Tribuna/Футбол/Блоги/Дух часу/Із чим Шевченко підійшов до гри між збірними країн свого життя

Із чим Шевченко підійшов до гри між збірними країн свого життя

Микола Васильков заангажовано аналізує ситуацію перед грою Італія – Україна зсередини команди. Та залазить у душу до Андрія Шевченка.

Блог — Дух часу
10 октября 2018, 19:11
7
Із чим Шевченко підійшов до гри між збірними країн свого життя

Микола Васильков заангажовано аналізує ситуацію перед грою Італія – Україна зсередини команди.  Та залазить у душу до Андрія Шевченка. 

Не завжди, коли наша національна команда грає проти топ-збірної, матч абсорбує на себе таку кількість тематичних приводів, як зараз. І це натурально, кожен наступний поєдинок Андрія Шевченка все гучніше стукає у дзвони народного інтересу, ніж кожен попередній. Матчі нинішньої збірної обростають легендами, які потім кришаться мов сліди протекторів на піску. Це і теорія про «гарантованого кандидата» Коваленка, кого викликають завжди, бо він улюбленець тренера. Це і концепція «прихованого кардинала» Ріанчо, якій наче насправді керує тренувальним процесом. Це також і теми «клубної пристрасності», «лавочних легіонерів», «мовного питання» et cetera. Команда під прицілом, сказати коротко, і рушниці не мовчать.

 

Уперше за два роки перебування мейн-коучем Шевченко зіграє з командою топ-8 Європи. Він вийшов на цей герць на 19-ту для себе гру (спаринг з Мальтою не вносять у статистику) і має такі попередні цифри: +11 =4 -3. Чому це важливо? 

В турнірі Ліги Націй є ще більша розбалансованість календаря, ніж у відбірних циклах, кількість команд тут непарна, що значить – хтось вільний від ігор. Ці дати заповнюють товариськими поєдинками, проти яких зокрема і бореться УЕФА, чому вона і створила новий турнір: підвищити конкурентну вагу кожної гри на рівні націоналок (ну а ще розповсюдити свій вплив, заробити на цьому кошти, які, безумовно, пустять на подальший розвиток і експансію футболу у географічні регіони та соціальні сфери). І заповнити ці вільні дати матчами з низькою відповідальністю за результат для керівництва збірної рідкісна нагода хоч декілька днів попрацювати з матеріалом. 

(Українці італійської провінції Лігурія зустрічають збірну України караваєм і віршами) 

Навесні, і навіть зачепивши край літа, Україна зіграла товариських матчів аж 4 штуки, три – з учасниками мундіалю: Саудівською Аравію, Марокко та Японією. Тоді загальну кількість новачків, які дебютували за команду при Шевченко, підняли уже до 16 (!!!), проте це не змінило кадрового образу команди. Дебютантам дали відчути атмосферу і вимоги нового для них колективу, а кістяк команди мав змогу ще і ще раз зігратися, сказати б, налагодити славнозвісні «зв’язки». Це те, чого бракує збірникам завжди. Мені Малиновський розповідав наприкінці минулого року, що йому три дні треба, аби перелаштуватися з клубу на збірну, настільки все інакше. Тепер, як показали останні результати, Руслан адаптується куди швидше.

 

Гра з дуже сильним супротивником, яким є поза усіма нюансами Італія, напередодні офіційного виступу, то психологія. Вдала гра з топ-командою – це мотивація на наступного суперника. Невдала гра з топ-командою – це також мотивація на наступного суперника.

Ця історія спрацьовує навіть на простіших прикладах. Кравець два роки тому не міг забити в «Гранаді», Шевченко випустив його основним на ігри проти Туреччини і Косово, Кравець забив по голу. І після того м’ячі пішли й у примері. Зінченко, як аналізували оглядачі, міцно і надовго засів у глухий запас у Гвардіоли. Шевченко викликав його регулярно, міняв позицію на полі, і Сашко почав отримувати місце в складі «Ман Сіті».

Далі всі знають. Ярмоленко опинився цієї осені в ігровій ямі у «Вест Хемі». У збірній він отримав час в матчах Лігі Націй і навіть право бити пенальті словакам, який заробив Циганков. Пробив погано, проте цей гол його підняв з колін. І далі три результативні гри з «Евертоном», «Челсі» та «МЮ». Вибір виконавців дуже обмежений, і кожен з гравців основи потребує індивідуального підходу, потребує довіри у гарній грі.

  

Для Шевченка гра Україна – Італія не може не бути символічною. Я навіть не можу оцінити, в якій із цих країн популярність його як гравця була вища. В Генуї, де команда живе і де на стадіоні Луїджі Феррарі відбудеться гра, його зупиняють як приятеля. У темних окулярах посеред однотонних фігур він не опиняється в камуфляжі.

 

 

А італійська La Gazzetta Dello Sport поставила на розвороті велике інтерв’ю Шевченка, і це не лише данина тренерові команди, яка гратиме з Італією. Найзначніше видання країни ознайомило читачів з Шевченком заново і комплексно. На телебаченні в ці дні багато українського. Наші тренери висловили підтримку жертвам трагедії під час краху мосту Моранді, що забрала десятки життів. Вінок з жовто-блакитним прапором тепер стоятиме біля руїн, які і досі не може розгребти міська влада, настільки несподіваною стала ця катастрофа. 

 

Не прес-конференції Шевченко говорив чотирма мовами: англійською, російською, дуже багато італійською і коротко українською. Чи дорога його сердцю Генуя? Він пригадав, як 29 жовтня 2004 року у нього народився син Джордано, і саме тут Шевченко відсвяткував цю подію переможним голом у матчі «Сампдорія» – «Мілан» (0:1). Це було 14 років тому, багато кому в Україні й Італії видається: як учора.

Фото: Павло Кубанов, ФФУ (1,2,3,7);, Микола Васильков (4,5,8), скріншот La Gazzetta (6)

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты