Що і як потрібно змінити в українському футболі. Концепція Ігоря Дедишина
Формат чемпіонату на 14 клубів, обмеження збитковості клубів і стеля зарплат, обов’язкова робота з вболівальниками й інші ідеї від колишнього гендиректора «Карпат». Перша частина.
Формат чемпіонату на 14 клубів, обмеження збитковості клубів і стеля зарплат, обов’язкова робота з вболівальниками й інші ідеї від колишнього гендиректора «Карпат». Перша частина.
Формат
1. Скорочення кількості професійних футбольних ліг зтрьох до двох (прем’єр-ліга і перша ліга).
2. Зміна статусу другої ліги на напівпрофесійну. Напівпрофесійні та аматорські клуби мають право брати участь у всіх лігах, окрім найвищої.
3. Реорганізація формату прем’єр-ліги:
а) Сезон 2016/17: 14 клубів, 2 кола по 13 матчів + 1 коло (2 групи по 7 клубів) по 6 матчів. Загалом – 32 тури, 218 матчів. На другому етапі очки, набрані в регулярному чемпіонаті, діляться навпіл із заокругленням в бік збільшення.
б) Сезон 2018/19: 16 клубів, 2 кола по 15 матчів. Загалом – 30 турів, 240 матчів.
в) Сезон 2020/21: 18 клубів, 2 кола по 17 матчів. Загалом – 34 тури, 306 матчів.
4. Реорганізація формату першої ліги:
а) Сезон 2016/17: 2 дивізіони по 10 клубів у кожному, розділених за географічним принципом, 2 кола по 9 матчів + 2 кола (2 групи по 5 клубів) по 4 матчі. Загалом – 26 турів, 244 матчі. На другому етапі очки, набрані в регулярному чемпіонаті, діляться навпіл із заокругленням в бік збільшення.
б) Сезон 2018/19: 2 дивізіони по 12 клубів у кожному, розділених за географічним принципом, 2 кола по 11 матчів + 1 коло (2 групи по 6 клубів) по 5 матчів. Загалом – 27 турів, 296 матчів.
в) Сезон 2020/21: 2 дивізіони по 14 клубів у кожному, розділених за географічним принципом, 2 кола по 13 матчів, + 1 коло (2 групи по 7 клубів) по 6 матчів. Загалом – 32 тури, 436 матчів.
5. Реорганізація формату другої ліги:
а) Сезон 2016/17: створення 6 дивізіонів по 8 клубів в кожному, розділених за географічним принципом, 2 кола по 7 матчів + 2 кола (2 групи по 4 клуби) по 3 матчі. Загалом – 20 турів, 480 матчів. На другому етапі очки, набрані в регулярному чемпіонаті, діляться навпіл із заокругленням в бік збільшення.
б) Сезон 2018/19: 6 дивізіонів по 10 клубів у кожному, розділених за географічним принципом, 2 кола по 9 матчів + 1 коло (2 групи по 5 клубів) по 4 матчі. Загалом – 22 тура, 732 матчі.
в) Сезон 2020/21: 6 дивізіонів по 12 клубів у кожному, розділених за географічним принципом, 2 кола по 11 матчів + 1 коло (2 групи по 6 клубів) по 5 матчів. Загалом – 27 турів, 888 матчів.
6. Консолідація управління лігами в одній структурі – новоствореній Лізі.
7. Створення єдиного календарного плану для прем’єр-ліги та першої ліги (матчі прем’єр-ліги – 4 часових слоти (пт, сб, нд), матчі першої ліги – по 2 часових слоти в кожному дивізіоні (сб, нд).
8. Зміна формату проведення Кубка, враховуючи зміни в кількості професійних і напівпрофесійних клубів із запровадженням групового етапу на початковій стадії.
9. Запровадження Кубка Ліги для команд-учасниць прем’єр-ліги, переможець якого отримає право потрапити в Лігу Європи.
10. Скасування чемпіонату U-21, оскільки не дає належної віддачі у порівнянні з витратами на нього, при цьому віковий рівень основних команд багатьох клубів нині впритул наблизився до цієї категорії. Команди прем’єр-ліги отримають право заявити свою другу команду чи фарм-клуб в першу чи другу лігу.
11. Реорганізація чемпіонату U-19. Цей турнір має бути відкритим та проводитись за участю команд цієї вікової категорії усіх клубів, за регіональним принципом, аналогічним до змагань нижчих ліг. Обов’язковою участь у змаганнях є лише для клубів прем’єр-ліги. Надати право участі у змаганнях за бажанням футбольним школам, що не належать професійним клубам, але беруть участь у вищій лізі чемпіонату ДЮФЛ. Надати право таким приватним школам та академіям підписувати аматорські контракти з власними вихованцями на час виступу у чемпіонаті.
