Футбольна команда із первісних людей. Це взагалі можливо?
Шукаємо потенційних Мессі, Роналдо та Леоненків серед наших предків
Отсаннім часом дуже модною темою став антропогенез. Всім стало цікаво, як жили наші найдавніші предки: коли вони навчились ходити, говорити, і постити сторіс на скелях? Мені ж стало цікаво, чи можна було б із них створити футбольну команду.
Команду не отих юних предків, які носили чуби з шароварами, та навіть не тих, які ліпили доволі симпатичну трипільську кераміку, а тих, дорослих предків які проводили свій вільний час в африканських саванах, поблизу льодовиків, а також в густих лісах Азії та Європи збираючи, щось аби не вмерти з голоду. Чи були серед них потенційні Марадони, Кройфи, Леоненки, або бодай один Олександр Мелащенко?
Давайте одразу домовимось, що для того щоб грати у футбол потенційному футболісту, будь-то Ріно Гаттузо чи Хаві, все ж потрібен інтелект. Хоча б для того, щоб зрозуміти правила, почути тренера і можливо самому часом крикнути: «додому, бл*ть!». Чисто фізично багато предків сучасної людини могли б бігати в «дир-дир» у саванах Танзанії, але організованості чувакам явно бракуватиме. Ми не будемо брати до уваги зовсім древніх гомінідів, типу проконсула (18-15 млн. років) чи навіть австралопітеків та еректусів. Тим було явно не до ігор, вони займались більш важливими справами – тихесенько еволюціонували.
Сьогодні вчені говорять, що якщо маса мозку менше ніж 750 гр., то нормально жити в соціумі неможливо, хоча були випадки в історії коли люди з меншими розмірами мозку нормально собі жили. Але якщо нам треба набрати футбольну команду, то розмір мозку має бути відповідним, хоч деякі тренери говорять, що можуть навчити гарти футбол навіть бабуїна. Відштовхуватися будемо від тих предків, які були значно розумніші за бабуїнів.
Якби селекціонери сучасних клубів мали машину часу, і в них виникло б бажання підшукати потенційних Мессі в минулому, то повертатись потрібно максимум на 400 тис. років. Раніше сенсу немає, адже мозок і координація були ще надто «мавпячі». Саме в цей час на планеті з’являється гейдельберзька людина. Ці потенційні кандидати в бундестім (перша знахідка в Німеччині) скоріш за все були предками неандертальця. В них різко у порівнянні з попередниками, покращилась координація рухів, і певніше всього саме вони почали використовувати мову. Звісно, мовний апарат в них розвинений значно гірше ніж у Ігоря Гамули, але на рівні: «назад» і «вперед» вони могли розуміти. Окрім того, таким гравцям вже можна було хоч якось пояснити сенс гри, у них з’явились ознаки абстрактного мислення, про що говорять перші поховальні обряди.
Наступні кандидати в команду - це однозначно неандертальці. І є лише одна людина в світі, яка з ними зіткнулась не лише вживу, але й пробувала задіяти у футболі. Наш експерт по неандертальцям – Віталій Кварцяний
Ще на початку 2000-х Віталій Володимирович залишився дуже незадоволений тим, як ведуть себе у шлюбі неандертальці, і це серйозно відобразилось на їх фізичній готовності:
Не заважаючи на це, вже на початку 2011 року коментуючи підготовку до сезону «Волині», тренер не виключив продовження співпраці зі братами нашими гомінідами:
Востаннє, з неандертальцями Віталій Володимирович зіткнувся в суддівському корпусі:
Та якщо серйозно, то неандертальці могли б бути непоганим підсиленням для будь-якої української команди. Вони мали надзвичайно широкі кисті та руки і відносно короткі ноги, фізичні навантаження вони витримували дуже добре. Щодо мозку, то він був великим, але розвиток абстрактного мислення залишався все ще на низькому рівні. Також, очевидно координація була гіршою ніж у сучасних людей. Близько 35-40 тис. років тому вони зникли (не кажіть про це Віталію Володимировичу). Сьогодні існує дві магістральні версії їх зникнення: знищення від рук homo sapiens, або ж просто асиміляція з ними. Але для українських клубів вони б стали хорошим ядром, бо навіть за відсутності води і опалення на базі, почували б себе прекрасно. Також українські поля в лютому-березні не здатні злякати чуваків, які бачили льодовик, тай зарплатню просити вони б напевно не стали.
Де ж можна віднайти ідеальних претендентів на підсилення сучасної футбольної команди? Цілком імовірно, що на рубежі верхнього і нижнього палеоліту. 35 тис років тому, було б в самий раз. Фізичні кондиції тодішніх homo sapiens були на дуже високому рівні, оскільки кожен день їм потрібно було боротися за виживання не в турнірній таблиці першої ліги, а в реальному житті. Відтак координація рухів і мозок працювали на повну. До речі, десь починаючи із 25 тис. років тому, мозок людини почав поступово зменшуватись. Звісно розміри мозку не завжди вказують на високий інтелект ( як у випадку із неандертальцями), але причини такого зменшення поки дійсно не відомі. Схоже це був період ідеальних атлетів, бо ті хто був слабшим, просто фізично не виживали. До того часу, за визначенням Харарі, вже відбулась «когнітивна революція», тому думали вони так само, як ми і навіть мали трохи кращий зір. Їм був потрібен лише здібний тренер, з "неолітичним серцем".
Що до перших землеробів неоліту, то тут якраз не найкраще поле для селекції футбольних талантів. Їх раціон був доволі скупим, а тому землероби, що проживали на Близькому Сході 12-8 тис років тому, хоч і багато працювали, але особливими фізичними даними похвалитися не зможуть. Нещодавні дослідження ДНК показали, що найближчими по генам родичами тих неолітичних землеробів залишаються жителі Сардинії. Тому, якщо ви захочете уявити який вигляд мав тодішній наш предок, просто загадайте, як виглядає Джанфранко Дзола. Хоча маю надію, що в дитиснстві і під час карєри він харчувався краще, ніж його неолітичні предки.
Якщо знайдуться історики чи антропологи, які мають свої ідеї на сей рахунок, то велкоме в коментарі.
