Довіряй, але перевіряй. 10 команд топ-ліг, які довіряють вихованцям

Дмитро Бабелюк розповідає про ті західні клуби, що вірять у власні футбольні школи, а також називає лідера за цим показником в Україні.

Щорічно організація CIES Football Observatory тішить уболівальників все новими і новими дослідженнями, які показують динаміку засилля легіонерів у ті чи інші чемпіонати, відсотки власних вихованців у топ-клубах Європи, а також загальний відсоток прогресу футбольних шкіл у різних країнах, підраховуючи кількість та визначаючи якість їхніх випускників. 

Підводячи  підсумки 2014-го року, європейський футбол знову здивував, адже показав максимальну кількість іноземних гравців у вищих лігах – 36,8%, при цьому відсоток діючих гравців, які коли-небудь грали поза межами своєї країни, становить 49,3%, а  це, на хвилинку, практично кожний другий гравець.

Країною,  яка виступає найпотужнішим постачальником своїх талантів до топ-чемпіонатів Європи, є Франція, котра на даний момент відправила до зарубіжних чемпіонатів аж 306 гравців.  Найбільшою динамікою у цьому питанні відзначилась Іспанія, кількість емігрантів якої за останні 5 років виросла з 57 до 178 чоловік.

Незважаючи на різні нововведення від УЄФА та національних федерацій  різних країн, кількість гравців, які виступають за той клуб, котрий навчав їх футболу, досягла свого історичного мінімуму, а саме – 21,2%. Таким чином, пропоную відзначити топ-10 команд, які все-таки не цураються довіряти своїм вихованцям та показують, що така політика не завжди може приносити негативні результати. 

10. «Арсенал» (Англія)

Відсоток вихованців: 32,3%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Ектор Беллерін, Франсіс Коклен

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 років: 2013/14 – 4 місце, 2012/13 – 4 місце, 2011/12 – 3 місце, 2010/11 – 4 місце, 2009/10 – 3 місце

Скільки б не жартували над «Арсеналом» і його «постійним» 4-м місцем у місцевому чемпіонаті,  проте команда за останні десятиліття справді заслужила звання топ-клубу. Її колектив постійно здобуває трофеї різного калібру, а сезони з Вієйра та Анрі у складі взагалі стали еталоном успішності цього лондонського клубу. Усім відомий постійний інтерес багаторічного наставника «канонірів» до молодих талантів, яких він без остраху відписує ще у геть юному віці. Селекційна служба роками працює у поті чола задля того, щоб віднайти молодих талантів у різних куточках планети.

Така смілива політика дарує світовому професійному футболу немало молодих талановитих спорцменів, які щорічно спалахують на небосхилі саме  лондонського клубу. От і цього року французький наставник зробив ставку на молоді таланти,  які регулярно виходять в основному складі та допомагають вже визнаним зіркам свого клубу здобувати заповітні очки. Мова йде, звісно, про крайнього захисника Беллеріна та французького опорника Коклена. Обидва гравці поступово залучались до основного складу «пушкарів» ще минулого сезону, проте  повноцінно зуміли себе зарекомендувати саме у першості 2014/15. Франсіс провів у звітному сезоні вже 12 матчів, чим заслужив похвалу від свого тренера-співвітчизника.

Молодий талант виступає на доволі проблемній  для «Арсеналу» позиції, в опорній зоні, де його конкурентів постійно спіткають травми. Цього разу, зважаючи на пошкодження Вілшера, Артети та Діабі, хорошу можливість проявити себе отримав Коклен. Слід зауважити, що свого шансу гравець не втратив, голосно заявивши про себе, як і його молодий одноклубник – Ектор Беллерін. Іспанець, виступаючи на фланзі захисту, провів уже 10 поєдинків у складі лондонців та відзначився 1 голом. Таким чином,  в «Арсеналі» політика довіри до своїх вихованців повністю себе виправдовує, адже колектив постійно за підсумками внутрішньої першості виступає у євро кубках та носить горде звання топ-клубу.

