«Бульбашка» НБА – найдорожче у світі реаліті-шоу. І це прекрасно
Адам Сільвер вчергове довів, що просто не здатен втрачати гроші, навіть в умовах коронавірусу
Від редакції: ви знаходитеся в блозі Обпаркет. Його автор написав цей пост в рамках другого туру нашого великого блогерского конкурсу. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою!
***
«Не було б щастя, так нещастя допомогло»
Світ вже ніколи не буде таким, як раніше. Епідемія коронавірусу назавжди внесла корективи у суспільне життя. І головним трендом цього року є масовий перехід на життя в онлайні. Ми працюємо вдома, проводимо зустрічі через Zoom та ходимо в магазини, не виходячи з дому. Телебачення, яке вже потроху відмирає, отримало новий шанс.
Навіть спорт почав підлаштовуватись під новітні тенденції. Дивитися на спортивні змагання без вболівальників – це смертна нудьга. Тому глядачів потрібно залучати іншими способами. Найкращу ідею запропонувала НБА. Ліга, сама того не розуміючи, винайшла настільки цікавий формат продовження сезону, що змусила навіть тих, хто баскетболом не дуже цікавиться, почати спостерігати за життям у «бульбашці».
У погоні за дотриманням усіх норм безпеки менеджмент ліги фактично скопіював формат найпопулярнішого зараз телевізійного формату – реаліті-шоу. І саме тому цей сезон – один із найбільш обговорюваних в історії.
Не вірите? Ну давайте розбиратись.
Декорації
Будь-яке реаліті побудоване на одному принципі, який можна назвати «Павуки у банці». Цей принцип дуже простий – певну групу людей поміщають у певний обмежений простір, допоки там не залишиться хтось один. І тим, хто спостерігає за цими «Павуками у банці» в кінцевому рахунку все одно, який павук залишиться останнім. Головне – сам процес спостерігання за боротьбою та взаємодією «павуків».
Шалена популярність формату «реаліті-шоу» якраз і пояснюється тим, що у більшості людей на підсвідомому рівні присутнє шалене бажання підглядати за життям інших. І важливий сам процес споглядання, а не чим же все закінчиться.
Тепер повернемося до «бульбашки». Для продовження сезону НБА зібрала усі команди, що могли претендувати на потрапляння до плей-офф та закрила їх на обмеженій території в Орландо. Чим це не ідеальні декорації для масштабного реаліті? Уявіть, гравців НБА звезли на територію з максимально дитячою атмосферою – у Діснейворлд. Покидати територію не можна. Тут нема ні нічних клубів, ні хоуміс, які допоможуть забити косячок, ні купи дівок чи стриптизерш. Та це ж просто ідеальне місце для появи несчислених скандалів та інтриг. І на все це ліга витратила приблизно 150 млн баксів.
Раніше така б ідея ніколи не вигоріла. «Наше покоління ніколи б не вижило у бульбашці. НБА повинні були б найняти десятки цензорів, щоб фільтрувати весь той потік лайки, що від нас йшов. Не було б камер, ми просто показували всім яйця. Тоді це був чоловічий спорт з крутим суперництвом. Та ми б повбивали один одного», – важко не погодитись із легедою НБА Кевіном Гарнеттом. У його часи серія плей-офф закінчувалася б бандитськими розбірками з використанням вогнепальної зброї.
Щоб хоч якось додати гравцям комфорту, ліга пішла назустріч – під час матчів транслює на екрани фанатів, що дивлять гру через ZOOM. Але і тут відбувається не без веселощів. Джіммі Батлер відбивав пятюню екранному Двейну Вейду. Хтось поставив перед камерою козла, який транслювався під час матчу. А репер Ліл Вейн взагалі пішов попереду всіх і просто під час матчу курив травку.
Крім того, НБА поставила усіх гравців в майже рівні умови, пропонуючи однакові номери для проживання та однакову їжу. А коли ти кидаєш в одну банку не лише домашніх павучків, а й здоровезних тарантулів та птахоїдів, то чекай на появу купи цікавих історій. І завдяки цим павукам реаліті стає таким цікавим. Бо без учасників банка все одно залишається просто банкою. Тож давайте знайомитись із нашими героями.
Персонажі
Коли ти робиш телевізійне шоу, нікому не цікаво, якщо у ньому приймають участь однакові люди. Тому головним завданням авторів є підбір максимально різних учасників. Але незважаючи на їх різноманіття, все одно можна виділити архетипи персонажів, які так чи інакше присутні у кожному шоу.
