Tribuna/Футбол/Блоги/footballчік/Опасний сектор з шаленою підтримкою

Опасний сектор з шаленою підтримкою

Інтерв’ю було зроблене до того моменту, як у клубу і вболівальників почались непорозуміння

Блог — footballчік
Автор — Alevtina Vashchenko
27 сентября 2017, 22:15
2

-         Ви корінний львів’янин? І чому Долина?

-         Ні, я сам з Долинського району Івано-Франківської області.  Колись  організовував поїздки на матчі «Карпат» з Долини, як тільки ми приїжджали на футбол, то всі бачили, що Долина приїхала. Між всіма і пішла така назва, та й мене так почали називати.

-         Як почали вболівати за футбольний клуб?

-         Перший матч я відвідав у 2010 році. Якраз «Карпати» приймали київське «Динамо», пам'ятаю тоді ще Вільям Батіста вкінці забив і львів'яни отримали перемогу. На перші матчі  ходив у звичайні трибуни, але завжди бачив один сектор, який виділявся своєю активною підтримкою, там все було більш організовано. Перформенси, заряди, фаєра і мені дуже хотілось туди потрапити.

-         Що вас наштовхнуло на доволі активну підтримку команди? Хтось з родини вболівав?

З родини ніхто активно не вболівав за «Карпати» , більше дивились коли грає збірна. На перші мої матчі левів мене приводив батько, але, на жаль,  не на кожну домашню гру йому виходило їхати зі мною у Львів, а одного   ніхто не відпускав. В той час громадська організація  "Завжди Вірні" допомагала добиратись на ігри людям з інших міст. Відтоді я почав організовувати автобуси та возити людей на матчі «Карпат»,  саме на таких умовах батьки дали добро і почали відпускати на поєдинки.

-         Як ви перебрались у Львів?

-         Почалась Ліга Європи. «Карпати» грали з «Галатасараєм», це перша гра, яку я дивився вже з фан-сектора. Там панувала надзвичайна атмосфера, був переповнений стадіон «Україна», на моїх очах творилась історія клубу.  Феєричний «камбек» левів на останніх хвилинах. В той час кожен пишався, що він вболіває за «Карпати». Так я і зрозумів, що це моє, і намагався відвідувати якомога більше матчів. Після Ліги Європи справи в клубі не дуже йшли вгору, ажіотаж навколо зелено-білих почав зникати, не завжди вдавалось зібрати хоча б  мінімальну кількість людей для поїздки. Тому я розумів, що з цим слід щось робити і вирішив вступати вчитись у Львів.

-         Розкажіть детальніше про свої враження, коли ви вперше опинились на фан-секторі.

-         Вперше побував на фан-секторі в матчі Ліги Європи. Було протистояння «Карпат» проти «Галатасарая». У той день я відкрив для себе щось нове, те, що до тих пір не бачив і не відчував, в цей момент емоції просто переповнювали мене. Мурахи бігали по шкірі, коли весь стадіон в один голос підтримував «Карпати», коли ти є одним цілим, відчуваєш єдність нації, коли всі серця б’ються в унісон і вболівальники женуть команду в атаку. Я й досі люблю переглядати той матч...

-         Розкажіть як малювали перший банер,  як відбувся ваш перший виїзд?

-         Банера мені не доводилось малювати. Перший мій виїзд був у Київ, грали тоді проти «Динамо». Туди ми їхали автобусом, «Карпати», на жаль, програли. На фан-секторі була гарна атмосфера, багато людей поїхало. Чогось особливо надзвичайного тоді нічого не відбувалось , але бажання підтримувати команду і надалі, на цьому виїзді стало тільки більшим.

-         А як взагалі проходить процедура малювання банера? Звідки беруть гасла та ідеї оформлення?

-         Банера бувають різні. Є багато факторів, які впливають на значення малюнку чи тексту. Це можуть бути різні події в історії як клубу, так і нашої держави.  Буває так, що ми висловлюємо свою думку щодо певної події, яка трапляється. Зараз можна побачити на нашій банерній лінії текстовики в підтримку воїнам АТО, політичним в'язням. На даний момент банери ми робим нечасто, оскільки кошти витрачаємо на допомогу хлопцям з нашої трибуни, які захищають нас на Сході України.