9. «Фрайбург» (Німеччина)

Відсоток вихованців: 34,6%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Джонатан Шмід, Крістіан Гюнтер

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 років: 2013/14 –  14 місце, 2012/13 – 5 місце, 2011/12 – 12 місце, 2010/11 – 9 місце, 2009/10 – 14 місце

Німецька збірна належить до числа тих клубів, які застосовують політику довіри до власних випускників не тільки через професійність власної школи (що безумовно не можна заперечувати), але й через нестачу бюджету на придбання дорогих легіонерів.

У середняку Бундесліги постійно відкриваються нові таланти, які після закінчення  сезону покидають команду,  даючи останній підзаробити. Так було і з відомим Паппісом Сіссе, так нещодавно відбулося і з Йосіпом Дрмічем, який після успішної першої половини сезону перейшов до «Байєра». Незважаючи на це, «Фрайбург» за останні роки жодного разу не покидав елітний дивізіон, постійно завершуючи сезон у середині турнірної таблиці, що говорить про цілковиту виправданість такого підходу до управління клубом.

У цьому сезоні себе проявляють з найкращого боку два вихованці клубу, які пройшли низку молодіжних команд «Фрайбурга» – Шмід та Гюнтер. Перший, виступаючи на позиції півзахисника, йде серед лідерів Бундесліги за гольовими передачами, маючи 7 в активі. Крістіан Гюнтер також відіграє важливу роль у команді, виступаючи на позиції захисника, зумів віддати три результативні передачі та відзначитися одним голом.

8. «Сельта» (Іспанія)

Відсоток вихованців: 38,5%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Хоні Касто, Санті Міна

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 років: 2013/14 –  9 місце, 2012/13 – 17 місце, 2011/12 – 2 місце (Сегунда), 2010/11 – 6 місце(Сегунда), 2009/10 – 12 місце(Сегунда)

Команда з Віго, як і «Фрайбург», «не від хорошого життя» довіряє молодим вихованцям свого клубу. Єдиним і найбільш достовірним лакмусовим папірцем такої політики стосовно «Сельти» є статистика, яка  показує неймовірний прогрес команди від сезону до сезону.

На початку 2000-х галісійці були регулярним учасником прімери, але потім через фінансову кризу, можливості і без того не надто грошовитої команди зменшилися ще більше, що спричинило виліт до сегунди. Саме через фінансові негаразди керівництво команди сміливо вирішило зробити ставку на власних вихованців, що, як бачимо, принесло свої дивіденди.

Сьогодні команду з Віго вважають однією з найяскравіших команд в елітному іспанському дивізіоні. Щороку цей колектив виблискує все новими і новими зірками власного виробництва. Цього сезону зуміли вистрілити Хоні Кастро та Санті Міна. Перший заявив про себе ще у минулому сезоні, а по-справжньому відкрився вже у першості 2014/15. А Міна все ще має стати відкриттям сьогодення: він відіграв вже 9 матчів, проте так і не відзначився. Та не біда, адже молодому півзахиснику всього 19 років і у нього ще все попереду.

7. «Ренн» (Франція)

Відсоток вихованців: 40,0%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Абдулайє Акудуре, Поль-Жорж Н’Теп

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 років: 2013/14 –  12 місце, 2012/13 – 13 місце, 2011/12 – 6 місце, 2010/11 – 6 місце, 2009/10 – 9 місце

Одна з найбільш стабільних команд французької Ліги 1 має  значну довіру до своїх вихованців. Ледь менше половини гравців команди складають її власні. Незважаючи на постійну підготовку молодих талантів та їх продаж, команда не втрачає у класі, адже стабільно займає місця в середині турнірної таблиці в одному з найскладніших чемпіонатів Європи.

В останньому сезоні в команді Монтань’є вирізняються вихованці Акудуре та Н’Теп. Останній, будучи вінгером,  виступає одним з лідерів чемпіонату за показником гол + пас, відзначившись 8 голами та 5 результативними передачами. Акудуре в свою чергу є типовим центральним нападником, який забив всього 2 голи, зате віддав 5 ассистів. Так і у сезоні 2014/15 команда з однойменного міста Ренна посідає традиційне місце в середині турнірної таблиці, окупувавши 10 сходинку, саме завдяки довірі до своїх вихованців.

