цей напад продовжує насторожувати. Особливо в контексті плей-офф.
Для «Денвера» це була дуже болюча поразка. Після видатних перемог над «Далласом» та «Лос-Анджелес Чарджерс» здавалось, що «Бронкос» знайшли ритм та набрали хід. Матч з «Чіфс» став бетонною стіною на цьому шляху. Єдиною світлою плямою після цієї гри є новачки «жеребців». Раннінгбек Джавонте Вілльямс успішно замінив травмованого ветерана Мелвіна Гордона та провів другу гру в НФЛ зі 100+ виносними ярдами. На його рахунку був і єдиний тачдаун «Бронкос». Корнер Патрік Сюртейн ІІ зробив перехоплення в другому матчі поспіль та додав до нього збитий пас. Схоже, що з драфт-класом 2021 року в «Денвері» вгадали.
Попри поразку «Денвер» все одно зберігає шанси на плей-офф. В АФК взагалі відбувається якесь шаленство і ситуація змінюється з калейдоскопічною швидкістю. Тож «Бронкос» ще є за що грати в цьому сезоні.
Лідери тижня: «Нью-Інгленд» переміг «Баффало» та одноосібно очолив Американську конференцію
Це нечесно. От просто взагалі нечесно. «Нью-Інгленд» втратив одного з найкращих в історії НФЛ квотербека, за рік провів перебудову та знову повернувся на перше місце з квотербеком-новачком. І як їх тепер спинити? Особливо, коли вони можуть перемагати так, як в матчі с «Баффало».
«Петріотс» провели геніальний матч. В інтернетах шуткують, що Белічік відкопав на гру з «Біллз» плейбук 1940 року. Знаєте, скільки разів «патріоти» розіграли пасові комбінації? Три. Ще раз. За весь матч Мак Джонс кинув ТРИ (!!!) паси. «Нью-Інгленд» повністю віддався виносній грі та зробив 46 виносів. Навіть на третіх даунах, коли до першого дауну було 10+ ярдів, «патріоти» грали через виніс. Навіть якщо два виноси поспіль закінчувались втратою ярдів, наступним розіграшом знову був виніс. Стратегія виглядала дуже дивною, але варто взяти до уваги лише один фактор, щоб зрозуміти таку любов «патріотів» до наземної гри.
На стадіоні «Баффало» був дуже сильний вітер. Він збивав панти, філдголи, паси та всіляко заважав командам грати. Якщо «Біллз» вирішили покладатись на силу кидка Аллена, то «Нью-Інгленд» не став багато вимагати від свого квотербека-новачка та перейшов до наземної гри. Звісно це було ризиковано. І якби не 64-ярдовий забіг Харріса в першій чверті, «Петріотс» могли би залишитись ні з чим. Але це все гіпотетично. Фактично ж «Нью-Інгленд» здобув сьому перемогу поспіль і зробив вагому заявку не лише на чемпіонство дивізіону, а й на перший номер посіву в плей-офф.
На відміну від суперника «Баффало» намагались покладатись на свого квотербека та пасову гру. Проте від нього просили занадто багато. В Джоша Аллена не було належної підтримки. Раннінгбеки набрали усього 60 ярдів. Ресивери вронили декілька важливих пасів. Тайт-енд Нокс отримав 5 штрафних ярдів на третьому дауні, який вирішував долю гри. На Аллена звалили весь тягар та сподівались, що він дотягне «Біллз» до перемоги. Не дотягнув. Бо одного Аллена недостатньо, щоб перемагати такі команди, як «Петріотс».
Ця поразка стає ще й суттєвим ударом по моралі «Баффало». Коли тебе перемагає команда, яка за весь матч кинули три паси – це офігенно демотивує. І якщо поглянути на всю ситуацію загалом, то минулого сезону «Біллз» були майже на вершині світу та сподівались, що починається їх час домінування в дивізіоні. І усього рік потому вони знову бачать перед собою спину «Нью-Інгленда». Через три тижні «Баффало» їхати до Фоксборо. І цей матч може стати вирішальним для всього сезону «Біллз».
Результати тринадцятого ігрового тижня виглядають наступним чином.
Ситуація в дивізіонах наступна.
Американська конференція
Національна конференція
Наступного тижня побиті «Баффало» зустрінуться з чинними чемпіонами «Тампа-Бей». «Сан-Франциско» рятуватимуть свої шанси на плей-офф в матчі с «Цинциннаті». А в центральному матчі тижня зійдуться важковаговики НФК – «Аризона» прийматиме «Лос-Анджелес Ремс».
Фото: NFL