Футбольне правосуддя, арбітраж
1. Створення дисциплінарного органу першої інстанції Ліги, до повноважень якого належить розгляд виключно проступків, що мали місце безпосередньо під час проведення матчів.
2. Надання права КДК ФФУ переглядати рішення органу першої інстанції Ліги за власною ініціативою, а також згідно із зобов’язанням самостійно моніторити ситуацію та порушувати справи по проступках, стосовно яких немає рапортів офіційних осіб чи офіційних звернень, про що заявляється впродовж трьох робочих днів після прийняття рішень.
3. Наділення КДК ФФУ правом скасовувати наслідки помилкових суддівських рішень стосовно дисциплінарних санкцій, при цьому, не втручаючись у роботу та оцінку роботи арбітрів, отримати можливість відновлення справедливості та уникнення безпідставних дискваліфікацій футболістів, за аналогією ряду провідних європейських чемпіонатів (зокрема – Англія, Німеччина). Не допускатиметься перегляд (інтерпретація) оцінки арбітром ступеня важкості вчиненого порушення, а лише встановлення самого факту вчинення порушення, яке стало підставою для винесення санкцій (наприклад, симуляція, перешкоджання явній можливості забити гол, інша недисциплінована поведінка і т.п.).
4. Застосовування виключно таємної форми голосування в усіх колегіальних органах системи футбольного правосуддя.
5. Повна легалізація оплати праці членів КДК ФФУ, АК ФФУ, ПВС ФФУ через забезпечення прозорої матеріальної бази діяльності юридичних та дисциплінарних органів ФФУ, визначивши відсоток від фінансових санкцій, що сплачуються за проступки, який має йти безпосередньо на забезпечення та розвиток юридичних та дисциплінарних органів ФФУ, в тому числі, комітету чесної гри.
6. Публікування усіх рішень органів, котрі не торкаються фінансових спорів, є обов’язковим на порталі ФФУ у вигляді витягів з протоколів засідань. Рішення, котрі торкаються фінансових спорів, можуть бути опубліковані лише за згодою обох сторін та з прихованням будь-яких елементів, що можуть сприяти в ідентифікації сторін та фінансових величин.
7. Розгляд та затвердження органом роз’яснень своїх рішень згідно отриманих запитів від будь-якого суб’єкта, навіть якщо він не був стороною справи. Резонансні справи та їх рішення повинні підлягати обов’язковому публічному обговоренню та роз’ясненню.
8. Ініціювання створення національного спортивного арбітражу (як «другої» – апеляційної інстанції) стосовно матеріальних спорів між спортивними (в тому числі – футбольними) суб’єктами.
9. Ініціювання створення Антикорупційного футбольного бюро, як повноцінного підрозділу Національного антикорупційного бюро, з усіма необхідними повноваженнями та повною легалізацією системи оплати праці.
10. Створення незалежної суддівської організації, котра регулюватиме діяльність професійних арбітрів та надаватиме на договірних засадах послуги з обслуговування матчів та підготовки висококваліфікованих арбітрів за прикладом англійської прем’єр-ліги. Ввести чіткі вимоги до якості суддівства та повну легалізацію системи оплати праці.
11. Створення спеціалізованої телевізійної програми з аналізом суддівських рішень (аналог – «Свисток» на НТВ).
Вболівальники, безпека, комфорт, шоу
1.Переїзд клубів із зони АТО («Шахтар», «Зоря», «Олімпік») в місця постійної дислокації в регіони, де немає клубів прем’єр-ліги, а інфраструктура стадіонів відповідає вимогам щодо ліцензування (наприклад, Суми, Тернопіль, Вінниця, Черкаси, Івано-Франківськ, Кривий Ріг тощо). Максимальне сприяння цим клубам з боку Ліги, ФФУ, органів влади.
2. Доведення вимог до футбольної інфраструктури до відповідних стандартів, в тому числі підвищення мінімальної вмістимості стадіону для клубів прем’єр-ліги до 10 тисяч місць, для клубів першої ліги – до 5 тисяч місць, з урахуванням наявності перехідного періоду.
3. Впровадження вимоги щодо наявності необхідних сервісів на стадіоні і добровільне опитування на постійній основі рівня задоволеності вболівальників якістю послуг під час матчів.
4. Регламентне узаконення та впровадження так званих “стоячих секторів” на стадіонах без індивідуальних пластикових сидінь на матчах, що проводяться під егідою Ліги.
5. Регламентне узаконення та впровадження використання затвердженого переліку піротехнічних засобів для організації фанатських перформансів та шоу під час матчів. Представникам ультрас, керівникам клубів і МВС за участю ФФУ і Ліги виробити й затвердити «правила гри» щодо використання піротехніки, відповідальність за дотримання правил.
4. Удосконалення систем відеоспостереження та практики їх застосування для покарання порушників.
