Відповідаємо на найпростіші запитання про волейбол. Та український волейбол
Гід для тих, хто не розуміє, що відбувається.
Що треба для перемоги?
Головна ціль у волейболі – зробити так, аби м’яч торкнувся підлоги на половині суперника або від рук суперників відправився в аут чи сітку. А також запобігти аналогічному зі своєї сторони. За це командам нараховуються очки. В одному розіграші команда може торкнутися м’яча не більше трьох разів (за винятком, коли м’яч торкається блоку – тоді відлік йде від прийому). В гру м’яч вводять через подачу з-за меж майданчика.
Волейбольний матч закінчується, коли одна команда виграє три сети. Тому точного часу тривалості гри нема. Гра може закінчитися і з рахунком 3:0, і 3:2. Сет грають до 25 очок, але перевага повинна складати мінімум два очки. Інакше команди грають до переваги в два очки. Якщо в матчі є п’ятий сет, то одній команді достатньо набрати 15 очок. Звісно, при перевазі в два очки. В середньому матч триває близько двох годин.
Скільки гравців в команді?
Одначасно на полі знаходяться 6 гравців. В заявці на великих турнірах збірних (Євро чи чемпіонат світу) – 14.
Які позиції у гравців?
5 амплуа: зв’язуючий, догравальний, центральний блокуючий, діагональний і ліберо. Основне їі завдання:
- зв’язуючий – другий дотик після прийому, він – плеймейкер;
- догравальник – прийом м’яча після подачі суперника, від прийому залежить, м’яч якої зручності доведеться обробляти зв’язуючому;
- центральний блокуючий – гра перед сіткою та блок;
- діагональний – набір очок, більшість передач зв’язуючого йде саме на нього, він – бомбардир;
- ліберо – захист, він діє по всьому периметру майданчика й підбирає м’ячі, страхує партнерів.
Чому один гравець в іншій футболці?
Це ліберо. В гравця цієї позиції – обмежений функціонал. Йому не можна подавати й атакувати, пасувати чи блокувати з передньої лінії. Лише в одному випадку ліберо може перебити м’яч на чужу половину – зі задньої лінії. Й так, аби руки не знаходилися вище рівня сітки.
Суддям потрібно розуміти, який гравець виконує функції ліберо, тому на цій позиції грають в майці іншого кольору. Цікаво, що на майданчику може одночасно знаходитися два ліберо, або взагалі жодного.
Що за передня лінія?
Половини обох частин майданчика розділяє лінія – вона знаходиться за три метри від сітки й за шість – від кінця майданчика. Якщо йде передача на гравця, який в її момент знаходиться за цією лінією, той може лише атакувати так, аби її не заступати. В іншому випадку – очко на користь суперника.
Хто і коли подає?
Всi гравцi, окрiм лiберо. Подають по черзі, пiсля того, як перемістились за годинниковою стрілкою.
Волейбольний майданчик за позиціями гравців ділять на 6 зон:
А можна подавати знизу?
Так. Головне – не заступити на лінію майданчика. Однак в подачі знизу нема ніякого сенсу. Бажано подати так, щоб збити прийом суперника. Від цього залежить доводка (другий дотик, передача) й сама атака.
А що з українським волейболом?
Український чемпіонат далеко не топ. Зазвичай в чемпіонаті грають 8 команд. Та інтриги там ніколи нема. Спершу гегемоном був харківський «Локомотив», потім львівські «Барком-Кажани». Лише в двох сезонах ці клуби реально зарубилися за чемпіонство – в сезонах 2016/17 та 2017/18. Після цього «Локомотив» припинив існування в суперлізі.
В минулому сезоні значною силою став «Епіцентр-Подоляни» з Городка на Хмельниччині, який виграв чемпіонат України з дуже потужним складом та тренерським штабом. Але гегемонія також продовжилася недовго.
Зараз же – після початку повномасштабного вторгнення – весь чемпіонат відбувається лише в Чернівцях, а основним фаворитом вже виглядає не «Епіцентр-Подоляни», а «Прометей» з Дніпра.
