Зінченко в компанії Ібри, Мессі та Роналду – найвідоміші трансферні невдачі Венгера в Арсеналі

Переоцінити постать Арсена Венгера в історії лондонського Арсенала дуже важко. Для багатьох уболівальників “канонірів” він і є Арсенал. Залишилося чекати лише місяць (реліз запланований на 13 жовтня) до виходу його автобіографії під назвою “Моє життя у червоно-білому”.

Французький фахівець провів у столиці Англії 22 роки. За цей час він пройшов шлях від новатора і тріумфатора до буркотливого старця, синонімом якого є четверте місце. За понад два десятиліття Венгер виграв 17 трофеїв, більшість з яких (14 якщо точно) – це Кубки та Суперкубки Англії. Ще тричі брав АПЛ, а у сезон-2003/04 став золотим – Арсенал виграв чемпіонат, не зазнавши жодної поразки. Унікальне досягнення.

Якщо ж запитати самого Венгера, то він точно відповість, що пишається не лише трофеями, а тим, що дуже важко оцінити об’єктивно. Арсен був тим наставником, який кайфував від роботи з молоддю. Не шкодував часу і зусиль, щоб виростити молодого хлопчиська топ-футболіста. Саме француз відкрив світу Фабрегаса, ван Персі, Ешлі Кола, зробив зірками Анрі та Анелька. І це лише вершина айсбергу.

Скаутська служба Арсенала зазвичай першою знаходила найперспективніших, але не всі опинялися в Лондоні. Це взагалі улюблена тема для спогадів Венгера – гравці, яких він майже (!) підписав. Цілком вірогідно, що у майбутній автобіографії ми зможемо побачити нові прізвища, а поки давайте пригадаємо найвідоміших футболістів, які вже однією ногою були в Арсеналі, однак вирішальний крок так і не зробили. Набралося їх на повноцінну заявку – 23 виконавці.

Розпочнемо з голкіперів, і найтитулованіший тут Джіджі Буффон. Венгер стежив за італійцем ще під час виступів того за Парму і планував знайти у його особі заміну Девіду Сімену. На початку тисячоліття Ювентус буквально підірвав ринок, виклавши за Буффона неймовірні на той час 52 млн єро. Це був трансферний рекорд для голкіперів аж до 2018 року, коли дорожчими стали Алісон та Кепа Арісабалага.

Продовжимо парочкою легенд Ліверпуля. Стамбульського дива у фіналі Ліги чемпіонів 2005 року могло б не бути, якби Арсенал на чотири роки раніше таки дотиснув Фейєноорд щодо трансферу Єжи Дудека. “У мене була розмова з Венгером. Ми з ним досягли усної домовленості про мій перехід, проте Фейєноорд зажадав 10 мільйонів фунтів, у той час як Арсен не збирався віддавати більше 7. А через два місяці Ліверпуль придбав мене вже за 5 мільйонів. Я справді був близький до переходу в Арсенал, з яким виграв би безліч трофеїв”, – пригадував поляк.

Інший кумир Енфілда міг перебратися в Лондон в 2010 році, коли Венгер уже переглянув свої погляди щодо трансферів. Щоправда, і Пепе Рейна на той час вже був статусним виконавцем. “Арсенал дав чітко зрозуміти, що зацікавлений у мені, запропонувавши 20 мільйонів фунтів Ліверпулю. Неймовірна сума за голкіпера. Клуб відкинув цю пропозицію. Причина була не в тому, що я був занадто цінним для команди, а в тому, що мій відхід міг перешкодити продажу клубу”.

Венсан Компані для багатьох живим символом сходження Ман Сіті на британський Олімп. Арсен Венгер стежив за ним з 16-річного віку. Однак у 2008 році бельгійський захисник змінив Гамбург саме на Сіті за  6 мільйонів фунтів. Агент Венсана – Жак Ліхтенштейн – так пояснив вибіг гравця: "Я кілька разів зустрічався з Арсеном Венгером особисто. Однак негайний перехід в абсолютний топ-клуб не був би правильним рішенням”. Так, “містяни” тоді топом не були.

