Tribuna/Футбол/Блоги/Битва взглядов/Джиммі Джамп. Людина, що втікає

Джиммі Джамп. Людина, що втікає

Дивакувата історія хулігана-веселуна, який став «першим іспанцем, що торкнувся Кубка світу»

25 января 2015, 01:16
7

Вечір 11-го липня 2010 року. Фінал Чемпіонату світу в Йоханнесбурзі. Стадіон "Соккер Сіті" в передчутті награндіознішого футбольного видовища на планеті. До стартового свистка залишається всього десять хвилин. Команди ще не з'явились на полі, але красень-кубок вже ловить на собі захопливі погляди вболівальників, розташувавшись перед виходом із підтрибунного приміщення. Раптом на полі звідкись вигулькує силует людини, яка похапцем біжить в соторону постаменту, на якому розміщено головний футбольний трофей. До мети залишаються лічені метри, ось він уже майже торкається його якоюсь червною шапкою... та ненависні стюарти збивають невідомого порушника з ніг, кидаються на нього, наче на впольованого звіра, і волочуть кудись подалі від кубка. На ранок весь світ дізнається, що тим хуліганом насправді був відомий "вибігач на поле" Джиммі Джамп. То це ти був, Джиммі!

Знайомтесь, це Жауме Марке Кот, більш відомий як Джиммі Джамп - 38-річний уродженець Каталонії, відомий стрікер і просто чудернацький мужик, який з дитинства хотів прославитись. Але на відміну від "трушних", так би мовити, стрікерів(як от британець Марк Робертс) наш герой не порушує плин масових заходів, з'являючись у центрі уваги в костюмі Адама. Навпаки, у нього існує власний образ із невід'ємними елементами гардеробу: футболка з певним гаслом і барретіна - традиційний чоловічий головний убір каталонців червоного кольору. Що вже й казати, коли у нього, навіть, власний агент є - все надто серйозно, щоб до цього легковажно ставитись! Але про все по порядку.

Жив собі наш Джиммі у Барселоні, ходив на "Камп Ноу" і несамовито горланив "Пісню Барси" - типовий мешканець цього міста на березі Середземного моря. Займався продажем льодяників, книг і квартир, працював також художником-архітектором, а кумирами вважав Сальвадора Далі та Дон Кіхота і потайки мріяв про визнання. І от, одного разу, під час відвідин Парижу, Жауме вдалось проникнути в Лувр без квитка. Здогадавшись, що таким чином проявився його талант, він вирішив розвиватись саме в цьому напрямку - пробиратись туди, куди вхід заборонено. Перший його "стрибок" відбувся у 2002-му році під час прощального матчу захисника "Барселони" Абелардо Фернандеса, коли Джиммі вибіг на поле "Камп Ноу", щоб, як він вважає, вшанувати іспанського захисника. Відчувши задоволення від зробленого, Жауме вирішив не зупинятись.

Найцікавіше, що Джиммі намагався(хоч і не завжди) кожному своєму такому поступку надати сенс. Вибігаючи на поле у фіналі Євро-2004, він мав на меті добратись до Луіша Фіґу, який переходом в мадридський "Реал" зрадив його рідній "Барселоні". Помста була своєрідною - наш герой кинув у капітана Португалії синьо-гранатовий прапор. Виглядає досить стримано на фоні свинячих голів, погодьтесь. Відзначився Джиммі у своїй діяльності і певним пророцтвом. У півфінальному матчі ЛЧ-05/06 між "Вільярреалом" та "Арсеналом" стрибун, підбігши до Тьєрі Анрі, вручив йому футболку "Барси" з чотирнадцятим номером і прізвищем "Henry" на спині і вже через рік француз перейшов у стан блауґрани.

Особливим ритуалом під час своїх "забігів" Джиммі називав вручення комусь із футболістів барретіни - цим він виявляв свою повагу до людини. Свого часу червоного убору на голові удостоїлись Самюель Ето'о, Ліонель Мессі, Серхіо Аґуеро. Навіть швейцарський тенісист Роджер Федерер "мав честь" одягнути червону шапку, оскільки був конкуретном Рафаеля Надаля, відмого шанувальника мадридського "Реала". А от кинутий в обличчя головний убір чи символіка "Барси", як бачимо по ситуації з Фіґу, є виявом зневаги. Серед тих, хто склав компанію знаменитому португальцю є такі особистості як Жозе Моуріньйо, Кріштіано Роналду та Хосе Пепе Рейна. Що найцікавіше, щоб виконати усі вищенаведені трюки, Джиммі спеціально їздив у Англію, Німеччину, Францію і, навіть, Аргентину. Що тут скажеш - сумлінно ставився до свого покликання "стрибун".

Як бачимо, Джиммі вирішив не обмежуватись лише футболом. У його послужному списку є "стрибки" під час змагань Формули-1 в Барселоні, на баскетбольному матчі між "Мемфіс Грізлі" та "Барселоною"(хотів позмагатись із Марком Газолем), в фіналі Кубка світу з регбі 2007 між командами Англії та ПАР, у фінальному матчі Копа дель Рей з водного поло, і, звісно, під час тенісного поєдинку між Федерером та Содерлінгом у 2009-му році. І це ще далеко не все!

