«Барселона» вже була на дні у 2002-му: другий прихід Ван Гала, відставка президента і дебют Іньєсти

Спойлер: в Лізі Чемпіонів все було краще.

Зараз «Барселона» переживає темні часи, але у XXI столітті у каталонців вже був сезон, коли все валилось у прірву. Тоді теж у всьому звинувачували керівництво клубу, а команду очолював нідерландський тренер. На цьому аналогії закінчуються.

У сезоні 2001/02 командою керувала місцева легенда Карлес Решак, але аналогом Вісенте Дель Боске йому стати не судилося. Карлос провалився в чемпіонаті, зайнявши четверте місце. Тріумфатором стала «Валенсія», а головні суперники із Мадриду обіграли «блаугранас» у півфіналі і виграли ЛЧ. Після такого Решак був вимушений піти.

«Я за шість років в «Аяксі» виграв більше трофеїв, ніж «Барселона» за останні сто років»

Команді було потрібне повне перезавантаження, але фінансів на серйозний кадровий апгрейд не було. Тодішній президент Жоан Гаспар свого часу був чудовим другим номером при легендарному Хосепові Луісі Нуньєсу. Він 22 роки вірою і правдою служив «Барселоні» як віце-президент, але коли настала черга керувати самому, виявилося, що все куди складінше.

Гроші, які клуб отримав за Луіша Фігу, були витрачені куди завгодно, але не на посилення складу. Еммануель Петі, Марк Овермарс, Херард  Лопес та Альфонсо Перес обійшлись майже у 100 мільйонів. З них в основі худо-бідно заграв лише голландець. Поки «Реал» збирав колекцію «галактікос», у «Барсу» їхали гравці калібру Хавєра Савіоли та Джеованні.

До проблем із селекцією додалась улюблена каталонська забава – надвисокі зарплати. Лідери команди Патрік Клюйверт та Рівалдо, лякаючи керівництво тим, що можуть повторити втечу в стилі Луіша Фігу, вибивали собі жирні надбавки.

Влітку 2002-го «Барселоні» вдалося провести лише один серйозний трансфер. За 10 мільйонів із «Боки Хуніорс» до Європи перебрався зірковий Хуан Роман Рікельме. Канонічна аргентинська десятка мала б стати заміною Рівалдо. Також в Каталонію на правах оренди прибув із «Лаціо» Гаїска Мендьєта, якому зовсім не пішло в Італії.

Щоправда, у «Барселони» був план «Б», адже знаменита Ла Масія завжди заточена на те, щоб штампувати діаманти. У заявці на сезон значились вже терті калачі Хаві та Пуйоль, зовсім юні Андреас Іньєста, Віктор Вальдес і Тьяго Мотта, якому судилося стати зіркою в Італії.

З нормальним тренером така банда цілком могла б боротися за чемпіонство, але керівництво клубу не шукало легких шляхів. Жоан Гаспар вирішив, що найкращим виходом із ситуації стане повернення в клуб Луі Ван Гала. Він встиг взяти із «Барсою» два чемпіонства в кінці 90-х, виграти перший за 19 років золотий «дубль», але жодного разу не наблизився до перемоги в ЛЧ і розсварився зі всіма до свинячого писку.

«Я за шість років в «Аяксі» виграв більше трофеїв, ніж «Барселона» за останні сто років», – випалив на прощання голландець у 2001-му, але вже за два роки знову приїхав на «Кам Ноу». Таке рішення далеко не всі сприйняли позитивно. Особливо це стосувалося Йохана Кройфа, який все ще мав величезний вплив на клуб. Знамениті тренери ненавиділи один одного багато років, а після того, як Ван Гал у 1997-му розігнав рештки вже далеко не молодої «дрім-тім» Кройфа, Йохан став вважати його своїм особистим ворогом.

Також «зрадів» поверненню старого знайомого бразилець Рівалдо, що мав постійні конфлікти із коучем ще в період його першої каденції. Луі хотів бачити «десятку» збірної Бразилії на лівому фланзі, а сам Рівалдо був типовим бразильським фантазістою, якому схеми Ван Гала лише заважали грати у свій найкращий футбол. Бразилець щойно провів дивовижний чемпіонат світу, де розділив «срібну бутсу» із Мірославом Клозе та потрапив до символічної збірної турніру. Тому, почувши про призначення Ван Гала, володар «Золотого м’яча» із легкою душею відправився вигравати єдину у своєму житті Лігу Чемпіонів у складі «Мілану».