Від послуг Вірджила ван Дейка порадили відмовитися скаути “канонірів”. Це було ще під час виступів нідерландця за Селтік. Про це розповів асистент тодішнього тренера “кельтів” Джон Коллінз: “Глава скаутської служби Арсенала вважав, що Вірджил занадто недбалий, щоб досягти успіху в АПЛ. Можливо, це і було в його грі, але він відповідає багатьом іншим параметрам”.

Про невдачу із запрошенням Рафаеля Варана розповів сам Венгер: “У нас була можливість підписати його, коли він виступав за Ланс. Я повинен запитати себе, чому цей гравець не виступає за Арсенал”.

Разом із Сеском Фабрегасом у Лондон міг переїхати ще один вихованець Бареслони. “Коли ми працювали над трансфером Фабрегаса, ми також були зацікавлені в послугах Жерара Піке. Ми хотіли підписати і його, але природно, з цього нічого не вийшло. Втім, ми отримали Сеска – чудового гравця. Також я думаю, що там були якісь зв'язки з Nike, який хотів щоб Жерар грав за МЮ”, – пригадував Венгер.

Зараз у це важко повірити, але француз досі розчарований рішенням Яя Туре замість Лондона перебратися у донецький Металург: “Так, перехід Туре, який  не відбувся, був би на першому місці в списку моїх розчарувань. Але давайте не будемо забувати, що у Яя Туре була домовленість з нами, а він вирушив в Україну не тому, що ми не хотіли його підписувати”.

Влітку 2016 року Арсен Венгер був близький до придбання Н’Голо Канте з Лестера. Угода була погоджена з Арсеналом, однак агенти зажадали великі комісійні. Челсі погодився їх виплатити, а Арсенал вирішив придбати Граніта Джаку. "Коли ситуація ставала екстремальною, ми зазвичай відступали", – так прокоментував ситуацію на той момент директор Арсенала з трансферів Дік Лоу.

Поль Погба у 2012 році безкоштовно покидав МЮ і міг опинитися в Арсеналі. Соло Венгеру: “Він чудовий футболіст. Тоді все відбулося дуже швидко: ми були в ньому зацікавлені, намагалися купити, але він дуже швидко підписав контракт з Ювентусом”.

Вже згаданий Дік Лоу розповів, чому не вдалося купити Едена Азара: “Ми хотіли придбати його. Але нами керувало почуття відповідальності і бажання вести справи клубу обережно, ставитися до кожного витраченого фунту, як до грошей з власної кишені. Це було дуже, дуже важко”.

Джейдон Санчо мав усі шанси не перейти у Борусію. Венгер намагався використовувати усі козирі: “Я хотів підписати його з Манчестер Сіті, коли він не отримував ігрової практики. Я намагався заманити Санчо, бо він із Лондона. Я намагався купити його в Арсенал”.

Підписати Анхеля Ді Марію завадило лише британське трудове законодавство. “Ми знайшли Ді Марію, коли йому було 17 років. Ми хотіли його підписати. Але він поїхав до Португалії (у Бенфіку), а звідти – до Іспанії (в Реал). Чому? Він не міг отримати дозвіл на роботу”, – скаржився Венгер.

Цікаво, що аргентинець не перший такий. Через це саме правило Венгер не зміг купити Роналдінью: Ми могли підписати його до того, як він пішов у ПСЖ. Я познайомився з братом Роналдінью, який є його агентом, задовго до того, як він пішов у ПСЖ – коли йому було 20 років – але ми просто не змогли привезти його до Англії через правила тут”.

Гарет Бейл не приміряв біло-червоні кольори через те, що на початку кар’єри грав у захисті. З часом Венгер визнав свою помилку: Нам не потрібен був ще один лівий захисник. Мушу визнати, це була велика помилка, тому що він міг грати і в півзахисті. Спочатку у нього були проблеми в Тоттенхемі, але потім вони перемістили його в півзахист, і він був там надзвичайно корисний. Доля гравця іноді залежить від підбору для нього правильної позиції”.