5. Комплексна робота з підвищення кваліфікації співробітників, котрі забезпечують і відповідають за безпеку (стюарди, офіцери безпеки клубів тощо).
6.Сегментація аудиторії, що цікавиться футболом і відвідує матчі чемпіонату, створення сімейних, шкільних секторів тощо.
7. Створення обов’язкових відділів по роботі з вболівальниками в клубах та розробка переліку базових вимог з маркетингу для клубів-учасників змагань:
а) Всі клуби повинні мати сучасні офіційні інтернет-сторінки, клубний ютуб-канал, а також сторінки в соціальних мережах ВК, Фейсбук, Твіттер, Інстаграм.
б) Відкриття фірмового магазину та музею клубу.
в) Залучення централізованих партнерів до кейтерінгу.
г) Створення маскотів усіх клубів та їх популяризація.
ґ) Створення передматчевих шоу-програм.
д) Створення дівочих груп підтримки та їх популяризація.
е) Проведення трансляцій усіх поєдинків в інтернеті.
є) Проведення різноманітних маркетингових заходів (автограф-сесії, веб-конференції, відкриті тренування).
ж) Проведення обов’язкових фотосесій команд з метою популяризації та промоції команд і Ліги.
8. Впровадження усіма клубами автоматизованої системи управління підприємством, використовуючи сучасні IT-системи та рішення, що дозволять автоматизувати фінансово-господарську діяльність клубів, роботу з уболівальниками, діловими партнерами і ЗМІ, роботу з гравцями, спортивну діяльність клубів. Обрати єдину платформу для IT-рішень, що дозволить зекономити на обсягах, а також забезпечити єдину високу якість, уніфікацію і сумісність технічних рішень.
9. Впровадження на постійній офіційній основі різноманітних змагань між фанами клубів – наприклад, футбольний турнір у дні матчів головних команд, змагання перформансів та банерів.
10. Створення загальнонаціонального Центру онлайн-продажу квитків/абонементів на всі матчі Ліги та продукції з брендом клубів на офіційному сайті Ліги.
Академії та школи клубів
1. Удосконалення системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації тренерського складу дитячо-юнацького футболу, а також системи мотивації дитячо-юнацьких тренерів.
2. Розробка та впровадження уніфікованої методики підготовки юних футболістів як у споршколах, так і в академіях клубів.
3. Запровадження системи присвоювання Академіям клубів Ліги категорій, що безпосередньо впливатимуть на розподіл доходів від Ліги.
4. Забезпечення ретельного контролю рівня клубних Академій на предмет відповідності визначеним критеріям і категоріям.
5. Забезпечення контролю за обсягом відрахувань клубів на фінансування Академій (не менше 20% від доходів, отриманих в результаті розподілу Лігою). Фінансування Академій повинно стати «захищеною статтею» бюджетів клубів, як і зарплати футболістів та працівників клубів.
6. Реформування системи компенсацій за підготовку футболістів, де відобразити інтереси Академій та шкіл, дитячих тренерів, фінансові реалії клубів та зберегти перспективи для молодих футболістів.
7.Зміна законодавства в частині компенсації Академіям: мінімальний розмір компенсаційних виплат буде формуватися з урахуванням категорії Академії, виплати повинні здійснюватися не лише при підписанні футболістом першого професійного контракту, але і при подальших трансферах гравця до досягнення ним певного віку.
8. Збереження за клубами, що виховали гравця, право на отримання компенсації за підготовку (після досягнення футболістом 23 років і до настання віку 28 років) впродовж повного календарного року по закінченні терміну дії контракту.
9. Створення єдиної бази даних футболістів та тренерів ФФУ, виключно на підставі інформації з якої повинні здійснюватись будь-які компенсаційні виплати.
10. Запровадження системи мотивації для дитячих тренерів, що брали участь у вихованні футболіста-професіонала, в розмірі 1% відрахувань на постійній основі від доходів футболіста за місяць на поточний рахунок тренера. Виплати можна здійснювати один раз в квартал.
11. Створення єдиної бази даних усіх змагань спільно з регіональними/місцевими Федераціями футболу, що збільшить інформаційне забезпечення клубів з питань проведення змагань серед дитячих та юнацьких команд.
Бюджети клубів, контракти футболістів
1. Встановлення адміністративних обмежень рівня збитковості клубів прем’єр-ліги:
а) З сезону 2016/17 дозволений розмір збитковості клубів не повинен перевищувати 30 млн євро/сезон за попередні три сезони.
б) З сезону 2018/19 дозволений розмір збитковості клубів не повинен перевищувати 20 млн євро/сезон за попередні три сезони.
в) З сезону 2018/19 застосувати критерії релевантності УЄФА і встановити, що різниця між релевантними витратами та релевантними доходами клубу не повинна перевищувати 10 млн євро за сезон, а з сезону 2020/21 – не більше 5 млн євро за сезон.
