Рецензія на фільм «Фаворитка»

Ситуація з "Оскаром"-2019 нагадала мені попередній рік, коли в головних номінаціях знаходилися фільми, які, на мою думку, сильно відрізнялися за рівнем якості. Тоді я порівнював "Форму води" і "Три білборди", а цього року - "Зелену книгу" і "Фаворитку". Подібні порівняння утворювалися не лише через конкуренцію вказаних фільмів у головних номінаціях, а й через те, що в мене була можливість подивитися їх один за одним. 

Також хочу зазначити, що я ознайомився не тільки з вищевказаними номінантами. Серед претендентів (і переможців у номінаціях) вдалося подивитися також "Чорну пантеру", "Месників", "Першому гравцю приготуватися", "Зірку, що народилася", "Людину на Місяці", "Ральф проти інтернету" і "Людину-павука: Навколо всесвіту". На черзі "Богемська рапсодія" і "Острів собак".  

Чому вийшла рецензія тільки на "Месників"? Тому що цей фільм за своєю важливістю не міг залишитися без уваги. Всі інші, чесно кажучи, на рецензії не тягнуть. "Чорна пантера" - типовий сольник Marvel. "Людина на Місяці" - непоганий, але дуже нудний байопік. "Навколо всесвіту" - хороший мультик, але точно не "BEST MOVIE EVAR", як його подавали в рецензіях. 

З ліричним відступом закінчили, тепер повернемося до "Фаворитки". 

Як ви вже знаєте з трейлерів і передісторій, фільм розповідає про інтриги за спиною в кролеви Анни Стюарт, яку грає Олівія Колман. Головними інтриганами виступають Сара Черчиль, герцогиня Мальборо (Рейчел Вайз), служниця Абіґейл Гілл (Емма Стоун) та граф Оксфордський Роберт Гарлі (Ніколас Голт). 

Враховуючи реальність персонажів, режисеру Йорґосу Лантімосу не було потреби вигадувати зайві сюжетні ходи, а лише показати своє бачення відомих історичних подій. І мене подібне бачення не вразило. Скажу більше: жоден з акторів фільму не тягнув на "Оскар".

Так, ближче всіх була якраз Олівія Колман, але під час перегляду фільму я не відчував такої впевненості, як від спостерігання за грою МакДорманд у "Білбордах". Чи добре був описаний образ Анни? Так. Чи був він чудово зіграним? Точно ні.

Рейчел Вайз зіграла непогано, але не більше того. Емма Стоун запам'яталася перманентно здивованим виразом обличчя, який не завжди відповідав ситуації, а Голт окрім кривлянь не показав нічого. 

Як ви розумієте (або здогадуєтесь), статус "фаворитки" королеви накладає певні зобов'язання інтимного характеру, які теж були відображені на екрані, але "хімії" між акторками я не відчув. 

Мені точно сподобалась робота оператора і точно не сподобався музичний супровід. Судячи з усього, подібний саунд був задуманий як певна "фішка", що мала б допомогти відчути дух ситуації або епохи в цілому, але на практиці ця какофонія з супроводом німих сцен банально дратувала. 

Загальні враження наступні: 

Гра акторів: 7 / 10

Операторська робота: 8 / 10

Костюми і декорації: 9 / 10

Музичний супровід: 2 / 10

Динаміка, "хімія", кульмінація - відсутні.

5,2 / 10