Юрій Береза: «Я не буду красти чужу емблему та кольори, я ж не Ярославський»

У другій частині масштабного інтерв’ю з почесним президентом «Дніпра-1» Юрієм Миколайовичем Березою поговоримо про довгоочікуваний ребрендинг клубу, відносини з ультрас та різне. Перед читанням, пропоную ознайомитись з першою частиною.

У травні цього року ви не виключали можливість повернення форми та емблеми ФК «Дніпро».  Як з цим сьогодні? Та загалом, чи планується частковий або повний ребрендинг клубу?

            Поки що ніхто про це говорити не буде. Я не виключаю варіанту повернення кольорів ФК «Дніпро» (80-90х років). Ніхто не запропонував того, що б відповідало нашому духу. Чинна емблема робилась за ніч або дві ночі, а інших варіантів не було. Давайте розділим ФК «Дніпро». Етапів  у цієї команди було хтозна скільки і говорити, що в 1918 році була створена команда і вона ж грала у 1983 р. або та, що грала у 2016 р. – це різні команди, епохи та  етапи. ФК «Дніпро» – юридична особа, там є власник та  справа цього клуба у юридичному розумінні є незакінченою. Як я можу претендувати на чужі кольори або емблему, я ж не Ярославський. Він продав  команду за дуже гарні кошти Курченку. А тепер: «Я відновлюю Металіст».  Не можна відновити ні «Металіст», ні ФК «Дніпро». Їх історія вже завершилась. Історія ФК «Дніпро» закінчилася матчем з Волинню у УПЛ, котрий навіть не дограли.  Не можна почати те, чого вже немає. Я був вболівальником ФК «Дніпро», не був «супер канонічним», як деякі. Раніше з цим було простіше. Футбол розвивається. Футбол – це юридична організація, це фірма. Поза власником не може вирішуватися. Як завершаться усі моменти у ФК я не знаю і мало хто знає. Ми можемо «вкрасти» знак, але отримаємо всі претензії щодо боргів від УЄФА.  Деяким не подобається, як виглядає СК «Дніпро-1». Мені взагалі у 2017 році пропанували назвати клуб – «Борисфен». Але чому? Ми – «Дніпро-1».  Заснували організацію ще у 2015 році. Якби повернутися у 2017 рік, я би нічого не створював, бо отримав стільки багна на свою голову, на власну родину. За що? Спитайте у дітей, що було б далі? Тут базувався би «Шахтар». «Дніпро-Арена» не стояла би пуста.  Ребрендинг не на часі, бо немає ідей. Не хотілося б мавпувати ФК. «Ладьи» не буде. Тому що це мирно. Дух «Дніпра-1» в іншому: *включає войовничу музику*. Емблема, форма повинна бути така.  Це повинен бути людина-вовк, козак-характерник. Але не може ніхто  реалізувати ідею.  Гравцям необхідний  такий заряд. Нас поєднує козацька слава. Вийшло 11 футболістів-козаків та розбили супротивників. Більше я схиляюсь до малинових кольорів, козацьких кольорів. Малиновий та плавний перехід до світло-синього. Не хочу повторювати помилки при створенні емблеми та  поспішати з цим питанням. 

            З 2004 року я про ФК «Дніпро» знаю дуже багато, був знайомим з Євгеном Мефодійовичем. «Дніпро-1» досить підтримує ветеранів ФК «Дніпро». «Дніпро-1» – на даний час  правонаступник дніпровського футболу.

На матчі ветеранів ФК «Дніпро» та збірної України ми побачили продовження конфлікту між ультрас та клубом «Дніпро-1». Разом з тим,  фан-сектор «Дніпра-1» вже три роки, як пустий, на стадіоні тиша. Чи є якісь плани щодо вирішення конфлікту та створення (або підтримки бажаючих) стати фанатами команди?

             Спортивний клуб «Дніпро-1» відкритий до найменших ініціатив створення ультрас, усіх вболівальників, але я вважаю, що це не повинно бути командно-примусово.

            Є хвороблива уява деяких людей. Казали: «Одне місто – один клуб». Потім з’являється якийсь клуб «Дніпро-1918». Коли все побудовано  на брехні та залякуванні це не може існувати. Про «Дніпро-1918» – тоді ж робили «народну команду», збирали кошти, я також перерахував деяку суму, а згодом до  мене прийшла поліція, і повідомила, що це афера. Фанатські рухи повинні бути природними.  Це питання часу, коли вони виникнуть. Я готовий підтримувати, але організовувати офіційно я не буду. Питання часу, коли підуть у небуття «канонічні фанати ФК», як і церква Московського патріархату. Коли прийдуть успіхи в Європі, все буде. Ось кажуть: «Нет фанатов – нет традиций». Ми молодий клуб, традиції з’являться. Поставите мені через рік це питання. Після виходу СК у єврокубки багато чого зміниться. 

А щодо вирішення конфлікту? У мене немає конфлікту.

 Згадаємо момент створення клубу. Ви тоді зробили заяву, що ультрас підтримують створення клубу.

            Це було на барі у Роми Зозулі, була розмова, що треба врятувати «Дніпро». Я їм пояснив, що не вийде, є власник, треба з ним домовлятись. Інший варіант – це створювати щось інше. Ніхто не хотів ризикувати, а я ризикнув. Починаючи з першого матчу, казали, що без варіантів, через років 5-10 у першу лігу. Але як бачите, за 2 роки у УПЛ. Хто залишився з зірок ФК? Нікого не було. Супряга був зіркою? Ні. Кравченко був зіркою? Ні. Була молодь і ветерани.  Пройшли другу, першу лігу, не вилетіли. У  перший же  рік боролися вже за зону єврокубків.

