Язик мій – ворог мій. Як гравці рятують життя один одному

Володимир Звєров пояснює, чому саме Джаба Канкава опинився біля непритомного Гусєва, і згадує інші приклади, коли гравців на полі доводилось рятувати колегам.

Виграти матч можна за кілька хвилин, виграти життя – за кілька секунд. Народжений 25 квітня Олег Гусєв отримав від долі право на другий день народження – 30 березня. Коли ж Олег Анатолійович планує подарувати собі ще одного сина, має якщо не назвати малого Джабою, то, принаймні, взяти Канкаву в куми.

Є велика доля справедливості у тому, що саме Канкава опинився біля непритомного Гусєва. Спокійний, розсудливий, холоднокровний – правда ж, не зовсім грузинські риси? Пам’ятаєте скаженого водія мотоцикла із «Спортлото-82»? Джаба – повна протилежність. І це не одноденне захоплення героєм – провівши достатньо часу поруч із дніпрянами на матчах УПЛ і впродовж лігоєвропівських вояжів, я уже давно упіймав риси психологічного портрету Канкави. Півзахисник «Дніпра» на диво скромна і зосереджена на роботі людина. І, я впевнений, звання рятівника ніяк його не змінить.  Для тих, хто не одразу усвідомив разючий холод ситуації, лікарі згодом пояснили у звичній сухій медичній формі – Канкава врятував Гусєву життя. Усього чотири слова, які назавжди змінять життя цих обох людей. 

Є велика доля справедливості у тому, що саме Канкава опинився біля непритомного Гусєва

Западання язика – звучить страшно, але і на соту частинку не передає увесь жах реальності. Так уже було в чемпіонаті Україні, так уже рятували Сергія Сілюка, пам’ятаєте? 2008-й рік, сутичка «Металургів» – донецького та запорізького зупинилася, здавалося, на вічність. На 51-й хвилині у боротьбі на другому поверсі зіткнулися головами Сілюк та його тезка Білозор. Потужний удар маківкою в скроню «вирубив» форварда запоріжців. За вказівкою арбітра матчу Євгена Венгера на поле хутко вибігли лікарі і дістали язик. А Сілюк, на щастя, отримав лише струс мозку.

Президент болгарського футбольного клубу «Славія» Венцислав Стефанов увійде в історію, як один із найшвидших керівників в історії. У 2010-му його спритність врятувала життя гравцеві молодіжної команди «Славії» Радомиру Нікову, який втратив свідомість та проковтнув язик у результаті ігрового зіткнення. Такий самий випадок стався торік у чемпіонаті Марокко – з того світу витягли воротаря Анаса Зніті.

Так уже було в чемпіонаті Україні, так уже рятували Сергія Сілюка, пам’ятаєте?

Одна із найдивовижніших історій порятунку народилася під час хокейного матчу в Швеції. Взагалі, подібні страшні травми більш притаманні для цього контактного виду спорту. Так от, історія. Виступав у Національній Хокейній Лізі такий собі Майк Дентон. Грав центрфорвард так собі, навіть до сотні поєдинків не дотягнув. Чи то через недостатній рівень, чи то через те, що сів на 5 років до в’язниці – за спробу вбивства. Той, кого ми не вбиваємо, робить нас сильнішими. У тюрмі Дентон не прогулював уроки ОБЖ, а старанно занотовував принципи і засоби надання першої медичної допомоги. Пройшов час, і Майк повернувся на майданчик. Хай і не в НХЛ, усього лиш у третій дивізіон Швеції, зате поява Дентона саме у той час саме у тому місці врятувала життя його партнеру. Маркус Бенгтссон після силового прийому втратив свідомість і кілька хвилин залишався непритомним. Боягузи не грають в хокей, але навіть серед справжніх мужиків Дентон виявився найкращим. У стилі Канкави він надав партнеру життєво необхідну поміч, якої, як потім дізнався, навчився від тюремних медичних вчителів.   

На жаль, є й трагічні приклади, коли гравці задихалися від нестачі кисню, спричиненої якраз западанням язика. Але сьогодні наша шана героям – людям, які зберігають холодну голову в найтяжчих ситуаціях.