6. «Сошо» (Франція)

Відсоток вихованців: 42,3%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Ромен Абран, Ліонель Зума

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 сезонів: 2013/14 –  18 місце, 2012/13 – 15 місце, 2011/12 – 14 місце, 2010/11 – 5 місце, 2009/10 – 16 місце

Цей французький клуб слугує єдиним представником нижчої ліги у нашому рейтингу. «Сошо», як і попередні два клуби, є залежним від покоління, яке випускає власна академія, адже великих фінансових ресурсів керівництво клубу ніколи не мало. Незважаючи на це,  у сезоні 2010/11 команда активно боролася за найвищі місця і лише наприкінці сезону колективу не вистачило внутрішніх резервів, щоб зачепитися за зону ЛЧ.

У цьому сезоні команді поставлено завдання повернутися до елітного дивізіону Франції. І це завдання, як і раніше, повинні виконати, головним чином, вихованці клубу, так як вони складають практично половину від заявлених на чемпіонат гравців.

Сьогодні команда покладає надії на молодих Абрана та Зуму. Перший зумів зарекомендувати себе перед наставником команди і вже провів 16 матчів в основному складі. В свою чергу цементувати захист покликаний Ліонель Зума, старший брат Курта Зума, який на сьогоднішній день виступає за «Челсі». На даний момент «Сошо» у Лізі 2 всього на 5 очок відстає від місця, яке дозволить команді підвищитись у класі, тож, можливо, вищезгаданих виконавців ми ще побачимо у наступному сезоні у протиборствах з Ібрагімовічем та Ляказеттом.

5. «Монпельє» (Франція)

Відсоток вихованців: 48,0%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Морган Сансон, Бріан Дабо

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 сезонів: 2013/14 –  15 місце, 2012/13 – 9 місце, 2011/12 – 1 місце, 2010/11 – 14 місце, 2009/10 – 5 місце

ТОП-5 відкриває команда, якій довіра до випускників власної школи футболу не завадила стати чемпіоном країни у сезоні 2011/12. Ця команда завжди славилася своїми вихованцями. Правда, ніколи скромний колектив не цурався продавати своїх лідерів. Таким чином у різні часи «Монпельє» покидали такі нині відомі гравці, як Олів’є Жиру, Мапу Янга-Мбіва, Бенджамін Стамбулі, Ремі Кабелья та Джонатан Утака.

У цьому сезоні команда з однойменного міста потішила французьких фанів новим поколінням чудових гравців, які знову ведуть свій рідний клуб до перемог. Дійсно, «Монпельє» виступає доволі впевнено і йде на шостій позиції, активно наздоганяючи «Монако» та інших лідерів чемпіонату.

Виблискують в оновленій команді Курбіса її молоді вихованці – Сансон та Дабо. Обидва півзахисники будують гру власної команди, а також не забувають і проявити себе. Так на рахунку Бріана два голи та одна гольова передача у 10 матчах,  а на рахунку Моргана Сансона чотири голи та стільки ж ассистів у 26 матчах за рідну команду.

4. «Ліон» (Франція)

Відсоток вихованців: 53,8%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Корентен Толіссо, Яссін Бензія

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 сезонів: 2013/14 –  5 місце, 2012/13 – 3 місце, 2011/12 – 4 місце, 2010/11 – 3 місце, 2009/10 – 2 місце

«Ліон» став першою командою у нашому рейтингу, у якої більш ніж половину складу становлять власні вихованці клубу. Ще більш показовим є те, що у цьому сезоні команда бореться за чемпіонство, ідучи на першому місці та випереджаючи ПСЖ на два очки. Тріумф молоді над грошовитим ПСЖ з всесвітньовідомими гравцями у складі є показником того, що можуть зробити прості талановиті хлопці, які змалку знають емблему якого клубу вони захищають. Більше того, вони грають не за гроші, а за команду, яка стала їхньою alma mater у світі футболу.

Головною зіркою-вихованцем є, звичайно, Александр Ляказетт, який веде активну боротьбу у бомбардирських перегонах проти Ібрагімовіча та Жиньяка. Але на фоні французького форварда розкрилися й інші випускники школи «Ліону», такі як Толіссо та Бензія. Останній за 8 ігор зумів проявити себе двічі, а Толіссо у свої 20 років провів уже 27 ігор та відзначився 5 голами і двома гольовими передачами. Таким чином, розумний сплав досвіду та молодості стає запорукою успіху команди Фурн’є  у цьому сезоні, який команда, цілком ймовірно, зможе завершити на першій сходинці внутрішнього чемпіонату.  

