Реклама 18+

«4-та ночі, Усик виводить з бази дівчину». Купа історій про легендарну боксерську збірну

Дмитро Сосновський – легендарна для українського боксу особистість. Майже 15 років він очолював збірну, але вчора пішов у відставку. У нього на очах росли Усик, Ломаченко, Гвоздик, Дерев’янченко, Котельник, Дзинзирук та інші зірки світового боксу. 

Олег Щербаков розпитав тренера про життя тієї команди. 

Інтерв’ю вперше опубліковано на сайті 28 жовтня 2018 року.

 

«Дерев’янченко давав серйозні довідки, що він хворий»

- Десять років тому ви могли подумати, що з тої вашої команди п’ять чоловік будуть боксувати за звання чемпіонів світу у професіоналах? 

- Україна – велика талановита держава у кожному виді спорту. В плаванні є Говоров, Романчук, а післязавтра буде якійсь стрілок або шахіст, ми знайдемо когось одного.

Коли я тільки починав працювати старшим тренером, то думав, чи можна створити цілу команду? Бо знайти одного Котельника, одного Дзинзирука, одного Ломаченка чи двох Кличків – це реально, вони самі з’являються. А от зробити цілу команду, яка перемагає – це комплексний підхід. Команда перемагає – моя місія закінчується.

Коли вони йдуть, я не буду кривити душею, не задумувався, буде їх п’ять чоловік в чемпіонських боях чи ні.  Але зараз ясно – це заслуга всієї команди. Коли деякі говорять, що немає української школи боксу, просто обурюємося. А оце все, про що ми з тобою говоримо – це чия школа? (такі заяви звучали від Ломаченка та Усика – прим. Tribuna.com)

- Ці всі боксери в професіоналах у різних промоутерів, у багатьох різні менеджери. Хтось в Україні, хтось в Америці...

– Так, не скажеш, що хтось один робить. Є сильна любительська школа, багато роблять К2 Promotions, Union Boxing Promotion теж роблять чимало. Кожен йде своїм шляхом. Але це все українська школа боксу. І коли люди, які виросли тут, вийшли з цього, кажуть, що української школи боксу немає – це глупість.



- Один із найменш розкручених в Україні претендентів на чемпіонський пояс – якраз Сергій Дерев’янченко. Він довгий час виступав у WSB за іноземні команди. Чому він поїхав з України?

– Пекін, 2008 рік. Це був хороший виступ після провальних Афін. Вася став олімпійським чемпіоном, Слава Глазков взяв бронзу. Сергій Дерев’янченко теж виступав і поступився кубинцю. Через два місяці у нас був чемпіонат Європи.  Я покликав капітана команди, тоді це був Олександр Усик, і сказав йому: «Ви довго йшли до Олімпіади, треба відпочити. Але якщо вирішите їхати на Європу, немає питань, я підтримаю».

Вони вирішили їхати, але була одна умова. В кожній вазі є чемпіон України, який теж хоче їхати на чемпіонат Європи. Тому будуть проведені спаринги, щоб визначити найкращого. Усі погодились. Ясно, що були лідери, такі як Ломаченко, Усик. Ну хто з ними буде проводити спаринги? Тим більше, що на Європу Усик поїхав у півважкій вазі і виграв. Георгій Чигаєв був 48 на Олімпіаді, але перейшов в 51 і став чемпіоном Європи. Лідери не спарингували, і само собою, поїхали на Європу.

Одна вага була дуже суперечливою. Чемпіонат України в вазі 73 кг виграв представник Кривого Рогу Іван Сінай, і я хотів, щоб відбувся спаринг з Дерев’янченком. Сергій не приїхав, а постійно давав серйозні довідки, що він хворий. Одна –  що треба відмовлятись від спарингів через язву, що кровоточить.  

Це була ледь не конфліктна ситуація, бо він був призером чемпіонату світу на той момент. Але він не з’являвся на збори. Закінчилось тим, що на чемпіонат поїхав Сінай, він завоював золото. Ми тоді в Ліверпулі взяли 4 золота – Усик, Ломаченко, Чигаєв і Сінай. Такого не було в історії. 