            Окрім запланованих запитань, у ході бесіді вдалося дізнатися думку почесного президента  щодо багатьох подій у українському футболі. Найцікавіше – до вашої уваги!

Про український футбол

            Футбол, що був до 2014 року, він був надутий. Футболіст має 19 років і зарплатню 100 тисяч євро у місяць – це неправильно для  країни, де пенсія 3-4 тисячі гривень. Було створено два суперклуба та підтанцовку. «Шахтар» та «Динамо» мають найпотужнішу футбольну школу, а у складі  «Шахтаря» під час єврокубків на поле виходять лише два українця.  Що тоді виходить, що юнацький футбол «Шахтаря» – фікція?  Пандемія убила футбол у світі. А наш футбол і так був не самого кращого рівня. Зараз ми бачимо тенденцію, що в Україні  є два суперклуби, які в Європі  отримують рахунки по 5-0. 

Щодо відношення футболістів

             Зараз футболістам потрібна «тепла ванна», хоча це їх робота. Це раніше футболісти були слюсарями та працювали на заводах. А тепер це професія. Чого бракує українському футболу – це професійного відношення. У тому ж «Дніпрі» скільки талантів «згоріли» та не показали свого повного потенціалу: Рикун, Льопа, Костя Кравченко.  В силу обставин та, в першу чергу, у силу свого непрофесійного відношення, вони згубили себе. Це втрата для українського, та іноді, для світового футболу. Той же Рикун.

Про проблеми у дитячому футболі та суддівство  

            В Україні за останні 20 років футбол перетворився на забаву батьків. Як зробити та  зацікавити тренера, щоб той більше дивився на їх дитину, або коли батьки скидаються коштами на суддю, щоб він не мочив команду. Це нормально? «Дніпро-1» не платив суддям і ніколи не буде платити. Чому ми закриваємо очі, що «Дніпро» не платить, а всі рівні дитячого футболу платять? Тоді не дивуйтесь, що нас «вбивали». ФК «Дніпро» міг  зайняти перше місце у чемпіонаті і не один раз, але «люди у чорному» вбивали мій клуб, за який я вболівав.  Той же «Колос», скільки пенальті вони пробили у минулому сезоні? Я вважаю, що суддя повинен коментувати свою роботу після гри, як тренер. Якщо приймаєш рішення, то  повинен прокоментувати свої дії. Після матчу або у комітеті. Перша ліга, я не дивлюсь «Металіст», але коли ж більшість команд говорять, що є проблема з суддівством, то диму без вогню не буває. Тільки почалася налагоджуватися ситуація в країні з суддівством, як з’явився «Металіст». Пам’ятаєте нашу гру з Олександрією? Там також було «вбивство». Але починається все це з дітей і закінчиться має  дітьми.

Про Дмитра Михайленка

            Дмитро Станіславович Михайленко – ідейний засновник клубу і я його дуже поважаю.  Він не сказав останнє слово у «Дніпрі-1».

Про подяку вболівальникам

            Ви знаєте, чому я іноді кричу на футболістів, бо після матчу вони одразу йдуть до роздягальні. Вони після кожного матчу повинні дякувати тим, хто прийшов. Ви граєте заради них, їхньої енергії. Чому гравці в Україні не дякують вболівальникам? Цю тенденцію необхідно ламати.

Ваша думка щодо каналу «Дніпрянин»? Що найбільше подобається?  

            По-перше, все, що популяризує дніпровський футбол – я читаю. Це моє хобі. Канал цікавий в тому, що він позиціонує себе, як канал, що буде писати правду.  Багатьом вона неприємна, а мені приємна, мені нема, що приховувати. Ви прозорі і у вас  неупереджена інформація.  В деякий питаннях канал «Дніпрянин» наївний.  Ви робите висновки на основі беззаперечних даних. Я знаю набагато глибше *посміхається*. Я читаю канал і раджу всім підписатись!

Юрій Миколайович, дякую за змістовне інтерв’ю. Можливо вам є, що сказати дніпровському вболівальнику?

            Якщо вболівальники міста Дніпра, Дніпропетровської області та всі вболівальники дніпровського футболу бажають, щоб місцева команда була представлена у Європі, ми повинні побачити та відчути це бажання. Приходьте на стадіон та підтримуйте «Дніпро-1». Без вболівальників немає клубу. Ми створили команду, яка виросла з дебютанта другої ліги до команди, яка починає про себе заявляти, як 3-4 команда у УПЛ. Я бажаю, щоб всі вболівальники були здорові, тому закликаю всіх вакцинуватись та приходити вакцинованими з захистом на футбол. Хочу бачити всіх вболівальників: студентів, школярів, окремі групи, родини. І ми готові вислухати всі пропозиції щодо організації матчів. Що хотіли би змінити у проведенні матчів? Якщо потрібно створити сімейно-дитячу зону – ми це зробимо. Необхідно, щоби пиво лилося – це також буде. Без Вас (вболівальників)  великої команди не буде. Мі зібрали чотири елементи і нам не вистачає п’ятого. Нам потрібна ваша підтримка або навіть ваш осуд. Щоб стимулювати команду. Ми готові зробити крок один одному на зустріч. Починаючи від емблеми та кольорів та закінчуючи  фундаментальними речами, які приведуть «Дніпро-1» до успіху. Нам важлива думка кожного вболівальника. Друзі, приходьте на стадіон, ми дуже вам раді!

            Дякую, що дочитали до кінця. Якщо вам сподобалось, то підтримайте автора підпискою на блог та телеграм-канал "Дніпрянин". У майбутньому вас чекає ще більше контенту про дніпровський футбол.