До речі, «Барком-Кажани» нікуди не зникли - вони основним складом грають в потужному чемпіонаті Польщі, а в чемпіонаті України виступають збірною (!) України U-18. Це також багато що каже про наш чемпіонат.
Яка найбільша проблема клубного українського волейболу
Їх настільки багато і деякі з них настільки смішні, що ми робили про це окремий матеріал. В цілому більшість команд прив’язана до навчальних закладів – на їх базі вони тренуються, проводять матчі і фінансуються. Це нагадує студентський рівень ще й тому, що команди до вторгнення грали в малесеньких залах з близькою відстанню до стіни й низькою стелею. Грати у волейбол в таких умовах – жах. І після перемоги у війні нічого особливого не зміниться у перші роки – треба великі вливання в інфраструктуру.
А наша збірна сильна?
Останні роки – це золотий час для української команди. Вражають навіть сухі факти:
- у 2019 році Україна вперше в історії дійшла до 1/4 фіналу чемпіонату Європи;
- у 2021-му наша команда знову вишла в плей-оф ЧЄ, але тепер зупинилася на 1/8-й;
- найбільше досягнення прямо зараз - це 1/4 фіналу чемпіонату світу 2022 року, коли збірну Україну змогла зупинити лише чемпіонка Європи Словенія.
Хто головні дійові особи збірної?
Олег Плотницький. Він реально знаний в Європі - декілька сезонів в «Монці» та «Перуджі» не пройшли задарма, і зараз він без перебільшення дійсно знаковий гравець як мінімум у Східній Європі. Його «Перуджа» – один з топ-монстрів клубного волейболу, де грали і грають купа світових зірок (зараз - Леон, Джанеллі, Каміл Семенюк). «Перуджа» завжди є фаворитом Ліги чемпіонів, але з різних причин не доходить навіть до фіналу.
В новому сезоні він посадив на лаву запасних одного з найкращих волейболістів в історії - 29-річного Вільфредо Леона та вже став MVP переможного для команди Суперкубка Італії.
Угіс Крастіньш. Саме його призначення на пост головного тренера збірної – найбільша перемога українського волейболу в його історії. Допомогла випадковість. Перед початком сезону 2016/17 президент «Барком-Кажани» Олег Баран запросив Угіса в свій клуб. Через півроку після цього було оголошено конкурс на посаду головного тренера збірної й ФВУ звернула увагу на європейського й сучасного тренера, який працював прямо під носом (тоді «Кажани» 20-матчеву виграшну серію в суперлізі).
Ось це інтерв’ю трирічної давнини найкраще опише Угіса:
Разом з ним же національна команда перетворилася якщо не на яскравого фаворита, то точно кусючою командою, яка за сприятливих обставин може дійти до пізніх стадій найбільших турнірів.
Про всіх інших ви зможете прочитати в окремому матеріалі:
Яка наступна ціль у збірної України?
Після успішного чемпіонату світу у Угіса Крастіньша залишився лише один незакритий гештальт – це потрапляння на Олімпіаду.
І наша команда вперше відібралася на фінальний кваліфікаційний турнір як збірна, що займає 15-те місце у світовому рейтингу (без урахування господарки майбутнього турніру Франції).
Усі учасники олімпійського ліцензійного турніру з волейболу у Європі:
Європа: Польща (№1 рейтингу), Італія (№2), Словенія (№9), Сербія (№11), Нідерланди (№13), Туреччина (№14), Україна (№16), Німеччина (№17), Бельгія (№21), Чехія (№22), Болгарія (№23), Фінляндія (№24).
Південна Америка: Бразилія (№4), Аргентина (№8)
Північна Америка: США (№6), Куба (№12), Канада (№15), Мексика (№18)
Азія: Японія (№7), Іран (№10), Катар (№25)
Африка: Туніс (№19), Єгипет (№20)
Збірні будуть розподілені на три групи, у кожній - по вісім команд.
Команди кожної групи зіграють матчі між собою, дві найкращі країни з кожної групи - потрапляють на Олімпіаду-2024.
Поділ збірних на групи проходитиме залежно від їхнього місця у рейтингу, а також з врахуванням того, хто отримає статус господарів турніру.
