Фукуокський марафон 2006 та національний рекорд України
Чотирнадцять років тому, а саме 3 грудня 2006 року Дмитро Барановський посів друге місце на Фукуокському марафоні та встановив національний рекорд України, який тримається досі. Згадаймо, як проходив цей марафон та кого вдалось обійти Дмитру
Чотирнадцять років тому, а саме 3 грудня 2006 року Дмитро Барановський посів друге місце на Фукуокському марафоні та встановив національний рекорд України, який тримається досі - 2:07:15. Цей результат найкращий не тільки у нас, а й на всьому пострадянському просторі. Згадаймо, як проходив цей марафон та кого вдалось обійти Дмитру.
Фукуокський марафон (Fukuoka International Open Marathon Championship) - змагання з чоловічого марафонського бігу, де беруть участь одні з найсильніших бігунів. Раз на три роки тут вирішується доля медалей чемпіонату Японії. Проводиться з 1947 року.
У 2006 році Барановський прибув до Фукуоки в якості минулорічного переможця (за рік до цього він переміг з результатом 2:08:29 (особистий рекорд)) та маючи у своєму активі третє місце на Віденському марафоні, де він біг у травні (2:10:56).
Міжнародна кар’єра Дмитра розпочалась у 1999 році під час виступу у складі збірної України на юніорському чемпіонаті Європи, що проходив у шведському Гетеборзі. Тоді він посів 8 та 4 місце на дистанціях 5000 м та 10 000 м відповідно. Але вже через два роки в Амстердамі йому вдалось завоювати срібло (5000 м) та золото (10 000 м).
Після цього було сім марафонів, включаючи олімпійський марафон в Афінах 2004 року, де на жаль фінішувати не вдалось.
Разом з Барановським на стартову лінію Фукуокського марафону 2006 року вийшов Хайле Гебрселассіє (Ефіопія), дворазовий олімпійський чемпіон на дистанції 10 000 м з особистим рекордом на марафоні 2:05:56 (був встановлений у вересні у Берліні), дворазовий чемпіон світу (2003, 2005) марокканець Джауад Гаріб (2:07:02), який через два роки здобув срібну медаль у Пекіні, кенієць Пол Бівотт (2:08:17) та багато інших.
Марафон стартує з Heiwadai Athletic Stadium й після декількох кіл атлети вибігають в місто. Профіль траси має незначні перепади висоти, що дає змогу бігти швидко. Температура на старті була близько 7 градусів тепла з легким вітром (4 м/с).
Провідна група на чолі з Гебрселассіє та Барановським почали розмірено та перші 5 км подолали з середнім темпом 3:08 хв/км (орієнтовний час фінішу з таким темпом 2:12:12), але вже на відмітці 10 км годинник зафіксував час 30:55 (середній темп 3:05 хв/км).
Після першої половини дистанції, яку атлети подолали за 1:04:18 (середній темп вже досяг 3:02 хв/км), група лідерів почала розтягуватись й рідшати. На відмітці 30 км (1:30:46) їх залишилось менш ніж десять, серед яких Барановський, Гебрселассіє та Гаріб.
На відмітці 35 км трійка лідерів остаточна відірвалась від переслідувачів, пройшовши останні 5 км за 14:43 (2:57 хв/км). Позаду них намагався не відставати японець Ватару Окутані. За чотири кілометри до фінішу Хайле почав набирати швидкість й зробив вдалу спробу відірватись. Джауад Гаріб намагався тримати його в полі зору, але втома давала про себе знати. Дмитро йшов третім й програвав лідеру приблизно 15 секунд.
В такому ж порядку вони й з’явились на Heiwadai Athletic Stadium, де їм належало пробігти ще два кола. В підсумку Гебрселассіє фінішував першим з часом 2:06:52, а Дмитро Барановський зміг знайти в собі сили та випередити на останніх 200 м Гаріба й практично на одній нозі фінішувати другим.
1. Хайле Гебрселассіє (Ефіопія) - 2:06:52
2. Дмитро Барановський (Україна) - 2:07:15
3. Джауад Гаріб (Марокко) - 2:07:19
Це був зірковий час для Дмитра. Після цього його результати пішли на спад, але у 2009 році він повернувся до Фукуоки, фінішувавши третім з часом 2:08:19. Через рік, у Бостоні, на одному з найпрестижніших марафонів світу посів 17 місце (2:17:15). Останній марафон Барановський біг у 2017 році у Варшаві, де був сьомим - 2:17:18.