3. «Реал Сосьєдад» (Іспанія)

Відсоток вихованців: 57,7%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Аріц Елустондо

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 сезонів: 2013/14 –  7 місце, 2012/13 – 4 місце, 2011/12 – 12 місце, 2010/11 – 14 місце, 2009/10 – 1 місце(Сегнуда)

Так вже історично склалося, що баскські команди традиційно обережно та з особливою повагою ставляться до власних вихованців. Практично кожен випускник академії впевнений у тому, що у нього обов’язково  з’явиться шанс проявити себе у головній команді. Тому не є дивним відсоток місцевих гравців у складі «Реал Сосьєдада». Тим не менше, ці ж таки гравці принесли немало успіхів команді з Сан-Себастьяна, адже зовсім недавно команда представляла Іспанію у Лізі Чемпіонів, граючи проти «Шахтаря».

«Синьо-білі» не цураються продавати своїх лідерів, так як це було з Грізманном чи Ільярраменді. Проте вони й не належать до тих, хто зовсім не купує, а лише обходиться внутрішніми резервами. Останнім надзвичайно успішним придбанням можна вважати Карлоса Велу, якого керівництво іспанського клубу переманило з лондонського «Арсеналу».

Сьогодні у команді плануються серйозні зміни, адже до колективу прийшов новий наставник – шотландець Девід Мойєс. Екс-наставник «Евертона» відомий своєю любов’ю до пошуку молодих талантів, а тому можна не сумніватися, що вектор свого розвитку баскська команда не змінить. Про це свідчить і той факт, що тренер уже встиг відкрити нову зірку, а саме Аріца Елустондо – захисника, який пройшов усі рівні школи «Реал Сосьєдада». Поза усяким  сумнівом, за підсумками цього сезону команда з Сан-Себастьяна все-таки втримається у Примері, а у наступному сезоні уже можна очікувати нових звершень від новоствореного тандему британського наставника та талановитої іспанської молоді.  

2. «Атлетік» (Іспанія)

Відсоток вихованців: 60,9%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Унаї Лопес, Іньякі Вільямс

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 сезонів: 2013/14 –  4 місце, 2012/13 – 12 місце, 2011/12 – 10 місце, 2010/11 – 6 місце, 2009/10 – 8 місце

«Атлетік», по суті, є командою унікальною, адже  цей колектив надає перевагу не те щоб власним вихованцям, а суто баскам. Протягом усієї своєї історії команда повністю складалася лише з басків, саме тому так притягувала до себе увагу і любов уболівальників. Тепер дуже важко дотримуватися цього принципу, а тому за останні роки у складі команди можна помітити Емеріка Ляпорта, який має французьке та іспанське громадянство і не є «чистим» баском, а також Біксанта Лізаразю, який виступав за «Атлетік» наприкінці 90-х і мав таке ж подвійне громадянство як Ляпорт.

Незважаючи на ці винятки, керівництво клубу продовжує робити ставку саме на власних вихованців та гравців баскського походження. Саме така політика клубу дозволила цій команді стати єдиною – окрім двох грандів – яка за всю свою історію жодного разу «не вилітала» у нижчі дивізіони. Також команда є постійним учасником єврокубків, а у цьому сезоні завоювала честь представляти Іспанію у Лізі Чемпіонів.

І хоча Ернесто Вальверде переживає деякі труднощі, команда активно бореться за виживання у Примері. Проте керівництво клубу не відходить від давно обраної стратегії і продовжує дивувати новими зірками баскського походження. Таким чином, у звітному розіграші себе зуміли зарекомендувати Унаї Лопес, який провів уже 15 поєдинків у футболці «Атлетіка», а також іспанець, який має і ганське громадянство – Іньякі Вільямс.

