Tribuna/Баскетбол/Блоги/Rim Protection/У 1986-му топ-пік драфту НБА загинув через передозування кокаїном. Це назавжди змінило Америку – і не лише баскетбол

У 1986-му топ-пік драфту НБА загинув через передозування кокаїном. Це назавжди змінило Америку – і не лише баскетбол

Блог — Rim Protection
Автор — Андрей Белик
26 июня 2022, 22:35
11
У 1986-му топ-пік драфту НБА загинув через передозування кокаїном. Це назавжди змінило Америку – і не лише баскетбол

Загибель талановитого Лена Байаса стала шоком для суспільства.

Драфт НБА – це майже завжди лотерея. Навіть найкрутіший та найдосвідченіший генеральний менеджер ніколи не може бути впевненим на 100%, що гравець, на якого він витратив високий пік, насправді змінить долю клубу на краще.

Помилки історичного масштабу трапляються ледь не щороку. Хтось обирає Марвіна Беглі перед Лукою Дончичем, хтось робить ставку на Грега Одена, маючи можливість отримати Кевіна Дюрента, а хтось просто безвідповідально підходить до скаутської роботи і на драфті епохи витрачає другий пік на Дарко Мілічича, залишаючи конкурентам Двейна Вейда, Кармело Ентоні, Кріса Боша та ще декількох майбутніх зірок.

Але одного разу драфт завершився справжньою трагедією, яка назавжди змінила не лише найкращу лігу світу, але й усі Сполучені Штати. Це трапилося у 1986 році – зірковий студент Лен Байас, якого називали не інакше, як головним конкурентом Майкла Джордана у битві за серця вболівальників, загинув через два дні після того, як був обраний «Бостоном» під загальним другим номером.

І не просто загинув – помер від передозування кокаїном, святкуючи із друзями потрапляння до НБА.

Хто такий Лен Байас і чому його вважали майбутньою суперзіркою світового баскетболу

Хлопець, який народився та прожив все своє недовге життя (на момент загибелі Ленові було всього лише 22) у Меріленді, виходив на драфт у статусі одного з найвидовищніших гравців, якого взагалі колись бачив студентський баскетбол. На відміну від Джордана, з яким його іноді порівнювали скаути та журналісти – у 1980-х це ще не вважалося чимось неввічливим та непрофесійним, – форвард провів у коледжі повні чотири роки. І це лише пішло йому на користь: до NCAA хлопець приходив достатньо сирим та з доволі поверхневим уявленням про командний баскетбол, але під керівництвом тренера Лефті Дріселла (згодом його запросять до Зали баскетбольної слави) вийшов на неймовірний рівень.

Байас двічі поспіль ставав гравцем року у неймовірно потужній конференції АСС (окрім Меріленда, там грають Дьюк, Північна Кароліна, Вірджинія та ще декілька дуже поважних баскетбольних програм) одразу після Джордана, і всі відзначали його фантастичні фізичні здібності, вміння вирішувати на свою користь долю будь-якого епізоду в нападі та ще одну дуже важливу для майбутньої зірки звичку. Лідер і, можливо, взагалі найкращий гравець в історії університету Меріленда вмикав додаткову швидкість у найважливіших та найпринциповіших зустрічах, де його майже неможливо було зупинити

Просто подивіться на добірку хайлайтів Лена з часів Террапінз – неможливо позбутися відчуття, що десь ми все це вже бачили:

Втім, одноособовим лідером драфту-1986 Байас не був: поруч із ним, у тій самій конференції АСС, у Північній Каролині зростав та розвивався аж ніяк не менш талановитий Бред Догерті. Кар’єру центрового зруйнували постійні проблеми зі спиною, і вже у 28 років він змушений був повісити кросівки на цвях. Втім, восьми сезонів за «Клівленд», який витратив на бігмена перший пік, виявилося достатньо для того, щоб стати найрезультативнішим гравцем за всю історію організації. Побити рекорд Догерті згодом вдасться тільки Леброну Джеймсу.

Лена обрали другим – і цей пік міг стати не менш доленосним, аніж утворення «Великого тріо» в «Маямі» чи перехід Кевіна Дюрента до «Голден Стейт» на стрибку стелі заробітної плати. Бо вибір, що мав належати тогорічному аутсайдеру «Сіетлу», дістався чинним чемпіонам НБА із «Бостона», які щойно здолали «Х’юстон» у фінальній серії плей-оф. «Суперсонікс» віддали його за два роки до того у трейді за Джеральда Хендерсона і навіть не уявляли, що він стане аж другим – а звички захищати власний вибір при його обміні, як це постійно робиться у наш час, клуби НБА тоді ще не мали.

Просто уявіть собі: у команду, яка вже має Ларрі Берда, Кевіна Макхейла, Роберта Періша та інших зірок із чемпіонським досвідом, приходить найатлетичніший скорер з драфту, який зможе зростати поруч із ветеранами, а потім успадкувати їхні лідерські функції. Але щастя офісу «Селтікс» та усіх вболівальників зеленої династії тривало лише дві доби.

Як помер Байас та чи дійсно він був наркозалежним

Після церемонії драфту у Лена та його батька Джеймса Байаса було чимало роботи. Публічні заходи, офіційні прес-конференції, і, звісно ж, обговорення особистих контрактів – не лише із «Бостоном», а й з виробниками спортивного одягу та взуття також. На баскетболіста, який зовсім скоро мав стати обличчям НБА, дуже активно виходив Reebok: Ленові пропонувалася угода на півтора мільйони доларів, що в ті часи було дуже солідною сумою грошей.