- Це Сергій так вирішив не їхати на спаринг?

– На мою думку, приймав ці рішення не Сергій, а його тренер. 

В WSB дуже хотіли бачити українців, але Ігор Іванович Гайдамака (віце-президент ФБУ – прим.Tribuna.com) покликав мене і каже: «Візьми 20 боксерів, перші-другі номери, які не будуть виступати в WSB і готуватись до Олімпіади». Сергій ослухався і пішов в WSB.

Крымчанин, который бил «Атаманов» и гордится тем, что он украинец

- На цьому все закінчилось?

– Потім з ним вийшов ще один конфлікт. Він завоював ліцензію на Олімпіаду по лінії WSB, але тоді ця серія була дуже слабенькою. Пропонував боксувати в Маріуполі – але знову не вдалось. Це вже було перед Лондоном. Я відстояв в цій вазі Хитрова і відправив його на Олімпіаду.

Сергій – сильний, працьовитий боксер, він може переносити серйозні навантаження, дуже хороша психологія.

Але якщо я один раз дозволю щось таке робити Дерев’янченку, чи, наприклад, Усику чи Ломаченку, то у мене не буде збірної. Тому він вирішив їхати в США, там його доля складається добре. 

«Ми сидимо тренерами, а він на рівні з нами порушує режим»

 - Збірна відома дисципліною. Але не може такого бути, щоб група хлопців жодного разу ні в що не вляпалась. Бувало таке?

– Я завжди казав, очі не бачать, серце не болить – і не будете за це наказані. На зборах в лідерів порушень режиму не було.

- Взагалі? Не вірю.

– З Сашою Усиком був один випадок. Вони були на базі, Саша молодий, щойно прийшов. На базі в Конче-Заспі поставили камери. Директором бази був Леонід Йосипович Смєлаш, в мене з ним трохи натягнуті відносини були, він сильно свої порядки там влаштовував.

От виходить він і каже мені: «Дмитро, можеш зайти до мене в кабінет?» Захожу, він включає камеру і показує. Я дивлюсь і не можу нічого зрозуміти – темно, Усик виводить дівчинку з бази через прохідну. Я кажу: «І що тут такого?»  Він відповідає: «Ти на годину подивись, 4-та ранку».  Я: «Добре, приймається».

На ранок я построїв команду, тоді ще капітаном був Чигаєв. Кажу: «Сашко, не гнівайся. Пацани, ми домовлялися? Попався? Попався». Саша розказав плачливу історію, що то його сестра прихала, переночувати, а зранку в неї поїзд був – їй кудись дуже далеко їхати.

Все зрозуміло, розказати вони вміли так, що плакати будеш.

- І яке покарання? Навантаження? Штраф?

 – Ні. Режим був порушений – я Усика відправив зі збору, і сказав, що якщо ще раз таке буде, то буде виключеним зі штатної команди. А штатна команда – це зарплата. Більше такого не повторювалось.

Був ще один момент: спортсмен завоював олімпійську ліцензію і порушив режим – зараз його прізвище називати не буду. Я викликав Сашу Усика, вже тоді капітана, і сказав: «Спортсмен себе веде непристойно. Хоча закінчився чемпіонат світу, він завоював медаль. Ми сидимо тренерами, а він на рівні з нами порушує режим. Якщо з ним ще раз таке станеться, я тобі даю слово як капітану, що на олімпійські ігри не поїде».

Боксер пообіцяв при Сані, що такого більше не буде. Поїхав на Олімпіаду і теж там взяв медаль.

 - Коло підозрюваних скоротилось: медаліст і ЧС і Олімпіади…

 – Я їм завжди казав: ви просто повинні знати дві речі: коли і скільки. Всі ж живі люди, у всіх є любимі дівчата, жінки, друзі.

Коли? Це коли у вас перехідний період 10-20 днів, коли ви можете собі дозволити.

