Рецензія на анімаційний серіал «Наруто»

[Початок ліричного відступу]

2020 рік для багатьох став роком кризи та кардинальних змін у житті. Я теж не був виключенням, але вирішив не зациклюватися на негативі та придумати для себе щось позитивне. Так виник своєрідний челендж: прочитати цикл книг про "Відьмака" (done), подивитися "Наруто" (done) та "Надприродне" (дійшов до середини 9 сезону). 

На жаль, повністю виконати усі завдання я не зміг, але історію Вінчестерів я розглядав в першу чергу як можливість не забувати англійську мову (дивлюсь в оригіналі з субтитрами), а не як щось із розряду "must see", тому що серіал з часом очікувано впав на рівень типового Сидабу і дивитись це заради задоволення стало зовсім складно. Тим не менш, челендж я рано чи пізно закрию і опишу свої враження.

[Закінчення ліричного відступу]

З "Наруто" мене пов'язує давня історія. Я починав його дивитися на "Jetix", продовжив на "QTV" і Еx.ua (світла пам'ять усім трьом), але ці перегляди були випадковими і не сильно мене затягували. Тренди "Твіттеру", історії про Саске, Орочімару та інших час від часу виникали в мене перед очима, але я пропускав їх повз, оскільки не дивився серіал. 

Good night, sweet prince... (c)

З точки зору оцінювання цього аніме варто одразу виокремити дві точки зору: 

1) "Наруто" як культурне явище;

2) "Наруто" як аніме.

Якщо оцінювати серіал як культурне явище, то рецензію можна не починати, тому що там все очевидно: "Наруто" це культовий твір, і як би я його не оцінював, він всерівно залишиться культовим. 

У випадку з оцінюванням як звичайного аніме і порівнюванням з іншими популярними представниками жанру все виглядає дещо інакше. Кого я бачу головними конкурентами? В першу чергу, хочеться назвати такі культові твори, як "Сейлормун", "Покемон", "Дігімони", а також японський аналог "My little Pony" під назвою "Cardcaptor Sakura".

"Сакуру" для порівняння я привів лише за своїм сприйняттям аудиторією, тому її одразу ж виведемо за дужки як окремий серіал: там не було під 1000 серій, постійних "роялів у кущах", непереможних злочинців, жартів нижче поясу та інших ознак стрімкого погіршення якості шоу. У 1998-1999 роках японці випустили 70 епізодів і на тому успішно закінчили, продовживши у 2018-му на честь 20-річчя виходу перших епізодів. Але продовжили не так, як в "Сейлормун" або в нових "Качиних історіях", а з максимальною акуратністю допилявши те, що вже давно і успішно працює. 

"Покемони" з 22-річною історією поразок нестаріючого Еша (в цьому плані Наруто зі своїми тимчасовими труднощами відпочиває) тим часом перетворилися в психоделічний цирк для задротів: чувак став майстром покемонів тільки у 2019 році (!!!) - як то кажуть, відчуйте себе старим. 

За що підлітки і бородаті мужики у свій час любили "Сейлормун", я думаю пояснювати не варто. З приводу сюжету там, звичайно, все було печальніше, але це загальна проблема більшості аніме-серіалів - такі твори, як "Death Note", є скоріше виключенням, яке підтверджує правило. Але при усіх своїх мінусах "Сейлормун" все-таки доносила до людей загальнолюдські цінності. 

Найближчими до "Наруто" за жанром були і залишаються "Дігімони": бойовик про підлітків, непереможні антагоністи, розбрат між найкращими друзями тощо. На жаль, "Дігімони" виходять дотепер (з 1999), і говорити щось про якість серіалу у даному випадку не варто. Найуспішнішими сезонами були перші 2, і на цьому варто було б закінчити, але життя показує, що вчасно закінчити це теж досить складне завдання. 

Ніби погоджуючись зі мною, японці вже двічі (!) випустили ребут/ремейк першого сезону, і під час випуску першого ребуту змогли більш-менш стриматися та не сильно переписувати оригінал, але першочергова історія практично завжди сприймається кращою. 

Певним чином творці "Наруто" теж намагаються "ковать железо, не отходя от кассы", продовжуючи випускати нові серії, але там центральними персонажами вже є наступна генерація персонажів, тому я обмежусь історіями з першого ("Наруто") і другого сезонів ("Ураганні хроніки").

Незважаючи на вищезгадані традиційні для багатосерійних аніме проблеми, "Наруто" вирізняється серед конкурентів наявністю добре продуманих поєдинків, неочікуваною жорстокістю, яка міняється місцями з ситуативними жартами та чітким посилом про те, що ненависть може породжувати лише іншу ненависть. 

Цікавою і одночасно дратуючою була "фішка" серіалу з оповіданням одних і тих самих історій від імені різних персонажів та з різними мотиваціями, але коли це все повторюють по 10 разів, ти починаєш просто перемикати серію. І я зараз не перебільшую: деякі історії повторюються у флешбеках по 10, а може і більше разів, і це явний перебір. 

Подібне повторення стосувалося і опису самих персонажів, тому і головних, і другорядних героїв розкрили на 110%. На жаль, набагато гіршою була ситуація з одноманітністю сюжету та "роялями в кущах". Ні для кого не секрет, що більшість аніме-серіалів будуються за певною схемою, але в даному випадку можна відмітити певний абсолют: кожен важливий антагоніст просто вимушений перед боєм розповісти історію свого життя починаючи від народження, перечислити усіх своїх друзів і ворогів, пояснити свою мотивацію (декілька разів), а також декілька разів піднятися і продовжити бій з новими силами. І якщо ви думаєте, що бої тривають 2-3 серії, то ви дуже помиляєтесь. 

"Абсолют є абсолют" - вирішили творці аніме і розтягнули деякі бої серій на 20, а то і більше, вставляючи між сюжетними серіями філлери з додатковим описом усіх перипетій приватного життя головних героїв, і в деяких випадках це дійсно викликає емоції, що для будь-якого анімаційного чи кінематографічного продукту є найважливішим. 

Таким чином, з 720 серій можна було б сміливо викинути десь 300, і серіал від цього би тільки виграв. Проте, подібна гіперболізація усього підряд дивовижним чином вписується в загальну тональність серіалу та доповнює його. Звичайно, цирк з кіньми під назвою "Четверта світова війна" з обертами сюжету на 180 градусів та постійною появою нових, ще сильніших антагоністів, які до того трималися в тіні, щоб РАПТОВО з'явитися саме зараз досить неслабо виводить із себе, але не переважає більшості позитивних вражень від серіалу.

8 з 10