Агент ФІФА Шандор Варга повинен був перевезти в АПЛ Олександра Зінченка: “Коли Зінченку було сімнадцять, Арсен Венгер телефонував мені. Арсен  проглянув гру Зінченка впродовж 20 хвилин і сказав: "Мені потрібен цей хлопець". Він попросив мене здійснити трансфер Олександра до Арсенала. Венгер хотів відразу його використовувати в першій команді, але в справу втрутилися певні обставини. Дуже прикро, що Зінченко втратив у Росії 5 років перед тим, як перебрався до Англії".

Після відходу з Барселони в Арсенал збирався Давід Вілья: “Ми багато зустрічалися і проводили телефонні переговори. Мені тоді здавалося, що на 90 відсотків я перейду в Арсенал до Арсена Венгера. Але ми не змогли узгодити перехід. Атлетіко зробив пропозицію, і через три-чотири дні ми все вирішили”.

Від помилок не застраховані навіть великі. Венгер не зміг розгледіти потенціал Дідьє Дрогба: “Ми уважно стежили за Дрогба, коли він грав за Леман, і його вартість становила всього 100 тисяч фунтів. Але тоді ми відчули, що він може бути не зовсім готовий... Озираючись назад зараз, розумієш, звичайно, що це була помилка”.

Влітку 2013 розгорнулася справжня сага. Здавалося, Луїс Суарес таки змінить Мерсисайд на Лондон. “У нас була домовленість з гравцем, і нам неправильно повідомили, що він має пункт викупу у своєму контракті. Ви можете запитати у Суареса, він підтвердить, що він хотів приєднатися до нас. Зрештою, Ліверпуль зберіг Луїса ще рік, покращив контракт і пообіцяв продати клубу за кордоном”, – пояснював Венгер.

Кіліан Мбаппе сам вирішив відмовити Арсеналу: “У мене був шанс перейти в Арсенал, і я навіть зустрічався з Арсеном Венгером. Це неймовірний тренер, який користується великою популярністю у Франції. Але мій вибір був зроблений на користь ПСЖ. Я сам ухвалив таке рішення”. Водночас фахівець визнавав, що прогавив момент для трансферу: “У минулому році (йдеться про 2016-й – прим.) він був ближчим до нас, ніж у цьому, оскільки тоді конкуренція за нього не була настільки високою”.

Мабуть, найбрутальніше Венгера “відшив” Златан Ібрагімовіч. “Арсен дав мені знамениту червоно-білу футболку з 9 номером і моїм прізвищем на ній, і я був так задоволений, що навіть позував з цією футболкою для фотографій. Для мене це був фантастичний момент. Насправді він так і не зробив мені серйозної пропозиції, це скоріше було так: “Я хочу подивитися, наскільки ти хороший, який ти гравець. Приходь на перегляд”. Я не міг повірити в це. Я відповів: “Ні за що, Златан не ходить на перегляди”, – заявив Ібра.

Звісно, Венгер не міг випустити з поля зору футбольних інопланетян. Ліонель Мессі був ціллю, коли Арсенал підписав Фабрегаса і вів переговори з Піке. “Ми хотіли підписати всіх трьох. З Мессі та Піке не вийшло через агентів. Що стосується Мессі, Барселона не хотіла його втрачати, і зробила Ліонелю потрібну пропозицію, яка і утримала гравця. Не можу сказати точно, чи був Мессі зацікавлений в переході в Арсенал. Тоді ми не змогли до нього підібратися досить близько, оскільки Барса перервала контакти на ранній стадії переговорів”, – пояснював Арсен.

Своєю чергою, на трансфер Кріштіану Роналду Венгеру банально забракло ресурсів: “У 2003 році Роналду був у Лондоні зі своєю матір'ю, і ми були близькі до угоди. Потім в боротьбу вступив Манчестер Юнайтед, вони провели зустріч зі Спортінгом у Лізі чемпіонів, де Кріштіану себе добре проявив, і його придбали. Завжди є такі речі, які хотів би зробити інакше. Але проблема ведення переговорів в тому, що потрібно знати, коли потрібно здаватися, а коли не можна. Коли йшлося про покупку Роналду за 4,5 мільйона фунтів, ми були готові. Але не могли дозволити собі покупку Кріштіану за 12 мільйонів, які запропонував МЮ”.