Але в хлопця були інші плани – після повернення додому він поїхав до кампусу університету Меріленда, щоб відсвяткувати початок нового життя із друзями та товаришами по студентській команді. Все завершилося дуже, дуже погано: надвелика доза кокаїну, зупинка серця серед ночі, панічний виклик лікарів і невдалі спроби врятувати життя молодого атлета, якого за декілька годин оголосили мертвим. Не допомогли Байасу ані зіркове ім’я, яке гриміло на всю Америку (це не перебільшення – студентський баскетбол у США аж ніяк не менш популярний за професійний), ані агент, який намагався задіяти усі свої ресурси та зв’язки задля порятунку спортсмена.

Після медичного обстеження в організмі форварда не було виявлено слідів ані будь-яких інших наркотиків, окрім кокаїну, ані алкоголю. Через це дуже популярною після загибелі Лена стала версія про те, що смертельна доза була першою та єдиною в його житті – але точної інформації щодо цього ми не маємо та отримати вже не зможемо. А ось розслідування в університеті (після настільки резонансної події, як смерть баскетбольної зірки, його неможливо було уникнути) дало дуже неприємні для тих, хто вірив у святість Байаса, результати: на четвертому курсі він повністю «забив» на навчання, мав безліч академічних заборгованостей, а в останньому семестрі, що передував драфту, взагалі не склав жодної дисципліни.

Чи було це пов’язане із пристрастю до кокаїну, чи навчання просто перестало цікавити хлопця, який вже бачив попереду мільйонні гонорари, сказати складно. В останній шлях Байаса проводжали більше 11 тисяч людей – родичів, друзів та простих шанувальників його таланту.

Загибель Байаса стала шоком та призвела до революції у законодавстві

Лен, нажаль – не перший і не останній талановитий студент-баскетболіст, чиє життя обірвалося ще до першої зіграної зустрічі у НБА. Рік тому за два місяці до драфту у дорожній пригоді загинув п’ятизірковий рекрут з університету Кентаккі Терренс Кларк: він перевищив швидкість, повертаючись додому після спільного тренування з Брендоном Бостоном (зараз він виступає за «Кліпперс»), не впорався з керуванням та вилетів за межі траси. У 2003-му один гравець Бейлора взагалі вбив іншого – це призвело до одного з найгучніших розслідувань в історії NCAA взагалі та відкинуло баскетбольну програму навчального закладу на десятиріччя назад.

Все вирішив таймінг. У середині 1980-х кокаїнова залежність була величезною проблемою північноамериканського суспільства і баскетболу зокрема – окремі видання навіть повідомляли, що більше 70% гравців ліги чудово знайомі із цим наркотиком та вживають його з певною регулярністю. А за тиждень після Байаса, коли суспільство ще не встигло оговтатися від сумної новини, з тієї самої причини, через передозування кокаїном, помер талановитий сейфті з НФЛ Дон Роджерс: у попередньому сезоні 23-річного хлопця з «Клівленда» було визнано найкращим новачком серед захисних гравців ліги.

Ці дві смерті змусили американських можновладців реагувати – вже восени був прийнятий та затверджений Рональдом Рейганом закон, що суттєво збільшував покарання за злочини, пов’язані із обігом наркотичних речовин, який неофіційно отримав ім’я Лена Байаса. Він передбачав щонайменше п’ять років тюремного ув’язнення без права на дострокове звільнення за володіння п’ятьма грамами «креку» та мінімум 20 років позбавлення волі для дилерів (і довічне ув’язнення у випадку, якщо їх дії призвели до загибелі бодай однієї особи).

Змушена була реагувати й НБА: у період з 1986 по 1999 рік восьмеро гравців отримали лише безстрокові дискваліфікації за вживання важких наркотиків. У декількох командах (зокрема, у «Х’юстоні», який на момент загибелі Байаса був другою після «Бостона» організацією у лізі, та «Фініксі») правоохоронцями спільно із клубним менеджментом проводилися примусові масові тестування на кокаїн, які проходили далеко не всі навіть зіркові виконавці. Згодом сформувалася сучасна антинаркотична політика ліги, яка аж ніяк не толерує вживання кокаїну, як це було у першій половині 1980-х – за провалений тест гравець отримує пожиттєву заборону на виступ в НБА, яку за заявою баскетболіста може бути переглянуто за два роки.

За останні два десятиріччя таких випадків було всього чотири, а дійсно успішне повернення після дискваліфікації за вживання важких наркотиків – лише одне. Легендарний завдяки своїм татуюванням центровий Кріс Андерсен здобув чемпіонський титул із «Маямі» Джеймса, Вейда та Боша після того, як пропустив два повних роки, провів місяць у реабілітаційній клініці та попрацював дитячим тренером у Денвері. О Джей Мейо та Тайрік Еванс не грають у НБА досі, і, певно, більше не зіграють взагалі.

Через чотири роки після загибелі Байаса його близький друг Брайан Тріббл – він, найімовірніше, і дістав той кокаїн, через передозування яким помер талановитий баскетболіст, – отримав десятирічний термін позбавлення волі. А за два місяці потому у тій самій лікарні, де не змогли врятувати Лена, помер його молодший брат Джей: після трагедії в родині він зв’язався із криміналом та отримав несумісні з життям поранення у вуличній перестрілці.

Але жах та паніка у суспільстві, які спричинила смерть таланта з «Бостона», все ж спрацювали – як і суворі норми законодавства. Від «наркотику заможних людей», вживання якого, на думку залежних, надавало певного статусу, кокаїн у сприйнятті людей перетворився на справжнього вбивцю, змусивши американську владу активніше вмикатися у боротьбу із наркотрафіком та латиноамериканськими наркокартелями. Вона певним чином триває і досі – але принаймні в НБА залежність від важких наркотиків вдалося побороти.

На жаль, лише після того, як ліга втратила зірку, що так і не запалала.

Фото: NBA

Другие посты блога

Все посты