2. Встановлення адміністративних обмежень на наявність боргових зобов’язань: частка кредитних коштів в бюджетах клубів не повинна перевищувати 15%.
3. Зняття адміністративних обмежень з інвестиційних коштів в інфраструктуру клубів, не зараховуючи їх до релевантних витрат клубу.
4. Реорганізація стосунків клуб-футболіст, встановлення адміністративних обмежень на стосунки між клубами та професійними футболістами.
5. Обов’язкове впровадження вимог до типової форми та взірця контракту між клубом та футболістом з приведенням її у відповідність до норм законодавства України та регламентів ФІФА, УЄФА. Встановити перехідний період у 3 місяці для приведення клубами своїх контрактів у відповідність з типовими. Після завершення перехідного періоду контракти, що не містять обов’язкових норм, не прийматимуться до реєстрації.
6. Адміністративне встановлення мінімально та максимально можливого розміру базової заробітної плати професійного футболіста для кожної з ліг:
а) Мінімально можливий розмір встановлюється в абсолютному індивідуальному вимірі. Конкретну величину слід обговорити та узгодити на експертному рівні.
б) Максимально можливий розмір тимчасово встановлюється в абсолютному командному вимірі для усіх футболістів, старших за 19 років (конкретну величину слід обговорити та узгодити на експертному рівні) з обов’язковим вказанням, що починаючи із сезону 2018/19 максимально можливий розмір повинен не перевищувати 100% доходів клубу з незалежних джерел, а з сезону 2020/21 повинен не перевищувати 70% доходів клубу з незалежних джерел.
в) Санкції за порушення максимально можливого розміру повинні бути виключно такими, що прямо не обмежують можливість отримання доходів. Оптимальним видається встановлення обов’язкового внеску до Ліги на розвиток дитячо-юнацького футболу за кожні 5% перевищення.
г) Задля підвищення якісного рівня запрошуваних в Україну футболістів-легіонерів (старших за 23 роки), слід запровадити вимогу до клубів про встановлення мінімально можливого розміру річної зарплати для такого футболіста на рівні не менше еквіваленту 500 тисяч євро нетто. Розмір зарплати футболіста-легіонера віком до 23-х років повинен бути в межах встановлених мінімально та максимально можливих критеріїв. Розмір внеску за першу заявку футболіста-легіонера повинен дорівнювати сумі у 20 тисяч євро. Ці кошти цільово спрямовуються на розвиток дитячо-юнацького футболу.
7. Узаконення поняття напівпрофесійного клубу. Встановити, що за команди напівпрофесійного клубу можуть виступати одночасно футболісти, які мають статус професіонала, аматора, професійний контракт за сумісництвом, за умови, якщо місце основної діяльності не пов’язане з футболом.
8. Запровадження типових вимог до аматорського контракту та професійного контракту за сумісництвом, які б захищали інтереси футболістів, пов’язані з їх основним місцем праці. При цьому слід встановити обмеження на максимальний розмір базової заробітної плати футболіста-сумісника, наприклад у двократному розмірі базової мінімальної заробітної плати футболіста з основним місцем праці у клубі.
9. Внесення змін до регламенту зі статусу і трансферів гравців ФФУ, які б захищали інтереси клубів, що мають підписаний з футболістами аматорський контракт. Зокрема, встановити заборону на перехід футболіста у період чинності аматорського контракту, але встановити верхню межу трансферної компенсації у розмірі, наприклад, 500 000 грн (з подальшим переглядом, у випадку доцільності). Пропозицію, вартість якої становить верхню межу трансферної компенсації, клуб зобов’язаний прийняти.
10. Запровадження можливості переходу в оренду футболіста у віці до 23-х років з професійного клубу до напівпрофесійного чи аматорського (в тому числы з обласних чемпіонатів) з тимчасовою зміною статусу.
11. Реорганізація контрактних стосунків з футболістами шкільного віку. Слід скасувати Договір на спортивну підготовку, оскільки виплати, які здійснюються згідно нього, не вписуються в чинне законодавство України. Замість нього клуб матиме можливість вибору у підписанні з футболістами віком з 14 років аматорського або професійного контракту на термін до 3 років. Виплата компенсації за підготовку у шкільному віці настає лише при підписанні першого професійного контракту. Будь-які обмеження щодо участі футболістів, що мають підписані професійні контракти з клубами, у змаганнях ДЮФЛ – знімаються.
Футболісти, що мають підписані аматорські контракти, по завершенні школи мають право виступати за команду U-19 цього ж клубу до завершення терміну цього контракту незалежно від статусу клубу. При цьому, по закінченню школи професійні клуби не матимуть права подальшого продовження терміну дії чи переукладання нового аматорського контракту з футболістами, а будуть зобов’язані укладати професійні контракти.
