El loco. П'ять фактів, які доведуть Вам, що Марсело Бьєлса - божевільний

Я готовий відрізати собі палець, якщо це гарантує мені перемогу (с) Марсело Бьєлса

Випадок з поліцією

Чи не вперше своє знамените прізвисько –Elloco, Марсело почув ще від свого батька. Рафаель Педро Бьєлса був успішним адвокатом у Росаріо і сподівався, що син продовжить сімейну справу. Проте, хлопчик ще змалку розставив пріоритети – окрім футболу все для нього було другорядним. Крапку в намаганнях батька поставив знаменитий випадок з поліцейськими. Під час вуличної гри, як це часто бувало й до того, на імпровізованому майданчику з’явилися стражі порядку, щоб розігнати хлопчаків і вберегти сусідські вікна. Зазвичай все закінчувалося швидкою втечею «розбишак», але не цього разу. Команда Бьєлси програвала і він саме готувався виконати кутовий, тому тікати не входило в його плани: «Забирайтеся геть, хіба не бачите – мені потрібно вдарити по м’ячу?», – ошелешив він поліцейських. Вже за кілька годин, коли батько забирав Марсело з відділку, той і тут не вгамувався, сказавши, що не покине приміщення, поки йому не повернуть м’яч. В той день у сім’ї Педро Бьєлси не стало чергового адвоката, зате з’явився один футбольний геній божевільний.

 

Тренерський стиль

Ставши керманичем «Нюеллс Олд Бойз», він відразу почав «виправдовувати» своє прізвисько. Дисципліна в команді була далека від ідеальної, то ж не залишалося нічого іншого, як «загнати» команду на військову базу. «Вони сплять у ніжній шовковій постілі. Хіба можна їх змусити нормально тренуватися? Я намагаюся виховати у гравцях дисципліну та порядок», – пояснював своє рішення тренер. Такий підхід та новаторські ідеї дали результат: «Старі хлопці» виграли чемпіонат Аргентини та Клаусуру, а їх тренер покинув команду. Після вояжу до Мексики Марсело ще раз візьме Клаусуру у 1998, з’їздить на два місяці до Іспанії та очолить національну збірну, з якою зганьбиться на ЧМ 2002, але за два роки у Афінах візьме олімпійське золото, до слова, вперше для Аргентини за останні сімдесят п’ять років.

Взагалі, для Бьєлси-тренера притаманно робити для своїх команд чимало «вперше». Зокрема для збірної Чилі. Зараз мало хто пригадує, що команду, яка вже тріумфувала на двох Копа Америка, почав будувати саме еlloco, який вивів їх в 1/8 ЧМ та навчив грати проти незручних суперників: у гостях були обіграні Парагвай (вперше за 30 років) та Уругвай (вперше в історії). Після цього буде нова спроба закріпитись в Європі, де його «Атлетік» з Більбао програє два фінали: національного та єврокубку, а «Марсель» кине виклик грошовитому «ПСЖ» у чемпіонській гонці. На черзі “Лілль”.

Антимедійність

Навряд чи хтось заперечить факт, що Марсело Бьєлса – один з найвідоміших футбольних менеджерів сучасності. Але, разом з тим, він залишається абсолютно немедійною особистістю. Він залишається противником всього, що оточує футбол: слави, грошей, лоску та пафосу. Бьєлса ненавидить журналістів. Ви не знайдете в мережі розлогих інтерв’ю, відео з телевізійних передач. Марсело не ходить ні в клуби, ні в ресторани, а знайти його фото, де він одягнений у світський костюм, задача з надважких.

На прес-конференціях Бьєлса тактовно дасть відповідь на всі питання преси, але зробить все для того, щоб решту часту жоден журналіст навіть не наблизився до команди. Ба більше, його дратують навіть відкриті тренування, бо: «Це ненормально, коли дві сотні дівчат намагаються докричатися до гравця. Хіба він може нормально тренуватися в таких умовах?». Найбільшого розмаху «війна» проти журналістів досягла під час підготовки збірної Аргентини до мундіалю 2002 року. Марсело намагався всіляко відгородити команду від зайвої уваги. Він навіть наказав навколо тренувального поля збудувати п’ятиметровий паркан. Можна лише уявити, яку травлю тренеру влаштували акули пера після провалу альбіселесте на полях Японії та Кореї. Проте, це не завадило тренеру продовжити роботу з командою, результатом чого стало срібло Копа Америка 2004 та, вже згадане, олімпійське золото.

Трудоголізм

Всі, хто працював з еl loco відзначають його надзвичайну відданість роботі. Марсело чи не найбільший трудоголік від футболу. «Дуже сумно, що я ніколи не дивлюсь футбол просто для задоволення», – якось пожалівся він. Почавши тренерську кар’єру в 25, він досі не перестав вчитись. Його звичний маршрут буднього дня: дім – тренувальна база – дім. І це ще невідомо, де Бьєлса працює довше. Різноманітну футбольну літературу він поглинає немислимими об’ємами. Перед тим, як очолити «Атлетік» він по кілька разів передивився кожен матч команди, а на перше теоретичне заняття прийшов з товстезною текою матеріалів і впродовж чотирьох годин намагався пояснити своє бачення футболу гравцям. А для того, щоб навчити їх правильно рухатися на полі часто зупиняв тренування і просто «водив» футболістів необхідною траєкторією.

Кількість гравців, яких він переглядає, може здатися нереальною пересічному уболівальнику. Що говорити, якщо в футбольних колах його називають власником найбільшої скаутської бази латиноамериканських футболістів. Ще на початку свого тренерського шляху він самотужки об’їздив ледь не увесь континент, шукаючи потрібних виконавців. Саме тому, він ніколи не вимагав захмарних трат від президентів. Бьєлса завжди готовий за маленькі гроші привести в команду потрібного, йому виконавця, а вже з тим, щоб розкрити потенціал футболіста, у нього проблем ніколи не було.

Імпульсивність

Марсело завжди був людиною слова, хоч, як справжній латиноамериканець, часто буває імпульсивним. Він завжди підписує контракт на один сезон, бо вважає, що тренер повинен заслужити право керувати командою наступного сезону. Він ніколи не вимагає від керівників клубів неможливого. Але, натомість, потребує цілковитої автономії в управлінні командою. Бьєлса не стерпить закулісних ігор та намагання керівництва втрутитися в тренувальний процес. А ще ненавидить брехні.

Останнє вам точно може підтвердити президент римського «Лаціо» Клаудіо Лотіто. Хоча він, напевне, буде розповідати про непорядність самого Марсело чи то про підривну діяльність конкурентів з «Роми», але ні в якому разі не про себе. Про те, як підписав тренером знаменитого аргентиця всього на 2 дні. Ні, контракт, як завжди був розрахований на рік, але Бьелса, підписавши його шостого липня, вже восьмого заявив, що не буде тренувати цю команду. Причиною стали невиконані обіцянки президентом римлян. Лотіто під час переговорів пообіцяв купити сім нових гравців. Еlloco перетелефонував агентам футболістів і дізнався, що клуб навіть не надсилав запитів на трансфер. Після цього аргентинець точно не міг змусити себе працювати з такою людиною, як Лотіто.

Попри всю свою «божевільність» Марсело Бьєлса не раз доводив, що він тренер мегарівня, і що не дарма 2001 році його визнавали кращим тренером світу за версією IFFHS.

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Тіні в раю
+3
Написать комментарий
Loading...
Реклама 18+