Скільки?..

- Як Усик став капітаном команди?

 – Я сам вихованець системи Радянського Союзу, коли капітана призначали. Ми всі знали, що такий капітан повинен був стукати.

А для мене капітан – це зв’язок із командою, зв’язок з тренерами. В нас капітана не призначали, а вибирали. Жорік (Чигаєв) уже сам не захотів бути капітаном, адже прийшло нове покоління. Вибирали голосуванням – серед 30 чоловік, хто у нас був. Була одна кандидатура Усика, вони його висунули самі. Хоча й питали, чому не Жора?

- Усик завжди був таким набожним?

– Коли ми їхали на змагання, до нас завжди приходив священик. Багато тренерів та боксерів віруючі. Коли священик приходив, дехто не з’являвся, але це все не нав’язувалось. Може він баптист, може він вірить в мобільні телефони? Я нічого нікому не нав’язував. Хоча церковне і віра зміцнює. Я й сам віруюча людина.

Усик дійсно віруючий, він завжди ходив в церкву.

- Як в ту збірну вплелась козаччина? Гопак, чуби?

 – Я не пам’ятаю, хто перший це зробив. Вони по-своєму то сприймали. Мовляв, коли козаки виходили на бій, то вистригали оселедці. Наші хлопці так і пояснювали – ми готуємось на серйозну війну, на Олімпіаду. Берінчик підхопив, потім ще Паша Іщенко кілька разів вистригав оселедці. Вася і Гвоздик цим не займались.

Цей імідж сам Усик собі створював. Я, звісно, цього не забороняв і не мав права заборонити.

Так само і гопак. Тільки його оголосили на Олімпіаді, він на емоціях виконав, і полетіло.

«Дети должны учиться в той стране, где их отцы пишут законы». Усик – о политике, гонорарах и Папаченко

«Пам’ятаю, коли журналісти в Васі запитали – тато чи Дмитро Дмитрович?»

- Ломаченко завжди дарував своїм суперникам маленький український прапорець перед боями. Чия це була ідея?

– Це йшло від них. Коли ми їздили в Лавру, я бачив, що Вася з батьком купляли прапорці – вони завжди розраховували на 5 боїв – значить, купляли 5 прапорців. Я так зрозумів, що це від тата.

 - Не шкодуєте, що у вас зараз немає такого спеціаліста як Анатолій Ломаченко?

– Для мене – він хороший спеціаліст для свого сина. Але Україна багата талантами, тренерськими також. Він підготував свого сина, вони унікальні, вони спрацювались.

Але це не відноситься до збірної України. Коли вже всі пішли, то було багато виступів в ЗМІ, що не буде більше такої команди, як вони. Але знову з нуля створилась команда. Саня Хижняк – він точно не гірший за них. Коля Буценко – спортсмен світового значення. Ми не говоримо про медалі, там все складно.

- Приклад – те, як Ломаченка відверто засудили в любителях?

– Так, коли в нього забрали перемогу на чемпіонаті світу в Баку. Її ж відстояли всі, ночами не спали. Просили на міжнародному рівні, Гайдамак був тут, ми взнали в 2-й ночі, що рішення поміняли.

А Вася офіційно тоді сказав, що якщо не поміняють рішення, то він не поїде на другу Олімпіаду.

Команда – це команда. Я рахую, що кожен по-своєму хороший. Коли мне питають: Анатолій Ломаченко – хороший? Так, він великий тренер в цій ситуації. Бо щоб зробити Васю, треба вистроїти якусь лінію в боксі.

Пам’ятаю, коли журналісти в Васі запитали – тато чи Дмитро Дмитрович? Хто кращий? І мені було приємно, коли Вася відповідав – навіщо мене провокувати? Коли його запитали, чи міг би батько тренувати збірну, Вася теж сказав – навіщо? Там є тренер Дмитро Дмитрович, який з цим справляється.

Або коли дає інтерв’ю Денис Беринчик і каже, що був хороший тренерський колектив, що їм довіряли і все таке. Тобто коли реальні речі говорять. 