У Кубку Короля «Барселона» вилетіла від «Новельди», що стояла на виліт третьому дивізіоні

Початок сезону не віщував біди: після стартової нічиєї із «Атлетико» команда виграла два поєдинки, а Луїс Енірке наколотив чотири голи у трьох матчах. Однак далі почались гойдалки, від яких у фанатів «Барси» дуже швидко почалася справжня нудота.

Команда програвала суперникам із першої п’ятірки, лише з «Реалом» вдалося зіграти у нульову нічию в найнуднішому «класико» десятиліття. Не зважаючи на стовідсотковий показник у груповому турнірі Ліги Чемпіонів, Ван Гал команду не контролював. У Кубку Короля «Барселона» вилетіла від «Новельди», що стояла на виліт третьому дивізіоні. На початку грудня команда програла тричі поспіль: «Реал Сосьєдаду», «Райо Вальєкано» і «Севільї».

Розпіарений Хав’єр Савіола у своєму другому сезоні в Іспанії просто забув, як забивати голи. Патрік Клюйверт у більшості поєдинків грав так, наче робить велику послугу всьому каталонському народу. Хуан Рікельме страждав від того, що Ван Гал відправив його грати на позицію вінгера, де аргентинському генію було явно затісно. Гаіска Мендьєта страждав після «Валенсії» всюди та, схоже, що в думках вже готував себе до кар’єри діджея.

Іноді команда за інерцією видавала фестивальні матчі. Наприклад, на виїзді із «Мальоркою», де Патрік Клюйверт оформив дубль двома красенями-голами, один з яких лише нещодавно зумів повторити Луїс Суарес.

У новому році краще не стало. Після поразки від «Сельти» «Барселона» була на 12-му місці у Прімері, до зони вильоту залишалося три бали. Щось підказувало, що дні Ван Гала в Каталонії закінчуються, проте вiн точно не планував йти. Неодноразово повторював, що мріє перемогти в Лізі Чемпіонів  із командою, яка буде повністю складатись із вихованців «Барселони». При ньому дебютував Андрес Іньєста. Це сталося у матчі з «Брюгге». Іспанець завжди відчував величезну вдячність до голландського тренера. Андрес навіть запросив його на власне весілля у 2012-му.

«Іньєста той гравець, яким я і сам хотів би бути, але не став»

У своїй автобіографії Ван Гал згадував: «Іньєста той гравець, яким я і сам хотів би бути, але не став». Андреас теж з теплом говорить про Луі, адже при ньому він встиг зіграти шість матчів в основі, а такої довіри з боку тренера у півзахисника не було ще довго. Навіть Райкаард на перших порах не давав юному генію стільки ігрової практики. Іньєста був вражений: «Мені було всього 18! Це неймовірно, він залишав на лавці Рікельме, ставив мене». Хіба після такого не запросиш на весілля?

Наприкінці січня терпець у керівництва клубу увірвався остаточно. Захисник «Барселони» Філіпп Крістанваль пізніше розповість: «Того дня, коли оголосили про його відставку Ван Гал увійшов до роздягальні і розплакався, як мала дитина. Йому було дійсно боляче. Те, що я побачив його сльози, сильно вплинуло на мене. Він був жорсткою і холодною людиною, а тут його знищили»

Після відставки додому до колишнього тренера навідались лише молоді Пуйоль, Хаві та Вальдес. Вони висловили повагу коучу, хоча Хаві згадував, що на перших порах вважав Ван Гала ідіотом. Але більша частина команди видихнула зі полегшенням. Особливо Хуан Рікельме, на якого в клубі все ще покладали величезні надії.