-         Коли ви починали, що ви знали про фанатський рух?

-         До того часу як я потрапив на фанатську трибуну знав небагато. Більш активним вболівальницьким життям почав цікавитись після того, як вперше відвідав футбол такого рівня наживо. До того тільки в трансляціях по ТБ бачив, як на стадіонах були групи людей, які найбільш  активно підтримували свій клуб ніж загальна маса людей на стадіоні.

-         Які є традиції в палких фанатів команди?

-         Є досить цікава традиція посвячення в фанати. Коли ти починаєш їздити  на виїзні матчі  і долаєш свій 8-й виїзд, то тебе після матчу "переводять" в справжнього вболівальника. Це відбувається так: хтось зі старших фанатів (30 і більше виїздів), 8 разів б'є по п'ятій точці ремнем. Через це проходить кожен!

-         Чи часто можна зустріти жінок на ваших трибунах?

-         Не багато, але їх вистачає. Деякі навіть «золото катають» (золото –  це коли фанат відвідує всі домашні та виїзні матчі команди в чемпіонаті, кубку та єврокубках, якщо клуб там грає, протягом всього сезону).

-         А як в дівчат проходить цей 8-й виїзд?

-         Їх теж переводять, але ця процедура чисто символічна, сильно їх ніхто не б'є.

-         В чому полягає ваша робота, і яка взагалі структура фанатського руху? 

-         Зараз наш рух переживає не найкращі часи, команда не показує хорошої гри, постійно виникають різні проблеми і людям футбол стає нецікавий. Вболівальників на трибунах не збирається так багато як колись. На даний момент робота в русі більше зосереджена на допомогу бійцям на Сході. У нас є благодійний аукціон, який ведуть люди з нашого сектору, туди кожен охочий може віддати якусь річ, там все продається, і отримані кошти ми передаємо нашим бійцям.

-         З якими палкими прихильниками  УПЛ дружать львів’яни?

-         «Карпати» дружать з «Динамо» та «Дніпром», це найміцніший союз в нашій країні.

-         Чим займаються фанати в повсякденному житті?

-         Фанати – це прості люди, яких об'єднує футбол. На нашій трибуні можна зустріти будь-кого. Від лікарів до викладачів, від програмістів до приватних підприємців, військових тощо.  Я нещодавно закінчив ВНЗ, працював на різних роботах. В будні всі займаються своїми справами.

-         Чи є у вас якісь татуювання, бо знаю деякі вболівальники роблять собі тату з символікою клубу?

-         Так, багато хто має татуювання з символікою клубу. В мене поки немає, але є мрія, коли «Карпати» виграють кубок або чемпіонат набити щось в честь цієї події.

-         А є символіка чи обереги, які ви берете з собою на матчі?

-         В мене такого немає, можливо, хтось з собою щось і бере, я не знаю. Насамперед, на секторі кожен повинен мати з собою клубну футболку та розу! Ось це найголовніші наші атрибути.

-         Ви колекціонуєте футболки і чи дарував хтось з гравців вам її?

-         Так, маю дві ігрові футболки Мар’яна Шведа та Євгена Боровика.

-         До речі, як вам повернення Шведа в команду?

-         Думаю це піде як йому, так і зелено-білим на користь. Всі фанати за те, щоб в команді грали якомога більше клубних вихованців, тому бажаю йому успіху.

-          Які і де масштабні піротехнічні шоу ви влаштовували? 

-         Пам'ятаю найбільшу кількість піротехніки запалили в матчі проти «Дніпра». Більше 400 фаєрів горіло одночасно. Але наймасштабніші піро-шоу це кубкові матчі, ми завжди чекаємо ці поєдинки з нетерпінням.

-         Збоку це видовищно виглядає, аж мурахи по шкірі бігають, але ж цим самим ви робите не дуже добре для гравців.

-         Фаєр –  це вибух емоцій! Як в народі кажуть "No pyro no party".

-          Які стосунки між фанатами та гравцями, а також курівництвом клубу?

-         Між фанатами та футболістами дружні стосунки, часто спілкуємось з ними, проводим різні зустрічі, підбадьорюємо їх, якщо є на те причини. З клубним керівництвом теж ніяких проблем немає, оскільки ми всі прагнемо тільки кращого для «Карпат» і спільну мову знаходимо з легкістю.