НБА пішла тим же шляхом. І у «бульбашці» присутні купа різноманітних персонажів, які кожен у свій час були у світлі подій. І як не дивно ці учасники дуже точно співпадають із архетипами усіх реаліті. Давайте дивитися:
«Красунчик» – лише на секунду потрапивши в кадр, він змушує усіх дівчат від 13 до 45 танути. Його посмішка випромінює доброту та невимушеність. Реально, немає жодної людини, яка б мала хоч якийсь негатив до красунчика. Але в ньому є один мінус. За милим личком можна не помітити, що йому ще не вистачає досвіду для перемоги. Тому він частіше за все вилітає десь на середині шоу. Нікого не нагадує? Та це ж вилитий Лука Дончіч. Лука прекрасний гравець, якого обожнюють практично усі. Лише деякі гівнюки можуть розказувати про те, що Лука використовує свій шарм для впливу на суддів. Але ж Дончіч ще занадто молодий та недосвідчений, що досягати більшого, тому він і вилетів на першій стадії плей-офф.
«Гівнюк» – яке ж реаліті без конфлікту? Гівнюк приходить на шоу не перемагати. Йому потрібно лише діставати когось. Треба завжди бути на видноті, щоб усі бачили який ти гівнюк. І найчастіше від гівнюка припадає якраз красунчику. У НБА все аналогічно. Маркус Морріс та Патрік Беверлі типові гівнюки. Спочатку вони травлять під час матчу Деміена Лілларда, коли той промазує два вирішальних штрафних у матчі проти «Кліпперс». Потім Морріс намагається травмувати Луку Дончіча, вмикає відбірний трешток, а потім каже, що його видаляють не через наджорсткі фоли, а через «те, що я просто Маркус Морріс, звичайний пацан, який всього досяг сам». Гівнюк, одним словом.
«Чувак, який занадто серйозно сприймає шоу» – всі ж знають, що більшість реаліті фіктивні? Там є сценаристи та всі грають наперед визначені ролі. Але є, напевно, найменша категорія учасників, які справді вірять, що шоу не лише для хайпу і там треба змагатися. Думаю, що у навіть у «Холостяку» є учасниці, які справді вірять, що наприкінці вони одружаться. У лізі теж є такий чуавак – Джиммі Батлер. Він чи не єдиний гравець НБА, який жодного разу не нив, як йому погано живеться у бульбашці. Він не запрошує у «більбашку» рідних, бо «це бізнес-поїздка». Глузує з одноклубників та суперників, бо вони грають за гроші й машини, а не за перемоги. В цілому, Джіммі саме той, кого поважають усі.
«Діва» – цей персонаж вже не вперше приймає участь у шоу. Він кожного сезону намагається довести усім та собі, що він досі є найкращим. Діва веде себе зверхньо, усіх навчає як жити та перемагати шоу. Від неї можна часто чути скарги на організацію та умови. Але, будемо чесні, хоч діву і поважають, але за спиною люто ненавидять. Цього року цю роль на себе примірив не хто інший, як сам Леброн Джеймс. Спочатку він скаржився на умови проживання, розказував, що він наче у тюрмі. Потім він намагався стати лідером протестного руху проти расової дискримінації. Але нічого іншого, крім спантеличених поглядів у свою сторону він не побачив.
«Чувак, який постійно потрапляє у номінацію на виліт, але завжди чудом виживає» – згадайте будь-яке реаліті, що ви дивились. Завжди є чувак, який постійно знаходиться на межі вильоту, але він шляхом надзусиль чи магії вуду робить так, що вилітає хтось інший. І кожного разу, коли він рятується, глядач ще більше у нього закохується. А тепер згадайте «бульбашку». «Денвер» двічі був на межі вильоту, програючи у серіях 3-1. І двічі «Наггетс» виходили живими із гри. Так, їх може не вистачити на третій захід, але вони вже зробили круту річ – викинули із шоу головних гівнюків. А ще вони завоювали нашу любов.
Сюжети
Декорації є, персонажі є, залишилось лише дослідити взаємодію цих персонажах в заданих умовах. Адже саме заради відносин і конфліктів ми усе це дивимось. Конфлікти та сюжети бувають різними. Звичайно, все наростає навколо головної лінії – змагання, але другорядні також мають багато цікавого.
В «бульбашці» було просто сотні цікавих сюжетів. Кайрі Ірвінг публічно відмовляється їхати в Орландо, а Деміен Ліллард шантажує лігу для допуску Портленда в сезон. Грегг Поповіч відмовляється ставати на коліно в підтримку антирасистського руху. Але його авторитет не дозволив нікому сказати проти нього хоч слово. Нікола Йокіч схуд так, наче він вперше в житті почав ходити у спортзал. Джіммі Батлер почав штовхати усім каву по 20 баксів за чашку. Ну і, звичайно, возз’єднання Леброна Джеймса та Джей Ар Сміта, який майже одразу став героєм нового мему – весь світ «Лейкерс», а ти у ньому Джей Ар Сміт.
І це не дивно, але є сюжети, які типові для усіх реаліті. Ось, наприклад:
«Хто з ким спить?» – чи не найголовніша причина, чому усі дивляться реаліті. Статеві стосунки – наріжний камінь будь-якого успішного телевізійного шоу. Без них, будь-яке змагання перетворилося б на перегляд матчу «Львів» – «Інгулець». Його б дивились лише витончені поціновувачі.