1. «Барселона» (Іспанія)

Відсоток вихованців: 64,0%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Мунір Ель-Хаддаді, Рафінья, Сандро Рамірес

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 сезонів: 2013/14 –  2 місце, 2012/13 – 1 місце, 2011/12 – 2 місце, 2010/11 – 1 місце, 2009/10 – 1 місце

Новий наставник каталонського гранду зумів не те, що не відійти від політики клубу, яка надає перевагу вихованцям «Ла Масії», але  й навіть розвинув її. За керівництва Луїса Енріке в основі зуміли дебютувати учорашні лідери Барселони Б Мунір та Сандро, а також повернений з оренди у «Сельті» – Рафінья Алькантара.

Іспанець марроканського походження зумів зарекомендувати себе у перших поєдинках сезону, коли дискваліфікацію відбував Суарес. Тому він і сьогодні часто потрапляє до заявки головної команди. Сандро через  значну конкуренцію в атаці команди останнім часом більше грає за Барсу Б, але у кубкових поєдинках постійно допомагає команді Луїса Енріке. Найміцніше закріпився в основі команди Рафінья, який, на відміну від брата, залишився вірним команді і зараз часто виходить в основному складі на найважливіші матчі. Загалом практично завжди основний склад «Синьо-гранатових» у більшості складається з власних вихованців клубу, які і приносять рідній команді омріяні трофеї.  

П.С. Не міг не згадати і чемпіонат нашої країни у цьому контексті. Отож, Україна посідає останнє місце, на рівні з Нідерландами, серед топ-10 ліг Європи за кількістю легіонерів, у нас їх – 34%. Для порівняння у Англії їх аж 69%, а в Італії – 55%.

Також слід відзначити «Динамо», адже за даними CIES Football Observatory, саме київський клуб має найбільше вихованців серед українських клубів, які виступають у найкращих лігах Європи. Наша країна посідає 18-те місце за відсотками використання власних вихованців у вітчизняному клубному футболі, це приблизно 20% гравців. Для прикладу, Росія посідає 3-тє місце з кінця, з 11,3% відсотками.

Щодо українських клубів, які найбільше довіряють своїм вихованцям, то перше місце у цьому рейтингу посідає…

«Карпати» (Україна)

Відсоток вихованців: 44,4%

Вихованці, що засяяли у цьому сезоні: Олексій Гуцуляк, Мар’ян Швед, Дмитро Кльоц

Результати команди у внутрішній першості за останні 5 сезонів: 2013/14 –  11 місце, 2012/13 –  14 місце, 2011/12 – 14 місце, 2010/11 – 5 місце, 2009/10 – 5 місце

У зв’язку з тим, що  керівництво клубу не готове витрачати великі суми на трансфери,  львівська команда була змушена звернути погляд на власну академію. До речі, школа футболу «Карпат» завжди славилася своєю підготовкою  та випускниками. Молодіжні команди «Карпат» постійно посідали призові місця в українській першості. Таким чином керівництво вирішило, що це буде непоганим рішенням, обрати курс на українізацію та омолодження складу за рахунок власних вихованців.

Приклад «Оболоні» підказує досвідченому вітчизняному уболівальнику, що такий вектор розвитку клубу у нашій країні ні до чого доброго не приводить. Успіху досягають ті команди, які мають міцний сплав якісних легіонерів з власними українськими талантами, за прикладом київського «Динамо». Тому, львів’яни останнім часом демонструють не той футбол, до якого звик галицький глядач. Проте це не заважає команді виховувати якісних гравців, таких як Гуцуляк, Кльоц чи Швед, які засяяли у цьому сезоні Прем’єр-Ліги.

Слід сказати, що ці дослідження є не стільки важливі для клубних команд, скільки для збірних. Наявність такої кількості іспанських команд у ТОП-10 нашого рейтингу лише підтверджує гегемонію національної збірної Іспанії, здобуту останніми роками. Можна також  спрогнозувати, що молоде покоління, яке «гризе» футбольну науку на полях Франції у найкращих футбольних клубах країни, невдовзі принесе славу і цій національній збірній. А нашим функціонерам та керівникам слід серйозно задуматися над тим, на чиє благо розвивається і працює український клубний футбол: якщо ж не на користь збірної України, то чи не на Ваші кишені, панове олігархи?