Хрісто Стоїчков через багато років в інтерв’ю газеті Marca пояснював, чому у Рікельме так і не вийшло в «Барселоні»: «Тому що її тренував імбіцил Ван Гал. У Рікельме нічого не вийшло через те, куди Ван Гал його ставив. Коли хтось хоче перетворити виноград у яблуко, то голи і ассисти стають неможливими»

Радомір Антіч започаткував нову традицію: перед матчами команда разом ходила в сауну

Морально розбиту команду прийняв Радомір Антіч. Свого часу сербський тренер неочікувано для багатьох став антикризовим менеджером  у «Реалі» в сезоні 1991/1992. Саме він запросив до Мадриду молодого Луїса Енірке, з яким пізніше зустрінеться в «Барселоні». Проте найбільше його досягнення – чемпіонство з «Атлетико» у 1996-му.  Але до свого призначення в «Барсу» Антіч вже півтора роки був безробітним. Його кандидатура стала компромісом між бажанням Гаспара призначити справжнього динозавра Луіса Менотті, який тренував ще «Барселону» із Марадоною, та черговим камбеком «каталонського серця» Карлоса Решака.

Стагнація «Барселони» продовжувалася. 12 лютого президентське крісло покинув Жоан Гаспар. Ситуація ставала катастрофічною, адже перед тим «Барса» програла мадридському «Атлетико» із юним Фернандо Торресом і опустилась на 15 місце. Зона вильоту була більш ніж реальною.

Антіч виявився куди демократичнішим за свого попередника, він зумів налагодити атмосферу в команді. За словами Хаві, серб одразу дав йому свободу і сформулював просте завдання: «Віддавай передачі в лінію нападу, а м’яч забиратимуть Коку і Рошембак – в тебе інша робота». Саме при ньому Віктор Вальдес остаточно витіснить Роберто Бонано, на довгі роки стане номером один у воротах «блаугранас».

Радомір навіть започаткував нову традицію: перед матчами команда разом ходила в сауну. Своєрідний сербський тімбілдінг не пройшов дарма. «Синьо-гранатові» почали виповзати із турнірного болота, а Хав’єр Савіола не просто загадав, як забивати голи, але й відзначився хет-триком у ворота «Бетіса». Загалом він забив у чемпіонаті 13 голів, 11 з яких при новому коучі.

В Лізі Чемпіонів «Барселона» взагалі була не схожа сама на себе. Команда катком пройшлася по обох стадіях групового турніру, лише раз втративши очки з «Інтером» на виїзді. Попереду був чвертьфінал із потужним «Ювентусом». В Турині Савіола звів матч до перспективної нічиєї, а на «Кам Ноу» все вирішив гол уругвайця Марсело Салайєти на 114-й хвилині додаткового часу. «Ювентус» вийшов в наступному раунді на «Реал», а «Барселона» намагалася потрапити у єврокубки через чемпіонат Іспанії.

За останні 8 турів до кінця турніру команда Антіча здобула шість перемог і таки заскочила на шосте місце, яке дозволило в наступному сезоні грати в Кубку УЄФА. Символічно, що у фінальному ривку «Барселона» обіграла «Реал Сосьєдад», який боровся за чемпіонство з «Мадридом». Саме королівський клуб візьме Прімеру.

Попри те, що Радомір Антіч впорався із завданням, новий контракт йому не запропонували. До влади того літа прийшов Жоан Лапорта, а тренувати каталонців запросиликреатуру Йохана Кройфа – Франка Райкаарда. В новому сезоні до Каталонії приїхав Роналдінью, а Лапорта почав будувати свій знаменитий проект.

«Игроки поддерживают, клуб – не знаю». Куман и футболисты «Барсы» говорят об отставке

