У що намагаються грати «Карпати» і чому в них не виходить
Андрій Федченков пояснює на пальцях.
Андрій Федченков пояснює на пальцях.
Яка ідея футболу Серхіо Наварро?
Даріо Друді в недільному інтерв’ю «Профутболу», розповідаючи про стиль команди, згадав, що йому дуже подобається гра «Наполі». Команда Мауріціо Саррі в минулому сезоні була однією з найкращих (цілком ймовірно, найкращою) в Європі по просуванню м’яча вперед: неаполітанці будують гру через короткий пас і грамотний рух без м’яча, висмикуючи суперників і займаючи їх позиції – гольова атака на «Сантьяго Бернабеу» стала одним з найбільш очевидних прикладів стилю «Наполі». У цієї команди приголомшлива статистика: найкраще середнє володіння м’ячем в Серії А (59%), найкраща точність передач (87,2%). Окрім того, «Наполі» робив 680,9 передач за гру в середньому – абсолютно феноменальний показник (більше в минулому сезоні в топ-5 ліг було тільки у «Баварії» – 709).
Худоб’як – це не Хамшик, Маріо Аркес – не Жоржинью, а сам Серхіо Наварро – звісно, не Мауріціо Саррі. Тим не менше, ідея цілком зрозуміла і перспективна. З чотирьох матчів цього сезону ідеї нового тренерського штабу найбільш очевидно і успішно проявилися в першому – проти «Зірки». Стартові 25 хвилин того матчу – найкраще, що відбувалося з українським футболом цьогоріч. «Карпати» зіграли в зовсім невластивий для середняка українського чемпіонату футбол – схема 4-1-4-1, вихід з оборони в атаку будувався виключно через короткі паси.
Гравці «Карпат» далеко не в кожному епізоді знали, як правильно зіграти, щоб виконати настанову тренера, проте в цілому більшість задуманого їм вдавалося. Це не було катання м’яча заради катання – зелено-білі успішно розхитували пресинг суперника (варто визнати, не надто злагоджений) на своїй половині, впевнено почувалися в центрі, змушували суперників залишати їх позиції та доводили м’яч в атакуючі зони – 107 точних передач в атакувальну третину поля (до прикладу, в «Зірки» в тому ж матчі – 35 таких пасів). У тому матчі «Карпати» зробили 569 передач (83,3% точних) – цифра для українського чемпіонату дивовижна. Три перші тури цей показник був рекордним в УПЛ, тільки минулої суботи його перевершив «Шахтар», зробивши 679 пасів у грі з «Маріуполем».
Найважливішим гравцем такого стилю стає контролюючий опорний або так званий півот – центральний хавбек, через його будується кожна атака. В нових «Карпатах» таким став 25-річний іспанець Маріо Аркес (на фото – нижче). В тому матчі з «Зіркою» він віддав 77 пасів з точністю 84% - солідний показник як для центрального півзахисника в чемпіонаті України. Очевидно, що Аркес – дуже здібний гравець. Якби в нашому чемпіонаті вимірювали packing (показник, який демонструє кількість суперників, що відрізає гравець передачею), то цей іспанець, безперечно, опинився би у топі рейтингу.
Аркес слабкий у контактному відборі, зате достатньо розумний, щоб грамотно зіграти на перехопленні і підборі. Проти «Зірки» Аркес став надзвичайно важливим елементом «Карпат» у високому пресингу та контрпресингу, який Наварро намагався використовувати. Хавбек здійснив 10 повернень м’яча (перехоплення, підбір чи відбір, після якого команда починає володіти м’ячем) на половині поля суперників. Для порівняння, ні в кого з решти гравців «Карпат» нема більше чотирьох таких дій.
Очевидним прикладом того, яким буде футбол «Карпат», якщо Димінський потерпить бодай рік команда навчиться грати в те, що хоче Наварро, став гол у ворота «Ворскли». Він прийшов після атаки у 13 передач за участі 10 гравців. Ксьонз до м’яча не доторкався, але теж був важливим елементом – погляньте, як він відводить захисника перед гольовим пасом.
В чому проблеми?
