Зубрицький про старт сезону для «Політехніки»: Молодь допомагає, але їм бракує стабільності

Львівська команда провела вже 4 матчі в рамках Вищої ліги чемпіонату України: двічі програла «Старому Луцьку» (77:83 та 64:105) і обмінялися перемогами з «Житомиром» (84:64 та 77:83). А ще зіграла у двох кубкових матчах, поступившись харківському «Політехніку» на попередньому етапі. 

Головний тренер команди Ярослав Зубрицький розповів, як грається за пустих трибун, чи прогресують молоді гравці, чому львів’янам дуже пощастило з Володимиром Орленком, як вдалося підписати Миколу Полюляка і кого зі складу «Політехніки» зачепив коронавірус.

Про старт сезону:

«Загалом, старт оцінюю непогано. Ми досить добре зіграли першу гру з Луцьком (в овертаймі поступилися з рахунком 77:83, — авт.), дали бій, але трохи не вистачило досвіду. Хороша перша гра була з Житомиром. Та і другу могли виграти, але Орленка вилучили і гра без наших хворих хлопців Сима і Степанченка далася взнаки».

Про проблеми «Політехніки» зараз:  

«З проблем, які я можу виділити судячи зі старту сезону — все та ж ситуація з високими гравцями. У нас є тільки Вова Орленко і Влад Захарчук, які зараз показують хороший результат, а щодо решти, то я сподіваюся, що хлопці розкриються і покажуть результат до другої половини сезону. Захарчук провів кілька дуже гарних ігор, він молодець і я дуже задоволений ним. Усе що Владу треба — додати в спортивній злості і буде просто чудово. Сподіваюся, що з молодших себе добре проявить Остап Нанівський і в подальшому я частіше його випускатиму». 

Про вплив на команду найдосвідченішого новачка, 35-річного центрового Володимира Орленка: 

«Коли Вова Орленко є на майданчику — це зовсім інша гра. Хлопці впевненіші, вони знають, що Вова допоможе їм в захисті, під нього можна запускати гравців — мало хто зможе забити з під нього. В нападі він також бачить майданчик і сам забиває, віддає результативні передачі. Він має дуже хороші якості і як гравець, і як людина. Хлопці чудово до нього ставляться. З Вовою нам дуже пощастило.

А щодо перебору фолів і вилучення — я його розумію (у першому матчі з Луцьком Орленка вилучили в овертаймі, а слідом за ним з майданчику вилучили і самого тренера  — авт.). Він емоційний гравець і я був точно таким самим, коли грав. Мінус цієї емоційності в тому, що деколи не можна зупинитися і після зауваження на емоціях далі продовжується розмова з суддями. Але, за словами Вови, після дискваліфікації він отримав урок на цей сезон і далі стримуватиме себе».

Про те, чи виправдовує очікування кістяк команди та молоді гравці, на яких робить ставку:

«Непогано зараз грає Максим Викрикач, Богдан Степанченко мав кілька хороших ігор. У Віталія Капка теж хороші показники. Данило Кич як завжди виправдовує очікування — у нього була тільки одна гра провальна, але для молодих гравців це закономірно. В них є таке: якщо вийшли і мають вдалі моменти — або забили триочковий, або з під кільця, — то далі вони грають добре; а якщо вийшли і щось не вийшло — не можуть себе перебороти і, як правило, ця гра для них складається невдало. 

З молодших Данило Ковальчук і Богдан Сим проявляють себе непогано. Тобто, молодь допомагає, але їм бракує стабільності і це нормально. Стабільність приходить з досвідом».

Про баскетболістів, які зараз на карантині з COVID 19: 

«З ковідом у нас зараз двоє гравців — це Богдан Сим і Богдан Степанченко. Вони живуть окремо, ні з ким не контактують, хлопці їм приносять їжу. У Полюляка карантин уже закінчується. Коля здоровий і ми розраховуємо, що вже у найближчі вихідні він зможе приїхати до нас на тренування. Щодо матчів з Черкасами, то вони відбудуться аж через два тижні (12 та 13 листопада матчі з дублем «Черкаських мавп» на виїзді, — авт.). Думаю, що усі гравці встигнуть відновитися до того часу і зможуть грати».

Про спустілі трибуни через карантинні обмеження:   

«В пустому залі грати дуже важко. Це погано. Відчуття, ніби граєш на виїзді. Судячи з наших перших ігор, багато вболівальників хотіли б цього сезону бути на матчах і дуже прикро, що тепер не можна. Впевнений, що хлопці грали б краще з вболівальниками, в нас чудова підтримка». 

Про те, як вдалося підписати Миколу Полюляка:

«Я почув що команда «ДіДіБао» розпадається і зв’язався з ним, уточнив, чи це так. Він підтвердив і я запропонував йому грати в нас. Обговорили умови і тепер Коля наш гравець. Приїжджатиме на тренування на кілька днів. У Колі достатньо досвіду і для нього цього цілком достатньо. Тобто, навіть якщо він не прийматиме повноцінно участь у тренувальному процесі, все одно він нам сильно допоможе. Є ще великий плюс в тому, що усі наші молоді гравці його знають. Вони часто пересікалися і грали разом на стрітбольних турнірах. Та і я добре з ним знайомий, ми грали разом в «Політехніці»  сезоні 2014/15. Відтоді він дуже сильно додав. Я впевнений, що Коля міг би ще пограти досить непогано кілька сезонів у Суперлізі. Мабуть, є якісь свої причини, чому не грав. Він може закрити позицію першого, другого і третього номера — універсальний і дуже досвідчений гравець».

фото: Максим Гаптар/Старий Луцьк