Нічия 3:3 у матчі пам'яті трьох легенд
Сьогодні усі, і вболівальники «Динамо», і колишні легендарні гравці, зібралися на легендарному стадіоні, аби вшанувати пам’ять легенд клубу, які передчасно пішли з життя – Андрія Баля, Валентина Белькеивча та Андрія Гусіна.
Початку гри передувала урочиста церемонія, під час якої всі присутні вшанували пам'ять тих, хто пішов з життя, легенд київського клубу. Теплі слова сказали Григорій та Ігор Суркіси, Віталій Кличко та міністр молоді та спорту Павло Булатов.
Потім почалася основна частина – сам матч пам'яті. Таке побачиш рідко, на пам'яті більшості таке і зовсім вперше – в білих і синіх футболках київського «Динамо» на поле вийшли 22 легенди клубу, ще приблизно стільки ж зайняли місця на лавках запасних.
Трибуни вибухнули, коли легенда «біло-синіх» Андрій Шевченко відправив перший м'яч у сітку воріт з передачі Юрія Калитвинцева, але цей гол не був зарахований - боковий арбітр угледів офсайд. «Що ж ти робиш, хіба можна скасовувати таке історична подія?!» - запитував один з провідних матчу. Але на то гра і товариська - ніхто з рішенням суддівської бригади не сперечався, і навіть навпаки, сам Андрій Миколайович підійшов до лайнсмена, обійняв його і поплескав по плечу.
Перший гол забила не одна легенда, а інша – головний тренер «Динамо» Сергій Ребров. Він завершив класну комбінацію, гольовий пас у якій віддав Ігор Бєланов. До речі, Сергій Станіславович був, мабуть, найкращим на полі. Він був єдиним гравцем, хто встигав скрізь – і організовував атаки, і завершував їх, і відпрацьовував у обороні, опиняючись на позиції останнього захисника і підстраховуючи своїх партнерів.
Багато людей хотіли побачити знамениту зв'язку, яка наводила жах на всю Європу - Шевченко і Ребров. Дві легенди сьогодні грали в різних кольорах, Андрій Миколайович – за «синіх», Сергій Станіславович – за «білих», але від цього гра була не менш цікавою. В одному з епізодів Сергій Ребров жартома завалив на газон свого давнього друга і партнера. Зрозуміло було, що дружнього реверансу у відповідь від Шевченка довго чекати не доведеться.
«Ми не ділили склади за віком, - сказав під час гри один з організаторів і в той же час учасників матчу Олексій Михайличенко. – Так вийшло навіть краще. Чи можна було ще уявити, щоб разом, в одній команді грали Шевченко і Протасов, Ребров і Заваров, Ващук і Дем'яненко, Кузнєцов і Каладзе?!»
«Динамо»! «Динамо»! - скандував практично повний стадіон, і це, мабуть, був унікальний випадок, коли таким чином вболівальники підтримували одночасно обидві команди, адже обидві вони динамівські.
Другий тайм був не менш видовищним, ніж перший, але до того ж ще й багатим на голи. На самому початку тайму рахунок зрівнявся – за «синіх» забитим м'ячем відзначився Георгій Деметрадзе. Однак незабаром Олександр Хацкевич, який вийшов на заміну, класним ударом знову вивів «білих» вперед.
У складі «синіх» на поле легендарного стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського пліч-о-пліч з легендами клубу вийшов старший син Андрія Гусіна, який робить лише перші кроки у своїй футбольній кар'єрі. І незабаром його команда не лише зрівняла рахунок, але і вийшла вперед. Другий гол забив Олег Венглинський, реалізувавши вихід один на один з голкіпером.
А потім сталася довгоочікувана подія. Гол забив Андрій Шевченко, який кілька днів тому зробив покер за збірну світу, і який напевно проміняв би всі ті чотири голи на один, забитий на стадіоні «Динамо» ім. Валерія Лобановського у настільки пам'ятному матчі.
І все-таки в цьому матчі, як і має бути, не було переможених, і фінальний свисток зафіксував нічийний рахунок на табло - 3:3. Забити третій м'яч «білих» цілком міг Сергій Ребров, однак не менш символічно зробив це єдиний діючий гравець нинішнього складу «Динамо», який брав участь в цьому матчі – Олег Гусєв.
Рахунок 3:3 також символічний – кожна з команд забила по одному голу на честь кожної з легенд київського «Динамо», пам'яті яких був присвячений цей матч. Легенд, які назавжди залишаться з нами, в нашій пам'яті, в наших серцях.