Якщо виносити за дужки гру проти «Динамо» (там більшість голів була забита під час авантюрної та куражної гри, їх аналіз даватиме не зовсім об’єктивну оцінку в цілому), то 3 з 5 голів, що пропустили «Карпати», були наслідками індивідуальних помилок львів’ян. Проти «Зірки» Перейра не попав головою по м’ячу, зіграв рукою – пенальті. Проти «Ворскли» Аркес пішов в обводку, маючи хороший варіант для передачі – обрізка. Проти «Сталі» Лобай послизнувся, коли мав два метри фори перед суперником – пенальті.
Звинувачувати за такі моменти тренера – не надто розумно. Втім, до штабу «Карпат» все одно є декілька запитань.
Стандарти
Головна зброя «Ворскли» в матчі на «Україні». Полтавчани створили чотири чудових шанси саме після подач зі штрафних/кутових. При стандартах «Карпати» захищаються змішаним варіантом: одні гравці відповідають за свої зони, інші – грають персонально з суперниками. Якщо один механізм цієї структури ламається, вона уся виходить з ладу.
До прикладу – перший гол в матчі з «Ворсклою». Судячи з усього, чотири гравці (жовті крапки) грають позиційно, двоє (сірі крапки) опікають суперників персонально, ще двоє (червоні стрілки) блокують забігання двох футболістів «Ворскли» на дальньому куті штрафного.
Проблема виникає тоді, коли двоє футболістів з лінії чотирьох (в цьому випадку – Аркес та Нестеров) зволікають і не роблять декількох кроків назад, як двоє їх партнерів. Іспанець взагалі застиг на декілька секунд, спостерігаючи за м’ячем, українець чомусь зблизився з Перейрою, якому підмога зовсім не була потрібна, замість того, щоб навпаки – грати ширше і закривати свою зону.
В підсумку, саме гравець, який забіг за спини Аркесу та Нестерову, замкне скидку з дальньої штанги в порожні ворота.
«Ворскла» добре грає при стандартах в атаці – полтавчани навіть в матчі з «Шахтарем» створили таким чином декілька нагод. Проте така гра команди Сачка – цілком передбачувана. Дивно, що «Карпати» були зовсім неготові до неї.
Розриви між лініями
Високий пресинг на чужій половині, який у перших двох матчах часто використовували львів’яни, вимагає не тільки активної гри без мяча атакуючих гравців, а й достатньо високе розміщення лінії оборони. Більше того, така гра вимагає від центральних захисників хорошої швидкості, бажано непоганої техніки, а головне – позиційної грамотності та дисципліни. З останнім в перших матчах сезону у захисників «Карпат» були проблеми, як вже можна було переконатися на прикладі вище.
В першому турі захист «Карпат» не завжди піднімався високо, і супернику це вдавалося використовувати. Навіть хороший і злагоджений пресинг карпатівців не заважав гравцям «Зірки» вибивати м’яч на фланг в центральну третину поля, де його підбирав хтось з партнерів і отримував перед собою велику зону.
Проти «Ворскли» Наварро дещо підняв лінію оборони, та це вилилося в іншу проблему – центрбеки декілька разів пропускали закидання за спини.
Фізична форма та травми
Навіть люди, які не розбираються у футболі, могли помітити, як сильно «Карпати» підсідали в других таймах стартових трьох турів. Що з «Зіркою», що з «Ворсклою», що з «Динамо» львів’яни починали не добігати, гірше повертатися в оборону. Ковтком повітря на фоні всієї команди виглядала гра Дмитра Кльоца – здається, найбільш готового до сезону гравця. Пропустивши перший тур, він вийшов у старті з «Ворсклою» і став кращим гравцем «Карпат». Попри номінальну позицію одного з двох атакувальних центрхавів, 21-річний півзахисник постійно опускався глибше, допомагав партнерам в побудові атак з глибини і навіть взяв на себе частину обов’язків Аркеса (56 пасів, 88%).
Інша проблема «Карпат», яка, ймовірно, тісно пов’язана з попередньою – травми. Після першого туру вибули Кортеджано та Ксьонз, після другого – Карраскаль. Якщо проти «Ворскли» зліва в захисті зіграв Олександр Осман, то проти «Динамо», звідки Османа взяли в оренду, Наварро довелося ставити 18-річного дебютанта Ореста Лебеденка. Що з ним зробив Ярмоленко – всі бачили. Загадкою залишається, чому Маріо Аркес залишився в запасі в київському матчі – є підозра, що з його фізичним станом теж не все гаразд.