Цей чолов'яга не обмежував себе ні в чому. Показ мод, присвячений Сальвадору Далі - Джиммі зявляється на публіці в шортах із "Веселим Роджером". Телешоу на каналі "TV3" -  і наш герой непомітно для всіх виринає біля гостя програми Жоана Лапорти. Конференція в Королівському палаці в Мадриді - і тут Жауме знаходить можливість декілька хвилин непомітно для перших осіб країни сидіти з ними за одним столом у своїй червоній шапці. Талант не проп'єш! А чого вартує його витівка, коли під час фіналу Євробачення-2010 Жауме в прямому ефірі виліз на сцену, коли на ній виступав представник Іспанії. Внаслідок цього організатори прийняли рішення виконати пісню ще раз, по закінченню усіх виступів.

Джиммі ніколи не зупинявся, завжди знаходив можливість повеселити публіку своїми витівками, а вона відповідала йому своїми аплодисментами та радісними вигуками. Він навіть залишив постійну роботу, створив власний сайт і найняв агента, який займається рекламою та промоушином Жауме. Сам Джиммі отримав більше часу для підготовки своїх джампів  - за його словами, перед черговим "стрибком" він багато бігає та плаває в басейні, адже це допомагає йому якнайдовше протриматись в центрі уваги, поки його не впіймають.

Але всі ці витівки не могли сходити йому з рук просто так. Численні штрафи, проблеми із правоохорнцями, суди, здається, не зупиняли Джиммі, але тільки певний час. На початках сплачувати штрафи йому допомагали шанувальники та клуби, персонал яких посоромив Жауме. Та коли набігла кругленька сума, а суд зобов'язав стрікера виділяти половину своїх доходів на ліквідацію боргів, Джиммі дещо зменшив інтенсивність своїх витівок. Останньою краплею мало би бути ув'язнення на 12 місяців, але, відсидівши, він знову взявся за старе. Тільки тепер уже Джиммі просив своїх прихильників допомогти йому у боротьбі зі штрафами в замін на те, що він одягне барретіну на голову ненависному для кулес Моуріньйо - незрозумілий дещо крок Жауме.

Цей вчинок може свідчити про нього як про корисливу людину, але сам Джиммі розповідає, що він все це робить для того, аби дарувати людям трохи радості. Він навіть розповідає, що одна крупна іспанська компанія перед фіналом ЧС-2010 пропонувала йому вибігти на поле у футболці з її логотипом, а за цю послугу готова була заплатити Жуаме 3000 євро. Але він відмовився, проте після того, як трохи поторгувався. На його футболках завжди присутні лише власне "стрибуче" гасло "Salta! Salta!", адреса його інтернет-сторінки або, наприклад, написи в підтримку Тибету або проти расизму. Свої принципи він висловлює так:"Ніякої агресії та ніякої політики!". Він ніколи не вживає алкоголю перед тим як вибігти на поле - за його переконанням, це робота, до якої потрібно ставитись відповідно. Про себе Джиммі говорить так:"Я мікст між Сальвадором Далі та Дон Кіхотом. Вони обоє жили в світі ілюзій, десь на межі реальності і своїх фантазій. І цим вони мені подобаються. Я люблю відчувати свободу, смішити та розважати людей, люблю славу і постійно до неї прямую"

На сьогодні кількість "стрибків" Джиммі перевалила за сотню, але, збільшувати її дедалі важче. Жауме заборонено відвідувати матчі в Іспанії та Німеччині, персонали стадіонів знають його в лице, а під час Олімпіади в Лондоні його навіть розшукувала поліція, розвісивши по місту його фото. Тому стрікеру щораз важче пробиратись на стадіон - він тепер змушений маскуватись, одягати бороду, окуляри чи, навіть, прикидатись священником. Та все ж найбільшою перепоною є штрафи, загальна сума яких становить близько 280 тисяч євро. Але Джиммі не розчаровується і мріє про свій найбільший "стрибок" - поява на врученні "Оскара". У футболі він досягнув своєї мети.

"Я став першим іспанцем, який торкнувся Кубка світу. Касільяс був уже другим".

Йому підкорялись Ель Класіко, фінали Ліги Чемпіонів та Чемпіонату Світу. Тепер його мрія - знятись у документальному фільмі про себе. І робота в цьому напрямку вже йде.

P.S. У одному зі своїх інтерв'ю Джиммі говорив, що хотів би вибігти на поле у фіналі Євро-2012, але боїться українських правоохоронців.

P.S.S. Тим не менш, в Україні про Джиммі знають досить багато людей. Принаймні, про це говорить назва одного з київських музичних гуртів - "Jimmy Jump"

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Стрельцов. Легенда
15 марта 2015, 21:04
9
FIFA 15. Presidential election
14 февраля 2015, 01:24
1
Все посты