Та то таке: марафон в Валенсії

У той час, як по всьому світу скасовуються, зупиняються та переносяться спортивні події, відмінний привід згадати та розповісти про поїздку до Валенсії на місцевий марафон, який у 2019 році проводився вже в 39 раз (з 1981 року).

Марафон славиться плоскою трасою, відмінною підтримкою і приємною погодою на початку грудня. У 2019 участь взяли 21 225 осіб, а реєстрація закінчилася ще влітку в першій хвилі продажів. Потім була відкрита додаткова продажа слотів, але всіх задовольнити не змогли. Сам марафон у 2016 році отримав Золотий статус від Всесвітньої асоціації легкоатлетичних федерацій і, по популярності та рівню організації, займає перше місце в Іспанії.

Читайте також: поїздка на Гамбурзький марафон

Також одним із супутників-забігів марафону є десятикілометрова дистанція. У 2019 на ній був встановлений новий світовий рекорд у виконанні Joshua Kiprui Cheptegei - 26:38. Перемогу на головній дистанції здобув Kinde Atanaw з Ефіопії з результатом 2:03:51. Його землячка Roza Dereje, перша серед жінок - 2:18:30. Обидва результати — рекорди траси.

Отримання номерів

Тут було все організовано відмінно. Через те, що на виставку ми потрапили тільки в суботу після обіду, то великого скупчення людей не застали. Також через це не стали довго затримуватися серед незліченної кількості стендів зі спортивними товарами, адже ще залишалося багато побутових справ.

Логістика, житло і нудні побутові питання

Дуже вчасно авіакомпанією Ryanair були запущені прямі рейси з Києва до Валенсії, правда вилітати довелося в суботу, за день до марафону, що було не зовсім зручно, тому, що відразу після посадки довелося їхати на виставку отримувати стартовий номер, а потім вже заселятися. В підсумку у свій хостел я зміг потрапити тільки о 8 вечора, встигнувши перед цим трохи перекусити.

Хостел мав відмінне розташування в будівлі центрального залізничного вокзалу і був повністю технологічним. Ніяких ключів і всього іншого — все через смартфон. Але такий варіант має свій мінус — до загального душу необхідно було йти з телефоном. Також була відсутня загальна кухня, що стало для мене сюрпризом, але окрема подяка адміністрації, яка вранці перед марафоном організувала чай, каву і легкий сніданок для бігунів.

Марафон

День, як і перед будь-яким забігом, почався рано. Поснідавши в холі хостелу, з такими ж відважними хлопцями, я пішов на зустріч до своїх друзів біля входу на станцію метро. Яке ж було наше здивування, коли ми зрозуміли, що перший потяг в нашому напрямок відправиться тільки через годину, довелося добиратися пішки. У цьому були й свої плюси. По дорозі ми зайшли в кондитерську за ще однією чашкою кави, а частину маршруту пробігли, зробивши таким чином легку розминку. Бариста який готував каву, через кілька хвилин переодягнувся в спортивну форму і побажавши нам удачі, теж збирався відправиться на забіг.

Попри велику кількість людей, особливих проблем з потраплянням в туалет або здати свої речі, у нас не виникло. Хоча перед самим стартом все ж довелося зіпсувати місцеву флору і фауну.

Потрапивши в стартовий коридор, почалися довгі хвилини очікування. Благо погода була приємнішою ніж пів року тому вранці в Гамбурзі. Знав би я тоді, що краще б приємніше було під час дистанції, а не вранці. Але про це пізніше.

0-5 км

Трохи переоцінивши свої сили та перевищивши очікування від майбутнього старту, я намітив собі за мету результат швидше 3:10. Перші кілометри тебе просто несе натовп людей, звернути праворуч або ліворуч не представляється можливим.

6-10 км

Тут вже стало трохи вільніше, але все одно натовп людей супроводжувала мене всю дистанцію. Такого я не бачив ні в Будапешті, ні в Стамбулі, ні в Гамбурзі. Мій стан поки ще було в нормі і я спокійно нарощував темп до потрібного.

Читайте також: Будапештський марафон 2018

11-15 км

Наближалася перша половина дистанції. Все йшло добре. Підтримка уболівальників тільки сприяла бігти швидше, погода була не такою вже спекотною, як здавалося спочатку.

16-21 км

Тут почалося найцікавіше. Я якраз наздогнав групу яка бігла на результат 3:15 і планував трохи протриматися з ними, а після 25 км обганяти. Півмарафон вийшов приблизно за 1:37-1:38. На позначці 17 км ми пробігали повз Месталью, домашню арену Валенсії, яка повністю захопила мою увагу. Сам же клуб біля стадіону виставив свою групу підтримку. Дуже круто. За день до цього вони обіграли Вільярреал 2:1, тому настрій у них був на висоті.

22-25 км

Поки я тримав в полі зору і намагався не відпускати групу на 3:15, мій організм почав трохи мене зупиняти. Проаналізувавши потім, я зрозумів, що мої очікування були сильно завищені й форма була невідповідна.

26-30 км

Тут мені стало зовсім сумно. До цього моменту мови про поліпшення результату вже не йшло, але я хоча б сподівався не сильно зменшувати оберти.

31-35 км

Що ж, організм думав зовсім по-іншому і мені довелося сильно сповільниться і пару раз зупиниться і перевести дух.

36-40 км

Не знаю як, але мені вдалося дістатися до позначки в 40 км, хоча кредит який я взяв на початку у вигляді високого темпу, довелося віддавати.

Фініш (41-42 км)

Два кілометри, всупереч моєму стану пролетіли непомітно завдяки вболівальникам. Приблизно з позначки 41 км починається живий коридор з підтримкою по обидва боки дороги в якому стоїть неймовірний шум. Після цього натовп вбігає в Місто мистецтв і наук і фінішує в неймовірному за своєю красою місці. Однозначно це один з найкрасивіших фінішів серед шосейних марафонів. Підсумковий результат 3:41. Повільніше я біг тільки на першому марафоні.

Але завдяки цьому марафону я переглянув свої цілі та підхід до тренуваннь. Show must go on.

Далі була легка прогулянка додому, з невеликими зупинками для того, щоб випити іспанського пива. У планах було ще потрапити на пляж, але на наступний день погода внесла свої корективи, тому довелося ховатися від дощу в кафе і ресторанах, попутно розглядаючи пам'ятки.

Однозначно Валенсія місто яке заслуговує на увагу, і навіть не бігаючи марафони, його варто відвідати. Це було трохи неоднозначна поїздка і тому я сподіваюся повернутися туди ще раз.