9 диких фактів про український волейбол
Ви можете довго критикувати український футбол, поки не побачите, що таке український волейбол. Тут ще більше печалі, смутку та абсурду.
Ви можете довго критикувати український футбол, поки не побачите, що таке український волейбол. Тут ще більше печалі, смутку та абсурду.
Безкоштовний вхід
Єдиний клуб, який продає квитки на волейбол в Україні – львівські «Барком-Кажани». Вперше це відбулося в грудні 2016. Інші – навіть не думають цього робити. Через що виникає купа трагікомічних ситуацій.
Перша. Вболівальники хмельницького «Новатора» були просто обурені тим, що за волейбол треба платити (при ціні за квиток – 20 гривень). Ситуацію вирішували через головного тренера своєї команди. Він також був обурений нечуваною подією – «Баркому» таки довелося надати квитки безкоштовно. Щоб не псувати стосунки між клубами.
Друга. Фінал Кубка України 2017 відбувався в Києві – зустрічалися «Кажани» та харківський «Локомотив». Зі Львова на матч відправилося 30 вболівальників. З Харкова – ще більше. Про це знали в Федерації волейболу України, але окремих місць не надали – вхід, звісно ж, був вільним, а маленький зал – заповненим. Тому фанатам довелося розміститися не на трибунах, а безпосередньо біля майданчика.
Цікаво, що безкоштовний вхід не виконує основного завдання. Аншлагу на матчах суперліги нема. А коли він і є, то виникає наступна проблема.
Маленькі зали
Більшість залів, в яких грають команди суперліги – нереально малі. Зазвичай це спорткомплекси коледжів чи університетів. Відстань від бокової лінії до стіни може складати 2 метри. Враховуючи специфіку волейболу, кожен більш-менш сильний удар – очко. Навіть якщо ти можеш відбити – тобі просто нема куди бігти за м’ячем.
Жахливі трансляції
Якщо безкоштовні квитки все ж таки дорогі, то можна глянути трансляцію на ютубі. Ця річ прописана в регламенті суперліги. Кожен клуб повинен транслювати свої домашні матчі – але байдуже як. Головне – виконати регламентну норму.
Тому більшість трансляцій відбуваються одним кадром і – без коментаторів, табла та з дивними ракурсами.
Холод
Ви ж орендували з друзями футбольний зал на зимовий період? То повинні знати – інколи там буває холодно. Так і під час матчів суперліги – інколи волейболістам, які знаходяться в зоні для розминки, доводиться стояти там в зимових куртках.
Це фото з матчу «Дніпра» та «Кажанів», який відбувся 13 січня:
Потяги
Українські футболісти вже звикли до потягів. Цим нікого не здивуєш. Та з волейболістами є проблема, більшісь з них – під два метри зросту. Центральні блокуючі можуть мати й 2.10. Таким людям важко спати на поличці – доводиться складатись удвічі. Після такої гімнастики – вихід на майданчик.
Інша традиційна проблема для більшості потягів – протяги. Траплялося, що волейболісти не могли грати через те, що їх ... «продуло».
Договірні матчі
Якщо у футболі є хоча б Франческо Баранка, то у волейболі – нікого. З дивними матчами борються хіба президенти клубів. Але це непросто – у волейболі ширший діапазон дій. Можна виграти матч, але програти один сет. Можна виграти сет, але пропустити певну кількість м’ячів, аби пробити «тотал». Ставки онлайн також роблять дива – команди-фаворити можуть програвати на старті сету (аби збільшити коефіцієнт), а потім перемагати.
Ставлять як самі гравці, так і «потрібні» люди. Причина банальна – нереально низькі зарплати (якщо вони взагалі є). Робити це насправді нескладно – волейбол привертає в 100 разів менше уваги громадськості, ніж футбол. За цим видом спорту з правоохоронних органів (законе Павелка, дій!) ніхто не слідкує, та й розбиратися немає часу – тут би в футболі лад навести.
Крадіжка
Минулий сезон. Львів. В гості до «Кажанів» приїхав «Дніпро». Гравці останнього проводили тренування за день до матчу в місцевому залі. Всі особисті речі логічно залишили в роздягальні. Але після заняття не знайшли там ані телефонів, ані гаманців, ані документів. Не помогли охорона й камери відеоспостереження.
Відтоді всі, хто грає в цьому залі, не залишають цінних речей в роздягальні.
Обмін гравцями
Ви ж пам’ятаєте ту дику історію? Вона мала продовження. На минулих вихідних до Львова приїхали гравці першої команди «Вінниці» грати за другу команду «Вінниці» у півфіналі кубка України (у чвертьфіналі все було навпаки).
Провалилися – «Барком-Кажани» вийшов у фінал, а ми позбулися абсурду у вирішальному матчі турніру.
Команда з дивною назвою
Минулого сезону цей вінницький клуб називався «Еко-Дім», а після виходу в суперлігу вирішив провести ребрендинг. І розпочав не з запуску крутого сайту, створення сторінки в Instagram чи цікавих інтерактивів для вболівальників. Ні. Просто змінив назву. Просто змінив.
«Серце Поділля»? Ви серйозно?