-         А коли ви сварите їх? Бо неодноразово можна побачити після поєдинку або знайти відео, коли команда програла, гравці підходять до сектору, аби висловити вдячність за підтримку, і дуже часто в їх адресу летить нецензурна лайка.

-         Без того ніяк. Дуже багато речей після матчу робиться на емоціях, але зараз після поразок ми, навпаки, намагаємось підбадьорити команду, щоб вони бачили і відчували нашу підтримку, розуміли, що ми робимо для них і для кого вони в першу чергу грають футбол.

-          Чи є якісь проблеми у вболівальників  з правоохоронними органами?

-         Колись бувало фаєр на секторі хтось запалить, і тут як тут беркут. Забігав на трибуну і починалось «мєсиво», зараз вони стали більш толерантні до нас. Можливо зрозуміли, що піротехніка це не так вже і погано.  Один раз було і мене зловили через бійку на трибуні, але це був матч збірної.

-          Який на вашу думку був найкращий тренер за час існування клубу?

-         Можу відзначити Мирона Богдановича Маркевича та Олександра Володимировича Севидова.  На чолі  з ними «Карпати» показували досить хороший футбол, але найкращий тренер це безперечно Олег Георгійович Кононов. Під його керівництвом клуб дійшов до групової стадії ЛЄ, золоті часи були.

-          Як ви оціните роботу Серхіо Наварро?

-         Про роботу Наварро скажу так. Перші ігри мені подобались , зараз чомусь команда трохи здала, можливо, не вистачає мотивації, постійна ротація складу, помітно, що «Карпати» шукають свою гру, надіюсь найближчим часом побачити перемоги. Сподіваюсь, що Серхіо Наварро є та людина, яка виведе нас в єврокубки, бажаю йому тільки успіху!

-         Що змінилось в стилі гри «Карпат» з приходом нового тренера?

-         Команда намагається будувати свою гру через контроль м'яча, це все виглядає досить непогано.

-         Де треба трошки дотиснути, щоб отримати хороший результат?

-         На мою думку команді потрібно додати в швидкості, а також знайти стабільного, забивного форварда.

-          Чи задоволені ви нинішнім складом?

-         Нинішній склад потрібно збалансувати, немає чіткої стартової одинадцятки.

-         А як ставитесь до того, що зараз в клубі з'являється багато іноземців?

-         Як правило, коли легіонер приходить в новий клуб, то він повинен бути на голову сильніший від тих людей, які є зараз в команді. Зараз наявні декілька хороших новачків, але, на жаль, не всі. Можливо з часом вони додадуть, а якщо ні, то потрібно з ними прощатись. Завданням клубу на поточний сезон є попадання в зону єврокубків, і, відповідно, кожен легіонер, та й українці теж, повинні це розуміти, що потрібно боротись за право виступати в ЛЄ, тому треба в кожному матчі викладатися на полі на повну і показувати таку гру, яку від них вимагає тренер, керівництво та вболівальники, а не просто відбивати номер.

-         А що думаєте стосовно нових придбань?

-         На мою думку легіонерам потрібно працювати над собою та доказувати на полі, що вони варті грати за нашу команду, якщо ні, тоді з такими людьми потрібно прощатись.

-          Як ви думаєте, що потрібно зробити, щоб команда вийшла на вищий рівень?

-         На мою думку потрібно награти стабільний стартовий склад, також команда має зрозуміти, яку гру від них хоче бачити тренер. В «Карпатах» зараз є всі умови для прогресу, тому головне бажання футболістів рости як професіоналів своєї справи.

-         Що ви можете сказати про наступного суперника –  рівненський «Верес»?

-         Як на новачка еліти «Верес» зараз демонструє чудову гру, але це нам аж ніяк не має завадити взяти три очка. Це дербі, футболістам буде не легко, але хочеться побачити тільки перемогу рідного клубу в цій грі.

-         Пройде кілька років, як ви збираєтесь поєднувати родину і вболівання надалі?

-         На нашій трибуні є чимало людей, у яких є власні сім'ї і їм це ніяк не заважає відвідувати ігри, а подекуди і виїзні матчі. Думаю в мене все так само складатиметься.  Однозначно в моїй родині всі будуть підтримувати «Карпати».