«Вишка». Випуск №3

Учасників стає менше, а стрибків - більше. Шоу "Вишка" вступило в наступну стадію.

Після перших двох ефірів "Вишка" втратила Кароліну Ашіон, Санту Дімопулос, Антолія Анатоліча та Василя Бондарчука. Але, як це годиться, загін не помітив утрати бійця і числі шести людей підійшов до третього ефіру, готовий до справжньої шоу-олімпійської боротьби.

Арсен Мірзоян, якому вдалося вижити під тиском телеглядачів у попередньому випуску, розпочав цей ефір з ефектного стрибка 103C з розбігу з 5 метрів. Уважний глядач помітить, що при робігу він не зробив 4 кроків, яких вимагають правила, розвів ноги і трошки не дійшов при зануренні у воду. Але навряд чи саме це стало причиною того, що йому знову довелося стрибати за виживання.

Руслана Писанка змінила образ супергероїні на простий і звучний образ Бомби, здійнявшись на вишку під однойменну пісню Василя Бондарчука. Бомбануло добре, але кого це хвилює?

От хто тішить другий випуск поспіль - так це Ольга Харлан. Не вигадуючи велосипед і не лізучи поперед батька на дно басейну, вона виконала цього разу нескладний стрибок (201А, наскільки я розумію), але дуже красиво. І тому навіть глядачі дали їй спокійно прожити сьогоднішній вечір.

Тарзан Борисюк виконував ритуальні танці так довго, що навіть не вклався у відведену йому на виконання стрибка хвилину. Але воно того вартувало - це був перший на шоу стрибок всередину, на який страшно дивитись навіть у виконанні професіоналів

Денис Силантєв зрадив звання "пан Метелик" і примірив на себе образ іншого крилатого створіння - ластівки. Але стрибок не вдався настільки, що судді вперше змушені були виставити трійку за десятибальною шкалою, а самому Денису довелося виконувати стрибок повторно.

Степан Казанін, який серед учасників шоу опинився випадково, завоював любов глядачів та суддів (окрім Зеленського, мабуть, - тому просто страшно) з першого ж стрибка. І з другим - солдатиком з 7,5 метрів - також не підкачав, за що і був виведений глядачами у безпечну зону.

Але то не все. Від сьогодні у програмі з'явилися синхронні стрибки. І, поки їх не почали виконувати, я вважав це до біса гарною ідеєю. Але виявилося, що кожен спортсмен заробляє бали для себе, а синхронність взагалі не оцінюється. Виникає питання: навіщо? Ну правда, навіщо потрібні синхронні стрибки, коли вам начхати на їхню головну особливість? Щоб зекономити час в ефірі? Ну то назвали б їх "одночасними" і дозволили кожному учаснику пари виконувати свій власний стрибок, а можна навіть і з різних знарядь.

Змагальність у цих парних стрибках прагне до нуля, але ефект "шоу", звісно, зростає безмежно. Боюсь уявити, що буде творити в парі Оля Полякова

Першими парний стрибок виконали Денис Силантєв і Степан Казанін, зодягнені у труси робота Вертера. Звичайний спад із 5 метрів, та більшого, на перший раз, і не треба було. Виглядало досить симпатично.

Руслана Писанка і Арсен Мірзоян, яких Ілля Кваша на тренуваннях називав "сумасшедшим и обезбашенным детским садом", справді божеволіли, і стрибок свій виконали божевільно. Не вплані видовищності, а в плані театральності. Я довго не міг зрозуміти, що то за дивне створіння, на яке перетворилася Руслана Писанка, і чому поряд із нею якийсь коваль. Зрештою Му-му спливла, але свого Герасима потягнула на дно.

Найцікавішою - бо найрівнішою - парою вечора були Ольга Харлан і Віталій Борисюк. Безумовно, якби на долю учасників не впливало глядацьке голосування, вони були б фаворитами. Але то таке. Свій синхронний стрибок вони виконали так, що Ілля Кваша зірвався з місця і показав усім те, що Хрущов назвав би кузькіною матір'ю.

Боротися за виживання сьогодні довелося Арсену Мірзояну, Руслані Писанці, Денису Силантєву та Віталію Борисюку. Єдине, що не підлягає сумніву, - це те, що усі виконали свої стрибки значно краще, ніж вперше. А ластівка Силантьєва була взагалі майже досконалою, і він по праву залишився у шоу.

Чому судді вирішили викинути Арсена, який виконував справді складний стрибок і досить непогано, та Віталія, який виступав стабільно добре, для мене загадка. Хоча - яка там загадка? "Вишка" - то шоу, а від плюхання Руслани Писанки глядачам веселіше, ніж від складних стрибків. Та і так зберігається надія, що ми колись навіть побачимо від Руслани сальто, а за це я готовий навіть доплатити.

Втім, організаторам правда пора переглянути принципи передачі. По-перше, слід негайно ввести коефіцієнт складності. Так простими падіннями з одного метра а-ля Оля Полякова навіть при трьох десятках від суддів ніколи не обійдеш людину, яка виконає півтора оберти вперед.

Ну і, мабуть, треба зменшити кількість людей, які борються за виживання. Не тому, що я не хочу бачити додаткових чотири стрибка, а тому, що такими темпами шоу завершиться значно швидше. Нехай тільки одна людина залишає проект щотижня. Ми ж хочемо, щоб у зірок був час навчитися красиво виконувати складні стрибки? Хочемо, чи не так?

Побачимось!