З самого початку «бульбашки» більшість спортсменів та аналітиків думали в першу чергу не над рівнем підготовки команд чи новими тактичними схемами, а як кремезні дядьки з величезним лібідо будуть задовольняти свої статеві потреби. Ну і, насправді, історій про амурні справи було вдосталь.
Спочатку захисник «Кліпперс» Лу Вільямс наче поїхав на похорони родича, але потім у мережу потрапили фото, як він справляє траур у стрип-клубі. Потім нам розказали, що баскетболісти почали оформлювати гарячих дівчат своїми масажистами, щоб оминути заборону на допуск сторонніх осіб. А гравці «Санс» настільки змарніли в бульбашці без утіх, що після вильоту із сезону влаштували груповуху з однією інстаграм-моделлю.
Ну а вишенькою стала ситуація із гравцем «Рокетс» Деньюелем Хаузом. Один із дружбанів Леброна злив у Твіттер інформацію, що Хауз запросив до свого номеру маловідому дівчину, що є порушенням правил допуску в «бульбашку». Ну хоч і баскетболіст, і дівчина звинувачення у зв’язках відкидають, але як результат Деньюеля було відсторонено від матчів плей-офф. Ну і на десерт його дружина видалила всі фото із ним із соцмереж і написала: «Що посієш, те і пожнеш».
«Хто з ким воює?» – дуже просте правило. Коли ти живеш у замкнутому просторі існує два шляхи розвитку подій – ти або починаєш з кимось спати, або воювати проти когось. Про секс уже розказали, тепер поговоримо про війни.
Останнім часом НБА стала дуже поганою у плані протистоянь. Зірки стали братюнями і ні з ким не сварилися. Але зараз все настільки накипіло, що гравці і команди почали дійсно воювати між собою. Сюди можна віднести і конфронтацію між Ліллардом і Беверлі, Ліллардом та Полом Джорджем, Моррісом та Дончічем, Джиммі Батлером та усіма іншими. Нарешті в НБА повернувся тестостерон на справжні бійні.
Але війни з’явилися не лише усередині ліги, а й назовні. НБА стала одним із головним локомотивів руху проти расизму в американському суспільстві. Гравці масово закликають усіх громадян прийняти участь у виборах і проголосувати за зміни. А деякі баскетбольні арени стануть виборчими дільницями. Саме через це ліга стала особистим ворогом Дональда Трампа. Він писав, що НБА скоро прийде кінець, вона нікому не цікава, рейтинги на нулі, а Леброн Джеймс взагалі найтупіший спортсмен в історії. Але у цьому протистоянні НБА явно виграє. За офіційними даними третій матч плей-офф між Бостоном та Маямі мав найбільший рейтинг серед усіх передач, що транслювались цього дня на американському телебаченні.
«Понторізи отримують по заслугам» – у вас часто бувають випадки, коли дивишся передачу, а там є рідкісне мудило, яке лише те й робить, як колотить понти? І головне наше бажання – дочекатись, коли цього понторіза поставлять на місце. А момент, коли він отримує по заслугам, стає найкращим у нашому житті.
У «бульбашці» це теж є. Спочатку «Бостон» викинув «Філадельфію», чиї гравці називали себе єдиним нормальним суперником «Мілуокі» на Сході. Потім і розхвалені «Бакс» на чолі із дворазовим МВП та найкращим захисником ліги поїхали додому, програвши 1-4 у серії. Ну і як же не згадати «Кліпперс», які по праву заслужили статус головних гівнюків «бульбашки». Вони найбільше отримали по заслугам.
Але найбільше опустили головного гравця ліги – Леброна Джеймса. Спочатку його поставили на місце, коли він казав, що відчуває себе у «бульбашці» наче у в’язниці. Потім на його думку про бойкот сезону, після чергової стрілянини у чорношкірих, повністю забили. Це найбільше вдарило по его «Короля», бо справжнім лідером думки став ніхто інший як Майкл Джордан. Ну і наостанок, Леброна підставив власний неповнолітній син, який виставив у мережу фото, як він смалить косячок. І після цього Джеймс вже зовсім здався.
***
Цей сезон НБА точно увійде в історію. Якби «бульбашки» не існувало, її треба було вигадати. Тепер НБА може задовольняти інтереси будь-якої аудиторії. Якщо вас цікавить баскетбол як вид спорту, то тут нічого не змінилось. Ліга продовжує бути найкращою у світі. Гравці так і залишаються надлюдьми із суперздібностями. Якщо ж вас більше цікавить шоу, то цього року ви точно будете задоволені. Кожного дня відбувається щось нове та цікаве. Можна навіть за матчами не слідкувати, більшості буде все одно на переможця. Це чемпіонство все одно буде у майбутньому ставитись під сумнів. Але всі події та конфлікти залишаться і точно вплинуть на подальшу історію баскетболу.
Фото: Getty Images, Reuters, NBA