Як «Карпатам» вдалося перемогти «Сталь»?
«Я не втратив віри в свою ідею, але мені потрібно навчитися контролювати риси, які відрізняють АПЛ від інших ліг», – сказав Хосеп Гвардіола після того, як в минулому сезоні його «Ман Сіті», беззаперечно кращу за грою команду чемпіонату, «Лестер» виніс 4:2 завдяки простим лонгболам.
В ідеях Наварро багато спільного з ідеями Гвардіоли. Проте ідеї тренера «Карпат» не настільки усталені, а його авторитет – не такий великий, щоб гнути свою лінію, незважаючи на невдалі результати. Тим більше, в клубі, де він вперше працює головним тренером.
Перед матчем проти «Карпат» «Сталь» багатьма вважалася ледь не головною сенсацією старту чемпіонату, хоча насправді гру команди Малакяна сильно переоцінювали через вдалі результати. «Сталь» щільно захищається низьким блоком і робить ставку на швидкі контратаки. Граючи у свою звичну гру, «Карпати» ризикували зіштовхнутися з тими ж проблемами, що й «Шахтар». Довести м’яч до атакувальної третини в грі зі «Сталлю» – не проблема, проблема – знайти момент і щілину для удару з хорошої позиції. «Шахтар» завдяки більш високому класу гравців з цим так чи інакше справлявся, у «Карпат» натомість точно виникнули би проблеми.
До середини першого тайму «Карпати» ще намагалися якось зберігати баланс між просуванням м’яча через короткий пас та більш швидкою грою з вертикальними передачами. Але після пропущеного голу, коли втрачати було вже нічого, Наварро замінив Ткачука на Голодюка – і «Карпати» вперше в сезоні повністю перейшли на схему 4-2-3-1, почавши атакувати в основному закиданнями вперед. Тоді всі й зрозуміли, чому зі старту вийшов не Рібас, як у трьох стартових турах, а Роман Дебелко. 23-річний нападник виграв 14 з 29 єдиноборств (найкращий результат на дві команди), здійснив 5 обводок (найкращий у «Карпат») та взяв безпосередню участь у двох голах.
В грі зі «Сталлю» «Карпати» зробили тільки 341 передачу (82,1% точних) – найгірший результат в цьому сезоні. Крім того, команда Наварро вперше в сезоні програла супернику за володінням м’ячем (47%-53%). Навіть в Києві, поступившись «Динамо» 0:5, «Карпати» володіли м’ячем більше, ніж суперник.
Що далі?
Примітивність гри «Карпат» в матчі зі «Сталлю» на варто перебільшувати. Незважаючи на досить просту побудову більшості атак, в діях футболістів чітко прослідковувалися риси загальної ідеї. 42% втрат «Сталі» відбувалися на її захисній третині поля, що говорить про дуже непоганий рівень пресингу львів’ян. Врешті-решт, штрафний перед голом Голодюка карпатівці заробили саме перехопивши м’яч неподалік від штрафного майданчика гостей.
Тобто, минулої неділі ми побачили не відмову Наварро від своїх ідеалів, скоріше – відхилення заради тимчасового результату. Це був великий ризик, але він дав іспанцеві ще принаймні тиждень. Наварро вчасно зрозумів, що тепер він працює не в академії, а в головній команді, де, крім далеких перспектив, потрібно давати хоча б якийсь позитивний результат прямо зараз.
Не потрібно чекати, що «Карпати» завжди гратимуть в тому ж стилі, що й зі «Сталлю». Наварро чудово розуміє: його основні ідеї мають куди більше шансів поставити здобуття очок на конвеєр, аніж примітивний футбол, який, по суті, майже неможливо особливо контролювати. Просто для втілення цих ідей потрібно чимало часу. Гра четвертого туру швидше продемонструвала гнучкість нового тренера «Карпат». Очевидно: аби стати успішним тренером, потрібно пристосовуватися до реалій, а не зраджувати ідеям.
Фото: Євген Кравс, «Карпаты»
