Український спортсмен звинуватив тренера в сексуальному насильстві: гучний скандал в скелелазінні
Такого в українському спорті ще не було.
Такого в українському спорті ще не було.
Що трапилося?
24 листопада на ютуб-каналі майстера спорту зі скелелазіння Павла Векли з’явилося відео, в якому він розповідає про те, що піддавався психологічному та фізичному насильству від свого тренера. В описі відео він написав про сексуальне насильство. А також опублікував листи від цього тренера.
25 листопада Векла написав про це більш детальний пост у фейсбуці. Там він назвав й ім’я тренера – Артур Печій. А також вжив слова «педофілія» та «сексуальне рабство»:
«Я був слабкою дитиною. Як тільки це сталося вперше, я моторошно боявся. Боявся зізнатися іншим – це ж ганьба. Статевий розвиток робив свої психологічні зміни, я вже знав про те, що я «по дівчатках», коли я про це говорив Артуру – він припиняв. Під причиною: «Баби приносять тільки шкоду, подивися на того, він одружився і пішов зі спорту. Через баб у нього купа проблем. Баби в усьому винні».
У Німеччині дітям ще в школі кажуть, що таке педофілія. І якщо хоч найменший натяк – до батьків і заяву в поліцію. У нас, на жаль, по іншому. Я продав себе в сексуальне рабство. Оскільки я не міг нічого змінити. У мене не було ніякого впливу, ні друзів, ні тямущих психологів і юристів».
Хто ці люди?
Артур Печій – віце-президент ФАІС (Федерація альпінізму і скелелазіння), голова комітету зі скелелазіння, тренер національної збірної України. Йому 50 років.
Павло Векла – в минулому підопічний Печія, член збірної України. Завершив професійну кар’єру в 2013 році. Через рік переїхав до Фрайбурга, де керує підготовкою маршрутів на місцевому скеледромі, займається організацією змагань та фотографує. Також знімає відео-ролики про цей вид спорту та фотографує українських спортсменів на міжнародних змаганнях для XSPORT. Йому 29 років.
Обидва – з міста Українка, що на Київщині.
Що таке скелелазіння? Це серйозно взагалі?
Скелелазіння ввійшло в програму Олімпійських ігор в Токіо в 2020 році. Це відбулося вперше в історії. Основне в цьому виді спорту – сходження по природному (скеля) чи штучному (скеледром) рельєфу. Є деякі відмінності з альпінізмом – це стосується точок опори, страховки, спеціальних інструментів та додаткового спорядження.
Всі три види скелелазіння будуть в Токіо. Мова йде про швидкість, болдерінг та складність. В швидкості треба пробігти трасу в 15 метрів максимально швидко, в болдерінгу – подолати різні маршрути за найменшої кількості спроб, у складності – залізти максимально високо. На Олімпіаді цей вид спорту не отримає три комплекти нагород – лише одну. Бали за кожну з дисциплін йдуть в один залік.
Україна поки не здобула ліцензій на Олімпійські ігри. Останній шанс – чемпіонат Європи у Москві. Він відбудеться в березні 2020-го.
Важливо, що 7 грудня відбудуться вибори президента ФАІС. Один з претендентів на цей пост – якраз Артур Печій. Щоправда, ця інформація – неофіційна. Офіційний сайт організації не пише ані про самі вибори, ані про претендентів.
Що каже Векла?
Павло погодився поговорити з Tribuna.com. Він розповів деталі ситуації, однак після півгодинної розмови зв’язок перервався. Поговорити з ним про вибори президента ФАІС та заяви Печія не вдалося:
«Я професійно займався скелелазінням 8 років – з 13 до 21 року. Спонсорів не було, це були кошти мого тренера. Частково допомагали батьки, але це було дуже-дуже мало. Їздили на скелі, тренувалися в нас в залі, в мене не дуже виходило в цьому виді спорту. Пізніше їздили до Криму, мешкали в наметі всі разом. Почалися дотиски, обійми. Але це не розглядалося з точки зору педофілії чи ще чогось. Бо стосунки тренера й спортсмена завжди дуже близькі.
Як тільки почали їздити за кордон, це переросло в щось більше. Я мешкав з цим чоловіком в готелі в одному номері. Однієї ночі він просто почав дотикатися до моєї інтимної зони. Я був настрашений, стривожений. Я не кричав і нічого не міг зробити. Не розповів про це нікому. Було дуже соромно, що це відбулося. Через деякий час він почав це повторювати. Я казав: «Ні». Але ми постійно були закордоном. Він казав, що в мене є вибір – або залишитися тут, або покинути цей спорт.
Пробував мене переконати, що в тому, що він робить, немає нічого поганого. Таким чином, зможу продовжувати спортивну кар’єру під його наглядом. Далі якийсь час мені прийшлось змиритися з тим, що відбувається зі мною. Батьки бачили це. Батько постійно працював, а мати завжди питала, що не так, чому я такий пригнічений. Не насмілювався відповідати. І дав цій людині можливість робити зі мною те, що вона хоче.
Вже давно збирав інформацію, щоб розповісти про все родині. Вона до кінця не знає про ситуацію. Раніше соромився про це говорити. Самі розумієте – я хлопець, і насильство відбувалося зі сторони чоловіка. Не хочу казати про гомосексуальні зв’язки, але він примушував мене бути людиною, якою я не є, якою не є моя особистість. Зараз перечитую листи, які були між нами ще до конфлікту. Були моменти, коли я сприймав, що це нормальне життя.
За останні 3 роки в скелелазінні збагнув: «Або я піду зараз, або вже не виберуся з цього ніколи». Документи завжди знаходилися при тренерові, пішов до нього і забрав їх. Заплатив гроші за останню візу і сказав, що більше не повернуся до тренувань. Згодом він неоднаразово спілкувався з моїми працедавцями. І я вирішив, що треба їхати з України – нічого не можу робити тут.
Зараз роблю курси із дітьми, проходимо відповідні лекції, нам розказують історії про те, що люди починають говорити навіть через 20 років. Це нормально. Про це треба говорити. Німці трошки простіше до цього підходять, ніж в Україні. Є проблеми і з політиками, і з тренерами, в різних сферах. Якщо такі випадки відбуваються, то проблема є».
Що говорить Печій?
Tribuna.com намагалася зв’язатися Артуром Печієм, але той не відповідав ані на повідомлення, ані на дзвінки. Зате кілька разів вийшов до аудиторії в фейсбуці. Зокрема, сказав, що «дана інформація вже є предметом мого звернення в суд».
«Люди, які рвуться до керівництва Федерації альпінізму і скелелазіння України, розгорнули проти мене кампанію брехні в інтернеті. Вони зуміли зацікавити в цій кампанії одного з моїх колишніх учнів. Він виявився слабкою людиною, так буває. Ті, хто використовує прийом шантажу американських порнозірок, відповідатимуть перед судом.
Я не опущу рук, а буду боротися. Не тільки за своє ім’я, але і за наш вид спорту. за моїх колишніх і нинішніх учнів. Багато з них вже прославляли Україну на міжнародних змаганнях. Знаю, що на них тиснуть, просять підтримати хвилю бруду проти мене. До честі хлопців ніхто з них не пішов проти своєї совісті. За них, за їхні успіхи в спорті в майбутньому треба боротися».
Tribuna.com готова опублікувати позицію Артура Печія, якщо він захоче її висловити в більшому об’ємі.
