«Мій тренер – найгірша людина, яку я знаю». В кар’єрі Соловей вистачає скандалів
Конфлікт з президентом федерації – не перший.
Конфлікт з президентом федерації – не перший.
Велосипедистка Ганна Соловей народилася в Хмельницькому, однак в ранньому віці переїхала до Луганська. Там жив і працював її тренер Сергій Базін. Її біографія цікава не лише конфліктом з президентом Федерації велоспорту України Олександром Башенком, а й кількома серйозними медалями на чемпіонатах Європи та світу, а також сріблом (в Баку) та золотом (в Мінську) на Європейських іграх.
Але й крім спортивних досягнень, є про що поговорити. Скандали ніколи не оминали її кар’єру.
Дискваліфікація за вживання допінгу
Про це важко щось знайти на українських сайтах. В 2011-му Соловей була маловідомою спортсменкою, й ситуація не набула широкого розголосу. Тоді Анна здала позитивний тест на вживання стероїдів і отримала дворічну дискваліфікацію. Повернулася в спорт у 2013-му.
«Це було три роки тому, в чому проблема? Минуло три роки. Що я можу сказати. Я живу сьогоднішнім днем і роком», – говорила Соловей перед Олімпіадою в Ріо.
Розрив контракту з «Астаною», зміна громадянства
Наприкінці 2014-го Соловей підписала річну угоду з «Астаною». Однак через півроку покинула команду. «Рішення було прийнято у відповідь на кілька організаційних труднощів, які створила спортсменка своєю непрофесійною поведінкою для команди і її спонсорів в перші місяці 2015 року. Ситуацію неможливо було більше терпіти: це питання поваги до нас, до партнерів по команді, наших спонсорів та організаторів гонок», – так аргументували рішення казахстанці.
Президент ФВУ Олександр Башенко тоді заступився за спортсменку. Але з новим поясненням – мовляв, до нього неодноразово зверталися представники «Астани», щоб отримати дозвіл на зміну громадянства Соловей. Це і є причиною розриву відносин. «Башенко констатує очевидний зв’язок між розривом командою «Astana-Acca Due O» контракту з Ганною Соловей і її відмовою виступати за Казахстан», – йшлося в заяві. Федерація велоспорту Казахстану підтвердила – розмови про зміну громадянства справді були. Але ініціатор – не вони, а Соловей. Ось лист-прохання від Соловей до президента казахстанської ФВ.
Основні причини розриву інші – відсутність у спортсменки шенген-візи, відсутність на змаганнях, виступи не в клубній формі та не на клубному велосипеді.
Соловей все заперечувала і називала «Астану» «непрофесійним клубом»: «Не говорила, що не хочу стати громадянкою Казахстану. Так, мені пропонували громадянство. У нас змінився президент федерації, можливо, будуть якісь зміни. Я шукаю там, де мені буде краще, шукаю хорошого майбутнього для мене, як для спортсмена. Я не хочу змінювати українське громадянство, але якщо у мене не буде майбутнього в Україні, я буду шукати цього. Але поки прошу не плутати громадянство і клуб».
Конфлікт через призові за срібло на чемпіонаті світу та ЄІ в Баку
Соловей не сподобалося, що за медаль на чемпіонаті світу її тренер Сергій Базін не отримав нічого:
«Нас не люблять в Україні. Напевно, тому що ми сильні і швидко їздимо! Чесно кажучи, у мене таке відчуття, що у нас в спорткомітеті або правда не розуміють, що таке професійний велоспорт, або просто не хочуть розуміти. Мовляв, ось тобі гроші на збори, але тільки тобі. А як же моя команда, яка теж працювала на мою медаль на чемпіонаті світу і зараз працює, щоб я могла продовжувати добре виступати? Ні, я можу, звичайно, і сама по сто кілометрів намотувати, але це ж буде цирк. Коли ти їдеш один, то борешся сам з собою. Але коли бачиш перед собою іншу людину, який щосили впирається, ніколи не даси собі слабинку».
Через рік на Європейських іграх ситуація була схожою – Соловей знову взяла срібло. I отримала 10 тисяч доларів. «Мені федерація виділила призові, і я ними поділилася з тренером. Він заслуговує на високу зарплату, призові, стипендію. На жаль, у нього цього немає. Я не розумію чому. Тому я поділюся», – пояснювала вона.
Президент ФВУ Олександр Башенко говорив про те, що ніхто не змушував Соловей ділитися призовими: «Ніхто Аню не просив ділитися, та й сама вона цього не хотіла, звичайно». І додав, що банк «Радикал», через який перераховували кошти, був визнаний неплатоспроможним. Відповідно, велосипедисти не отримали винагороду в повному обсязі.
«Наше міністерство взагалі живе за часів динозаврів. За друге місце вони обіцяли 12 тисяч гривень. Морозиво можна за ці гроші купити. Ми взагалі отримуємо мінімум допомоги від цього анахронізму, міністерства. В цьому році вдалося отримати близько 14 млн гривень . Це тільки на виїзди спортсменів на змагання. Оптимальна сума для нашої федерації – 30-40 млн на рік. Тому у наших велосипедистів недопідготовка. Відсутні гроші докладати не виходить – немає ресурсів», – пояснював він.
Посварилася з тренером, хотіла завершити кар’єру
З тексту вище зрозуміло, що Соловей та Базін – одне ціле. Він навіть запропонував їй змагатися з малюнком вінка на шоломі, виходити з вінком на п’єдестал. Ситуація дала тріщину в 2015-му після чемпіонату світу. Соловей зізнавалася, що тренер фактично не займався з нею.