А коли Гвоздик, який в мене виріс і дає інтерв’ю. «А кто такой Дмитрий Дмитриевич, он вообще был номинальный тренер. Тренировал Анатолий Николаевич Ломаченко».

І як мені то слухати, скажіть?

«Немає і 50 відсотків від того Гвоздика, що мав би бути»

- Гвоздик не був першим номером, коли прийшов?

– Так, там був Сіллах, він навіть завоював ліцензію на Олімпіаду.

- Здається, у Сіллаха знайшли тоді допінг?

– Так, ми тоді всі постраждали і були наказані. І я в тому числі.

- Що це був за препарат?

– Зараз тяжко сказати. У Сіллаха був важкий бій перед тим, його нокаутував Бетербієв. І з’явилось якесь відчуття страху. Хоча він супербоксер і дуже м’який, класний чоловік. Він потім вибачався, казав, що підвів.

Насправді дуже проста ситуація для мене. Це було на турнірі в Італії, а на допінг брали лише переможців. І головне – я міг змінити все. Ми тоді домовились з білорусами, що знімаємо у фіналі в кількох боях своїх спортсменів, бо ліцензії на Олімпіаду вже були, їх давали за перше і друге місця.

Я поставив Усика так, щоб він став другим. А щоб підтримати Сіллаха – дав йому перше місце,  Ісмаіла до того образили в Чикаго. А міг зробити навпаки  – поставити Усика першим, а Сіллаха – другим.

 Якби він мені сказав тоді, що не треба того робити. Але він і сам не знав про допінг.

- Так отримав шанс Гвоздик?

– Саша теж унікальний, дуже жорсткий, сильний. Я би не сказав, що його хтось витягнув чи проштовхнув. Коли він вже попав в команду, то чесно завоював ліцензію, дуже пристойно виступив в Баку. Програв Мехонцеву, але дуже добре з ним боксував і міг бути навіть з медаллю.

Більше того, всі знають, що на Олімпійських іграх він казаху в півфіналі не програв. Він мав бути як мінімум в фіналі.

Тоді були Сінай і Сіллах – Гвоздик не був сильнішим за них. Але Сінай відпав по здоров’ю, Сіллах  – через допінг. І Гвоздик вийшов в лідери. Бог дав йому шанс, і він його використав. Я їм завжди казав, що треба бути готовим завжди, навіть якщо ти другий чи третій номер.

 Але ти бачив останній бій Гвоздика? Він поляни не бачив. Немає і 50 відсотків від того Гвоздика, що мав би бути. Він сам має з цим справлятись.

- Зараз в нього новий тренер.

– Так, він талановитий, він має всі дані. Чому я завжди на таких, як Хитров і Гвоздик ставив? Вони мають те, чого не мають інші. Банку. Вони можуть вдарити в будь який момент в будь якому раунді. Шкода, що доля Хитрова так складається. 

Украинский бокс для чайников. Это наш главный вид спорта

Все об Усике, Ломаченко и других событиях из мира бокса читайте только в наших пабликах в Facebook и Instagram!

Фото: globallookpress.com/Gesang Dawa/Xinhua; Wang Shen/Xinhua; Gettyimages.ru/Scott Heavey

+44
Популярные комментарии
Олег Щербаков
+7
да-да, неточность была. он проиграл Огого очень спорно.
Ответ на комментарий RSh
Хитров если не ошибаюсь вылетел в 1/4 финала на Олимпиаде и серебро он там не завоевал.
Андрій Сеньків
+5
Новини у нас так - російською.

Але якщо робимо інтерв’ю і спікер говорив українською - ніхто ж ніколи не перекладає. Тому не дивуйтеся так)
Ответ на комментарий lvivforu
Круто, а ще крутіше те, що не перекладали українську мову, а в оригіналі і залили
Andrey Hudz
+5
Очевидно, он нормальный тренер.
Написать комментарий 11 комментариев
Loading...
Реклама 18+