Фото: з відкритих джерел

+48
Популярные комментарии
Капитан Анархист
+11
Помню то время. Луи ван Гаал тогда был не на самом лучшем витке своей карьеры, как раз провалив отбор к ЧМ со сборной Нидерландов. Первый приход в "Барсу" тоже был достаточно противоречив. Луи говорил одно, а делал совершенно другое. Революции произвести ему не удалось, а результаты и, особенно, игра были не очень. Выигрывая Ла Лигу и прибивая "Мадрид", он в то же время был совсем беспомощен в Лиге Чемпионов.
Второй приход - это сплошной кошмар. Выгнав Ривалдо и убрав куда-то во фланг Рикельме, он разрушил атакующий потенциал команды. Да, "десятку" он на поле не видел, а Рикельме в "Боке" при Бьянки был монстром именно в этой роли. Луи не хотел завязывать все на одном игроке, а поставить Романа "восьмеркой" он тоже не догадался, потому что не знал об опыте игры на этой позиции Рикельме до Бьянки. Новички же не вписались. Рошембак, хоть и старался, но не тянул, Херард был раздавлен грузом ответственности, "новый Десайи" Кристанваль чудил в защите, вратари показывали цирковые номера чуть ли не в каждом матче. В раздевалке был хаос, лидеров там не было после изгнания Гвардиолы из-за чрезмерного влияния на команду. Коку этот груз не потянул, Пуйоль и Хави были хороши, но молоды, Клюйверту уже было плевать на все, кроме денег - вот с таким раздраем невозможно было рассчитывать на приличный результат.
Луи провалился, но в то же время он не боялся вводить в игру молодежь. Хави, Габри, Мотта, Фернандо Наварро, Виктор Вальдес, совсем юный Иньеста - за это смутное время голландец находил возможность возиться с ребятами, на которых никто, кроме него внимания бы не обратил. Это был маленький камень, который был заложен в фундамент последующего возрождения клуба.
Sergiy Baranovsky
+8
Абсолютно згоден, але невміння Ван Гала працювати з кретивними латиноамериканцями залишиться із Луї на все життя. Ну і не слід забувати, що Кройф просто мріяв прогнати співвітчизника з Барси.
Ответ на комментарий Капитан Анархист
Помню то время. Луи ван Гаал тогда был не на самом лучшем витке своей карьеры, как раз провалив отбор к ЧМ со сборной Нидерландов. Первый приход в "Барсу" тоже был достаточно противоречив. Луи говорил одно, а делал совершенно другое. Революции произвести ему не удалось, а результаты и, особенно, игра были не очень. Выигрывая Ла Лигу и прибивая "Мадрид", он в то же время был совсем беспомощен в Лиге Чемпионов.
Второй приход - это сплошной кошмар. Выгнав Ривалдо и убрав куда-то во фланг Рикельме, он разрушил атакующий потенциал команды. Да, "десятку" он на поле не видел, а Рикельме в "Боке" при Бьянки был монстром именно в этой роли. Луи не хотел завязывать все на одном игроке, а поставить Романа "восьмеркой" он тоже не догадался, потому что не знал об опыте игры на этой позиции Рикельме до Бьянки. Новички же не вписались. Рошембак, хоть и старался, но не тянул, Херард был раздавлен грузом ответственности, "новый Десайи" Кристанваль чудил в защите, вратари показывали цирковые номера чуть ли не в каждом матче. В раздевалке был хаос, лидеров там не было после изгнания Гвардиолы из-за чрезмерного влияния на команду. Коку этот груз не потянул, Пуйоль и Хави были хороши, но молоды, Клюйверту уже было плевать на все, кроме денег - вот с таким раздраем невозможно было рассчитывать на приличный результат.
Луи провалился, но в то же время он не боялся вводить в игру молодежь. Хави, Габри, Мотта, Фернандо Наварро, Виктор Вальдес, совсем юный Иньеста - за это смутное время голландец находил возможность возиться с ребятами, на которых никто, кроме него внимания бы не обратил. Это был маленький камень, который был заложен в фундамент последующего возрождения клуба.
Капитан Анархист
+7
Хави забавно в автобиографии описывает момент, когда он узнал о втором пришествии ван Гаала в команду. На Класико Хави не был в заявке на игру и смотрел матч на стадионе. Рядом было свободное кресло, которое никто не занимал, хотя матч уже начался. Хави долго удивлялся этому, но когда кресло было занято, то просто охренел - это был ван Гаал! Они смотрели матч, Луи расспрашивал Хави об игроках, которых он тренировал, о семье и т.д, а потом вдруг задал вопрос: "Как ты относишься тому, чтобы мне снова возглавить "Барсу?" Хави выпалил: "Это безумие!" - после чего Луи долго молчал, смотря на ужас, творящийся на поле, а затем, не досмотрев матч, покинул стадион.
Вскоре Луи пришел в "Барсу" во второй раз.
Написать комментарий 12 комментариев
Loading...
Реклама 18+