«Я півроку просто не тренувалася. Базін відмовився зі мною працювати, сказавши, що у нього є люди, кращі і сильніші, ніж я. Але коли на змаганнях у тих, хто сильніший за мене, не було близько навіть п’ятого місця, він дуже швидко змінив свою думку про мене. Прибіг зі словами, що все буде нормально, ми встигнемо до чемпіонату світу. А у мене вже не було бажання працювати зі зрадником. На жаль, мій тренер – найгірша людина, яку я знаю: він весь час бреше, користується мною і принижує. Всі ці роки мені доводилося його хвалити. Бо якщо хоч в одному інтерв’ю не згадати про нього, то була жахлива злість і образа. Міг і обізвати або не звертати уваги на тренуваннях», – розповідала Соловей.
В 2016-му вона сказала більше – мовляв, конфлікти з Базіним тривали давно й постійно. В неї навіть було бажання завершити кар’єру.
«Цей тренер мені більше не потрібен. Шкодую, що не зробила цього раніше. Треба було піти раніше на 3-4 роки. Він може мені дати все, але не може дати змагань. Він емоційний – з ним все важче було працювати з кожним роком. Не так подивилася, не так сказала. Розпалювався скандал. Кожен рік я чула: «Це твій останній чемпіонат світу». І нічого – буває, погарячкував, «бла-бла-бла».
Тренування у нас відбувалися дивно. «Сергію Миколайовичу, що мені робити?», – питаю. «Не знаю, Соловей, зараз придумаю. Поки мені нічого не приснилося. Але придумай собi що-небудь». І я сама вигадувала, що мені робити. Іноді дзвонила тренеру, і він говорив: «Тренування повинно тривати 4 години». Розуміла, що неважливо, що я зроблю – пропливу, проповзу, проїду – головне потренуватися 4 години.
Були моменти, коли ми сварилися – і він тижнями не працював зі мною. Таке було навіть перед чемпіонатом світу на треку. А відколи не працюю з ним, він забрав всі трекові велосипеди. Абсолютно всі, які йому дав спонсор. Зрозуміло, що він ці велосипеди кудись продасть. Це знають всі. Хоча він в тієї ж «Астани» випрошував форму, каски. Хто ж тобі це дасть?
Перед Євроіграми в Баку я 2 тижні взагалі не сиділа на велосипеді – завершила кар’єру. Набридла ця ситуація з тренером. Мене примусили повернутися, є обов’язки і контракт. Тренер говорив, що я нічого не зроблю – максимум 8 місце. Але щоб він не говорив і не робив, він розумів – йому невигідно мене вигнати після 9 років тренувань».
Дивувалася голландському тренеру, категорично відмовлялася вчити місцеву мову
В 2016-му Соловей представляла голландську команду «Parkhotel Valkenburg». І навіть виступала на Олімпіаді в Ріо на велосипеді, який купила ця команда:
«Вони купили мені велосипед, бо мій – на 500 грамів важчий, ніж треба. Люди будуть думати, що все купила мені країна, область, школа, але вони ж не дали мені нічого. Директор школи сказав: «Ми дамо тобі нічого, бо ти не спілкуєшся зі своїм тренером». Тренер повпливав на те, щоб мені не допомагали. Це очевидно».
Переїзд в Голландії – особливий для спортсменки з багатьох причин.
«Зараз я тренуюся з людиною, яка не спілкується зі мною українською. Він каже про якісь вати, про силу, показує якісь графіки. Мене правильно посадили на велосипед. Вперше в житті я пройшла аеродинамічну посадку – і це найзручніша посадка, яка була за 10 років моєї кар’єри.
Моєму новому тренеру від сили 26 років. Ми познайомилися в Аместердамі. Якийсь незнайомий хлопець говорить по-англійськи «Привіт». Потім мій менеджер говорить, що це мій тренер. Коли я його побачила, то моя перша фраза була: «Ось це?» Переді мною стояла людина, старша за мене на 2-3 роки, в окулярах, кучерявий, худий і з ноутбуком. Він мені сказав, що у нас в Україні тренери з досвідом, але вони працюють за застарілими програмами.
Я називаю свого тренера не по імені, а «людина-рентген». Чому? Тому що він помічає кожну зайву складку на моєму тілі. Ще він змусив обрізати волосся. Але мені цікаво з ним працювати і цікаво працювати з цією командою. Він сказав, що я талановита. Мені дивно це слухати. Базін лише інколи міг таке сказати чи похвалити
Гонки в Голландії та Бельгії я ненавиджу. Бо там дорога буває дуже вузька, буває ширша, багато поворотів. Вони дуже навчають. Наскільки їх ненавиджу, але хочу там їздити».
Окреме питання – мова. Менеджер команди наполягав на тому, щоб Соловей вчила нідерландську. Вона ніяк не хотіла:
«Менеджер зі скандалами змушує мене вивчити голландську. Англійську я знаю, але голландська – край. Я кажу, що не можу. «Анна, ти приїхала сюди. В Україні в тебе нічого нема. Коли будеш володіти мовою, можеш знайти тут багато інших команд. Залишитися тут жити», – каже він. В нього такі плани, в мене – ні. Не буду, не хочу і все», – казала вона в 2016-му.
Спорт поза політикою
В 2015-му Соловей запитали про друзів, які підтримують ЛНР. Спортсменка відрізала:
«У мене багато друзів-росіян. Спорт – поза політикою. Це свято, події, яскраве життя. Спорт і політика – як небо і земля. Разом зі мною в клубі були росіянки, вони готували їжу, віддавали мені свої теплі речі, якщо я забувала взяти свої на тренування. Як я можу сказати, що Росія погана?! Ми ніколи не обговорюємо політику. Я туди не лізу».
